Постанова

від 15.08.2024 по справі 500/1529/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 рокуСправа № 500/1529/23 пров. № А/857/15157/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саванді» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року (суддя Подлісна І.М., м.Тернопіль, повний текст складено 19 липня 2023 року),-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Саванді» (далі ТОВ) звернулося до суду із позовом до Тернопільської митниці (далі Митниця) в якому просило визнати протиправними та скасувати:

рішення про коригування митної вартості товарів від 19.10.2022 №№ UA403030/2022/000117/2, UA403030/2022/000115/2, UA403030/2022/000118/2, UA403030/2022/000119/2 від 20.10.2022 №№ UA403030/2022/000121 /2, № UA403030/2022/000122/2, від 22.10.2022 №UA403030/2022/000129/2, UA403030/2022/000133/2, UA403030/2022/000128/2, UA403030/2022/000130/2, UA403030/2022/000131/2, UA403030/2022/000134/2, UA403030/2022/000132/2, від 24.10.2022 №UA403030/2022/000136/2, 27.10.2022 №№ UA403030/2022/000139/2, UA403030/2022/000140/2, UA403030/2022/000142/2, від 28.10.2022 №№ UA403030/2022/000144/2, UA403030/2022/000146/2, UA403030/2022/000152/2, UA403030/2022/000143/2, від 29.10.2022 UA403030/2022/000156/2, від 31.10.2022 №№ UA403030/2022/000157/2, UA403030/2022/000158/2, UA403030/2022/000159/2, від 02.11.2022 № UA403030/2022/000159/2, від 07.11.2022 №№ UA403030/2022/000162/2, UA403030/2022/000161/2, UA403030/2022/000164/2, UA403030/2022/000163/2, UA403030/2022/000165/2, від 09.11.2022 №№ UA403030/2022/000166/2, UA403030/2022/000168/2, UA403030/2022/000169/2, UA403030/2022/000170/2, від 10.11.2022 №№ UA403030/2022/000172/2, UА403030/2022/000171/2 (далі оскаржувані Рішення, Рішення відповідно);

та картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.10.2020 №№ UA 403030/2022/000725, UA 403030/2022/000726, UA 403030/2022/000727, UA 403030/2022/000729; від 20.10.2022 №№403030/2022/000733, UA 403030/2022/000735, від 22.10.2022 №№ UA 403030/2022/000747, UA 403030/2022/000750, UA 403030/2022/000745, UA 403030/2022/000746, UA 403030/2022/000748, UA 403030/2022/000751, UA 403030/2022/000749, від 24.10.2022 № UA 403030/2022/000755, від 27.10.2022 №№ UA 403030/2022/000772, UA 403030/2022/000773, UA 403030/2022/000776, від 28.10.2022 №№ UA 403030/2022/000780, № UA 403030/2022/000788, UA 403030/2022/000778, UA 403030/2022/000792, від 29.10.2022 № UA 403030/2022/000792, від 31.10.2022 №№ UA 403030/2022/000794, № UA 403030/2022/000795, від 02.11.2022 № UA 403030/2022/000804, від 07.11.2022 №№ UA 403030/2022/000812, UA 403030/2022/000813, № UA 403030/2022/000815, UA403030/2022/000814, UA 403030/2022/000816, від 09.11.2022 №№ UA 403030/2022/000823, UA 403030/2022/000824, UA 403030/2022/000827, UA 403030/2022/000828, від 10.11.2022 №№ UA 403030/2022/000833, UA 403030/2022/000831 (далі спірні Картки відмови, Картка відмови відповідно).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що митна вартість імпортованих позивачем товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні та не достовірні відомості про митну вартість товарів, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні і на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. Саме з цих підстав прийняті оскаржувані Рішення та Картки відмови.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Судом встановлено, що між ТОВ «САВАНДІ» (Покупець) та компанією SC AGROPEG DIONIS SPE (Румунія) (Продавець) укладено контракт від 29.07.2022 № 290722/1 від 29 липня 2022 року за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар - «Дорожня сіль», що використовується як аргент проти замерзання взимку.

19.10.2022, 20.10.2022, 22.10.2022, 24.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, 29.10.2022, 30.10.2022. 02.11.2022, 07.11.2022, 09.11.2022, 10.11.2022 декларантом ТОВ через уповноваженого представника подано митні декларації, відповідно до яких митна вартість визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

У порядку консультацій з митним органом декларантом, в дні подання митних декларацій отримані повідомлення від Митниці, в яких контролюючий орган просив надати оригінали товаросупровідних документів та додаткові документи для підтвердження класифікації товару, а також документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість Товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи;

страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, падати додаткові документи:

копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації прайс -листи виробника Товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Уповноваженою особою декларанта листами повідомлено відповідача, що додаткові документи, крім прайс листів та платіжних дорученть не можуть бути подані.

19.10.2022 митним органом прийнято спірні Рішення та визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 0,1860, 0,1869, , 01863, 0,1876, 0,1824, 0,1820, 0,1836, 0,1839, 01858, 0, 1830, 0,1819 євро/кг.

Зі оскаржуваних Рішень видно, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, у зв`язку з тим, що на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість Товару, а саме:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-каталоги, специфікації, виробника Товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість Товару;

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації тощо.

Встановлено, що до митних декларацій подано копії митних декларацій країни відправлення, в якій зазначено код товару 2501005100 (сіль денатурована або для промислового використання (включаючи очищення), крім консервування чи виготовлення харчових продуктів, для споживання людьми або годівлі тварин) (сіль дорожня), а в графі 33 МД заявлений код товару 2501009900.

Сумніви щодо заявленої митної вартості відповідач обґрунтовує тим, що вартість подібних товарів, оформлених в попередньому періоді митними органами є значно вищою.

У зв`язку з прийняттям оскаржуваних Рішень, митним органом видано спірні Картки відмови.

З метою випуску товару у вільний обіг, декларант скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (далі МК) та подав митні декларації з урахуванням оскаржуваних Рішень та у відповідності до розділу X МК надав гарантії в розмірі (різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК).

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З огляду на викладені норми, слід вказати, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК).

Згідно з частиною першою статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне Рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК .

Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, необхідно вказати на те, що декларантом до кожної митної декларації надано повний та достовірний пакет документів, необхідний для підтвердження митної вартості товару за основним методом, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 29.07.2022 № 290722/1 з додатками, декларації митної вартості, рахунки -інвойси, транспортні документи, тощо.

Проте зі спірних Рішень видно що на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість Товару, а саме:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість Товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість Товару

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту)

- виписку з бухгалтерської документації

Стосовно відсутності документів для підтвердження фактурної вартості декларантом, таких як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, то необхідно вказати, що основним документом, який встановляє істотні умови поставки є зовнішньоекономічний договір (контракт).

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон №959-ХІІ) суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою статті 14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 29.07.2022 № 290722/1 терміни оплати визначені так: оплата 100% здійснюється при доставці товару та пред`явленні документів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Зважаючи на умови зовнішньоекономічного договору, банківські документи щодо проведених розрахунків і не могли бути надані митному органу, бо оплата на момент розмитнення могла ще не здійснюватися у відповідності до умов договору.

Крім того, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, про те не свідчать про суму коштів, яка мас бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/1.7, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, 19.09.2022 у справі № 1.380.2019.004890.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.3.80.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі, ненадання витребуваних документів, може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Крім того, станом на сьогоднішній день Товар поставлений згідно митних декларацій оплачений. Також слід зазначити, що у відповідності до частини третьої статті 53 МК - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість Товару; - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписки з бухгалтерської документації є додатковими документами, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Однак митний орган не вказав жодної із обставин вказаної вище, що зумовлюють необхідність подання додаткових документів. З повідомлень відповідача надісланих декларанту в порядку консультування вбачається, що вимога надати додаткові документи залежить від наявності та подання декларантом документів передбачених частиною другою статті 53 МК - «у разі відсутності вище зазначених документів». Як зазначалося вище позивач надав повний та достовірний пакет документів у відповідності до частини другої статті 53 МК у зв`язку з чим в останнього не виникло обов`язку надавати додаткові документи.

Наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо, ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Окремо варто зауважити, що митним органом витребувались у декларанта додаткові документи без зазначення які з відомостей вони можуть підтвердити, що в свою чергу не може узгоджуватись з наданими митному органу законом повноваженнями.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів па підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і такс інше.

Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 820/4849/16 наголосив, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме па платнику податків. Суд також назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

До подібного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У справі № 820/263/17 Верховний Суд також наголосив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою.

Отже, відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є підставою для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості незаконним.

Відтак, митні органи можуть здійснювати витребування лише конкретних документів (що дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості) для підтвердження митної вартості товарів лише у разі наявності обґрунтованих сумнівів у правдивості поданих відомостей і при цьому визначати конкретний перелік обставин, що с причиною для сумнівів у таких справах.

Так, у постанові від 21.04.2021 у справі № 820/307/17 Верховини Суд, у якості підстави для визнання незаконним та скасування рішення митного органу, зазначив, що митним органом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості -товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціпи придбаного товару, па думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

Наведене свідчить, що рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз`яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.

Крім того, як вірно зауважує позивач по справі:

рахунки про сплату посередницьких, комісійних послуг відсутні, оскільки такі послуги не надавалися.

щодо каталогів, специфікації виробника, то слід зазначити що між ТОВ та виробником відсутні будь які договірні відносини, а товар придбаний у компанії SC AGROPEG DIONIS SPL за цінами погодженими сторонами в контракті та згідно прайс - листа Продавця.

щодо висновків про вартісні характеристики Товару від експертних організацій слід зазначити, що у Сторін договору не виникало сумнів та спорів щодо об`єктивності встановленої Продавцем ціни на Товар та її відповідності ринковій вартості цього Товару, тому при визначенні договірної ціпи - експертні організації для визначення вартісних характеристик Товару не залучалися.

На час виникнення спірних відносин основою митної класифікації товарів є Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС). Тому Код до 6-значного рівня, застосовується на міжнародному рівні і є загальним для всіх країн. В тарифної відомості кожної країни, що використовує Гармонізовану систему, 2-значні, 4-значні і 6-значні коди однакові у всьому світі. Іншими словами, ці коди представляють одну і ту ж групу товарів / продуктів в цих країнах.

Коди, що містять більше 6 цифр в тарифних таблицях, можуть бути впорядковані і деталізовані країнами відповідно до їх потреб по ряду причин (наприклад, для отримання більш докладної статистики, застосування митних зборів до товару на основі більш докладних кодів), у зв`язку з чим митні товарні номенклатури різних країн відрізняються одна від однієї після 6-го знака коду.

Отже, саме з цих причин код товару визначений в МД країни відправлення (Румунія) після 6-зпачного рівня не співпадає з кодом товару заявленим у МД позивачем (Україна).

Статтею 69 МК передбачено:

1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

3. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко- технологічну документацію на них.

4. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган мас право самостійно класифікувати такі товари.

Митним органом оформлений товар за представленим позивачем у митних деклараціях кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, а саме 2501009900, спору про правильність визначення в УКТ ЗЕД між сторонами не було; товар випущений у вільний обіг за кодом 2501009900.

Будь які рішення Митниці про визначення іншого коду за УКТ ЗЕД щодо імпортованого ТОВ товару у відповідності до положень частини четвертої статті 69 МК відсутні

В інвойсах та у CMR зазначено документ накладна на доставку (транспортний документ) AVTZ,... Даний документ при проведенні митного оформлення відсутній...» Слід зазначити, з повідомлень митного органу неможливо встановити, що від декларанта вимагався AVIZ. Адже у повідомленнях контролюючий орган просив надати документи серед яких: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

AVIZ - це супровідний документ до вантажу, який містить дані про найменування та кількість Товар. Однак даний документ не відображає інформації про вартість товару та/або вартість перевезення і не підтверджує числові значення складових митної вартості.

Стосовно підстав для відмови, що до митних деклларацій подано зовнішньоекономічний договір купівлі продажу від 29.07.2022 № 290722/1, яким передбачено надання документів, а саме сертифікату з перевезення товару EUR. 1, який до таких митних декларацій не надавався, також до митних декларацій подано сертифікат якості, в якому зазначено, що товар оброблений атизлежувачем Е536, про що не заявлено в митних декларація, то як підтверджено матеріалами справи, відповідальність за ненадання окремих документі), на які є вказівка у зовнішньоекономічному контракті, інвойсі чи CMR, лежить на продавцеві (відправникові) товару. Відсутність цих документів не має будь-якого значення на обчислення митної вартості товару та не впливає на числові значення цього показника.

Так само ніяким чином не може слугувати виправданням для неприйняття митної вартості товару за основним методом посилання митного органу на відсутність у характеристиках товару у митних деклараціях інформації про те, що товар оброблений атизлежурачем, як це вказано у сертифікаті якості. Кількість товару, його вага та загальна сума поставленого товару відповідає кількості та сумі, зазначеної Товариством у митних деклараціях та інвойсах, які є визначальними для митної вартості товару.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Так, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішень про коригування митної вартості використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та застосовано резервний метод. При цьому митний орган не застосовує другорядні методи , а саме: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. А за основу для обрахунку митної вартості взято до уваги інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення технічної солі як подібного (аналогічного) товару.

Водночас, Митниця не наводить жодних пояснень щодо коригувань та обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов постачання, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом, наприклад, у постанові від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а (№ К/9901/3036/18), у постанові від 02.03.2018 у справі № 804/2997/17 (№ К/9901/4472/1 7), у постанові від 30.06.2022 № 280/1824/19 (№ К/991/16470/20).

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 № 2040/6019/18 (№ К/9901/8839/19) вказав, що наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про тс, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом не визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Розмитнення товару проводилося у період з 19.10.2022 по 10.11.2022, приймаючи оскаржувані Рішення за цей період за основу для обрахунку митної вартості товару відповідачем взято інформацію щодо визначення митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за електронною митною декларацією від 05.09.2022 UA 100110/2022/126021. Однак, посилаючись у своїх рішеннях на одну й ту ж ЕМД відповідач вказує та встановлює різну митну вартість.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, необхідно також звернути увагу на те, що в апеляційній скарзі Митницею не висловлено жодних заперечень щодо розміру стягнених судових витрат, відтак суд апеляційної інстанції позбавлений давати оцінку рішенню суду у цій частині.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 324, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич