Ухвала

від 30.09.2024 по справі 910/5907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/5907/24Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

при секретарі судового засідання Калашнік Ю.В.,

розглянувши подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича у справі № 910/5907/24

за заявою Приватного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» (15600, Чернігівська обл., м. Мена, вул. О. Кошового, буд. 6, код ЄДРПОУ 00383260) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 100/2, код ЄДРПОУ 41202076) заборгованості за договором поставки №53 від 22.06.2023, у розмірі 253 500,20 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2024 року до Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «МЕНА ПАК» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» заборгованості за договором поставки №53 від 22.06.2023, у розмірі 253 500,20 грн.

17 травня 2024 року Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ №910/5907/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» на користь Приватного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» вказаної заборгованості за договором поставки, а також 302,80 грн. судового збору.

06 червня 2024 року через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» надійшла заява від 03.06.2024 про скасування даного судового наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» від 03 червня 2024 року про скасування судового наказу в справі № 910/5907/24 повернуто заявнику з підстав недотримання приписів п.п. 2, 3 частини 3 статті 157 ГПК України та п. 2 ч. 5 ст. 157 ГПК України.

10 червня 2024 вказаний судовий наказ набрав законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» про скасування судового наказу від 17.05.2024 у справі № 910/5907/24 повернуто боржнику.

15.08.2024 через систему «Електорнний суд» представником Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2024 дане подання передано судді Блажівській О.Є.

Згідно Реєстру автоматизованого розподілу справ/матеріалів суддя Блажівська О.Є. за 15.08.2024 (07-22), подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича отримано суддею Блажівською О.Є. 16.08.2024, про що свідчить відповідна відмітка про отримання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2024 подання Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агропродукт" Кузьмічова Ростислава Геннадійовича повернуто без розгляду.

11.09.2024 головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. (далі - заявник/державний виконавець) засобами поштового зв`язку до Господарського суду міста Києва направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича (далі - подання).

Дане подання до Господарського суду міста Києва надійшло 26.09.2024 та зареєстровано за № 0710/9308/24.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2024 дане подання передано судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц О.В. повідомлено про розгляд подання об 15:30 30.09.2024. Вищевказана ухвала суду у справі була направлена заявнику в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 ГПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У призначене судове засідання 30.09.2024 заявник не з`явився.

30.09.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Подаючи до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Агропродукт" Кузьмічова Ростислава Геннадійовича, заявник зазначає наступне.

На виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5907/24 від 13.06.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» на користь Приватного акціонерного товариства «МЕНА ПАК» заборгованість за договором поставки №53 від 22.06.2023, у розмірі 253 500,20 грн. та суму судових витрат у розмірі 302,80 грн.

18.06.2024 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 яку скеровано боржнику до виконання за штрих-кодовим ідентифікатором AT «Укрпошта» №0600935198620.

Перевіркою сайту AT «Укрпошта» у розділі «відстеження» встановлено, що боржником постанова про відкриття виконавчого провадження отримана 02.07.2024, також постанова про відкриття виконавчого провадження скерована боржнику через електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується повідомленням №591279 до доставку документу з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС.

В ході примусового виконання державним виконавцем направлено запити до обліково-реєстраційних установ щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником, та наявних відкритих рахунків в банківських установах, іншого майна, що належить боржнику на праві власності.

Згідно відповіді ДПС про наявні рахунки у боржників - у боржника відкритий банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», AT АБ «РАДАБАНК», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК».

Згідно відповіді МВС, за боржником відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби.

18.06.2024 відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ АБ «РАДАБАНК», AT «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК».

У процесі виконання державним виконавцем направлялися запити до Державної служби статистики України, Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві, Державної служби України з питань праці, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, ГУ Держгеокадастру у м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації, Державної податкової служби України, Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.

Згідно відповідей РСЦ МВС України в м. Києві, КМБТІ, Державної служби статистики України, ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Державної служби морського і внутрішнього транспорту та судноплавства України, Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Північно - східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці, Південно - східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці майно за боржником, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.

02.07.2024 відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, про що внесено відомості до відповідних реєстрів обтяжень рухомого (номер обтяження № 31425944) та нерухомого майна (номер обтяження № 55899865).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником на праві власності майно не зареєстровано.

02.07.2024 державним виконавцем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» направлено рекомендованим поштовим відправлення за номером №0600942242473, вимогу державного виконавця в якому зобов`язувалось керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» надати декларацію про доходи та майно боржника.

Перевіркою сайту AT «Укрпошта» у розділі «відстеження» встановлено, що боржником вимога державного виконавця отримана 23.07.2024, однак боржником вона проігнорована.

04.07.2024 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, а саме м. Київ, пр-т Голосіївський, 100/2, вході якого боржника за вказаною адресою не розшукано про що складено акт державного виконавця.

Стягувачем повідомлено державного виконавця про те, що боржник знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 10-а.

18.07.2024 та 25.07.2024 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, а саме м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграду, 10-а, з метою відібрання пояснень щодо невиконання рішення суду. В результаті перевірки відібрати пояснення виявилось неможливим у зв`язку із тим, що двері ніхто не відчинив.

26.07.2024 на адресу Відділу за вх. № 16928 надійшло повідомлення від ПрАТ «МЕНА ПАК» про те, що фактичне адреса місцезнаходження ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ»: Київська обл., с. Зазим`є, вул. Київська, 18.

26.07.2024 державним виконавцем на адресу ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» направлено виклик державного виконавця в якому зобов`язувалось керівника ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» з`явитись до виконавця за адресою: м. Київ, вул. Ю.Здановської, 22/15 для надання пояснень щодо невиконання рішення суду. Вище вказаний виклик скеровано боржнику рекомендованим поштовим відправлення №0600949467594 та на електронно пошту ahroprodukt@gmail. com.

Боржником виклик державного виконавця проігноровано.

31.07.2024 державним виконавцем на адресу ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» направлено вимогу державного виконавця в якому зобов`язувалось керівника ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» з`явитись до виконавця 07.08.2024 об 14 год. 00 хв. за адресою м. Київ, вул. Ю.Здановської, 22/15 для складанння протоколу про адміністративне правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця.

Боржником вимога державного виконавця повторно проігнорована.

Перевіркою сайту AT «Укрпошта» встановлено що вимогу державного виконавця від 31.07.2024 боржник отримав 08.08.2024.

07.08.2024 копію протоколу про адміністративне правопорушення за невиконання законних вимог державного виконавця скеровано боржнику 15.08.2024 за вих. №131147.

08.08.2024 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою боржника, а саме Київська обл., с. Зазим`є, вул. Київська, 18, з метою відібрання пояснень щодо невиконання рішення суду. В результаті перевірки відібрати пояснення виявилось неможливим у зв`язку із тим, що зі слів охоронця ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АГРОПРОДУКТ» з`їхало в даної адреси місяць назад і на даний момент приміщення орендує ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРПТАХОСЕРВІС», код ЄДРПОУ 25661381.

Державним виконавцем систематично направляються платіжні інструкції до АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», AT АБ «РАДАБАНК», АТ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» з метою примусового списання коштів.

Однак, платіжні інструкції повертаються без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів та надходжень на рахунку платника.

З вищенаведеного вбачається, як зазначає державний виконавець, що рішення суду до теперішнього часу боржником не виконується, боржник ухиляється від виконання рішення суду, а саме: не вживає заходів щодо виконання рішення, ігнорує виклики державного виконавця та не надає декларацію про доходи та майно за встановленою формою. Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку про те, що застосування до керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, обов`язковою ж умовою задоволення такого подання є ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст.337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З наведених норм випливає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Отже, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №910/8130/17.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Зі змісту подання державного виконавця вбачається, що вимога про тимчасове обмеження права виїзду за межі країни мотивована непогашенням боржником боргу в добровільному порядку стягнутої судовим рішенням суми заборгованості, неподанням боржником своєчасно декларації про доходи та майно боржника, неприбуття боржника на проведення виконавчих дій, що з огляду на наведене вище не може слугувати підставами задоволення такого подання у цьому випадку.

Поряд з цим, щодо неподання боржником декларації про доходи і майновий стан, суд вважає, що вказане не є ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, а свідчить про невиконання боржником вимог приватного виконавця, у зв`язку з чим, в такому випадку, передбачена адміністративна відповідальність згідно з статті 188-13 КУпАП, однак, вказане не може бути підставою для застосування до боржника такого виключного заходу забезпечення виконання рішення як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України за відсутності інших обставин, які б свідчили про ухилення боржником від виконання рішення суду.

При цьому суд зауважує, що у разі, якщо посадова особа боржника без поважних причин не з`явилася за викликом виконавця, останній має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу. Водночас, доказів звернення державного виконавця до суду щодо застосування до керівника боржника за наказом у справі № 910/5709/24 приводу, матеріали подання не містять.

Крім цього, державний виконавець не обґрунтував і не подав доказів, з яких суд може встановити, що саме по собі обмеження керівника боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання рішення суду у цій справі.

Більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, зокрема, довідка Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, з яких можна було б встановити, що керівник юридичної особи-боржника документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Суд звертає увагу, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.10.2024 (№6445498300) директором/засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» є Кузьмічов Ростислав Геннадійович . Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» складає 1 692 300, 00 грн.

Відповідно до положень ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Також згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

Відповідно до ч. 3 вказаного Закону учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього; 4) облік часток товариства в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток).

Отже, приписами вказаних норм Закону визначено, що відповідальність за своїми зобов`язаннями Товариство несе всім належним йому майном.

Суд зазначає про те, що боржником у цій справі за судовим наказом від 17.05.2024 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт», а не фізична особа Кузьмічов Ростислав Геннадійович .

Законом України «Про виконавче провадження» надано право на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України, проте положеннями ст. 337 ГПК України господарському суду фактично надано право постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення, тобто право на постановлення ухвали яка б обмежувала право виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи саме господарський суд фактично не має.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» від 26.11.2009, Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269, ст. 313 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених виконавцем, може призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено та гарантовано Конституцією України.

Окремо слід зауважити і на тому, що за змістом положень Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань, а обов`язком держави є захищати життя людини, проте тимчасове обмеження під час воєнного стану у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка законодавчо не обмежена у такому праві (тобто не є військовозобов`язаним, державним службовцем тощо), може свідчити про порушення державою свого обов`язку щодо забезпечення та захисту основоположного права людини на життя.

Суд звертає увагу державного виконавця, що обмеження у праві виїзду є виключним заходом, який може бути застосований судом, саме за наявності обставин, які б достеменно вказували на протиправність дій певної особи, якими нівелюються можливість виконання судового рішення як завершуючої стадії правозахисної функції держави.

Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича.

Також, суд повідомляє, що у відповідності до ст. 337 ГПК України, державний виконавець не позбавлений права повторно звернутись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, у випадку отримання належних доказів ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агропродукт» Кузьмічова Ростислава Геннадійовича.

Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.10.2024

Суддя Оксана Блажівська