Рішення

від 29.07.2024 по справі 909/503/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/503/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд"

про стягнення штрафних санкцій за договором підряду в сумі 847 060 грн 63 коп.

за участю:

від прокуратури: Кабаль Дмитро Іванович,

від позивача: ОСОБА_1 ,

від відповідача: представник не з"явився

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору підряду від 19.07.2023 №14/93 в сумі 847060 грн 63 коп., з яких 758230 грн 18 коп. - пені та 88830 грн 45 коп. - штрафу.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Щодо підстав звернення спеціалізованої прокуратури із позовом до суду.

Згідно з п.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України (ст.4 ЗУ "Про прокуратуру").

Статтею 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді. Так, у ч. 1 вказаної статті зазначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про прокуратуру" рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Згідно з п. 6.1. наказу Генерального прокурора України від 17.05.2023 № 130 "Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у сфері оборони", яким передбачено право спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора забезпечувати організацію та здійснення представництва інтересів держави в суді щодо правовідносин, пов`язаних із діяльністю Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державного космічного агентства України, підприємств, установ, організацій, що їм підпорядковані; Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; Командування Сухопутних військ Збройних Сил України; Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України; Державної служби експортного контролю України; акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" та товариств, щодо яких ним здійснюється управління корпоративними правами держави; Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; Державного агентства резерву України (з питань державного мобілізаційного резерву); державних замовників у сфері оборони та виконавців, співвиконавців (субпідрядників) державного контракту (договору) з оборонних закупівель; інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій, що здійснюють накопичення та зберігання матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву; Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є порушення, яке полягає у невжитті військовою частиною заходів щодо захисту інтересів держави та неналежне виконання відомством наданих законодавством повноважень у сфері захисту державної власності.

За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів Військової частини НОМЕР_1 .

31.05.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 24.06.2024.

24.06.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№10331/24) у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання та від прокурора надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№10353/24) у зв`язку з участю в іншому судовому процесі, які суд задоволив та постановив відкласти підготовче засідання на 15.07.2024.

15.07.2024 суд постановив підготовче засідання закрити, справу призначити до розгляду по суті на 29.07.2024.

Відповідач в судове засідання 29.07.2024 не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 15.07.2024.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його прибуття в судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без його участі за наявними у ній матеріалами.

29.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору підряду №14/93 від 19.07.2023 відповідач повністю не виконав визначені цим договором роботи у строки обумовлені сторонами, у зв"язку з чим за порушення строку виконання робіт позивач керуючись умовами договору нарахував відповідачу 758 230 грн 18 коп. - пені та 88 830 грн 45 коп. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 837, 849, 854 ЦК України, ст.174,175,193, 216, 230 ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати заборгованості до матеріалів справи не долучив.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

19.07.2023 Військова частина НОМЕР_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" уклали договір підряду №14/93, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а підрядник зобов"язується забезпечити виконання відповідно до проектно-кошторисної документації наступних робіт: Поточний ремонт будівлі.

Загальна вартість договору становить 1776609 грн 00 коп. (п.2.1.).

Оплата здійснюється замовником в розмірі 100% після виконання та прийому всіх передбачених договором робіт та підписання сторонами акта прийому - здачі виконаних робіт форми КБ-2в та Довідок про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3, за наявності фінансування протягом 14 банківських днів (п.2.2.).

Обсяг робіт визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає у 2023 році -1776609 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 296101 грн 50 коп.

Відповідно до п.4.1.2. договору, підрядник зобов"язаний здійснювати виконання робіт, визначених цим договором, відповідно до проектно-кошторисної документації та у строки, узгоджені з замовником.

Підрядник зобов"язується розпочати виконання робіт не пізніше 2 днів з моменту підписання цього договору, або в інший, погоджений із замовником строк. Строк (термін) виконання робіт до 31.12.2023 року (п. 5.1, 5.2. договору).

При порушенні умов цього договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче встановленої однієї ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня (п.8.1 договору).

При порушенні умов цього договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 5% від суми договору (п.8.2 договору).

Як вбачається із матеріалів справи у грудні 2023 відповідач частково виконав підрядні роботи на суму 268 673 грн 28 коп. (Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.12.2023, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 08.12.2023) та на суму 254 662 грн 69 коп. (Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт від 15.12.2023, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 15.12.2023). Вказані документи підписані сторонами та скріплені печатками, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Позивач повністю оплатив виконані роботи, що підтверджується платіжними інструкціями №23-9320 від 11 грудня 2023 року на суму 268673 грн 28 коп. та №23-9510 від 15 грудня 2023 року суму 254662 грн 69 коп.

Решту підрядних робіт визначених у договорі відповідач не виконав, у зв"язку з чим, позивач за порушення строків виконання таких робіт нарахував 758 230 грн 18 коп. - пені та 88 830 грн 45 коп. штрафу і звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України)

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновки суду.

Зважаючи на те, що факт порушення відповідачем зобов`язання щодо виконання у строк підрядних робіт підтверджується матеріалами справи, суд перевіривши їх розмір, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 847 060 грн 63 коп. штрафних санкцій обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір в сумі 10164 грн 72 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №676 від 27 травня 2024 року.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 10 164 грн 72 коп. , суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73,74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду в сумі 847 060 грн 63 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд", вул. Тобілевича, буд. 42, с. Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422 (код ЄДРПОУ 41467865) на користь Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 847 060 грн 63 коп. штрафних санкцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд", вул. Тобілевича, буд. 42, с. Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422 (код ЄДРПОУ 41467865) Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, вул. Клепарівська, 20, м.Львів, 79007 (код ЄДРПОУ 38326057, МФО 820172) 10 164 (десять тисяч сто шістдесят чотири) грн 72 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складений 16.08.2024.

Суддя Т. В. Максимів