ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "29" червня 2010 р. по справі № 4/59-38
за позовом Приватна фірма "Скорпіон-Сервіс"
до відповідача підприємець ОСОБА_1
про стягнення 28 140,00 грн.
Суддя Слободян П.Р.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність у справі
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач - приватна фірма "Скорпіон-Сервіс" звернувся із позовом до відповідача - підприємця ОСОБА_3, м. Луцьк про стягнення 28140,00грн. неустойки за час прострочення виконання обов'язку повернення речі.
Відповідач у клопотанні від 01.06.2010р. позовні вимоги вважає помилковими, оскільки пропущені строки позовної давності, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); просить в позові відмовити.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання черговий раз не з'явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату слухання справи, про що свідчать ухвали суду від 07.04.2010р., від 11.05.2010р., від 03.06.2010р. направлені за місцем проживання відповідача за адресою: м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 29/118.
Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку повноважного представника на власний розсуд, суд розглянув спір за правилами ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:
1 червня 2008 року між позивачем - ПФ В«Скорпіон-СервісВ» та відповідачем - підприємцем ОСОБА_3 було укладено угоду надання в користування торгових площ.
Відповідно до 1.1, 1.2 договору відповідач прийняв в платне строкове користування торгову площу 17,5 м2 на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ В«Скорпіон-сервісВ» між вул. Кравчука та вул. ОСОБА_4, місце № 78, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торгівельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового товару. Передача площі здійснена до її підписання, що засвідчено підписами сторін.
Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що угода вступає в дію з 01.06.2008р. та укладається до 31.12.2008р. Кожна із сторін може відмовитись від угоди в будь-який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.
Відповідно до п. 3.16 договору відповідач зобов'язувався в належному стані передати торгову площу на протязі 2 днів після припинення дії угоди.
Позивач наказом № 15 від 03.10.2008р. "Про відмову від угод надання в користування торгових площ", повторним повідомленням (роз'яснення) № 174 від 19.11.2008р., вручення якого відповідачу підтверджується актом про вручення повідомлення від 20.11.2008р., повідомив відповідача про розірвання з 15.11.2008 року у зв'язку з виробничою необхідністю угоди про надання в користування торгових площ на підставі п. 6.2 цієї угоди шляхом відмови від неї, просив протягом одного місяця вивезти товарно-матеріальні цінності та звільнити торгову площу.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 3.16 угоди про надання в користування торгових площ від 31.05.2008р. сторони погодили, що підприємець зобов'язаний повернути в належному стані площі, вказані в п. 1.1 цієї угоди, ПФ В«Скорпіон-сервісВ» на протязі 2 днів після припинення дії договору.
Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Повернення орендованої торгової площі відповідачем не доведено, чим самим порушено право позивача, що є підставою для стягнення з відповідача неустойки, відповідно до п. 2 ст. 785 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України)
Зокрема, в п. 2 ст. 785 ЦК України, встановлено якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За змістом вказаних норм наймодавець має право на стягнення неустойки в зв'язку з неповерненням предмету найму протягом всього часу прострочення в межах строку позовної давності, що встановлений ст.ст. 215,216 ЦК України та становить один рік для вимог про стягнення неустойки.
Пунктом 2.2 договору встановлена плата за оренду торгової площі в розмірі 67грн. за 1 кв. м., тобто 1172,50грн. в місяць.
Згідно п. 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/438 від 16.04.1993 р. "Про деякі питання застосування позогвної давності при вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.
Позивачем за період з 12.04.2009р. по 12.04.2010р. нараховано відповідачу неустойку в подвійному розмірі плати за користування торговою площею - 28140,00грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки відповідача було повідомлено про розірвання угоди надання в користування торгових площ 20.11.2008р. і надано місячний термін для звільнення торгової площі, термін з якого слід нараховувати неустойку розпочався 21.12.2008р.
Отже, вимога щодо стягнення з відповідача неустойки обґрунтована за період з 12.04.2009р. по 21.12.2009р., тобто в межах 12-ти місяців з моменту звернення до суду з позовом, що становить 19488,70грн.
Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплата послуг адвоката /свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.06.2006 року №1179, банківська виписка від 12.04.2010 року, довідка про кількість робочого часу, затраченого адвокатом ОСОБА_2 у зв'язку з веденням справи № 4/59-38/), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому повністю у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок відповідача.
Господарський суд, керуючись, ст.ст. 215, 216, 551, 785 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_3, (м. Луцьк, вул. Сагайдачного, 29/118, код НОМЕР_1) на користь приватної фірми В«Скорпіон - СервісВ» (м. Луцьк, вул. Шевченка,35, код 30584471) 19488,70грн. неустойки, 281,40грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2814,00грн. витрат по оплаті послуг адвоката.
3. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 02.07.2010 р.
Суддя Слободян П. Р.
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2010 |
Оприлюднено | 20.07.2015 |
Номер документу | 46681053 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слободян Петро Романович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Слободян Петро Романович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні