Рішення

від 07.08.2024 по справі 594/1540/23

БОРЩІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/1540/23

Провадження № 2/594/49/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретарів Кушнір Т.І. , Шимків Н.І.

позивача ОСОБА_3

представника позивача - адвоката Когута О.В.

відповідачки ОСОБА_4

представника відповідачки-адвоката Квятковського Д.В.

представника третьої особи-адвоката Денисової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 , про усунення від прав на спадкове майно та визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 в листопаді 2023 року звернувся в суд з позовом, у якому просить усунути ОСОБА_4 , як спадкоємця першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , від прав на спадкування за законом, та визнати за ним, як за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6 право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , вартістю 52 824 гри.; земельну ділянку площею 0.89 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із двох земельних ділянок площею 0,1667 га ціною 2 470,84 грн, кадастровий номер 6120888500:01:001:0364 та площею 0,7225 га ціною 11 412,29 га, кадастровий номер 6120888500:01:001:0365, яка належала його матері на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 648588, виданого Устянською сільською радою 14 серпня 2001 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що при зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини на зазначене вище майно йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що він претендує на видачу свідоцтва на спадщину на цілу частку житлового будинку та земельної ділянки, не враховуючи право своєї сестри ОСОБА_4 на отримання обов`язкової частки у спадщині, на яку вона також претендує. Окрім того, нотаріусом встановлено розбіжності, а саме: у свідоцтві про смерть мати записана як ОСОБА_6 , у витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про його народження вона записана як ОСОБА_6 , а згідно Державного акту записана як ОСОБА_6 , тому нотаріусом йому було рекомендовано звернутись до суду. Окрім того, вважає, що сестру ОСОБА_4 слід усунути від права на спадкування,оскільки вона ухилялась навмисне від надання матері допомоги при можливості її надання, так як мати перебувала в безпорадному стані внаслідок хвороби та похилого віку і потребувала такої допомоги саме від доньки.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_4 18.12.2023 подала відзив на позовну заяву (а.с.60-64, т.1), в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, незаконними. Пояснила, що спірний житловий будинок було побудовано їхніми спільними з позивачем батьками за час перебування у шлюбі, відтак батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , були співвласниками цього житлового будинку, частка кожного в якому складала по частині. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_7 , який за життя, склав заповіт та заповів все, належне йому на день смерті майно своєму внукові, а її синові, ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 . Дружина померлого ОСОБА_6 , відмовилася від прийняття обов`язкової частки у спадщині. Отже, до складу спадкового майна після смерті їхньої матері, ОСОБА_6 входить не весь житловий будинок, як про це стверджує позивач, а лише його частина. При цьому, є обґрунтовано сумнівним як письмовий доказ, з наведених вище підстав, доданий позивачем до позовної заяви, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279703343 від 18.10.2021 на підтвердження виникнення у ОСОБА_6 права приватної власності на весь вказаний вище житловий будинок. До того ж, як вбачається із даних вказаного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279703343 від 18.10.2021, підставою виникнення у їхньої матері права приватної власності на весь житловий будинок є рішення органу місцевого самоврядування, Мельнице-Подільської селищної ради № 30 від 11.04.2018, згідно якого лише було присвоєно нумерацію по вулицях у АДРЕСА_2 , зокрема домоволодінню матері ОСОБА_6 і не міститься жодних посилань на підставу виникнення у ОСОБА_6 права власності на весь житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 . Посилання позивача у позовній заяві на те, що її слід усунути від спадкування після смерті матері зважаючи на те, що вона ухилялася навмисне від надання матері допомоги при можливості її надання не підтверджено жодними доказами. Зазначила, що вона є особою з інвалідністю третьої групи довічно у зв`язку з загальним захворюванням по зору і в період з лютого 2021 року по жовтень 2022 року 16 разів зверталася за медичною допомогою, в тому числі з приводу офтальмологічного захворювання. Звертає увагу на те, що тривалий час позивач перебуває з нею в неприязних відносинах, погрожував їй та залякував з приводу її бажання прийняти спадщину після смерті матері.

13.02.2024 відповідачка ОСОБА_4 подала суду доповнення до відзиву (а.с.156, т.1), де зазначила, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме, зважаючи на те, що вона має право на обов`язкову частку в спадщині після смерті матері, визнає, що позивач має право на 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та частини земельної ділянки, яка належала матері на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР №648588, виданого Устянською сільською радою 14 серпня 2001 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області суду від 18.01.2024 в даній справі залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачки ОСОБА_5 .

14.03.2024 судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_5 , який діє через представника - адвоката Денисову Т.С., до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за ним, як за спадкоємцем за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на спадкове майно, а саме на частину домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.165-169, т.1). В обґрунтування позову посилається на те, що з матеріалів цієї цивільної справи № 594/1540/23 дізнався, що його право на спадкове майно за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 порушене, а саме, що спадкодавець ОСОБА_6 здійснила реєстрацію права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 в цілому за собою, а фактично таке майно набуте ОСОБА_6 у шлюбі із ОСОБА_7 , а тому 1/2 частина цього майна на день смерті належала спадкодавцю ОСОБА_7 , спадкоємцем якого він є на підставі заповіту, а також є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 Свідоцтво на право власності на спірне домоволодіння до смерті ОСОБА_7 не видавалося. Він звернувся до державного нотаріуса Борщівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , однак 05.03.2024 отримав письмову відмову нотаріуса в оформленні спадщини з посиланням на те, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належить іншій особі, а не померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 . Вважає, що державна реєстрація права власності проведена з порушенням вимог ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», і такі порушення були пов`язані із замовчуванням спадкодавцем ОСОБА_6 обставин про дійсних власників нерухомого майна. Натомість, за даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2021 № 279703343, право власності на ціле спірне домоволодіння 02.08.2021 зареєстроване за ОСОБА_6 З розділу цього ж Витягу «Актуальна інформація про право власності» стало відомо, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59657261 від 04.08.2021 державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської ради, прийняв на підставі технічного паспорта серії та номер: 1060, виданий 19 липня 2021 року ПП «Земля Поділля», та рішення Мельнице- подільської селищної ради від 11 квітня 2018 року № 30, яке фактично є рішенням про впорядкування нумерації житлових будинків по вулицях села Устя та села Михалків.

За даними погосподарських книг по селу Михалків, починаючи з 1971 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкодавець ОСОБА_7 був головою двору, проживав разом із дружиною - спадкодавцем ОСОБА_6 . А тому, майно, спірне домоволодіння, час спорудження якого 1966-1985 рік, було і є майном подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . За таких обставин та з огляду на вимоги п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вищенаведених доказів, спадкодавець ОСОБА_6 не могла бути заявником по питанню державної реєстрації права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами в цілому. Оскільки державному реєстратору не було надано і він не запитав: ні виписку з погосподарських книг станом на 15.04.1991, щоб переконатися, який статус двору був, двір робітника чи колгоспний двір, ні виписку із погосподарських книг станом на 05.08.1992, ні відповідні документи, що посвідчували б речове право на земельну ділянку, на якій розташований спірне будинковолодіння, а тому реєстрація права власності на це будинковолодіння за ОСОБА_6 проведена із порушенням вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 14.03.2024 зустрічну позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_5 визнала повністю та погодилася з наведеними в ньому підставами позову.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 08.05.2024 закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник адвокат Когут О.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, а позовні вимоги ОСОБА_5 не визнали, вважають, що вони безпідставні, до задоволення не підлягають. Зокрема, позивач ОСОБА_3 пояснив, що він проживав у спірному домоволодінні до 2014 року. Дане домоволодіння належало його матері ОСОБА_6 , яка склала в його користь заповіт. Воно було побудоване його дідом з боку матері ще до її шлюбу. Батьки уклали шлюб у 1954 році і після цього в будинку тільки проводився ремонт, тому батько, який хворів, не являвся його власником. Крім того, гараж і літню кухню уже будував він сам. Відповідачка ОСОБА_4 має бути усунена від спадкування після смерті матері, оскільки вона не надала матері необхідної допомоги, коли та хворіла, була паралізована.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_4 та її представник, адвокат Квятковський Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 визнали частково, підтримали свої заперечення, викладені у відзиві та доповненні до відзиву, а позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_5 визнали повністю. Відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що спірне домоволодіння належало їхнім з позивачем батькам - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Житловий будинок батьки побудували в шлюбі на місці старої хати, яку перед цим майже повністю розібрали, залишивши одну кімнату. Вона доглядала матір в останній рік перед її смертю, носила їй їсти три рази в день, сама знайшла їй доглядальницю. Але потім приїхав її брат ОСОБА_3 , з яким у неї склалися неприязні відносини. Він почав їй погрожувати і вона перестала ходити до матері, останній раз була в неї за три місяці до її смерті. Крім того, доглядати матір їй не дозволяло її здоров`я, оскільки вона перенесла операцію, являється інвалідом.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 - адвокат Денисова Т.С. в судовому засіданні підтримала його позовні вимоги, просить позов задовольнити з наведених в ньому підстав, оскільки спірне домоволодіння являється спільною сумісного власністю подружжя і спадкодавцю ОСОБА_7 належала його частина.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Сторони за первісним позовом у даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються рідним братом і сестрою, тривалий час перебувають у неприязних відносинах. Їхніми батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла в селі Михалків Чортківського району Тернопільської області 18 грудня 2022 року (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане повторно 13.10.2023 Борщівським відділом ДРАЦС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, (а.с.14, т.1).

За життя, ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений 13.07.2021 старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, за яким все своє майно, належне їй на день смерті, заповіла позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 (а.с.13, т.1). Заповіт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 13.10.2023 (а.с.16).

Отже, позивач за первісним позовом ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_6 на підставі заповіту.

ОСОБА_3 13.10.2023 звернувся в Борщівську державну нотаріальну контору по питанню оформлення спадщини на майно померлої ОСОБА_6 на підставі заповіту, однак листом державного нотаріуса Борщівської державної нотаріальної контори від 13.10.2023 №931/02-14 (а.с.10, т.1) йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки пл. 0.89 га, з посиланням на те, щоОСОБА_3 звернувся з вимогою про видачу свідоцтва про право на спадщину на ціле домоволодіння та цілу земельну ділянку площею 0,89 га, не враховуючи статтю 1241 ЦК України та право спадкоємця на отримання обов`язкової частки у спадщині, яку прийняла ОСОБА_4 . Відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкова маса померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 розподіляється наступним чином:

ОСОБА_3 - 3/4 частини спадкової маси (спадкування за заповітом); ОСОБА_4 - 1/4 частина спадкової маси (спадкування за законом).

Окрім того, державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори встановлені розбіжності, а саме: відповідно до свідоцтва про смерть від 21.12.2022 серія НОМЕР_2 , спадкодавець записана - ОСОБА_6 , тоді як згідно Повного витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження ОСОБА_3 від 13.10.2023 № 00041829052, його матір`ю є - ОСОБА_6 , а власником земельної ділянки відповідно до Державного акта на право на землю серія Р1 № 648588 від 14.08.2001 є ОСОБА_6 .

Крім того, нотаріус зазначила, що до майна померлої ОСОБА_6 заведено спадкову справу за № 26/2023 від 15.02.2023 на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Також до Борщівської державної нотаріальної контори 21.02.2023 надійшла заява про прийняття спадщини від ОСОБА_4 .

Як встановлено з довідки, виданої старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради від 17.10.2023 № 692, на день смерті ОСОБА_6 проживала одна.

Отже, позивач ОСОБА_3 є таким, що прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 як спадкоємець за заповітом.

Відповідачка ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_6 як спадкоємець першої черги за законом.

Іншим спадкоємцем, який заявив свої права на спірне домоволодіння, а саме на частину домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є третя особа на стороні відповідача, який заявив самостійні вимоги ОСОБА_5 .

Звертаючись із зустрічним позовом, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання за ним, як за спадкоємцем за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на зазначене спадкове майно, ОСОБА_5 вказав на те, що господарство за адресою АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 та 15.04.1991 (дата прийняття та вступу у законну силу Закону України «Про власність») відносилося до суспільної групи - двір робітника, спірне домоволодіння побудоване в 1966-1985 р.р., є майном подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а отже не належить спадкодавцю ОСОБА_6 в цілому, відтак він є спадкоємцем за заповітом частки майна двору робітника, спадщина на яке відкрилася після смерті його діда ОСОБА_7 , а саме частини спірного домоволодіння.

Судом із долучених до зустрічного позову доказів та витребуваних від Борщівської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином посвідченої копії спадкової справи №243/2011, заведеної після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . 2010, встановлено наступні обставини.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Михалків Борщівського району Тернопільської області (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.172, т.1).

За життя ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений 16.07.2010 секретарем виконкому Устянської сільської ради, за яким все, належне йому на день смерті майно, заповів ОСОБА_5 (а.с.178, т.1). Заповіт є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 05.03.2024 (а.с.179, т.1)).

Спадщину після смерті ОСОБА_7 третя особа ОСОБА_5 прийняв в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, подавши 19.04.2011 нотаріусу заяву про прийняття спадщини на підставі заповіту (а.с.180, т.1), у якій спадкоємець вказує, що спадковим майном є, в тому числі, житловий будинок у АДРЕСА_1 .

За заявою позивача державним нотаріусом Борщівської державної нотаріальної контори 19 квітня 2011 року заведена спадкова справа № 243/2011.

Спадкоємець за законом - дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_6 від прийняття спадщини як спадкоємець, яка має право на обов`язкову частку в спадщині, відмовились, про що в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини - 22.04.2011 подала нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву (а.с.181, т.1). В цій же заяві ОСОБА_6 зазначила, що їй відомо, що на підставі ст.ст.60,70 Сімейного кодексу України, вона має право на половину набутого нею і чоловіком під час шлюбу майна.

Державним нотаріусом ОСОБА_5 10.10.2013 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом за Р № 933 на земельну ділянку площею 0,7227 та за Р № 934 на земельну ділянку площею 0,1815 га, що також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.08.2024 (а.с.142, 143, 183, т.1).

Отже, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 як спадкоємець за заповітом.

Як зазначає у позові ОСОБА_5 , він не звертався до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 на спірне домоволодіння за життя дружини спадкодавця та його бабки ОСОБА_6 через те, що остання мешкала в даному домоволодінні, користуючись усім майном. Проте, дізнавшись що право на спадкове майно за заповітом після смерті діда ОСОБА_7 порушене, він 05.03.2024 звернувся до державного нотаріуса Борщівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Листом державного нотаріуса Борщівської державної нотаріальної контори 05.03.2024 № 192/02-14 (а.с.184, т.1) ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю майна, оскільки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 належить іншій особі, а не померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 .

За даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2021 № 279703343 (а.с.19, т.1), копію якого до матеріалів справи долучив позивач ОСОБА_3 , право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 02 серпня 2021 року зареєстроване за спадкодавцем ОСОБА_6 .

З розділу цього ж Витягу «Актуальна інформація про право власності» встановлено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59657261 від 04.08.2021 Костиник Михайло Олегович , державний реєстратор Кременецької міської ради Тернопільської ради, прийняв на підставі технічного паспорта серії та номер: 1060, виданого 19.07.2021 ПП «Земля Поділля», та рішення Мельнице-Подільської селищної ради від 11.04.2018 № 30.

Так, відповідно до зазначеного рішення виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району від 11.04.2018 № 30 «Про впорядкування нумерації житлових будинків по вулицях

АДРЕСА_2 , що є додатком до рішення виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району від 11.04. 2018 № 30, по вулиці Гора домоволодінню ОСОБА_6 присвоєно № 4.

Спадкодавці ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб 21.10.1958 (витяг з ДРАЦСГ про державну реєстрацію шлюбу (а.с.177, т.1).

За даними погосподарських книг села Михалків за 1971-1973, 1974-1976, 1977-1979, 1980-1982, 1983-1985, 1991-1995 роки (а.с.187-198, т.1) та довідки про виписку із погосподарської книги, виданої старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради від 17.10.2023 № 94 (а.с.41, т.1), господарство в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 відносилось до суспільної групи двір робітника, в якому проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7 - голова двору, дружина - ОСОБА_6 , а також син ОСОБА_3 .

З наданої позивачем ОСОБА_3 копії технічного паспорта, зокрема характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого 19.07.2021 ПП «Земля Поділля» (а.с.20-24, т.1), встановлено, що житловий будинок, господарські будівлі і споруди в АДРЕСА_1 побудовано у період з 1966 по 1985 рік. До складу домоволодіння входить: житловий будинок «А1», 1966 року побудови; літня кухня «Б», 1980 року побудови; гараж «В», 1985 року побудови; господарська будівля «Г», 1966 року побудови; підвал «П.Д», 1966 року побудови; ворота «№1»; огорожа «№2»; криниця «№3».

Вартість домоволодіння згідно висновку про вартість, виготовленого ФОП ОСОБА_9 14.10. 2023, наданого стороною позивача ОСОБА_3 становить 52823,00 грн.(а.с.25, т.1).

Рішенням Устянської сільської ради Борщівського району від 30.03.1994 б/н (а.с.35, т.1) ОСОБА_7 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка згідно довідки, виданої старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради від 18.10.2023 № 695 (а.с.37, т.1), знаходиться по АДРЕСА_1 .

Поштова адреса спадкового домоволодіння АДРЕСА_1 підтверджується рішенням виконкому Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району від 11.04.2018 року № 30 «Про впорядкування нумерації житлових будинків по вулицях АДРЕСА_2 » (а.с.26, т.1).

Статтею 72 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на наведене вище суд не бере до уваги твердження позивача ОСОБА_3 , що спірне домоволодіння являлося власністю спадкодавця ОСОБА_6 , оскільки під час судового розгляду встановлено, що спадкодавці - подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , були співвласниками спірного домоволодіння, тому, що домоволодіння у складі двору робітника збудовано ними в шлюбі, в період з 1966 року по 1985 рік, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд була виділена спадкодавцю ОСОБА_7 , а отже частка кожного з них складала по частині домоволодіння.

Отже, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_7 входить частина домоволодіння по АДРЕСА_1 , а до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_6 входить частина цього ж домоволодіння.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Звертаючи увагу на належний спосіб захисту порушеного права особи, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16ц вказала, що замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.

З огляду на наведене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом підлягають до часткового задоволення і за ним слід визнати право власності на 3/8 частини цього домоволодіння, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 .

Щодо позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,89 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,17 га та земельної ділянки площею 0,72 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 на підставі Державного акта серія Р1 №648588, виданого на ім`я ОСОБА_6 , судом встановлено наступне.

Згідно даних наявної в матеріалах справи копії Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №648588, виданого Устянською сільською Радою народних депутатів 14.08.2001 на підставі рішення Устянської сільської ради народних депутатів від 31.01.2001 №74 ОСОБА_6 , мешканці с. Михалків Борщівського району, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,89 га, в межах згідно з планом, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і яка складається із земельної ділянки площею 0,17 га та земельної ділянки площею 0,72 га (а.с.27, т.1).

Судом встановлено, що у Державному акті помилково зазначено власника земельної ділянки «ОСОБА_6 » замість «ОСОБА_6 ».

Довідкою, виданою старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради від 17.10.2023 № 621 (а.с.38, т.1), підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 є одна і та ж сама особа.

Відповідно до довідки, виданої старостою Устянського старостинського округу №9 Мельнице-Подільської селищної ради від 17.10.2023 № 692 (а.с.36, т.1), саме померлій ОСОБА_6 належала земельна ділянка (пай) площею 0,89 га. на території Мельнице-Подільської селищної ради.

Отже, під час розгляду справи на підставі зазначених вище доказів, встановлено, що розбіжності у написанні імені спадкодавця ОСОБА_6 у свідоцтві про її смерть та у Державному акті допущено посадовими особами при оформленні відповідних документів на право власності на землю і у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_6 і ОСОБА_6 одна і та ж сама особа, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт належності права власності на земельну ділянку площею 0,89 га спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі Державного акту серія Р1 №648588, виданого на ім`я ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100592072023 від 16.10.2023 (а.с.28-30, т.1), нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,1665 га, кадастровий номер 6120888500:01:001:0364, становить 2470,84 грн.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100592122023 від 16.10.2023 (а.с.31-33, т.1), нормативна грошова оцінка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,7225 га, кадастровий номер 6120888500:01:001:0365, становить 11412,29 грн.

Отже, за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом слід визнати право власності на частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,89 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,17 га та земельної ділянки площею 0,72 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі Державного акта серія Р1 №648588, виданого на ім`я ОСОБА_6 .

При цьому суд враховує, що відповідачка ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 і на час відкриття спадщини була особою пенсійного віку, а отже непрацездатною, має право на обов`язкову частку у спадщині померлої матері ОСОБА_6 , а саме на частину.

Також суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення відповідачки ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_10 з тих підстав, що вона ухилялася навмисне від надання матері допомоги при можливості її надання, так як мати перебувала в безпорадному стані внаслідок хвороби та похилого віку і потребувала такої допомоги саме від доньки, виходячи з такого.

Згідно заключення ЛКК Мельнице-Подільської селищної лікарні (а.с.34, т.1) ОСОБА_6 встановлено діагноз: відновний період перенесеного ГПМК (26.06.2021), когнітивними розладами на грунті гіпертонічної хвороби ІІ ст. та церебрального атеросклерозу. Згідно заключення хвора не здатна самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з когнітивними розладами.

Позивач ОСОБА_3 додав до позовної заяви розписку жительки села Михалків ОСОБА_11 від 17.10.2023 про те, що вона доглядала маму ОСОБА_3 за його проханням з жовтня 2021 року по грудень 2022 року, за певну суму грошей. Нікто, окрім неї, неприходив до неї. ОСОБА_12 визивав лікарів та лікував маму (а.с.47, т.1).

З наданої позивачем ОСОБА_3 копії заяви відповідачки ОСОБА_4 , адресованої начальнику Управління соціального захисту населення ОСОБА_13 13.02.2020 (а.с.40, т.1), встановлено, що відповідачка просила припинити компенсаційні виплати по догляду за престарілою особою ОСОБА_6 у зв`язку із сімейними обставинами.

На підтвердження зазначених у відзиві обставин відповідачкою ОСОБА_4 надано довідку до акта огляду МСЕК від 01.12.2021 (а.с.67, т.1), згідно якої вона є особою з інвалідністю третьої групи довічно у зв`язку з загальним захворюванням по зору. Проходила медичний огляд 25.11.2021.

Згідно довідки від 15.12.2023, виданої КНП «Мельнице-Подільський центр первинної медико-санітарної допомоги» за підписом лікаря ОСОБА_14 (а.с.70, т.1), за період з лютого 2021 року по жовтень 2022 року ОСОБА_4 16 разів зверталася за медичною допомогою, в тому числі з приводу офтальмологічного захворювання.

Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 314/3460/20 зазначив, що суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві. який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини. Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ІІК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання: перебування спадкодавця в безпорадному стані: потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 491/1111/15, провадження № 61-14655св18; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судов палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16, провадження № 61-15926св18.

Факт умисного ухилення від надання допомоги померлій матері відповідачкою ОСОБА_4 , тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій, не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи в суді, оскільки, як встановлено з наданих відповідачкою доказів, вона є особою з інвалідністю третьої групи довічно у зв`язку з загальним захворюванням по зору і в період з лютого 2021 року по жовтень 2022 року неодноразово зверталась за медичною допомогою, в тому числі з приводу офтальмологічного захворювання.

Відтак, під час розгляду справи позивач ОСОБА_3 не довів факту ухилення відповідачкою ОСОБА_4 від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, а також факт потреби спадкодавця саме в допомозі дочки ОСОБА_4 , а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно слід задовольнити повністю та визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом право власності на 4/8 (1/2) частини спірного домоволодіння, що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .

У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

На підставі ст.ст.16, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1233, 1241, 1261, 1269 ЦК України, ст.72 СК України, керуючись 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 , про усунення від прав на спадкове майно та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А1»; літня кухня «Б»; гараж «В»; господарська будівля «Г»; підвал «П.Д»; ворота «№1»; огорожа «№2»; криниця «№3», що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,89 га, яка складається із земельної ділянки площею 0,17 га та земельної ділянки площею 0,72 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі Державного акта серія Р1 №648588, виданого на ім`я ОСОБА_6 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 972,68 грн.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом право власності на 4/8 (1/2) частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А1»; літня кухня «Б»; гараж «В»; господарська будівля «Г»; підвал «П.Д»; ворота «№1»; огорожа «№2»; криниця «№3», що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 605.60 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідачка за первісним та зустрічним позовами: ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа на стороні відповідача за первісним позовом та позивач (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги) за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 16 серпня 2024 року.

Головуючий