Ухвала

від 21.10.2024 по справі 909/503/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"21" жовтня 2024 р. Справа № 909/503/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" б/н від 16.09.2024 (вх. суду від 18.09.2024 № 01-05/2611/24)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 (повний текст складено 16.08.2024, суддя Т.В. Максимів)

у справі № 909/503/24

за позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави

в особі Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Планетабуд», м. Ямниця, Івано-Франківської обл.

про стягнення штрафних санкцій за договором підряду в сумі 847 060, 63 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 у справі №909/503/24 позов прокурора задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" на користь Військової частини НОМЕР_1 847 060,63 грн штрафних санкцій, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 10 164,72 судового збору.

16.09.2024 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" оскаржив рішення суду першої інстанції.

Листом Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 витребувано матеріали справи №909/503/24 з Господарського суду Івано-Франківської області.

30.09.2024 на адресу апеляційного суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою від 01.10.2024 суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" залишено без руху.

Оскільки повний текст оскаржуваного рішення складено 16.08.2024, урахуванням ч. 1 ст. 256 ГПК України останнім днем для подання апеляційної скарги було 05.09.2024, в той час як апеляційна скарга подана скаржником 16.09.2024, згідно з поштовим штемпелем на конверті.

В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, суд зазначив, що доводи апелянта про те, що рішення суду у справі № 909/503/24 він не отримував, апеляційний суд не визнає поважними причинами пропуску строку, оскільки рішення від 29.07.24 доставлено до електронного кабінету скаржника (ТОВ «Планетабуд») 16.08.24 о 12:55 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суд (том 1, а.с. 77).

Відтак, суд встановив скаржнику десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків, шляхом надання суду інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 у справі № 909/503/24 та доказів сплати судового збору у сумі 19 058,86 грн в порядку, встановленому Законом України Про судовий збір.

13.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Планетабуд", на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, подало суду докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024.

У заяві зазначає, що представник відповідача в судовому розгляді справи участі не брав, оскільки йому було безпідставно відмовлено у клопотанні про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфренції, рішення у справі відповідачем не отримувалося, про існування якого він довідався з Єдиного реєстру судових рішень.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт не зазначив.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)

Верховний Суд зазначає, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).

Так, щодо твердження скаржника про неотримання повного тексту оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).

19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (3424-ІХ).

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планетабуд", як юридична особа, зареєстрована за законодавством України має процесуальний обов`язок зареєструвати в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) електронний кабінет.

Пункти 4, 5 ст. 6 ГПК України, передбачають, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з приписами статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 частини шостої).

Відтак, повний текст судового рішення від 29.07.2024 у справі № 909/503/24 отриманий позивачем 16.08.24 о 12:55, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суду (том 1, а. с. 77), останнім днем строку на апеляційне оскарження було 05.09.2024.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2023 у справі № 921/56/23 зазначає, що надсилання копії судових рішень через «Електронний кабінет» в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України та статті 242 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі 904/4199/20, суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційний ресурс, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Слід зазначити, що в судовому засіданні 24.06.2024 місцевий господарський суд задоволив клопотання представника ТОВ «Планетабуд» від 24.06.2024 та відклав розгляд справи.

В подальшому жодних клопотань, заяв від ТОВ «Планетабуд». у тому числі заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, матеріали справи не містять.

Згідно частини другої статті 42 (Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини 1 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 і п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Водночас , згідно ч.4 цієї статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд робить висновок, що скаржник в повторно поданій заяві від 13.10.2024, не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 у справі № 909/503/24, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст.234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Планетабуд" б/н від 16.09.2024 (вх. суду від 18.09.2024 № 01-05/2611/24) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 у справі № 909/503/24.

2. Копію цієї ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець