Постанова

від 15.08.2024 по справі 917/2161/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/2161/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача: Баден О.В.

Відповідача : Запорожець В.В., Дрозд О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024

(головуючий - Пуль О.А., судді Білоусова Я.О., Тарасова І.В.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024

(суддя - Мацко О.С.)

у справі №917/2161/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард Буд Проект»

до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про стягнення 4 146 543,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку з відпусткою судді Баранця О.М. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.07.2024.

Короткий зміст позовних вимог

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард Буд Проект» (далі - ТОВ «Авангард Буд Проект», позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - КП «Кременчукводоканал», відповідач) про стягнення 4 071 543,76 грн заборгованості за договором підряду №12594 від 08.09.2022 та 75 000,00 грн заборгованості по оплаті компенсації половини витрат на проведення експертизи.

3. Позов обґрунтовано тим, що позивачем виконано роботи за договором підряду, тоді як відповідач безпідставно відмовляється оплачувати виконані роботи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 071 543,76 грн заборгованості, 75 000,00 грн витрат за проведення експертизи, 49 758,53 грн судового збору.

5. Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено виконання ним робіт за договором, в тому числі з урахуванням висновку експерта, прийнятого за наслідками проведеної експертизи, у зв`язку з обставинами спору між сторонами щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт, отже, наявні підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості, з оплати виконаних робіт та часткової оплати експертизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

7. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судові рішення у справі прийнято з порушенням норм процесуального права, ст.ст. 2, 7, 13, 86, 99, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що призвело до неналежного дослідження зібраних у справі доказів.

8. Крім того, скаржник вказує, що судами неправильно застосовано положення ст.ст. 837, 875, 854, ч. 4 882 Цивільного кодексу України, та не враховано правових висновків. викладених, у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

9. Також, посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, скаржник вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень ст.ст. 14, 843, 882 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Позивач зазначає, що скаржником належним чином необґрунтовано підстави касаційного оскарження судових рішень. На думку позивача, доводи касаційної скарги зводяться до заперечень відповідачем обставин встановлених судами попередніх інстанцій та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, що фактично свідчить про переоцінку доказів та обставин встановлених судами.

11. Відповідач у відповіді на відзив позивача подав суду пояснення, в яких заперечував проти доводів відзива, та зазначав, що суди безпідставно не призначили повторну експертизу виконаних підрядних робіт та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів.

12. Позивачем подано заперечення на відповідь відповідача на відзив, в яких позивач зазначив, що заперечення відповідача на відзив подано з порушенням строку на касаційне оскарження судового рішення, а тому такі заперечення відповідача необхідно залишити без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 08.09.2022 між КП «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (замовник) та ТОВ «Авангард Буд Проект» (підрядник) укладено договір № 12594 (далі - договір) із закупівлі робіт за об`єктом «Капітальний ремонт окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектору діаметром 500 мм (від вул. Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції СП-1 по вул.Леонова,1-В) у м.Кременчуці» (ділянка №1), за умовами пунктів 1.1., 1.2 якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, у межах договірної ціни, виконати роботи по вказаному об`єкту, за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник - прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх; роботи виконуються підрядником згідно з кошторисом та ціновою пропозицією в межах ціни цього договору.

14. З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд і контроль за виконанням робіт у порядку, встановленому законодавством, зокрема, шляхом перевірки відповідності обсягів та якості виконаних робіт вимогам проекту, будівельних норм, проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт (пункти 2.2, 2.3 договору).

15. Орієнтовна договірна ціна є динамічною й на дату укладення цього договору становить 20 602 912,10 грн, у тому числі ПДВ, і підлягає безумовному обов`язковому перегляду за результатами отриманого позитивного експертного звіту кошторису складеного згідно з дефектним актом об`єкту шляхом укладення відповідної додаткової угоди (пункт 3.1 договору).

16. Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконаних робіт протягом 3 робочих днів з дати підписання актів виконаних робіт (форми КБ-2В, КБ-3), які готує підрядник і передає для підписання замовнику не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді (пункт 4.1 договору).

17. Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до завершення воєнного стану (пункт 10 договору).

18. Сторонами складено та затверджено замовником Дефектний акт на капітальний ремонт аварійної ділянки самопливного каналізаційного колектору (ПКО-ПК2+00) та уточнюючі Дефектні акти станом на грудень 2022 року.

19. Також сторонами укладено додаткові угоди №1 від 03.10.2022 та №2 від 26.12.2022 на підставі позитивних експертних звітів, згідно з якими змінено договірну ціну до 20 652 016,52 грн з ПДВ та до 23 611 179,74 грн з ПДВ, відповідно, встановлено оплату авансу в розмірі 70% від ціни робіт.

20. Як зазначає позивач і не заперечує відповідач, підрядником від замовника отримано аванс: 14 456 411,56 грн - 04.10.2022, 2 071 414,26 грн - 27.04.2023 (усього - 16 527 852,82 грн).

21. Роботи підрядником виконувалися з 08.09.2022 по 01.07.2023 згідно з Загальним журналом робіт на об`єкті.

22. Матеріали справи містять підписані сторонами та скріплені печатками: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) на об`єкт.

23. Сторони погоджуються, що вищезазначені роботи прийняті без зауважень та оплачені в повному обсязі, спір в цій частині відсутній.

24. Однак, суди встановили, що спірним є акт № 1/2 приймання виконаних будівельних робіт (КБ2), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за квітень 2023 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), що стосуються цієї частини робіт, які не були підписані замовником.

25. У листі (за вих.№571 від 21.06.2023) ТОВ «Авангард Буд Проект» повідомило КП «Кременчукводоканал», що роботи згідно з договором за об`єктом «Капітальний ремонт окремих вузлів та систем (ділянок) аварійного самопливного каналізаційного колектора діаметром 500мм (від вулиці Єднання України до приймальної камери каналізаційної насосної станції Сп-1 по вул.Леонова, буд.1-В у м.Кременчуці» (ділянка №1) виконані ТОВ «Авангард Буд Проект» у повному обсязі та належним чином. У зв`язку з зазначеним товариство надало акти виконаних робіт для підписання у 5-денний строк (згідно з переліком), після чого, відповідно до пункту 4.1 договору, просило сплатити остаточну вартість виконаних робіт у розмірі 4 207 342,06 грн з ПДВ протягом трьох робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт згідно з рахунком, що додається.

26. Як убачається з листування між сторонами, з червня 2023 року по жовтень 2023 року, серед причин не підписання актів виконаних робіт, замовник називає несвоєчасність подання документів для підписання (на момент їх подання у замовника вже була закрита бухгалтерська та податкова звітність за 1 півріччя 2023 року), недоліки у веденні Журналу робіт та його ненадання замовнику, недоліки проектів актів на закриття прихованих робіт, наявність недоліків у роботах (відсутність замкових пристроїв на люках, використання інших, ніж погоджено сторонами, матеріалів при проведенні робіт і т.д.).

27. Крім того, судами встановлено, що окремо замовник ставив вимогу про повернення матеріалів згідно з переліком, наведеним у листі від 13.10.2023 №23/5826, а саме: пневматичної заглушки, труб сталевих, фланців плоских, відводів, кабелю, шпунтів Ларсен, на суму 8 166 646,99 грн з ПДВ з посиланням на додаткову угоду №1 до договору, якою передбачено таке: «Після повного завершення робіт за цим договором підрядник зобов`язаний протягом 10 банківських днів з дня завершення робіт повернути замовнику кошти або передати безоплатно у власність замовника в установленому порядку спеціальне обладнання та матеріали, які були придбані за цим договором, з урахуванням вимог діючого законодавства України, а також діючих норм ціноутворення в будівництві згідно зі збірниками кошторисних норм України на будівельно-ремонтні роботи від 2022 року».

28. Разом з цим, сторонами не заперечується, що на момент вирішення спору у суді першої інстанції невиконаними залишалися асфальтні роботи, і сторони у листах (за вих.№617 від 26.09.2023 та за вих.№01/5617 від 04.10.2023) погодили на майбутнє виконання таких робіт із залученням субпідрядної організації.

29. У листі (за вих.№23/5826 від 13.10.2023) замовник запропонував підряднику з дати підписання замовником та підрядником довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а також акта №2 приймання виконаних робіт вважати договір таким, що виконаний сторонами, та, відповідно, припиняє свою дію. Тобто з дати підписання замовником та підрядником довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акта №2 приймання виконаних будівельних робіт, замовник та підрядник не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та зобов`язаннями по договору, а ті роботи, які були передбачені договірною ціною та кошторисом, але не увійшли до переліку виконаних робіт згідно з актом №2 приймання виконаних будівельних робіт, у подальшому не підлягають виконанню підрядником.

30. Однак станом на час розгляду справи зміни до договору сторонами в цій частині не вносилися.

31. Позивач зазначає, що спір у ході листування не було врегульовано, а тому сторони погодили проведення незалежної експертизи, у листі (за вих.№711 від 25.10.2023) підрядник звернувся до замовника з пропозицією організувати проведення незалежної експертизи.

32. У листі за вих.№23/6089 від 26.10.2023 замовник зазначив, що підприємство не заперечує проти права підрядника на проведення експертизи в рамках укладеного договору.

33. Пунктом 2.10 договору передбачено, якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов цього договору підряду підрядником або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах.

34. Пунктом 9 договору, що знаходиться в розділі «Вирішення спорів», передбачено: «Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів, а також на вимогу будь-якої зі сторін може бути призначена експертиза. Сторона - ініціатор проведення експертизи зобов`язується повідомити листом іншу сторону про призначення експертизи, додавши копію договору з експертною організацією на проведення експертизи. Наступного дня після отримання висновку сторона-ініціатор призначення експертизи зобов`язана листом повідомити іншу сторону про її результати та надати копію експертного висновку. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушення ним умов договору».

35. На підставі договору №40-23 від 16.10.2023 судовим експертом Ткаленко О.М. проведено експертизу та складено висновок експерта №40/23.

Позиція Верховного Суду

36. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

37. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

38. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

39. Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

40. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

41. Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

42. В силу приписів ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі договору позивач зобов`язався виконати обумовлену договором роботу в строк встановлений у такому договорі, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити такі роботи.

44. Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

45. Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

46. Відповідно до положень статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

47. Стаття 846 Цивільного кодексу України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

48. Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

49. Судами встановлено, що відповідачем на виконання умов договору було сплачено аванс у розмірі 16 527 852,82 грн. Сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) на об`єкт. Сторони погоджуються, що вищезазначені роботи прийняті без зауважень та оплачені в повному обсязі, спір в цій частині між сторонами відсутній.

50. Водночас, спірним між сторонами є акт №1/2 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) за квітень 2023 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати - по факту), що стосуються частини робіт за актом № 1/2, які не були підписані замовником.

51. Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

52. Разом з тим колегія суддів наголошує, що в судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18.

Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

53. Судами встановлено, що зважаючи на спір щодо виконання робіт вказаних у акті приймання - передачі №1/2, сторони погодили проведення експертизи щодо обсягу робіт проведених за договором.

54. Так, судами проаналізовано висновок експерта, з урахуванням доказів поданих сторонами на підтвердження проведених робіт та оплати таких робіт, та встановлено, що по акту №1/2 за квітень 2023 року, підрядником виконано перерахунок вартості виконаних робіт, після чого підрядником складено нову редакцію акту приймання виконаних робіт №1/2 за квітень 2023 року та направлено її замовнику разом з рахунком на суму боргу 4 071 543,76 грн та компенсацію половини витрат на проведення експертизи в розмірі 75 000,00 грн.

55. Разом з цим, судами встановлено, що відповідачем отримано акт перерахунок №1/2 за квітень 2023 року, але отриманий акт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2023 року відповідач не підписав та не оплатив. Дослідивши обставини відмови відповідача від підписання акту 1/2, суди, з урахуванням доказів поданих сторонами та висновків, викладених у експертному висновку № 40/23, встановили відсутність порушень підрядником умов договору, а тому, суди зазначили, що відповідач безпідставно відмовляється приймати та оплачувати роботи за квітень 2023 року.

56. Враховуючи, що сторонами було погоджено проведення експертизи, суди зробили обґрунтовані висновки про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за виконані роботи за договором підряду та половину вартості проведення експертизи.

57. Касаційний суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

58. Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

59. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.

60. У касаційній скарзі скаржник, посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, та зазначає, що судами неправильно застосовано положення ст.ст. 837, 875, 854, ч. 4 882 Цивільного кодексу України, та не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/45/19, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

61. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

62. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні правовідносини).

64. Водночас, касаційний суд вказує, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачили тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, яка є подібною до справи, що розглядається Судом.

65. Не можна посилатись на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

66. До того ж алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

67. Проаналізувавши доводи і постанови на які посилається скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених у п.1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційний суд зазначає про таке.

68. Предметом спору у справі № 910/45/19 є вимоги про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт за договором підряду. Судовими рішеннями у справі позов задоволено. Скасовуючи судові рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказував на те, що судами не досліджено: яка передбачена сторонами договірна ціна; які роботи були фактично виконані підрядником та передані замовнику; чи виконані підрядником роботи понад обумовлений обсяг робіт, щодо яких встановлена договірна ціна; які роботи фактично прийняті позивачем; чи оплачено замовником виконані роботи в повному обсязі.

69. Тоді як вказувалось у справі, що розглядається Судом, суди проаналізували обставини справи та докази подані сторонами, в тому числі з урахуванням висновків експертизи, дослідження якої проводилось з виїздом на об`єкт дослідження та зважаючи на надану сторонами документацію виконаних будівельних робіт, суди встановили ціну договору, обсяг виконаних та оплачених робіт, крім того, встановили, що по акту за квітень 2023 року, позивачем виконано перерахунок, акт перерахунок 1/2 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2023 року відповідач отримав але не підписав, судами було обґрунтовано відхилено доводи та обставини, на які посилався відповідач відмовляючись підписувати спірний акт, отже, судами було належним чином перевірено та встановлено обставини виконання робіт за договором та їх часткову оплату.

70. Таким чином справа № 910/45/19 та справа, що розглядається Судом є різними за встановленими судами обставинами справи.

71. Предметом спору у справі № 910/353/19 є визнання незаконними та скасування рішень тендерного комітету про відхилення тендерної пропозиції, визнання переможцем та зобов`язання тендерного комітету прийняти тендерну пропозицію та укласти договір надання послуг, позов обґрунтовано тим, що тендерний комітет незаконно відхилив тендерну пропозицію.

72. Отже, справа № 910/353/19 та справа, що розглядається Судом є різними як за обставинами справи так і за матеріально - правовим обґрунтуванням правовідносин у справі.

73. З урахуванням вищезазначеного, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, в обґрунтування підстави касаційного оскарження визначеної у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

74. Крім того, скаржник посилаючись на п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень ст.ст. 14, 843, 882 Цивільного кодексу України.

75. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи орушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

76. Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

77. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

78. Як зазначалось у цій постанові, розглядаючи спір судами встановлено всі необхідні обставини для висновку щодо належного виконання підрядником робіт за договором підряду за спірним актом, положення ст.ст. 843, 882 Цивільного кодексу України, застосовано судами з урахуванням встановлених ними обставин щодо належного виконання позивачем робіт за договором і безпідставною відмовою відповідача оплачувати такі роботи, водночас доводи касаційної скарги в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, спрямовані на переоцінку доказів, наявних у справі, з метою встановлення інших фактичних обставин справи, тоді як саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами ст.300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

79. Таким чином, враховуючи, що скаржником не доведено касаційному суду неправильного застосування судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 843, 882 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин та існування істотних обставин, які суди не врахували під час розгляду справи та які могли стати підставою для ухвалення іншого судового рішення, отже, скаржником не доведено Суду підстав для необхідності формування Верховним Судом висновку щодо застосування положень ст.ст. 843, 882 Цивільного кодексу України, у контексті правовідносин сторін у справі.

80. Щодо доводів касаційної скарги про неналежне дослідження судами доказів у справі, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

81. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

82. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

83. Проте, як уже зазначалося, підстави касаційного оскарження, наведені відповідачем у касаційній скарзі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали підтвердження, після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи як неналежне дослідження зібраних у справі доказів встановлення обставин справи відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди відповідача із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

84. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки у касаційній скарзі скаржник вказує на необґрунтованість судових рішень у справі і наведені скаржником аргументи тісно пов`язані між собою, таким чином, колегія суддів зазначає, що скарга, подана на підставі п.п. 1, 3, 4 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

85. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

86. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

87. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 у справі №917/2161/23, необхідно залишити без змін.

Розподіл судових витрат

88. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 29.02.2024 у справі №917/2161/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

О.О. Мамалуй