Постанова

від 16.08.2024 по справі 584/677/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №584/677/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Номер провадження 23-з/816/124/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми подання в. о. голови Путивльського районного суду Сумської області ТОКАРЄВА С. М. щодо направлення заяви про самовідвід судді у справі про адміністративне правопорушення на розгляд іншого суду,

установив:

До Сумського апеляційного суду надійшло подання в. о. голови Путивльського районного суду Сумської області Токарєва С. М. щодо направлення заяви про самовідвід судді у справі про адміністративне правопорушення № 584/677/24 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП на розгляд іншого суду у межах юрисдикції Сумського апеляційного суду, оскільки в Путивльському районному суді Сумської області неможливо провести автоматизований розподіл судової справи через те, що не вистачає потрібної кількості суддів.

Перевіривши матеріали справи за заявою судді про самовідвід і дослідивши доводи подання, апеляційний суд вважає, що вказане подання в. о. голови суду підлягає задоволенню з таких підстав.

Зокрема, відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ст. 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Аналогічне положення міститься і в ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно ст. 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а згідно вимог ч. 2 ст. 7 провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

З матеріалів справи судом убачається, що в провадженні судді Токарєва С. М. знаходиться справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. 08.08.2024 суддя Токарєв С. М. заявив самовідвід у вказаній справі. За результатами автоматизованого розподілу визначення судді не відбулося, оскільки постановою Путивльського районного суду Сумської області від 05.08.2024 задоволена заява судді Данік Я. І. про самовідвід в цій справі, при цьому правосуддя в Путивльському районному суді здійснюють двоє суддів.

Незважаючи на закріплення у Конституції України, міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надана ВРУ, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» права на ефективний та справедливий суд, чинний КУпАП не містить положень щодо можливості відводу судді та передачі провадження на розгляд іншого суду.

Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, усталеної правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, апеляційний суд приходить до переконання, що зазначена справа, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюється гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання щодо направлення до іншого суду заяви про самовідвід судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності та їх захисників (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій - важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.

Такими нормами у КПК є: ст. 7, 21, які визначають, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону; ст. 81, згідно якої у разі заявленого відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу; ст. 34, згідно якої провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду, а питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується судом апеляційної інстанції за поданням місцевого суду.

Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні з вказаним законодавством і судовою практикою, дають підстави вважати, що самовідвід судді у справі про адміністративне правопорушення має розглядатися іншим суддею, а за відсутності іншого судді у цьому місцевому суді заява про самовідвід має бути розглянута суддею іншого місцевого суду у межах юрисдикції апеляційного суду.

На підставі викладеного, враховуючи, що в Путивльському районному суді Сумської області неможливо утворити склад суду для розгляду заяви про самовідвід судді Токарєва С. М., то справу необхідно направити до іншого суду в межах юрисдикції Сумського апеляційного суду.

Керуючись ст. 2, 276 КУпАП, ст. 34 КПК України, -

постановив:

Подання в. о. голови Путивльського районного суду Сумської області ТОКАРЄВА С. М. задовольнити.

Матеріали заяви про самовідвід судді Токарєва С. М. у справі про адміністративне правопорушення № 584/677/24 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП направити на розгляд до Буринського районного суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов