Ухвала

від 16.08.2024 по справі 927/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/701/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" від 09.08.2024 про відвід судді у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-Київ" (код ЄДРПОУ 39482580, вул. Борщагівська, буд. 30А, корп. 15, кв. 157, село Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (код ЄДРПОУ 30875436, вул. Незалежності, буд. 51, с. Калюжинці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17311

про стягнення 949 730,51 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-Київ" звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", у якому просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 480 865,21 грн, 24% річних у розмірі 339 832,98 грн та інфляційні втрати у розмірі 129 032,32 грн.

25.07.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшло до суду клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.07.2024 (суддя Шморгун В.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду.

05.08.2024 від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.08.2024 (суддя Шморгун В.В.) заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

09.08.2024 від позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла до суду заява про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи.

Подана заява обґрунтована тим, що одним з представників СТОВ "Батьківщина", якому керівником підприємства доручено представляти інтереси відповідача під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, є юрист ОСОБА_1 . Проте, як стало відомо відповідачу, 21.12.2022 суддя Шморгун В. В. у справі № 927/910/22 ухвалив постанову, якою визнав винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550,00 грн. Свою постанову суддя Шморгун В.В. мотивував тим, що своїми діями ОСОБА_1 проявив явну неповагу до суду, що виразилась у непідкоренні цієї особи розпорядженням головуючого, в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення дій, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 зазначена постанова суду від 21.12.2022 була скасована та закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_1 є представником СТОВ "Батьківщина", а зі змісту обох наведених вище постанов судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що суддя Шморгун В.В. відноситься до юриста ОСОБА_1 необ`єктивно та упереджено, і що між ними вже неодноразово виникали конфліктні ситуації, зазначене викликає сумнів у тому, що суддя Шморгун В.В. буде об`єктивним й неупередженим по відношенню до відповідача під час розгляду даної справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Ухвалою суду від 14.08.2024 (суддя Шморгун В.В.) визнано необґрунтованою заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/701/24. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід судді Шморгуна В. В. від розгляду справи №927/701/24 передано для вирішення іншому судді в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату № 02-01/142/24 від 14.08.2024 «Щодо призначення автоматизованого розподілу заяви по справі № 927/701/24» призначено автоматизований розподіл заяви по справі № 927/701/24. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначено суддю Кузьменко Т.О.

Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частинами 3, 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід судді Шморгуна В.В., суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі в розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру в заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення в визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано в статті 35 ГПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Суд, у межах своїх повноважень, має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини, при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися в неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, в свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність, при з?ясуванні якої заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд констатує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

З огляду на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, незгода сторони із рішенням судді в іншій справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також його необґрунтоване твердження щодо неодноразового виникнення конфліктних ситуацій, не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість судді Шморгуна В. В. під час розгляду цієї справи та не є підставою для відводу його відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

За частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи наведене, доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід судді Шморгуна В.В. мають суб`єктивний характер, є незгодою з процесуальними рішеннями судді та такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, а також не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду цієї справи та могли б бути підставою для відводу у розумінні статті 35 ГПК України.

Суд зазначає, що кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь установленої сили. Мотиви, викладені в заяві про відвід судді Шморгуна В.В., є власними судженнями та суб`єктивними припущеннями сторони.

Частиною 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Відповідно, в разі відмови в задоволенні заяви про відвід - розгляд справи продовжується тим самим складом суду (суддею), який здійснював розгляд такої справи до подачі стороною такої заяви.

Зважаючи на викладене, підстави для задоволення заяви про відвід судді Шморгуна В.В. у справі №927/701/24 відсутні.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про відвід судді Шморгуна В.В. від участі у розгляді справи №927/701/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.08.2024.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. О. Кузьменко