ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2010 р. Справа № 16/25-10-775
Одеський апеляційний господарський суд у складі к олегії суддів:
головуючого судді Мишкін ої М.А.,
суддів Сидоренко М.В., Мирош ниченка М.А.
(Склад судової колегії зм інений розпорядженнями голо ви суду від №259 01.09.2010р., №321 від 11.10.2010р. , №349 від 25.10.2010р.)
при секретарі судового за сідання Романів О.В.
за участю представників с торін :
від позивача за первісним п озовом : Шестопалов О.О. , по довіреності;
від відповідача за первісн им позовом: ОСОБА_2,
ОСОБА_3, по довірен ості;
від третіх осіб: Управлі ння НБУ в Одеській області - не з'явилися;
ОСОБА_4 - ОСОБА_4,
ОСОБА_3, по довіреності;
розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Публічного акц іонерного товариства „ПроКр едит Банк”
на рішення господарського суду Одеської області
від 31 травня 2010р.
у справі № 16/25-10-775
за позовом Публічного а кціонерного товариства „Про Кредит Банк”
третя особа, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору, на стороні позивач а: Управління Національ ного банку України в Одеськ ій області;
до Фізичної особи-під приємця ОСОБА_2
третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні відповід ача: ОСОБА_4
про стягнення 808148,72 грн.
та за зустрічним позово м Фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2
до Публічного акціонер ного товариства „ПроКредит Б анк”
про визнання договору недійсним та застосування дв осторонньої реституції
Сторони належним чином повідомлені про час і м ісце судового засідання.
Повна фіксація судового п роцесу здійснювалась згідно зі ст. 129 Конституції України т а ст. 4-4 Господарського процес уального Кодексу.
У судовому засіданні 26.10.2010р. з гідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу Укра їни оголошено вступну та рез олютивну частини постанови.
В с т а н о в и в :
15.12.2010р. до господарського су ду Одеської області від ПАТ „ ПроКредит Банк” надійшла поз овна заява до ФО-П ОСОБА_2 т а ОСОБА_4 про стягнення в с олідарному порядку заборгов аності у розмірі 808148,72 грн., яка в иникла за рамковою угодою №516 від 15.02.2006р. та договором про над ання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р.
Свої вимоги ПАТ „ПроКредит Банк” обґрунтовувало поруше нням ФО-П ОСОБА_2 прийняти х на себе за рамковою угодою № 516 від 15.02.2006р. та договором про на дання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. зоб ов' язань з повернення креди ту та сплати процентів за кор истування кредитними коштам и.
24.02.2010р. до господарського суд у Одеської області від ФО-П ОСОБА_2 надійшли заперечен ня на позовну заяву, в якій вка зувалось на те, що позовна зая ва ПАТ „ПроКредит Банк” не мо же розглядатися в господарсь ких судах України, оскільки п озивачем не враховано вимоги ст. 1 Господарського процесуа льного кодексу України щодо суб' єктного складу учасник ів спору.
10.03.2010р. від ПАТ „ПроКредит Бан к” до господарського суду Од еської області надійшли змін и до позовної заяви про стягн ення заборгованості, в яких п озивач просив господарський суд стягнути з ФО-П ОСОБА_2 заборгованість за рамковою угодою №516 від 15.02.2006р. та договор ом про надання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р. у розмірі 808148,72 грн..
Ухвалою господарського су ду Одеської області від 17.03.2010р. по справі №16/25-10-775 провадження у справі № 16/25-10-775 в частині позову ПАТ „ПроКредит Банк” до ФО-П ОСОБА_4 припинено на підст аві п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.
30.03.2010р. до господарського суд у Одеської області від ФО-П ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ „ПроКре дит Банк” про визнання недій сним кредитного договору про надання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р..
Зустрічну позовну заяву ФО -П ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що оспорюваний кредитни й договір не містить істотни х умов, щодо яких сторони пови нні дійти згоди, зокрема відп овідальності банку щодо вида чі кредиту, недодержання сто ронами вимог чинного законод авства при укладенні договор у стало відповідно до ст. 203, 215 Ци вільного кодексу України під ставою для визнання договору недійсним.
Ухвалою господарського су ду Одеської області від 02.04.2010р. по справі №16/25-10-775 зустрічна поз овна заява ФО-П ОСОБА_2 при йнята до розгляду та об' єдн ана зі справою №16/25-10-775 в одне про вадження.
ПАТ „ПроКредит Банк” подал о до господарського суду Оде ської області відзив на зуст річний позов про визнання не дійсним кредитного договору , в якому зустрічний позов не в изнало та просило суд відмов ити у задоволенні зустрічної позовної заяви, як безпідста вної.
Ухвалою господарського су ду Одеської області від 09.04.2010р. по справі №16/25-10-775 продовжено ст рок розгляду справи.
26.04.2010р. та 11.05.2010р. до господарськ ого суду Одеської області ві д ФО-П ОСОБА_2 надійшли уто чнені зустрічні позовні заяв и про визнання кредитного до говору недійсним, в обґрунту вання яких позивачка посилал ась на невідповідність догов ору про надання траншу № 5.8628/516 в ід 15.02.2006р. вимогам діючого закон одавства за відсутності у ст орін індивідуальної ліцензі ї на використання іноземної валюти як засобу платежу, що в иключає можливість використ ання доларів США як засобу пл атежу при сплаті процентів з а спірним договором, а також у зв' язку з невизначенням гр ошового зобов' язання за спі рною угодою в грошовій одини ці України. До того ж позивач з а зустрічним позовом просив застосувати двосторонню рес титуцію.
ПАТ „ПроКредит Банк” запер ечувало проти заявлених зуст річних вимог з підстав, викла дених у відзиві на уточнений зустрічний позов, який був на даний позивачем 14.05.2010р..
Рішенням господарського с уду Одеської області від 31.05.2010р . (суддя Жєлсзна С.П.) відмовлен о у позові ПАТ „ПроКредит Бан к” до ФО-П ОСОБА_2 про стягн ення 808148,72 грн., зустрічний позов ФО-П ОСОБА_2 до ПАТ „ПроКре дит Банк” про визнання догов ору недійсним та застосуванн я двосторонньої реституції з адоволено: визнано недійсним договір про надання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р., укладений між ФО- П ОСОБА_2 та ПАТ „ПроКреди т Банк”; стягнуто з ПАТ „ПроКр едит Банк” на користь ФО-П О СОБА_2 все одержане на викон ання договору про надання тр аншу №5.8628/516 від 15.02.2006р., укладеного між ФО-П ОСОБА_2 та ПАТ „Про Кредит Банк”, а саме: грошові к ошти в сумі 49608,51 дол. США та 451,73 грн .; стягнуто з ФО-П ОСОБА_2 на користь ПАТ „ПроКредит Банк ” все одержане на виконання д оговору про надання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р., укладеного між ФО -П ОСОБА_2 та ПАТ „ПроКреди т Банк”, а саме: кредит в сумі 857 50 дол. США; стягнуто з ПАТ „ПроК редит Банк” на користь ФО-П ОСОБА_2 85 грн. держмита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового проце су; видано ФО-П ОСОБА_2 дові дку на одержання з державног о бюджету України зайве спла чене державне мито на загаль ну суму 20 грн., з тих підстав, що відповідно до вимог чинного законодавства,ст. ст. 2, 7 Закону України „Про банки та банків ську діяльність”, ст.ст. 34. 15, 44, 56 З акону України „Про Націона льний банк України”, ст. 5 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни „Про систему валютного р егулювання і валютного контр олю” від 19.02.1993р. №15-93, ч. 3 ст.180 Господ арського кодексу України, ч. 1 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215, ст.ст. 216, 217, 227, 1054 Циві льного кодексу України, наяв ність банківської ліцензії і письмового дозволу НБУ на зд ійснення операцій з валютним и цінностями не звільняє бан к від обов' язку отримання н им індивідуальної ліцензії н а здійснення операцій з валю тними цінностями, які потреб ують індивідуального ліценз ування, однак ні банком, ні від повідачем не було отримано і ндивідуальної ліцензії на зд ійснення вказаної операції; зміст договору про надання т раншу №5.8628/516 від 15.02.2006р. в частині в становлення обов' язку пози чальника сплачувати процент и за користування кредитом в іноземній валюті, суперечит ь приписам Декрету Кабінету Міністрів України „Про систе му валютного регулювання і в алютного контролю”, Закону У країни „Про Національний банк України” та „Про банки т а банківську діяльність”, то му п. 3.1 договору слід визнати н едійсним, а це тягне за собою з гідно з приписами ст. 217 Цивіль ного кодексу України необхід ність визнання недійсним кре дитного договору в цілому, ви ходячи з цього зустрічні поз овні вимоги підлягають задов оленню у повному обсязі, щодо позову ПАТ „ПроКредит Банк” до ФО-П ОСОБА_2 про стягнен ня заборгованості за рамково ю угодою №516 від 15.02.2006р. та догово ром про надання траншу №№5.8628/516 в ід 15.02.2006р. суд першої інстанції зазначив наступне: недійсні договори не створюють для їх учасників будь-яких юридичн их наслідків, у тому числі і зо бов' язань з виконання їх ум ов, отже відсутня правова під става для стягнення з ФО-П О СОБА_2 заборгованості за кр едитом по договору про надан ня траншу та заборгованості по процентам за користування цим кредитом; щодо вимог про с тягнення пені, то відповідно до п. 3 Роз' яснень Вищого арб ітражного суду України від 29.0 4.1994р. №02-5/293 рамкова угода №516 від 15.0 2.2006р. не містить умов, якими вст ановлюється відповідальніс ть позичальника у вигляді об ов'язку зі сплати пені.
Не погодившись з рішенням г осподарського суду Одеської області, ПАТ „ПроКредит Банк ” звернулось до Одеського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, в я кій просить скасувати рішенн я господарського суду Одеськ ої області від 31.05.2010р., прийняти нове рішення, яким позов ПАТ „ ПроКредит Банк” до ФО-П ОСО БА_2 про стягнення заборгов аності у розмірі 808148,72 грн. задов ольнити у повному обсязі, а у з адоволенні зустрічного позо ву ФО-П ОСОБА_2 до ПАТ „ПроК редит Банк” про визнання нед ійсним договору та застосува ння двосторонньої реституці ї відмовити у повному обсязі , при цьому скаржник просив за лучити до участі у справі у як ості третьої особи, яка не зая вляє самостійних вимог на пр едмет спору, на стороні позив ача територіальний орган Н аціонального банку Україн и, мотивуючи це тим, що господа рським судом першої інстанці ї при прийняття оскаржуваног о рішення було порушено норм и чинного процесуального та матеріального права: 1) чинним законодавством, зокрема Дек ретом Кабінету Міністрів Укр аїни „Про систему валютного регулювання і валютного конт ролю”, не передбачено прямих обмежень щодо видачі кредит ів в іноземній валюті, а також заборони на вираження грошо вих зобов' язань в іноземній валюті, конкретний зміст кре дитного договору і перелік у сіх його істотних умов визна чаються за згодою сторін і ві дповідно до вимог чинного за конодавства України ( ст. ст. 6, 6 26, 627, 628 Цивільного кодексу Украї ни), ФО-П ОСОБА_2 укладаючи д оговір про надання траншу №5.86 28/516 від 15.02.2006р., розуміла його умов и, вважала їх справедливими, а декватними, сторони узгодили положення договору і позича льник жодних заперечень прот и них не мав, її волевиявлення було вільним і відповідало й ого внутрішній волі, за таких обставин позичальник на вла сний розсуд валютою кредитув ання обрав долар США, адже роз мір відсотків за використанн я кредиту у такій валюті нижч ий від розміру відсотків, вст ановлених за використання кр едиту у національній валюті; 2) розміщення залучення кошті в від свого імені, на власних у мовах та на власний ризик, тоб то здійснення фінансового по середництва у формі кредитни х операцій на підставі креди тного договору, є правом банк у, що здійснюється на підстав і банківської ліцензії, поло ження Закону України „Про ба нки і банківську діяльність” , а також положення ст.ст. 345 - 349 Го сподарського кодексу Україн и, ст.ст. 1054 - 1057 Цивільного кодекс у України не містять ніяких о бмежень стосовно суб' єктів кредитних відносин, а саме ти х, які можуть отримувати кред ити від уповноважених банків . З огляду на викладене, та вра ховуючи положення ст. 6 Цивіль ного кодексу України, якою за кріплений загально правовий принцип „свободи договору” (вільного обрання сторонами умов та змісту договору), упов новажені банки мають право у кладати кредитні договори у іноземній валюті, право ПАТ „ ПроКредит Банк” на розміщенн я залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, надано банків ською ліцензією № 195 Націона льного банку України від 28.12 .2000р., зареєстрованою за № 276, доз волом № 195-2, виданим АТ „ПроКред ит Банк”, зареєстрованим НБУ 28.12.2000р. за № 276, таким чином, ПАТ „П роКредит Банк” має право зді йснювати фінансове посередн ицтво у формі кредитних опер ацій; 3) згідно зі ст. 3 Декрету К абінету Міністрів України ві д 19.02.93р. №15-93 „Про систему валютно го регулювання і валютного к онтролю” валюта України є єд иним законним засобом платеж у на території України, який п риймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зоб ов' язань, якщо інше не перед бачено цим Декретом, іншими а ктами валютного законодавст ва України, використання іно земної валюти, а також платіж них документів в іноземній в алюті при здійсненні розраху нків на території України за зобов' язаннями допускаєть ся у випадках, порядку та на ум овах, встановлених законом, щ о визначено ч. 3 ст. 533 Цивільног о кодексу України, визначенн я терміну „іноземна валюта” як „валютної цінності” місти ть ст. 1 Декрету КМУ від 19.02.93р. №15-93 „Про систему валютного регул ювання і валютного контролю” , за наявності банківської лі цензії та за умови отримання письмового дозволу Націон ального банку України банк и мають право здійснювати оп ерації з валютними цінностям и, зазначеними у п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам ба нківських ліцензій, письмови х дозволів та ліцензій на вик онання окремих операцій, зат вердженого постановою НБУ ві д 17.07.2001р. №275, зареєстрованої в Мі ністерстві юстиції України 2 1.08.2001р. №730/5921, як кредитні, у частин і першій ст. 49 Закону України „ Про банки і банківську діяль ність” розглядаються операц ії, зазначені у п. 3 ч. 1 та у п.п. 3 - 7 ч . 2 ст. 47 цього Закону; 4) скаржник не погоджується з посиланням суду на п. „г” ч. 4 ст. 5 Декрету КМ У „Про систему валютного рег улювання і валютного контрол ю” щодо необхідності отриман ня індивідуальної ліцензії д ля використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу або як застав и, оскільки згідно з п. 1.5 Положе ння про порядок видачі Наці ональним банком України ін дивідуальних ліцензій на вик ористання іноземної валюти н а території України як засоб у платежу від 14.10.2004р. № 483, викорис тання іноземної валюти як за собу платежу без ліцензії до зволяється: - якщо ініціаторо м або отримувачем за валютно ю операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лиш е тих операцій уповноваженог о банку, на здійснення яких Національний банк видав йо му банківську ліцензію та пи сьмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними ціннос тями); -у випадках передбачени х законами України, за ч. 3 ст. 533 Ц ивільного кодексу України ви користання іноземної валюти , а також платіжних документі в в іноземній валюті при здій сненні розрахунків на терито рії України за зобов' язання ми допускається у випадках, п орядку та на умовах, встановл ених законом, відповідно до п . 5.4. та 7.13. Інструкції про порядо к відкриття, використання і з акриття рахунків у національ ній та іноземних валютах, зат вердженої постановою Правлі ння Національного банку України від 12.11.2003р., № 492, поточні р ахунки в іноземній валюті як юридичних, так і фізичних осі б використовуються без будь- яких обмежень для погашення кредитів в іноземній валюті (у тому числі процентів, коміс ій, неустойки), крім того, поло женням про порядок та умови т оргівлі іноземною валютою, з атвердженим постановою Прав ління НБУ від 10.08.05р. № 281, передбач ено право фізичних та юридич них осіб купувати, обмінюват и іноземну валюту з метою вик онання зобов' язань за креди тними операціями та платежам и за цими операціями (процент и, комісійні винагороди, неус тойка тощо) в іноземній валют і на підставі: заяви про купів лю іноземної валюти та оригі налу кредитного договору (до говору позики), що підтверджу є потребу виконанням юридичн ою/фізичною особою зобов' яз ань в іноземній валюті (включ аючи проценти, комісійні вин агороди, неустойку тощо), та йо го копії (п.1 гл. 1 розділу 2); 5) АТ „П роКредит Банк” має видані Н аціональним банком Україн и 29.09.2000р. банківську ліцензію на право здійснювати банківськ і операції, визначені ч. 1 та п.п . 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України „Про б анки і банківську діяльність ”, 29.09.2009р. - дозвіл № 195-2 на право зді йснення операцій, визначених п.п. 1 - 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону Украї ни „Про банки і банківську ді яльність” із додатком до так ого дозволу, за таких обстави н, банк має право здійснювати операції з валютними ціннос тями із розміщенням залучени х коштів від свого імені, на вл асних умовах та на власний ри зик, тобто кредитування в іно земній валюті на підставі ба нківської ліцензії, а також п остійно здійснює валютний ко нтроль за операціями своїх к лієнтів, та висновок про те, що проведення розрахунків за д оговором про надання траншу №5.8628/516 від 15.02.06р., тобто як засобу п латежу, потребує наявності у одній з сторін цих договорів індивідуальної ліцензії НБУ - є необґрунтованим і спросто вується наведеним спеціальн им правовим регулюванням, а о тже вказані ФО-П ОСОБА_2 до води не могли бути прийняті с удом як доказ недійсності ук ладених договорів. Також гос подарським судом першої інст анції порушено норми процесу ального права, оскільки госп одарський суд при вирішенні спору вирішив про права і обо в' язки Національного б анку України, який не був залу чений до участі у справі що в с илу п. 3 ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу Укра їни визначається як імперати вна процесуальна підстава дл я скасування рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 30.06.2010р. по справі №16/25-10-775 апеляці йну скаргу ПАТ „ПроКредит Ба нк” прийнято до провадження та залучено до участі у справ і в якості третьої особи, яка н е заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні п озивача за первісним позовом Управління Національного банку України в Одеській об ласті.
30.06.2010р. до Одеського апеляцій ного господарського суду від ПАТ „ПроКредит Банк” надійш ли додаткові пояснення до ап еляційної скарги від 18.06.2010р., в я ких позивач за первісним поз овом додатково обґрунтовує д оводи апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 20.07.2010р. по справі №16/25-10-775 залучен о до участі у справі №16/25-10-775 в яко сті третьої особи, яка не заяв ляє самостійних вимог на пре дмет спору на стороні відпов ідача громадянина ОСОБА_4 .
02.09.2010р. до Одеського апеляцій ного господарського суду від Управління Національного банку України в Одеській об ласті надійшли письмові пояс нення по справі, в яких третя о соба повідомила, що вважає рі шення господарського суду не законним та необґрунтованим , ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуаль ного права, підтримує апеляц ійну скаргу ПАТ „ПроКредит Б анк”, та просить скаргу задов ольнити.
Ухвалою Одеського апеляці йного господарського суду ві д 12.10.2010р. по справі №16/25-10-775 продовж ено строк розгляду справи на 15 днів.
Розглянувши матеріали спр ави та доводи апеляційної ск арги ПАТ „ПроКредит Банк”, за слухавши представників стор ін та третіх осіб, перевіривш и правильність юридичної оці нки встановлених фактичних о бставин справи та повноту їх встановлення, застосування господарським судом першої і нстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія с уддів Одеського апеляційног о господарського суду вважає , що апеляційну скаргу слід за довольнити, рішення господар ського суду Одеської області - скасувати з огляду на таке.
Як встановлено апеляційни м господарським судом, 15.02.2006р. м іж ЗАТ „ПроКредит Банк” (кред итор) та ФО-П ОСОБА_2 (позича льник) укладено рамкову угод у № 516 (арк. спр. 7 т. І), відповідно д о умов якої кредитор зобов' язався на положеннях цієї уг оди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лі нії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорі в про надання траншу відкрит и позичальнику кредитну ліні ю терміном на 180 місяців в розм ірі та на умовах передбачени х даною угодою, при цьому стор они домовилися, що загальна с ума за договорами (угодами) в м ежах цієї угоди не повинна пе ревищувати 200000 доларів США, кре дитні кошти можуть надаватис я кредитором позичальнику у гривні, доларах США або Євро (1 .1. - 1.3 рамкової угоди).
У межах вищевказаної рамко вої угоди між ЗАТ „ПроКредит Банк” (кредитор) та ФО-П ОСОБ А_2 (позичальник) укладено до говір про надання траншу №5.8628/5 16 від 15.02.2006р. (арк. спр. 8-9 т. І), за умов ами п. 1.1 якого кредитор зобов' язався надати позичальнику у користування грошові кошти в сумі 85750 доларів США на строк 144 місяці (до 20.02.2018р.) зі сплатою ві дсотків у розмірі 13 % річних, ви ходячи з 360 календарних днів, а позичальник зобов' язався п овернути наданий кредит та с платити відсотки та комісії за кредитом у встановлений д аним договором строк.
Згідно з п. 2.6 договору про на дання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. сто ронами було передбачено, що к редит надається шляхом конве ртації коштів на Міжбанківсь кому валютному ринку та зара хування гривневого еквівале нту коштів на рахунок позича льника.
Пунктом 3.1 договору про нада ння траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. сторо ни встановили, що погашення к редиту та сплата відсотків з а користуванням кредитом зді йснюється в порядку та строк и, викладені у графіку поверн ення кредиту і сплати відсот ків, наведеному у додатку № 1 д о цього договору, який є його н евід' ємною частиною, нараху вання відсотків за користува ння кредитом здійснюється кр едитором в строки, що зазначе ні в графіку як дні платежу.
З графіку повернення креди ту та сплати відсотків в нові й редакції від 18.08.2009р. (додаток № 1 до договору про надання тран шу № 5.8628/516 від 15.02.2006р.) (арк. спр. 11-12) вба чається, що сторони домовили ся про сплату процентів за ко ристування кредитом та повер нення суми кредиту у іноземн ій валюті - доларах США.
На виконання договору про н адання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. кр едитором надано позичальник у за меморіальним валютним о рдером №2241_17 від 16.02.2006р. кредитні к ошти у розмірі 85750 доларів США, що станом на 16.02.20006р. було еквіва лентно 433037,50 грн.
В подальшому, посилаючись н а неналежне виконання відпов ідачем прийнятих за вказаною угодою зобов' язань зі своє часного повернення кредиту т а сплати процентів, ПАТ „ПроК редит Банк” у листопаді 2009р., ке руючись умовами п. 5.1 договору про надання траншу №5.8628/516 від 15.0 2.2006р., звернувся до відповідача з вимогами про повне дострок ове погашення кредиту та спл ату заборгованості по процен там і пені.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, на час вирішення спору по даній справі позичальником поверн уто кредитору кредитні кошти в розмірі 12632,36 доларів США, у зв ' язку з чим, заборгованість позивача за кредитним догов ором становила 73117,64 доларів СШ А, при цьому, за розрахунком по зивача за позичальником раху ється заборгованість по спла ті процентів за користування кредитом в сумі 4541,41 доларів СШ А та по сплаті пені за несвоєч асне виконання грошових зобо в' язань у розмірі 186845,26 грн.
Посилаючись на неналежне в иконання відповідачем умов д оговору про надання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. та зобов' язань з повернення кредиту та сплат и процентів за користування кредитними коштами, ПАТ „Про Кредит Банк” звернулося до г осподарського суду Одеської області з вимогами про стягн ення з ФО-П ОСОБА_2 заборго ваності по кредитному догово ру в загальному розмірі 808148, 72 гр н..
Проте, ФО-П ОСОБА_2 позовн і вимоги ПАТ „ПроКредит Банк ” не визнала та заявила зустр ічні позовні до банку вимоги про визнання договору про на дання траншу від 15.02.2006р. №5.8628/516 нед ійсним та застосування двост оронньої реституції.
Враховуючи, що ФО-П ОСОБА_2 в межах провадження по дані й справі були заявлені зустр ічні позовні вимоги щодо виз нання недійсним договору про надання траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р., укладеного між сторонами, та застосування відповідних пр авових наслідків його недійс ності, апеляційний господарс ький суд вважає правомірним та доцільним надати насампер ед правову оцінку рішенню су ду першої інстанції за зустр ічними вимогами, оскільки за боргованість, яку просить ст ягнути банк, виникла саме у зв ' язку з неналежним виконанн ям позичальником умов кредит ного договору.
В обґрунтування зустрічно го позову ФО-П ОСОБА_2 стве рджує, що використання долар ів США як засобу платежу при с платі процентів за кредитним договором суперечить припис ам Декрету Кабінету Міністрі в України „Про систему валют ного регулювання і валютного контролю”, який має силу зако ну, посилається на невідпові дність умов договору про над ання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р. наве деним законодавчим приписам . Відповідач за первісним поз овом наголошує на необхіднос ті визнання даного договору недійсним.
Апеляційний господарський суд, проаналізувавши доводи ФО-П ОСОБА_2 з приводу заяв лених в цій частині зустрічн их вимог та чинне законодавс тво, встановив наступне.
Відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2. до говору про надання траншу № 5.8 628/516 від 15.02.2006р., всі платежі позич альника щодо повернення суми кредиту та сплаті процентів за кредит повинні здійснюва тися у валюті, що відповідає в алюті кредиту, тобто у долара х США.
Викладені умови договору с відчать про те, що грошові зоб ов' язання виражені в ньому в іноземній валюті - доларах С ША.
Статтею 192 Цивільного кодек су України встановлено, що за конним платіжним засобом, об ов' язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, ін оземна валюта може використо вуватися в Україні у випадка х і в порядку, встановлених за коном.
Також відповідно до ст. 3 Дек рету Кабінету Міністрів Укра їни від 19.02.1993р. №15-93 „Про систему в алютного регулювання і валют ного контролю” валюта Україн и є єдиним законним засобом п латежу на території України, який приймається без обмеже нь для оплати будь-яких вимог та зобов' язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, ін шими актами валютного законо давства України.
Використання іноземної ва люти, а також платіжних докум ентів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на т ериторії України за зобов' я заннями допускається у випад ках, порядку та на умовах, вста новлених законом, що встанов лено ч. 3 ст. 533 Цивільного кодек су України.
Визначення терміну „інозе мна валюта” містить ст. 1 Декре ту, а саме іноземна валюта - ін оземні грошові знаки у вигля ді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувают ь в обігу та є законним платіж ним засобом на території від повідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або т акі, що вилучаються з нього, ал е підлягають обмінові на гро шові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одини цях іноземних держав і міжна родних розрахункових (клірин гових) одиницях, що перебуваю ть на рахунках або вносяться до банківських та інших фіна нсових установ за межами Укр аїни.
Згідно з ч. 2 ст. 198 Господарськ ого кодексу України, грошові зобов' язання можуть бути в иражені в іноземній валюті л ише у випадках, якщо суб' єкт и господарювання мають право проводити розрахунки між со бою в іноземній валюті відпо відно до законодавства. Вико нання зобов' язань, виражени х в іноземній валюті, здійсню ється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 334 Господ арського кодексу України, ба нки - це фінансові установи, фу нкціями яких є залучення у вк лади грошових коштів громадя н і юридичних осіб та розміще ння зазначених коштів від св ого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття т а ведення банківських рахунк ів громадян та юридичних осі б,
За ст. 2 Закону України „Про б анки і банківську діяльність ” від 07.12.2000р. №2121-III (з наступними зм інами та доповненнями) банк - ц е юридична особа, яка має викл ючне право на підставі ліцен зії Національного банку України здійснювати у сукуп ності такі операції: залучен ня у вклади грошових коштів ф ізичних і юридичних осіб та р озміщення зазначених коштів від свого імені, на власних ум овах та на власний ризик, відк риття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичн их осіб, саме ці три групи опер ацій і складають зміст банкі вської діяльності.
Даною законодавчою нормою встановлено, що: 1) банківська ліцензія - документ, який вида ється Національним банк ом України в порядку і на умов ах, визначених в Законі Украї ни „Про банки і банківську ді яльність”, на підставі якого банки та філії іноземних бан ків мають право здійснювати банківську діяльність; 2) пись мовий дозвіл Національног о банку України - це докумен т, який видає Національний банк України у порядку і на умовах, визначених законом У країни „Про банки і банківсь ку діяльність” та Положенням про порядок видачі банкам ба нківських ліцензій, письмови х дозволів та ліцензій на вик онання окремих операцій, зат вердженим Постановою Правлі ння Національного банку України від 17.07.2001р. №275, на підста ві якого банки мають право зд ійснювати окремі операції, п ередбачені ст. 47 Закону Україн и „Про банки і банківську дія льність”.
Звертаючись до вимог Закон ів України „Про Національн ий банк України” від 20.05.1999р. №6 79-ХІV, „Про банки і банківську д іяльність” від 07.12.2000р. №2121 -III, Циві льного кодексу України, Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни „Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю” від 19.02.1993р. №15-93, Положення про порядок видачі банкам банкі вських ліцензій, письмових д озволів та ліцензій на викон ання окремих операцій, затве рдженого Постановою Правлін ня Національного банку У країни від 17.07.2001р. № 275 можна дійт и висновку, що банк має право з дійснювати операції з валютн ими цінностями, а саме: неторг івельні операції з валютними цінностями; операції з готів ковою іноземною валютою та ч еками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійс нюються в касах і пунктах обм іну іноземної валюти банків; операції з готівковою інозе мною валютою (купівля, продаж , обмін), що здійснюються в пун ктах обміну іноземної валюти , які працюють на підставі укл адених банками агентських до говорів з юридичними особами -резидентами; ведення рахунк ів клієнтів (резидентів і нер езидентів) в іноземній валют і та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; ве дення кореспондентських рах унків банків (резидентів і не резидентів) в іноземній валю ті; ведення кореспондентськи х рахунків банків (нерезиден тів) у грошовій одиниці Украї ни; відкриття кореспондентсь ких рахунків в уповноважених банках України в іноземній в алюті та здійснення операцій за ними; відкриття кореспонд ентських рахунків у банках (н ерезидентах) в іноземній вал юті та здійснення операцій з а ними; залучення та розміщен ня іноземної валюти на валют ному ринку України; залученн я та розміщення іноземної ва люти на міжнародних ринках; т оргівля іноземною валютою на валютному ринку України (за в инятком валютно-обмінних опе рацій); торгівля іноземною ва лютою на міжнародних ринках; операції з банківськими мет алами на валютному ринку Укр аїни; операції з банківським и металами на міжнародних ри нках; інші операції з валютни ми цінностями на міжнародних ринках; інші операції з валют ними цінностями на валютному ринку України, за наявност і банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного б анку України.
Таким чином, для здійснення операцій з валютними ціннос тями, банк зобов' язаний отр имати як банківську ліцензію , так і письмовий дозвіл Нац іонального банку України.
Режим здійснення валютних операцій на території Украї ни, загальні принципи валютн ого регулювання, повноваженн я державних органів і функці ї банків та інших фінансових установ України в регулюван ні валютних операцій, права т а обов' язки суб' єктів валю тних відносин, порядок здійс нення валютного контролю, ві дповідальність за порушення валютного законодавства вст ановлені Декретом Кабінету М іністрів України „Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю” від 19.02.1993р. № 15-93, відповідно до ст. 5 якого Н аціональний банк України в идає індивідуальні та генера льні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпа дають під режим ліцензування згідно з цим Декретом, генера льні ліцензії видаються коме рційним банкам та іншим фіна нсовим установам України, на ціональному оператору пошто вого зв' язку на здійснення валютних операцій, що не потр ебують індивідуальної ліцен зії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Тобто, згідно з нормами Декр ету для здійснення операцій з валютними цінностями, які н е потребують індивідуальног о ліцензування, банк має отри мати генеральну ліцензію.
Прийнятими в подальшому За коном України „Про банки і ба нківську діяльність” та Поло женням про порядок видачі ба нкам банківських ліцензій, п исьмових дозволів та ліцензі й на виконання окремих опера цій, замість Генеральної ліц ензії на здійснення валютних операцій передбачено отрима ння письмового дозволу НБУ н а здійснення операцій з валю тними цінностями, який, видає ться на операції, які не потре бують індивідуального ліцен зування.
У зустрічний позовній заяв і ФО-П ОСОБА_2 вказує на те, що наявність банківської ліц ензії і письмового дозволу Н БУ на здійснення операцій з в алютними цінностями не звіль няє банки від обов' язку отр имання індивідуальної ліцен зії на здійснення операцій з валютними цінностями, які по требують індивідуального лі цензування, посилаючись на с т. 5 Декрету Кабінету Міністрі в України "Про систему валютн ого регулювання і валютного контролю".
Проте, з аналізу вказаної но рми, за якою індивідуальні лі цензії видаються резидентам і нерезидентам на здійсненн я разової валютної операц ії на період, необхідний для з дійснення такої операції, ін дивідуальної ліцензії потре бують такі операції: в) наданн я і одержання резидентами кр едитів в іноземній валюті, як що терміни і суми таких креди тів перевищують встановлені законодавством межі, можн а дійти висновку, що використ ання пункту „в”, на який посил ається позичальник, можливо тільки у відносинах між рези дентом і нерезидентом та нав паки, та при здійсненні разов ої валютної операції.
До того ж, на виконання п. „в” ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ „Про систе му валютного регулювання і в алютного контролю” про необх ідність отримання індивідуа льної ліцензії для надання і одержання резидентами креди тів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредит ів перевищують встановлені з аконодавством межі, розро блене Положення про порядок отримання резидентами креди тів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання р езидентами позик в іноземній валюті нерезидентами, затве рджене Постановою Правління Національного банку Укр аїни від 17.06.2004р. №270.
Системний аналіз вищевказ аного Положення Правління Національного банку Украї ни свідчить про те, що саме цим нормативно-правовим актом з акріплюється порядок отрима ння індивідуальної ліцензії при видачі або отримані кред иту, єдиною передумовою для ч ого є те, щоб один із контраген тів кредитного договору має бути нерезидент України.
Разом з цим, жодним законода вчим чи нормативно-правовим документом не передбачено гр аничних строків і сум кредит ів, після яких отримання інди відуальної ліцензії є необхі дним елементом для надання / о тримання кредиту.
Таким чином, посилання ФО-П ОСОБА_2 на п. „г” ч. 4 ст. 5 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни „Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю” про необхідність отриман ня індивідуальної ліцензії д ля використання іноземної ва люти на території України як засобу платежу, є безпідстав ним та необґрунтованим, адже за ст. 7 і п. 1.5. ст. 44 Закону Україн и „Про Національний Банк України” від 20.05.1999р. №679-ХІV викор истання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатор ом або отримувачем за валютн ою операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лиш е тих операцій уповноваженог о банку, на здійснення яких Національний банк видав йо му банківську ліцензію та пи сьмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними ціннос тями); та у випадках передбаче них законами України.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Декрет у Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регу лювання і валютного контролю ” уповноважений банк - будь-як ий комерційний банк, офіційн о зареєстрований на територі ї України, що має ліцензію Н аціонального банку Україн и на здійснення валютних опе рацій, а також здійснює валют ний контроль за операціями с воїх клієнтів.
Згідно ч. 3 ст. 533 Цивільного ко дексу України використання і ноземної валюти, а також плат іжних документів в іноземній валюті при здійсненні розра хунків на території України за зобов' язаннями допускає ться у випадках, порядку та на умовах, встановлених законо м.
Пунктами 5.4. та 7.13. Інструкції про порядок відкриття, викор истання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постан овою Правління Національн ого банку України від 12.11.03р., № 492, встановлено, що поточні рах унки в іноземній валюті як юр идичних, так і фізичних осіб в икористовуються без будь-яки х обмежень для погашення кре дитів в іноземній валюті (у то му числі процентів, комісій, н еустойки).
Крім того, Положенням про по рядок та умови торгівлі іноз емною валютою, затвердженим постановою Правління Наці онального банку України ві д 10.08.2005р. № 281, передбачено право ф ізичних та юридичних осіб ку пувати, обмінювати іноземну валюту з метою виконання зоб ов' язань за кредитними опер аціями та платежами за цими о пераціями (проценти, комісій ні винагороди, неустойка тощ о) в іноземній валюті на підст аві: заяви про купівлю інозем ної валюти та оригіналу кред итного договору (договору по зики), що підтверджує потребу виконанням юридичною/фізичн ою особою зобов' язань в іно земній валюті (включаючи про центи, комісійні винагороди, неустойку тощо), та його копії (п.1 гл. 1 розділу 2).
Також, відповідно до п. 1.8. гла ви 1 розміру 3 Правил бухгалтер ського обліку доходів і витр ат банків України, затвердже них постановою правління Н аціонального банку Україн и від 18.06.2003р., № 255, нарахування про центних доходів (витрат), амор тизація дисконту (премії) за ф інансовими інструментами в і ноземній валюті здійснюютьс я в тій валюті, у якій облікову ється пов' язаний з ними фін ансовий інструмент.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „ПроКредит Банк” має видані Національним банком України: 1) Банківську ліцензію на право здійснюва ти банківські операції, визн ачені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України „Про банки і банківс ьку діяльність” від 29.09.2000р. (арк . спр. 105 т. І), 2) Дозвіл Націонал ьного банку України № 195-2 від 29.09.2009р. (арк. спр. 28 т. І) на право зді йснення операцій, визначених п.п. 1 - 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону Украї ни „Про банки і банківську ді яльність” із Додатком до так ого дозволу, до того ж слід заз начити, що на момент укладенн я договору про надання транш у АТ „ПроКредит Банк” також м ало дозвіл Національного банку України № 195-2 від 13.10.2003р. (ар к. спр. 106-107 т. І) на право здійснен ня операцій, визначених п.п. 1 - 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України „П ро банки і банківську діяльн ість” із Додатком до такого д озволу.
Враховуючи вищенаведене, а пеляційний господарський су д дійшов висновку, що законод авство дозволяє уповноважен им банкам на підставі Банків ської ліцензії, Дозволу НБУ т а додатку до Дозволу, викорис товувати іноземну валюту при виконанні грошових зобов' я зань відповідно до закону та умов укладених кредитних до говорів, а ПАТ „ПроКредит Бан к” на момент укладення догов ору про надання траншу мав пр аво здійснювати операції з в алютними цінностями із розмі щенням залучених коштів від свого імені, на власних умова х та на власний ризик, тобто кр едитування в іноземній валют і на підставі банківської лі цензії.
Частинами 1 та 3 ст. 215 Цивільно го кодексу України передбаче но, що підставою недійсності правочину є недодержання ст оронами ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Код ексу, якщо недійсність право чину прямо не встановлена за коном, але одна із сторін або і нша заінтересована особа зап еречує його дійсність на під ставах встановлених законом , такий правочин може бути виз наний судом недійсним.
За приписом ч. 1 ст. 203 Цивільно го кодексу України зміст пра вочину не може суперечити ць ому кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва.
Таким чином, апеляційний го сподарський суд дійшов висно вків, що не підлягали задовол енню позовні вимоги ФО-П ОС ОБА_2 до ПАТ „ПроКредит Банк ” про визнання недійсним дог овору про надання траншу та з астосування двосторонньої р еституції, оскільки при укла денні договору сторонами не було порушено вимог чинного на той момент законодавства, та зміст договору про наданн я траншу не суперечить вимог ам чинного законодавства, а п ротилежне рішення суду першо ї інстанції прийняте при пор ушенні норм матеріального пр ава і підлягає скасуванню.
Оскільки, як вище встановле но апеляційним господарськи м судом, договір про надання т раншу №5.8628/516 від 15.02.2006р. є дійсним, то й до позовних вимог ПАТ „Пр оКредит Банк” про стягнення заборгованості слід застосо вувати умови договору, на під ставі якого виникла заборгов аність.
Згідно зі статтею 1054 Цивільн ого кодексу України за креди тним договором банк або інша фінансова установа (кредито давець) зобов' язується нада ти грошові кошти (кредит) пози чальникові у розмірі та на ум овах, встановлених договором , а позичальник зобов' язуєт ься повернути кредит та спла тити проценти.
На підставі укладеного між сторонами 15.02.2006р. договору про надання траншу №5.8628/516 АТ „ПроКр едит Банк” 16.02.2006р. надало ФО-П ОСОБА_2 кредит у сумі 85750 долар ів США, за користування яким Ф О-П ОСОБА_2 були прийняті н а себе зобов' язання сплачув ати відсотки у розмірі 13 % річн их в іноземній валюті - в долар ах США.
ПАТ „ПроКредит Банк” 13.11.2009р. з вернулося з вимогою до ФО-П ОСОБА_2 про повне достроков е погашення кредиту, яку пози чальник отримав 23.11.2009р. (арк. спр . 15, 17 т. І), та в якій просило сплат ити борг по капіталу - 773 дола рів США, борг по процентах 2233,99 д олари США, капітал достроков ого погашення - 72344,64 долари СШ А, пеню - 3619,77 грн., у зв' язку ви никненням заборгованості бі льше 3-х банківських днів (стро к заборгованості склав на мо мент звернення 53 дні). В матері алах справи наявний розрахун ок заборгованості відповіда ча у загальному розмірі 808148,72 гр н., станом на 08.02.2010р., проти обгрун тованості якого ФО-П ОСОБА_ 2 не заперечує.
Відповідно до ст. 1049 Цивільно го кодексу України позичальн ик зобов' язаний повернути п озикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені дог овором.
Відповідно до ст. 193 Господар ського кодексу України суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. Кожна стор она повинна вжити усіх заход ів, необхідних для належного виконання нею зобов' язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення заг альногосподарського інтере су. Порушення зобов' язань є підставою для застосування господарських санкцій, перед бачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не до пускається одностороння від мова від виконання зобов' яз ань, крім випадків, передбаче них законом, а також відмова в ід виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов' язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.
Такі ж самі положення містя ться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного к одексу України, за якими зобо в' язання мають виконуватис ь належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договор ом встановлений обов' язок п озичальника повернути позик у частинами (з розстроченням ), то в разі прострочення повер нення чергової частини позик одавець має право вимагати д острокового повернення част ини позики, що залишилася, та с плати процентів, належних йо му відповідно до ст. 1048 цього Ко дексу.
Пунктом 5.1 договору про нада ння траншу № 5.8628/516 від 15.02.2006р. перед бачено, що у разі виникнення п ростроченої заборгованості з погашення кредиту або прос трочення сплати відсотків зг ідно з Графіком, або несплати пені більш ніж трьох банківс ьких днів, або у разі невикона ння або неналежного виконанн я зобов' язань, передбачених у п. п. 3.5, 4.3, 5.5, 5.6, 5.7 цього договору, а бо наявності обставин, які ст авлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває пр аво вимагати дострокового по гашення кредиту та інших нар ахувань за ним.
Дослідивши розрахунок зая вленої до стягнення кредитор ом грошової суми - заборгова ності по кредиту в сумі 73117,64 дол ари США, що за курсом НБУ на да ту звернення позивача до суд у з позовом, становила 584970,37 грн. , заборгованості по відсотка м за користування кредитом в сумі 4541,41 долар США, що за курсом НБУ на дату звернення позива ча до суду з позовом, становил а 36333,10 грн., апеляційний господа рський суд дійшов висновку п ро правомірність заявлених б анком позовних вимог про стя гнення з ФО-П ОСОБА_2 забор гованості по кредиту у розмі рі 73117,64 долари США, що за курсом НБУ на дату звернення позива ча до суду з позовом, становил а 584970,37 грн., заборгованості по в ідсоткам за користування кре дитом в сумі 4541,41 долар США, що за курсом НБУ на дату звернення позивача до суду з позовом, ст ановила 36333,10 грн..
ФО-П ОСОБА_2 під час розгл яду справи в господарських с удах першої та апеляційної і нстанцій не надано доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарс ького процесуального кодекс у України, які б підтверджува ли належне виконання позичал ьником умов кредитного догов ору щодо сплати заборгованос ті за кредитом, нарахованих в ідсотків за користування кре дитом, а тому апеляційний гос подарський суд дійшов виснов ку про скасування оскаржуван ого рішення за первісним поз овом, задоволення позовних в имог ПАТ „ПроКредит Банк” пр о стягнення з ФО-П ОСОБА_2 з аборгованості по кредиту у р озмірі 73117,64 долари США, що за кур сом НБУ на дату звернення поз ивача до суду з позовом, стано вила 584970,37 грн., заборгованості п о відсоткам за користування кредитом в сумі 4541,41 долар США, щ о за курсом НБУ на дату зверне ння позивача до суду з позово м, становила 36333,10 грн..
Крім того, у позовній заяві ПАТ „ПроКредит Банк” просило господарський суд стягнути з відповідача за первісним п озовом пеню за несвоєчасне в иконання грошового зобов' я зання по сплаті кредиту та ві дсотків за користування кред итом у сумі 186845,26 грн..
Оскільки матеріалами спра ви підтверджено неналежне ви конання боржником умов креди тного договору, банком цілко м правомірно нараховано пеню за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань за догов ором, яка передбачена чинним законодавством та п. 3.6 догово ру про надання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р..
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарськ ого кодексу України учасники господарських відносин несу ть господарсько-правову відп овідальність за правопоруше ння у сфері господарювання ш ляхом застосування до правоп орушників господарських сан кцій на підставах і в порядку , передбаченому цим Кодексом , іншими законами та договоро м.
У сфері господарювання зас тосовуються наступні господ арські санкції: відшкодуванн я збитків, штрафні санкції, оп еративно господарські санкц ії (ч. 2 ст. 217 Господарського код ексу України).
Статтею 218 Господарського к одексу України передбачено, що підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання. Уч асник господарських відноси н відповідає за невиконання або неналежне виконання госп одарського зобов' язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, я кщо не доведе, що ним вжито усі х залежних від нього заходів для недопущення господарськ ого правопорушення. У разі як що інше не передбачено закон ом або договором, суб' єкт го сподарювання за порушення го сподарського зобов' язання несе господарсько-правову в ідповідальність, якщо не дов еде, що належне виконання зоб ов' язання виявилося неможл ивим внаслідок дії неперебор ної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення госпо дарської діяльності. Не вваж аються такими обставинами, з окрема, порушення зобов' яза нь контрагентами правопоруш ника, відсутність на ринку по трібних для виконання зобов' язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів .
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного к одексу України, якщо за поруш ення зобов' язання встановл ена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у по вному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського коде ксу України штрафними санкці ями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного к одексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислю ється у відсотках від суми не своєчасно виконаного зобов' язання за кожен день простро чення виконання.
Відповідно до п. 3.6 договору п ро надання траншу №5.8628/516 від 15.02.200 6р., у разі прострочення позича льником зобов' язань з погаш ення кредиту та/або сплати ві дсотків за його користування , інших платежів згідно умов ц ього договору, позичальник з обов' язаний сплатити на кор исть кредитора пеню у розмір і 0,5%, але не менше подвійної обл ікової ставки НБУ, яка діє на м омент прострочення, від суми прострочених зобов' язань з а кожен день прострочення.
Дослідивши наданий позива чем за первісним позовом роз рахунок пені (арк. спр. 18 (на зво роті) т. І), який на думку колегі ї суддів, є цілком обґрунтова ним та відповідає вимогам чи нного законодавства та факти чним обставинам справи, коле гія суддів Одеського апеляці йного господарського суду ді йшла висновку, що позовну вим огу про стягнення пені у розм ірі 186845,26 грн. слід задовольнити та стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за пр острочення погашення кредит у та сплати відсотків у сумі 18 6845,26 грн., оскаржуване рішення в цій частині також підлягає с касуванню.
На підставі вищенаведеног о, апеляційну скаргу ПАТ „Про Кредит Банк” слід задовольни ти, а оскаржуване рішення гос подарського суду Одеської об ласті від 31.05.2010р. по справі №16/25-10-775 - скасувати з прийняттям но вого рішення про задоволення первісного позову ПАТ „ПроК редит Банк” та відмову у задо воленні зустрічного позову Ф О-П ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовол ьнити.
Рішення господарського су ду Одеської області від 31.05.2010р. скасувати.
Позов ПАТ „ПроКредит Банк” задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на кори сть Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” заборгованість за рамковою угодою №516 від 15.02.2006р. та договоро м про надання траншу №5.8628/516 від 15.02.2006р. в розмірі 808148 (вісімсот віс ім тисяч сто сорок вісім) грн. 72 коп., 8081 (вісім тисяч вісімдеся т одна) грн. держмита та 236 (двіс ті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову ФО-П ОСОБА_2 відмов ити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на кори сть Публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк” 4040 (чотири тисячі сорок) грн. 75 к оп. витрат по держмиту за пода ння апеляційної скарги.
Доручити господарському с уду Одеської області видати відповідні накази з зазначен ням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 Гос подарського процесуального кодексу України набирає зак онної сили з дня її прийняття .
Постанова суду апеляційно ї інстанції може бути оскарж ена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: М.А. Мишкіна
Суддя: М .В. Сидоренко
Суддя: М.А. Мирошниченко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2010 |
Оприлюднено | 10.11.2010 |
Номер документу | 12104027 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мишкіна М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні