Ухвала

від 16.08.2024 по справі 906/631/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/631/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024

у справі за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирської області

до: 1) ОСОБА_1 ,

2) Фермерського господарства "Нона-4",

3) Фермерського господарства "Нона-6",

4) Фермерського господарства "Нона-8"

про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації права оренди та суборенди, зобов`язання повернути земельні ділянки,

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Брусилівської селищної ради Житомирської області

про стягнення 1 943 034,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Брусилівської селищної ради Житомирської області (далі - селищна рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Фермерського господарства "Нона-4" (далі - ФГ "Нона-4"), Фермерського господарства "Нона-6" (далі - ФГ "Нона-6"), Фермерського господарства "Нона-8" (далі - ФГ "Нона-8"), в якій просив:

- визнати недійсним договір оренди землі від 25.02.2020, який укладений між селищною радою та ОСОБА_1 , земельних ділянок: площею 171,4828 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0989, номер запису про право в державному реєстрі прав 35908193; площею 60,9094 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 номер запису про право в державному реєстрі прав 35901332; площею 99,5524 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 номер запису про право в державному реєстрі прав 35902163;

- скасувати державну реєстрацію права оренди та суборенди на земельні ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:0991, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779213718209 (запис про інше речове право від 15.09.2022 № 48064595 та від 10.03.2020 № 35901332), 1820983500:05:000:0989, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 779671418209 (запис про інше речове право від 15.09.2022 № 48063596 та від 10.03.2020 № 35908193), 1820983500:05:000:0990, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1779627818209 (запис про інше речове право від 15.09.2022 № 48063076 та від 10.03.2020 № 35902163);

- зобов`язати ОСОБА_1 та ФГ "Нона-6", ФГ "Нона-8", ФГ "Нона-4" повернути територіальній громаді в особі селищної ради земельні ділянки: кадастровий номер 1820983500:05:000:0989 площею 171,4828 га, кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 площею 60,9094 га; кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 площею 99,5524 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надання в оренду земельних ділянок не на конкурентних засадах суперечить земельному законодавству.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області із зустрічною позовною заявою, в якій просив стягнути з селищної ради безпідставно отримані кошти в сумі 1 943 034,20 грн.

Зустрічний позов мотивований тим, що з урахуванням недійсності договору оренди всі платежі, внесені на виконання спірного договору, є безпідставно сплаченими та підлягають поверненню платнику на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 18.03.2024 первісний позов задовольнив частково. Визнав недійсним договір оренди землі від 25.02.2020, який укладений між селищною радою та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок:

- площею 171,4828 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0989;

- площею 60,9094 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0991;

- площею 99,5524 га кадастровий номер 1820983500:05:000:0990.

Скасував державну реєстрацію права суборенди на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 1820983500:05:000:0991, (запис про інше речове право №48064595 від 15.09.2022);

- 1820983500:05:000:0989, (запис про інше речове право №48063596 від 15.09.2022);

- 1820983500:05:000:0990, (запис про інше речове право №48063076 від 15.09.2022).

Зобов`язав ФГ "Нона-6" повернути селищній раді земельну ділянку, кадастровий номер 1820983500:05:000:0989 площею 171,4828 га. Зобов`язав ФГ "Нона-8" повернути селищній раді земельну ділянку, кадастровий номер 1820983500:05:000:0991 площею 60,9094 га. Зобов`язав ФГ "Нона-4" повернути селищній раді земельну ділянку, кадастровий номер 1820983500:05:000:0990 площею 99,5524 га. Відмовив у позові в частині вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельні ділянки та в частині вимоги щодо скасування державної реєстрації прав оренди. Відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Суд виходив з того, що:

- суду не надано доказів проведення земельних торгів щодо спірних земельних ділянок, тому договір оренди від 25.02.2020 є таким, що укладений з порушенням вимог земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України;

- оскільки договір оренди є недійсним а договори суборенди втратили чинність, то відсутні підстави для перебування спірних земельних ділянок у користуванні ФГ "Нона-4", ФГ "Нона-6", ФГ "Нона-8";

- зустрічний позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до частини шостої статті 21 Закону України "Про оренду землі" у разі визнання недійсним у судовому порядку договору оренди землі отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

24.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 (повний текст складений 28.06.2024), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову прокурора в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження

За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України перебіг строку на звернення з касаційною скаргою розпочався 28.06.2024 та закінчився 18.07.2024. Втім, скаржник надіслав касаційну скаргу з використанням засобів поштового зв`язку лише 24.07.2024, тобто після закінчення встановленого ГПК України строку для її подачі.

Колегія суддів зауважує, що скаржник у касаційній скарзі не порушує питання поновлення строку на касаційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що скаржнику необхідно надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник лише цитує норми права, викладає фактичний виклад обставин та цитує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

При касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести підстави/обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; виконати вимоги частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 906/631/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 906/631/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач