Рішення

від 16.08.2024 по справі 462/4635/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4635/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Європа-контакт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша»,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», орган місцевого самоврядування «Юридичний департамент Львівської міської ради» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Миколайчука О.І. звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ «Фірма «Європа-контакт» та ТзОВ «Фірма «Ратуша» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - АТ «Комерційний інвестиційний банк» та Юридичний департамент Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2, а також скасування запису про державну реєстрацію за ТзОВ «Фірма «Ратуша» права власності на нежитлові приміщення площею 2974, 9 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 1993448, який було внесено на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4707775 від 02 серпня 2013 року. На обґрунтування позову позивач зазначає, що являється власником нежитлових приміщень № 32-35 загальною площею 100, 4 м2, що розташовані в корпусі літ."З-3" за адресою: АДРЕСА_1 . По сусідству з належним йому нерухомим майном, ТзОВ «Фірма «Ратуша» володіє офісно-складським приміщенням загальною площею 2974, 9 м2, які в свою чергу були одержані такою компанією в процесі виділу з ТзОВ «Фірма «Європа-контакт» в липні 2013 року. 02 серпня 2021 року шляхом візуального огляду належного позивачу на праві власності майна, було виявлено розбіжності у геометричних параметрах його нежитлового приміщення та сусіднього офісно-складського приміщення, яким володіє ТзОВ «Фірма «Ратуша». У подальшому, позивачем було замовлено проведення позасудової будівельно-технічної експертизи, за результатами котрої експертом Мельник О.П було складено висновок експерта №9-21 від 04 жовтня 2021 року, яким зазначалося, що станом на 28 квітня 2007 року - час складання технічного паспорта ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», нежитлові приміщення по вул. Городоцькій, 242 у м. Львові, власником яких є ОСОБА_1 , мали наступні технічні характеристики: загальна площа 100,4 м2, висоту 6,8 м. Однак, внаслідок проведення будівельних робіт правопопередником ТзОВ «Фірма «Ратуша» в частині такого нерухомого майна - ТзОВ "Фірма «Європа-контакт», в приміщенні позивача фактично було утворено два нових поверхи - другий та третій, які функціонально і конструктивно поєднані (включені) в об`єм приміщень, якими володіє ТзОВ «Фірма «Ратуша», що, в свою чергу, зменшило висоту приміщення позивача з 6,8 м до 3,39 м.

Позивач вказує, що внаслідок проведених будівельних робіт, ТзОВ «Фірма «Європа-контакт» фактично позбавила його права власності на частину належного йому нерухомого майна, зменшивши висоту такого з 6,8 м до 3,39 м, тим самим обмеживши можливість використовувати весь належний об`єм зазначеного майна. В подальшому, після одержання від ТзОВ «Фірма «Ратуша» листа-відповіді на запит позивача, останньому стало відомо про існування оскаржуваного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2, а також Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №7492048 від 02 серпня 2013 року серії ЕАТ№720295.

Позивач вважає, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2, а також запис про державну реєстрацію за ТзОВ «Фірма «Ратуша» права власності на нежитлові приміщення площею 2974,9 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 1993448, який було внесено на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4707775 від 02 серпня 2013 року за таким свідоцтвом як таке, яким фактично було узаконено проведення збільшення площі об`єкту відповідача за рахунок об`єму приміщення, яке перебувало у власності позивача.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 червня 2024 року провадження у справі було відкрито, розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, третім особам без самостійних вимог щодо предмета спору - п`ятиденний строк для подання пояснень з моменту одержання копії ухвали суду.

В межах зазначеного строку відповідачі відзиву не надали, про причини його неподання суду не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Юридичний департамент Львівської міської ради пояснень щодо позову ОСОБА_1 не подали, про причини неподання таких суду не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору - АТ «Комерційний інвестиційний банк» звернулися до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, яке розглянуто та вирішено судом в межах ухвали суду від 15.08.2024 року, а також надали суду пояснення /а.с.57-60/. У поясненнях зазначено, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечує у повному обсязі у зв`язку із неналежністю обраного позивачем способу захисту та відсутністю втручання власником нежитлових приміщень площею 2974,9 м2 у право власності такої особи, а також невідповідністю висновків експерта фактичним обставинам справи.

У матеріалах справи відсутні клопотання учасників судового провадження про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням /викликом/. Відтак, враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 і ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у такій справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення /виклику/ сторін, вивчивши зібрані по справі докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 4, 7 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам і свободам громадян.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на підставі положень ч.1 ст.317 ЦК України.

Частини 1-3, 5 ст. 319 ЦПК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом на підставі вимог ч. 1, 2 ст.321 ЦК України.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 набув право власності на нежитлові приміщення №32-35 загальною площею 100,4 м2, що розташовані в корпусі літ."З-3" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 листопада 2020 року /а.с.7-8/. Таке право власності було зареєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно відомостей з Витягу №233264510 від 19 листопада 2020 року /а.с.9/.

Дана обставина ні відповідачами, ні третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору не оспорювалася та спростованою не була, а також визнається АТ «Комерційний інвестиційний банк» в межах своїх пояснень /а.с.57-60/.

Як вбачається із наданого суду позивачем Висновку експерта №9-21 складеного 04 жовтня 2021 року, станом на 28 квітня 2007 року, на час складання технічного паспорта ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», нежитлові приміщення по вул. Городоцькій, 242 у м. Львові, власником яких є ОСОБА_1 , початковою мали наступні технічні характеристики: загальна площа 100,4 м2, висоту 6,8 м, стіни цегляні, перекриття залізобетонне. Функціонально приміщення могли використовуватися, як виробничо-складські /а.с.25-32/.

Однак, внаслідок проведення будівельних робіт правопопередником ТзОВ «Фірма «Ратуша» в частині такого нерухомого майна - ТзОВ «Фірма «Європа-контакт», в приміщенні належного ОСОБА_1 фактично було утворено два нових поверхи - другий та третій, які функціонально і конструктивно поєднані (включені) в об`єм приміщень, якими володіє ТзОВ «Фірма Ратуша», що не спростовано відповідачем, на підставі оскаржуваного Свідоцтва, що в результаті зменшило висоту приміщень позивача з позначки 6,8 м до позначки 3,39 м, зменшивши таким чином їх внутрішній об`єм.

Правовий механізм припинення права власності регламентується главою 25 ЦК України.

Так, ст.346 ЦК України вказує, що право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Однак, жодна з перелічених вище обставин не була наявною на час видачі Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції оскаржуваного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2 і прийняття Рішення з індексним №4707775 від 02 серпня 2013 року про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна площею 2974,9 м2 на АДРЕСА_1 за ТзОВ «Фірма «Ратуша».

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частини 1, 3 ст. 215 ЦК України зазначається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відтак, зі огляду на вищезазначене, суд приходить до переконання в підставності заявлених позивачем вимог про визнання незаконним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2 як такого, яке безпосередньо порушує право власності позивача ОСОБА_1 на належне йому нерухоме майно, а саме право щодо володіння, користування та розпоряджання усім об`ємом нежитлових приміщень №32-35 загальною площею 100,4 м2, що розташовані в корпусі літ."З-3" за адресою: АДРЕСА_1 , з рівня позначки висоти таких від 3,39 м до 6,8 м.

Щодо наданих третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору пояснень про неналежність обраного позивачем способу захисту, а саме права ОСОБА_1 звертатися до суду із позовними вимогами до ТзОВ «Фірма «Ратуша» виключно про усунення перешкод у користуванні майном, замість визнання незаконним та скасування свідоцтва, то суд вважає, що застосування такого способу захисту як пред`явлення негаторного позову можливий лише у випадку, коли для створення таких перешкод у користуванні власником своїм майном у осіб, котрі такі перешкоди чинять, є відсутніми будь-які правові підстави для такого перешкоджання.

Натомість, як встановлено судом, ТзОВ «Фірма "Ратуша» володіє і користується сусідським до нежитлових приміщень позивача нежитловими (офісно-складським) приміщенням загальною площею 2974,9 м2 на АДРЕСА_1 у відповідності до конкретно визначеного правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2. Також судом береться до уваги та обставина, що право власності ТзОВ «Фірма «Ратуша» було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відомостей з Витягу №7492048 від 02 серпня 2013 року серії ЕАТ №720295 і станом на сьогодні таке право власності не є припиненим або скасованим в порядку, визначеним чинним законодавством України.

Відтак, суд приходить до висновку, що відновлення прав та законних інтересів позивача щодо можливості використовувати весь належний йому об`єм приміщення №32-35 загальною площею 100,4 м2, що розташовані в корпусі літ."З-3" за адресою: АДРЕСА_1 , можливі виключно після визнання незаконним та скасування оскаржуваного свідоцтва, на підставі якого ТзОВ "Фірма «Ратуша» набула нежитлове приміщення площею 2974,9 м2 і в склад якого увійшла частина нерухомого майна позивача ОСОБА_1 .

Крім цього, станом на момент розгляду справи є чинною постанова Львівського апеляційного суду в справі №1313/665/2012, якою було скасовано ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року, за змістом якої ТзОВ «Фірма «Європа-контакт» набуло право власності на таке майно ще до моменту його передачі в процесі виділу на користь ТзОВ «Фірма «Ратуша».

Ухвалою Верховного суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2024 року постанова Львівського апеляційного суду від 15 травня 2024 року не зупинялася.

Щодо тверджень представника АТ «Комерційний інвестиційний банк» про невідповідність Висновку експерта №9-21 від 04 жовтня 2021 року фактичним обставинам справи, суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються з-поміж іншого, і на підставі висновків експертів згідно вимог п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України.

Як вбачається із наданого позивачем Висновку експерта №9-21 складеного 04 жовтня 2021 року, такий було підготовлено для подання до суду, а також експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України /а.с.25 зворот/.

Сторони та інші учасники справи мають право подавати докази у справі безпосередньо до суду на підставі положень ч.1 ст.83 ЦПК України, в тому числі й власні висновки експертизи, а також клопотати перед судом про призначення судової експертизи у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Однак, заперечуючи проти висновку експерта, який був наданий позивачем разом із позовом, представник АТ «Комерційний інвестиційний банк» у той самий час не надає суду інших висновків експертиз на спростування результатів висновку експерта на замовлення позивача і не заявляв клопотань перед судом про призначення судової експертизи в межах розгляду справи.

Частини 1, 7 ст. 81 ЦПК України зазначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Щодо пояснень представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про те, що поданий позивачем ОСОБА_1 висновок було складено станом на минуле і в ході дослідження експертом не оглядалися розміщені по сусідству нежитлові приміщення позивача та ТзОВ «Фірма «Ратуша», а його результати ґрунтуються виключно на технічному паспорті, складеним ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», суд критично відноситься до таких тверджень у зв`язку із наявністю у висновку фотофіксації таких об`єктів, які відображені на сторінках 9-13 Висновку №9-21 складеного 04 жовтня 2021 року, а також формування матеріалів дослідження шляхом порівняння технічного паспорту об`єкта позивача з існуючим станом будівель на момент проведення огляду.

Стосовно позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Комерційний інвестиційний банк» про помилку експерта і розбіжність у висоті приміщення з тією, про яку вказує позивач в описовій частині своєї позовної заяви, а саме рівня висоти 8,15 м замість рівня висоти 6,8 м, суд наголошує, що висота 6,8 м мала б становити висоту внутрішнього приміщення належного позивачу ОСОБА_1 , яка могла б бути ним використана у випадку непорушення його прав відповідачем ТзОВ «Фірма «Ратуша», в той час як у поясненнях АТ «Комерційний інвестиційний банк» зазначає про ту висоту приміщень, яка існує станом на сьогодні внаслідок проведених будівельних робіт відповідачами та котрі спершу були узаконені скасованою ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 лютого 2012 року, а пізніше оскаржуваним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2.

Відносно аргументів третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ «Комерційний інвестиційний банк» щодо тієї обставини, що позивач не є особою, котра володіла майном станом на 2007 рік, суд їх не приймає до уваги, оскільки така правова ситуація не має жодного відношення до розгляду конкретної справи, бо порушення права власності позивача ОСОБА_1 має триваючий характер, продовжує існувати станом на момент розгляду справи, а також до нього після придбання майна перейшло право вимагати його захисту в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію за ТзОВ «Фірма «Ратуша» права власності на нежитлові приміщення площею 2974,9 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 1993448, який було внесено на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4707775 від 02 серпня 2013 року, суд вважає наступне.

Правовий порядок реєстрації за ТзОВ «Фірма «Ратуша» права власності на нежитлові приміщення загальною площею 2974,9 кв.м. на АДРЕСА_1 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02.08.2013 року серії НОМЕР_2 регламентувався нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент вчинення реєстраційних дій).

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Суд також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (висновки, викладені у постанова Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17 та від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Враховуючи те, щоу зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним і таким, що підлягає скасуванню Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02.08.2013 року серії НОМЕР_2, наявність реєстрації за відповідачем ТзОВ «Фірма «Ратуша» права власності на майно створює перешкоди власнику - позивачу ОСОБА_1 у здійсненні ним права розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права власності за відповідачем ТзОВ «Фірма «Ратуша», а тому підлягає і задоволенню вимога позивача про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на нежитлові приміщення площею 2974,9 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 1993448, індексний №4707775 від 02.08.2013 року, що є достатнім, належним та найбільш ефективним способом захисту і відповідає приписам ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На спростування викладених обставин будь-яких доказів відповідачами суду не надано.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом обставини, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на підставі наведеного, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню порівно судові витрати пов`язані із сплатою судового збору при поданні позову до суду.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.203, 215, 316, 317, 319, 321, 328, 346, 393 ЦК України, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 5, 12, 13, 76, 81, 83, 141, 178, 259, 264, 274, 275, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Європа-контакт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» та органу місцевого самоврядування «Юридичний департамент Львівської міської ради» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний №7491725 від 02 серпня 2013 року серії НОМЕР_2.

Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №4707775 від 02.08.2013 року, яким було зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» /ЄДРПОУ 38821865/ на нежитлові приміщення загальною площею 2974,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 1993448 та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» на нежитлові приміщення загальною площею 2974,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути порівно із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Європа-контакт» /ЄДРПОУ 23957870/ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ратуша» /ЄДРПОУ 38821865/ на користь позивача ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 / понесені судові витрати у розмірі 1937 /одна тисяча дев`ятсот тридцять сім/ гривень 92 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Текст судового рішення складений 16 серпня 2024 року.

Суддя: Бориславський Ю.Л.