Ухвала

від 16.08.2024 по справі 910/5907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.08.2024Справа № 910/5907/24Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича у справі № 910/5907/24

за заявою Приватного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» (15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. О. Кошового, буд. 6, код ЄДРПОУ 00383260) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ „АГРОПРОДУКТ"» (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 41202076) заборгованості за договором поставки №53 від 22.06.2023, у розмірі 253 500,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2024 року до Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «МЕНА ПАК» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» заборгованості за договором поставки №53 від 22.06.2023, у розмірі 253 500,20 грн.

17 травня 2024 року Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ №910/5907/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» на користь Приватного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» вказаної заборгованості за договором поставки, а також 302,80 грн. судового збору.

06 червня 2024 року через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» надійшла заява від 03.06.2024 про скасування даного судового наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» від 03 червня 2024 року про скасування судового наказу в справі № 910/5907/24 повернуто заявнику з підстав недотримання приписів п.п. 2, 3 частини 3 статті 157 ГПК України та п. 2 ч. 5 ст. 157 ГПК України.

10 червня 2024 вказаний судовий наказ набрав законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» про скасування судового наказу від 17.05.2024 у справі № 910/5907/24 повернуто боржнику.

15.08.2024 через систему «Електорнний суд» представником Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2024 дане подання передано судді Блажівській О.Є.

Згідно Реєстру автоматизованого розподілу справ/матеріалів суддя Блажівська О.Є. за 15.08.2024 (07-22), подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича отримано суддею Блажівською О.Є. 16.08.2024, про що свідчить відповідна відмітка про отримання.

Розглянувши подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У відповідному розділі процесуального закону не визначено окремих вимог, яким має відповідати подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

В той же час, ст. 170 ГПК України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Подання подано від імені заявника представником Куц О.В. через "Електронний суд", в зв`язку з чим він не зобов`язаний зазначати інформацію про наявність у нього електронного кабінету.

Проте, зазначене не нівелює обов`язку заявника зазначити відповідну інформацію про наявність у нього Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як було зазначено вище, подання від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" Куц О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 3 статті 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 ГПК України).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 60 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У силу положень ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Так, пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення від 28.03.2023 у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Так, на підтвердження своїх повноважень Куц О.В., як представник Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), додала до позовної заяви довіреність в порядку передоручення від 28.03.2023, складену у довільній формі від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) яка на підставі витягу з ЄДР без дати та номеру, уповноважує в порядку передоручення Куц Ольгу Валеріївну представляти інтереси Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Проте, вказана довіреність сформована в системі "Електронний суд" самим представником та не є належним доказом на підтвердження Куц О.В. на вчинення дій від імені Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку - ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку повернути подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без розгляду.

Керуючись статтями 170, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича повернути без розгляду.

2. Роз`яснити заявнику, що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА