Постанова

від 22.10.2024 по справі 584/677/24

КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/677/24

3/579/1077/24

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2024 року суддя Кролевецького районного суду Сумської області Моргун О.В., за участю секретаря судового засідання Сергієнко Ж.М., прокурора Павленка А.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли від начальника Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Путивль Сумської області, громадянки України, освіта вища, заміжньої, працюючої начальником юридичного відділу апарату виконавчого комітету Путивльської міської ради , проживаючої АДРЕСА_1 ,-

- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 126/2024 від 15 травня 2024 року 4 грудня 2023 року начальник юридичного відділу апарату виконавчого комітету Путивльської міської ради ОСОБА_1 , будучи членом атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування виконавчого комітету Путивльської міської ради та її виконавчих органів під час засідання комісії не повідомила про наявність реального конфлікту інтересів , чим порушила вимоги ч. 2 ст. 351 Закону України «Про запобігання корупції» та ст.12-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що встановлена ч. 1 ст. 172 -7 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні протокол підтримав, вважає вину ОСОБА_1 доведеною.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не визнала повністю та пояснила , що не приймала участі в голосуванні під час засідання атестаційної комісії з атестації посадових осіб місцевого самоврядування відносно себе , взагалі знаходилась в іншому приміщенні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, зв`ясувавши думку прокурора, суд приходить наступного висновку.

Частиною 1 ст.172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з вимогами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст.ст.279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення з дослідженням доказів у справі.

Відповідно до п.3.3. «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» затвердженого розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД голосування проводиться у відсутності особи, яка атестується.

Згідно з протоколом №1 засідання атестаційної комісії виконавчого комітету Путивльської міської ради від 4 грудня 2023 року під час голосування відносно себе ОСОБА_1 утрималася при голосуванні.(а.с.33)

За змістом атестаційного відносно ОСОБА_1 , остання , будучи членом атестаційної комісії не голосувала відносно себе.(а.с.34)

Відповідно до ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;3) наявність повноважень на прийняття рішення;4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Вказане узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеною у листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року.

Таким чином, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вилинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає, щопевні особизобов`язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, дякий може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Тобто передбачено законодавчо визначені процедури усунення умов виникнення чи існування конфлікту інтересів.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29 34 Закону України «Про запобігання корупції».

Пункт 1 частини 1 статті 29 Закону України «Про запобігання корупції» як спосіб зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів визначає, зокрема, усунення особи від вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Отже Закон покладає на відповідну особу обовязок повідомити про конфлікт інтересів за умови його існування. Після ж вжиття заходів урегулювання конфлікту інтересів він припиняє своє існування, тобто припиняються умови, за яких виникає обов`язок повідомлення про конфлікт інтересів.

Організація та проведення атестації регулюється Положенням про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради, затвердженим розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД (далі - Положення). Відповідно до пунктів 2.1 2.2 Положення для організації та проведення атестації утворюється атестаційна комісія за розпорядженням міського голови у складі голови комісії, секретаря та членів комісії.

Відповідно до п.3.3 Положення, голосування проводиться у відсутності особи, яка атестується.

Таким чином, указаний пункт Положення виключає можливість виникнення конфлікту інтересів, тобто усуненням члена комісії від участі в голосуванні відносно себе і, взагалі, його присутності у залі засідання комісії під час вирішення питання щодо його атестації, здійснено зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів відповідно до ст.29 Закону України «Про запобігання корупції»

З огляду на викладене суд вважає , що в даному випадку відсутня необхідність повідомляти про конфлікт інтересів у зв`язку з усуненням умов, за яких він міг би виникати, - голосування відбувається виключно за відсутності члена комісії, який проходить атестацію, а отже у нього фізично немає можливості ні вплинути на процес голосування, ні, тим більше, приймати рішення відносно себе.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на факти, що підтверджували б можливість ОСОБА_1 бути присутньою під час прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів або вплинути на його прийняття іншими членами атестаційної комісії, оскільки атестація ОСОБА_1 , як і інших членів комісії, відбулася шляхом проведення голосування на засіданні атестаційної комісії, без участі останньої, а рішення комісії мало рекомендаційний характер, що повністю узгоджується із п.3.2. «Положення про проведення атестації посадових осіб виконавчого комітету Путивльської міської ради» затвердженого розпорядженням Путивльського міського голови від 7 червня 2023 року №91-ОД.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про можливість виникнення у ОСОБА_1 потенційного чи реального конфлікту інтересів за умов, у яких проводилась її атестація. ОСОБА_1 фізично була відсутньою у залі засідання комісії під час проведення голосування відносно неї, а отже не могла приймати участь у прийнятті рішення відносно себе та впливати на його прийняття членами комісії у зв`язку із попереднім зовнішнім врегулюванням конфлікту інтересів шляхом включення до Положення пункту 3.

Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.

Зазначене узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що можливість виникнення конфлікту інтересів у членів комісії при їх атестації була усунута шляхом зовнішнього врегулювання п.3.3 Положення, тобто за неможливості виникнення конфлікту інтересів повідомлення про його наявність, на переконання суду, є недоречним, хоча іншим членом атестаційної комісії таке повідомлення і було зроблено, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, у зв`язку із чим провадження відносно неї підлягає закриттю підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 247, 288, 289, 291 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О. В. Моргун