Постанова

від 08.08.2024 по справі 922/702/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/702/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Ламанової А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лютянська Н.С., ордер серія АХ №1194746 від 24.06.2024;

від відповідача (апелянта): Василенко І.Ю., виписка з ЄДР; Луньов В.О., ордер серія АН №1481372 від 07.08.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 1348 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 (повний текст складено 08.05.2024) у справі №922/702/24 (суддя Буракова А.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація", м.Київ,

до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, м. Харків,

про стягнення 71424517,09грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецреставрація" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про стягнення 71424517,09грн, з яких: 55892697,79грн - основного боргу за договором №663 від 24.12.2021; 2010055,12грн відсотків річних; 13521764,18грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем, як замовником робіт з відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединська (капітальний ремонт) у м. Харкові, не було належним чином виконано свої зобов`язання за договором №663 від 24.12.2021, а саме не прийнято виконані позивачем роботи в строк до 23.02.2022 та не було підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) на загальну суму 55892697,79грн, не здійснено оплату за вказаними актами і довідкою у встановлений договором строк до 06.04.2022, а також не надано мотивованої відмови від їх підписання та оплати.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором №663 від 24.12.2201 позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу нарахував за період з 07.04.2022 по 04.03.2024 відсотки річних в сумі 2010055,12грн та інфляційні втрати в сумі 13521764,18грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на користь ТОВ "Укрспецреставрація" 55892697,79грн основного боргу; 2010055,12грн відсотків річних; 13521764,18грн інфляційних втрат та 1059800,00грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №663 від 24.12.2021, місцевий господарський суд, керуючись положеннями ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 837, 853, 854, 875, 882, Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором, натомість відповідач безпідставно не здійснив прийняття робіт та не оплатив їх вартість у встановлений строк, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість по оплаті виконаних позивачем робіт в сумі 55892697,79 грн. Також суд першої інстанції перевірив правильність нарахування позивачем відсотків річних в сумі 2010055,12грн та інфляційних втрат 13521764,18грн, заявлених до стягнення з відповідача, та дійшов висновку, що розрахунок виконано вірно - за правильний період з 07.04.2022 по 04.03.2024.

Не погодившись з ухваленім рішенням, відповідач - Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів зазначає наступне:

- судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 879 Цивільного кодексу України, якою передбачено оплату робіт після їх прийняття замовником, а також не надано належної правової оцінки доводам відповідача стосовно того, що позивачем належним чином не були виконані роботи, обумовлені договором №663 від 24.12.2021, тому у відповідача не було підстав для їх прийняття та оплати;

- зазначивши про те, що після отримання від підрядника актів виконаних робіт та довідки про їх вартість і витрати замовником не було складено акт виявлених недоліків та дефектів, господарський суд не врахував того, що підрядник надав такі документи лише 18.02.2022 (п`ятниця), а тому в роботу вони могли бути прийняті лише 21.02.2022 (понеділок); водночас, 24.02.2024 розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, що унеможливило роботу відповідача з лютого 2022 року; з огляду на вказані обставин, а також враховуючи умови п. 9.1. договору, яким передбачено підстави звільнення сторін від виконання зобов`язання, відповідач зазначає про наявність об`єктивних та непереборних обставин, які призвели до неможливості подання ним як замовником акту виявлених недоліків та дефектів з поважних причин;

- відповідач (Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради) є правонаступником замовника за договором (Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради), втім, оскільки наразі замовник перебуває в стані припинення, однак, ліквідація вказаної юридичної особи на теперішній час не завершена, у зв`язку з цим, права та обов`язки за спірним договором не були передані відповідачу;

- суд першої інстанції прийняв до уваги наданий позивачем висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №14278/23-44 від 16.02.2024, який не стосується укладеного між сторонами договору №663 від 24.12.2021, відтак, не є належним та допустимим доказом у справі;

- оскільки вищенаведений висновок експерта КНДІСЕ, наданий позивачем, викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності викладених в ньому висновків, а саме: (1) в ньому зазначено у іншу дату та номер договору, а також (2) за результатами проведеного відповідачем аналізу цін на території Харківської області та співставлення із застосованими цінами в актах до договору встановлено суттєве завищення цін на обладнання та матеріали (по деяких позиціях на 200%), тому наведене слугувало підставою для призначення судової експертизи, однак суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначенні повторної експертизи, що призвело до ухвалення рішення, яке не ґрунтується на повно та всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оскільки аргументам відповідача не надано належної оцінки;

- апелянт не погоджується з висновком суду про те, що є доведеним фактичне виконання позивачем робіт за спірним договором, оскільки зазначене питання експертом досліджувалося виключно шляхом дослідження документів (співставлення виконавчих схем та актів виконаних робіт за договором);

- суд першої інстанції також проігнорував умови п. 4.2. договору, яким передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником по мірі надходження коштів з бюджету Харківської міської територіальної громади в межах відповідних бюджетних асигнувань; зважаючи на те, що на 2023 рік відповідні бюджетні асигнування були відсутні, і відповідач не мав можливості здійснити відповідну оплату, тому відсутні підстави для стягнення пені та 3% річних за договором.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 (з урахуванням ухвал від 09.07.2024 та 17.07.2024 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/702/24 на 08.08.2024 о 13:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

25.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Укрспецреставрація" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін. Мотивуючи свою позицію, позивач зазначає наступне:

- обставини непереборної сили (форс-мажор) не звільняють відповідача від виконання зобов`язання з оплати вартості виконаних підрядних робіт, а також не встановлюють заборону на нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання;

- доводи відповідача про те, що повномасштабне вторгнення рф в Україну є обставиною непереборної сили, яка завадила йому своєчасно прийняти виконані роботи або заявити про наявність недоліків, є безпідставними, оскільки з урахуванням умов п. 6.1.3.1 договору та дати подання позивачем документів (18.02.2022), відповідач повинен був здійснити прийняття робіт та/або заявити про відступ від умов цього договору в п`ятиденний строк - до 23.02.2022 (включно), тобто ще до початку повномасштабної агресії проти України;

- відповідач, всупереч умов п. 9.2. договору, починаючи з 23.02.2024 та до подання цього позову до суду не повідомляв позивача про неможливість прийняття робіт у встановлений строк, а також не надав підтверджуючих виникнення обставин непереборної сили документів, які видаються ТПП України (п. 9.4. договору);

- відповідачем у встановленому законом порядку не доведено обґрунтованість своїх заперечень проти факту виконання позивачем спірних робіт за договором, не надано до матеріалів справи будь-якого документального підтвердження та обґрунтування факту проведення та результатів аналізу цін на обладнання та матеріали, не наведено конкретних аргументів, які б ставили під сумнів відповідність договірної ціни, локальних кошторисів, відомостей ресурсів до договірної ціни, тощо, а відтак, не підтверджено обґрунтованості мотивів для відмови від підписання актів виконаних робіт та не спростовано обставини реального (фактичного) виконання позивачем робіт за договором;

- також відповідачем не спростовано висновок експертизи КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024 та не наведено переконливих аргументів для призначення судової експертизи, а сама по собі незгода відповідача з висновком експерта не є достатньою підставою для призначення судом повторної експертизи;

- посилання в апеляційній скарзі на відсутність правонаступництва та передчасність переходу до відповідача прав та обов`язків замовника за договором не узгоджуються з положеннями ч. 1 ст. 104 ЦК України та розпорядчими документами про реорганізацію замовника;

- відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення останнього від виконання зобов`язання;

27.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради надійшло клопотання про призначення у справі №922/702/24 повторної судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої відповідач просить доручити експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3). На вирішення експертизи просить поставити наступні питання:

- який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті "відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за договором №663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради?

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за договором №663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради обсягам та вартості, визначеним актам виконаних робіт №1, №3, актам вартості обладнання №2, №4 за лютий 2022 року за вказаним договором №663 від 24.12.2021?

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024, у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. та відставкою судді Фоміної В.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

10.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Укрспецреставрація" надійшов лист КНДІСЕ від 10.10.2024 з повідомленням про те, що у висновку судового експерта від 16.02.2024 №14278/23-44 допущено технічні описки, які не вплинули на кінцевий результат експертизи, а саме, відомості дослідницької частини висновку вірними слід вважати:

-на стор. 3 абз. 8 дату договору "24.12.2021" та номер договору "№663" замість дати "15.12.2022" та номеру договору "№639";

-на стор. 6 абз. 9 дату договору "24.12.2021" замість дати "24.12.2022".

08.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких відповідач посилається на те, що Управління екології та благоустрою є самостійною юридичною особою і його діяльність не припинилась, відтак воно повинно самостійно відповідати по своїм зобов`язанням, а не Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, і тому належним відповідачем у справі має бути саме Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 08.08.2024 присутні представники відповідача (апелянта) підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представниця позивача у судовому засіданні 08.08.2024 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2021 між Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, правонаступником якого є Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, (замовник) та ТОВ "Укрспецреставрація" (підрядник) укладено договір № 663 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов`язувався у 2021 - 2022 роках виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).

В якості додатків до договору сторонами складені та підписані: Договірна ціна з додатками (розрахунки №№ 1 6, відомість ресурсів, локальний кошторис), План фінансування робіт у 2022 році (Додаток №1 до договору) та Графік виконання робіт (Додаток №2 до договору).

Найменування робіт - відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків (45112000-5 - землерийні та інші земляні роботи) (надалі - роботи). Обсяг виконання робіт - одна робота (п. 1.2. договору).

За умовами п. 2.1. договору підрядник повинен виконати замовнику передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає умовами проектної документації, Цивільного та Господарського кодексів та відповідних нормативно-правових актів.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що замовлення, прийомка, поставка, розвантажування, складування, зберігання, доставка на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій виконується силами підрядника і входить в обумовлену даним договором договірну ціну.

Ціна договору становить 63493714,80грн. Договірна ціна є динамічною та визначається відповідно до Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", на основі кошторисної частини проектної документації (п.п. 3.1., 3.4. договору).

Договірною ціною до договору сторонами було встановлено вартість робіт в сумі 42225540,76грн (розділ І), а вартість устаткування - 21268174,04грн. (розділ ІІ), всього - 63493714,80грн.

Порядок здійснення оплати за цим договором врегульовано розділом IV договору, а саме:

- оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3); оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт протягом 30 банківських днів шляхом післяоплати (п. 4.1., п. 4.1.1. договору);

- замовник приймає виконані роботи на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін (у разі наявності); акт приймання виконаних будівельних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця (п. 4.1.2 договору);

- якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт; на протязі встановлених вказаним актом строків, підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми (п. 4.1.4. договору);

- розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником по мірі надходження коштів з бюджету Харківської міської територіальної громади в межах відповідних бюджетних асигнувань; такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт (п. 4.2. договору)

Строк виконання робіт: до 31.12.2022; період виконання робіт: грудень 2021 грудень 2022 року (п. 5.1. договору).

28.12.2021 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору №663 від 24.12.2021, якою: внесено зміни до п.п. 3.6. (погоджено не здійснювати фінансування у 2021 році); виключено п.п. 3.7., 3.8. договору; п. 3.9. викладено під п. 3.7. згідно нового графіку виконання робіт (Додаток №4) початок та завершення виконання робіт у 2022 році та їх фінансування на суму 63493714,80грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2022 підрядником - ТОВ "Укрспецреставрація" на виконання п. 4.1.2. договору складено та передано замовнику разом з листом №136/02/22 (отриманий цією ж датою та зареєстрований за вх. № 831/0/89-22) наступні документи:

- акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 на суму 8830314,26грн;

- акт вартості устаткування №2 до акта до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 на суму 10157738,83грн;

- акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №3 на суму 25794209,62грн;

- акт вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт №4 на суму 11110435,21грн;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2022.

За умовами п.п. 6.1.1. - 6.1.3.1. договору що замовник зобов`язувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт; підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовитись від їх підписання з обґрунтуванням причин протягом 5 днів з дня одержання; у випадку мотивованої відмови замовника від підписання документів сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та вказаним терміном їх виконання.

Укладений між сторонами договір №663 від 24.12.2021 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток без зауважень чи застережень.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (п. 11.1. договору).

Звертаючись до господарського суду з відповідними позовом, позивач, як підрядник, зазначає, що вся необхідна документація з оформленими актами приймання виконаних будівельних робіт і вартості устаткування (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) була передана замовнику нарочно 18.02.2022, і факт отримання від підрядника всіх необхідних документів на неоплачений обсяг робіт замовником не заперечується.

Однак, всупереч обов`язків, встановлених п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3.1. договору, замовник не підписав та не повернув підряднику протягом 5 днів з дня одержання, тобто в строк до 23.02.2022 (включно), не надав підряднику відмову від їх підписання (зауваження, тощо) та не здійснив оплату виконаних підрядником робіт. У зв`язку з немотивованою та необґрунтованою відмовою замовника від підписання зазначених документів, позивач 24.02.2022 вказав про відмову замовника від підпису.

Позивачем до матеріалів справи також долучено висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №14278/23-44 від 16.02.2024, згідно якого було встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків", за договором №663 від 24.12.202, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, відповідають умовам відповідного договору (обсягам та вартості) та актам виконаних робіт №1, №3, актам вартості обладнання №2, №4 за лютий 2022.

Враховуючи , що замовником не було в добровільному порядку сплачено вартість виконаних підрядником робіт за договором №663 від 24.12.2021, ТОВ "Укрспецреставрація" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про стягнення 71424517,09грн, з яких: 55892697,79грн - основного боргу, а також 2010055,12грн - відсотків річних та 13521764,18грн - інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у зв`язку з неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 29.04.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/702/24, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 55892697,79грн основного боргу, 2010055,12грн відсотків річних та 13521764,18грн інфляційних втрат з підстав, зазначених раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 71424517,09грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №663 від 24.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт, а також 2010055,12грн відсотків річних та 13521764,18грн інфляційних втрат, нарахованих за період 07.04.2022 по 04.03.2024 у зв`язку з неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судова колегія зазначає, що укладений між сторонами договір №663 від 24.12.2021 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу дії ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Зі змісту укладеного між сторонами договору №663 від 24.12.2021 вбачається, що замовник та підрядник погодили виконання робіт з відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединська (капітальний ремонт) у м. Харкові (п. 1.2. договору).

Підрядник зобов`язався у 2021 - 2022 роках виконати замовнику роботи, зазначені в договірній ціні, а замовник прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.2. договору).

Розрахунки за виконану роботу проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок підрядника на підставі акта приймання виконаних будівельна (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) (п. 4.1. договору).

Оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт протягом 30 банківських днів шляхом післяоплати (4.1.1. договору).

Замовник приймає виконані роботи на підставі акта приймання будівельних робіт (КВ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін (у разі наявності). Акт приймання виконаних будівельних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця (п. 4.1.2. договору).

Якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених вказаним актом строків, підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми (п. 4.1.4. договору).

За визначенням, наведеним у п.п. 6.1.1. - 6.1.2 договору, замовник зобов`язувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов п. 4.1.2. договору підрядник сформував та надав для підписання замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 на суму 8830314,26грн; акт вартості устаткування №2 до акта до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 на суму 10157738,83грн; акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №3 на суму 25794209,62грн; акт вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт №4 на суму 11110435,21грн.

Крім того, підрядником складено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2022.

Вказані документи були передані позивачем разом із супровідним листом №136/02/22 від 18.02.2022 уповноваженому представнику відповідача нарочно 18.02.2022, що підтверджується штампом вхідної поштової кореспонденції Депратменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради №831/0/89-22 від 18.02.2022 (а.с. 133, т.1).

Проте, вказані акти та довідка підписано тільки з боку підрядника.

У графі "Замовник" міститься запис, виконаний директором підрядника, про відмову замовника від підпису без належного обґрунтування.

Отже, як встановлено судом, позивач 18.02.2022 повідомив відповідача про готовність виконаних у лютому 2022 року робіт за договором №663 від 24.12.2021, як це передбачено розділом IV договору.

Відповідно до п. 4.1.4. договору, якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт; на протязі встановлених вказаним актом строків, підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми.

При цьому, як вже зазначалося, за умовами п. 6.1.3.1. договору замовник зобов`язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або відмовитись від їх підписання з обґрунтуванням причин протягом 5 днів з дня одержання.

У випадку мотивованої відмови замовника від підписання документів сторонами складається двосторонній акт з переліком зауважень та вказаним терміном їх виконання.

За умовами договору замовник також зобов`язаний:

- у разі виявлення недоліків відмовитися від прийняття закінчених робіт, якщо ці недоліки виключають можливість належної експлуатації об`єкта і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. 6.2.5.3. договору);

- вимагати безоплатного усунення недоліків, що виникли внаслідок порушень з вини підрядника (п. 6.2.5.4. договору);

- вимагати проведення додаткової перевірки якості прихованих робіт, що не прийняті ним з вини підрядника (п. 6.2.5.5. договору);

- відмовитися від зобов`язань за договором в будь-який час до закінчення робіт з оплатою виконаних робіт (п. 6.2.5.6. договору).

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 879 ЦК України, яка передбачає проведення оплат робіт після їх прийняття замовником. Зокрема, за доводам скаржника, оскільки позивачем не були виконані роботи, обумовлені договором №663 від 24.12.2021, тому у відповідача відсутні підстави для їх прийняття та оплати.

Проаналізувавши наведені аргументи скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Відповідно до встановлених обставин у цій справи сторони у договорі погодили порядок розрахунків, а саме, після закінчення виконання підрядником робіт та передання замовнику акту приймання будівельних робіт (КВ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує про неможливість огляду робіт та їх прийняття у встановлений договором строк у зв`язку з тим, що підрядник надав такі документи лише 18.02.2022 (п`ятниця), а тому в роботу вони могли бути прийняті лише 21.02.2022 (понеділок). У той же час, 24.02.2024 розпочалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, що унеможливило роботу відповідача з лютого 2022 року.

За твердженням відповідача, наявність вищевказаних непереборних обставин призвела до неможливості огляду замовником виконаних робіт та подання ним акту виявлених недоліків та дефектів, а також за умовами п. 9.1. договору сторони звільняються від виконання зобов`язання у разі наявності форс-мажору.

За приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1). Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч.2).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що наведені положення законодавства не ставлять у залежність від прийняття робіт та їх огляду виникнення у замовника обов`язку з оплати робіт.

У контексті приписів ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття (ч.1). Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4).

Отже, підставою визнання акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника від підписання акту, тобто наявності суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючись від підписання акту. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно виконання робіт/послуг, як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.

У даному випадку замовник (відповідач) посилається на невиконання позивачем спірних робіт, а також зазначає про відсутність можливості огляду спірних робіт та виявлення недоліків.

З аналізу положень ст.ст. 853, 882 ЦК України вбачається, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник у порушення вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18, від 24.05.2023 у справі №911/290/22, від 30.08.2023 у справі №916/2581/20.

Ухилення відповідача від прийняття робіт у порушення вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України, без зазначення своєчасно про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що у даному випадку відповідач отримав від позивача акти приймання виконаних робіт (№КБ-2в) і довідку про вартість виконаних робіт (№КБ-3) 18.02.2022, а тому, з урахуванням положень п. 6.1.3.1. договору, замовник був зобов`язаний або підписати надані підрядником документи або відмовитись від їх підписання з обґрунтуванням причин протягом 5 днів з дня одержання, тобто до 23.02.2022.

За наведеного, колегією суддів відхиляються доводи відповідача про те, що початок повномасштабного вторгнення рф на територію України вплинув на можливість оглянути виконані позивачем роботи, оскільки, як встановлено судом, передбачений п. 6.1.3.1. договору строк на прийняття робіт закінчився 23.02.2022, тобто ще до початку широкомасштабної військової агресії проти України.

Разом з цим, судом встановлено, що офіційної відмови від підписання актів приймання виконаних робіт (КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт (№КБ-3) взагалі не було, замовник (відповідач) про наявність будь-яких недоліки чи інші порушення, які унеможливили прийняття робіт, не заявляв.

В свою чергу, відповідач, посилаючись на невиконання позивачем робіт за договором, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження, не навів будь-яких конкретних заперечень або зауважень щодо наведених у актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в обсягів чи вартості виконаних позивачем робіт.

Також, сторонами не було складено дефектного акту щодо робіт, виконаних з недоліками, як це передбачено п. 4.1.4. договору.

Положеннями ст. 849 ЦК України врегульовано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч.3).

У пункті 6.2.2. договору сторонами погоджено право замовника контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором.

У відповідності до п. 6.2.5.1. договору замовник має право вимагати від підрядника надання експертного будівельно-технічного дослідження відповідності виконаних робіт проектній документації.

Також, замовник має право здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю, обсягом та вартістю будівництва об`єкта, відповідністю виконаних робіт державним стандартам та правилам, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам (п. 6.2.5.2. договору).

За умовами п. 6.3.2. договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим цим договором.

Підрядник зобов`язаний на вимогу замовника надати експертне будівельно-технічне дослідження відповідності виконаних робіт проектній документації протягом 30 днів з моменту отримання такої вимоги (п. 6.3.3.1. договору).

Пунктом 6.3.3.4 договору передбачено, що підрядник зобов`язаний вести виконавчу документацію, що передбачена діючим законодавством. Замовник має право перевіряти правильність її ведення, вимагати вчасного та якісного її заповнення.

В ході розгляду цієї справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідач не зазначав будь-яких доводів та не наводив аргументів про відсутність в нього доступу або наявність перешкод у ознайомленні з виконавчою документацією, зокрема: журналом обсягів виконаних робіт; документами, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостями лабораторного та геодезичного контролю; актами прихованих робіт, тощо.

Крім того, матеріали справи не містять будь-якого документального підтвердження того, що замовник в порядку п. 6.3.3.1. договору звертався до підрядника з вимогою провести експертне будівельно-технічне дослідження для підтвердження відповідності виконаних робіт проектній документації.

З огляду на умови п.п. 6.2. та 6.2.5.2. договору, колегія суддів зазначає, що уповноважена особа замовника (відповідача) мала безперешкодну можливість перебувати на об`єкті проведення робіт з відновлення елементів благоустрою території напроти будинку №3 по вул. Лебединська у м. Харкові, та не була позбавлена можливості здійснювати безпосередній контроль за якістю та обсягами робіт.

Натомість, в ході судового розгляду справи замовником (відповідачем) не було спростовано у встановленому законом порядку відповідність виконаних підрядником робіт вимогам, встановленим договором.

При цьому, колегія суддів з наданих сторонами доказів вбачає, що відновлення елементів благоустрою проводилося на території скверу "Fantasy Park", який не зазнав будь-яких пошкоджень внаслідок ракетних та артилерійських обстрілів під час ворожої агресії.

Зазначені обставини також були підтверджуються поясненнями представників Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради у судовому засіданні апеляційної інстанції.

З відкритих інформаційних джерелах та місцевих веб-порталів Харківського регіону вбачається відкрита та загальнодоступна інформація про відновлення роботи Харківської міської ради та її виконавчих органів з травня 2022 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у відповідача як з 18.02.2022 по 23.02.2022, так і починаючи щонайменш з травня 2022 року був безперешкодний доступ до об`єкту будівництва, а відповідно, представники Департаменту мали змогу здійснити перевірку реальності актів виконаних робіт в частині об`ємів і вартості виконаних будівельних робіт, та/або (за наявності) заявити про виявлені дефекти чи недоліки в роботі.

З огляду на положення ст.ст. 857 та 858 ЦК України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, замовник, посилаючись на наявність у виконаних підрядником підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №910/2683/19).

Однак, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду справи не було надано суду жодних зауважень, вимог чи претензій до підрядника щодо виявлених порушень.

Узагальнені аргументи відповідача ґрунтується лише на запереченнях проти реального (фактичного) виконання позивачем робіт за договором та посиланні на неможливості проведення замовником перевірки об`єкту будівництва у зв`язку із початком з 24.02.2022 військової агресії проти України, що не підтверджено будь-якими доказами.

Колегія суддів зазначає, що саме по собі не проведення замовником перевірки об`єкту будівництва у встановлений договором строк не є передбаченою законом або договором підставою для відмови від прийняття та підписання актів виконаних робіт та не є обґрунтованою підставою для їх не підписання.

За оцінкою апеляційного суду, наведені обставини свідчать про те, що саме відповідачем не вживалися будь-які заходи щодо реалізації прав на перевірку результатів виконаних робіт за договором з моменту отримання від підрядника актів виконаних робіт (18.02.2022 по 23.02.2022) та після відновлення роботи виконавчих органів Харківської міської ради з травня 2022 року до моменту звернення позивача з цим позовом до суду (у березні 2024 року).

Тобто, у відповідача була об`єктивна можливість здійснити перевірку, прийняти або відмовитися від прийняття робіт упродовж більше ніж 2 років, однак останній таку перевірку не провів, будь-яких порушень чи дефектів виконання підрядником робіт не зафіксував і обґрунтованих заперечень проти підписання актів приймання будівельних робіт не заявляв.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що відповідачем не було виконано зобов`язання з прийняття спірних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати з боку замовника не підписані, обґрунтованої відмови від підписання не надано.

Також в межах цього провадження судом першої інстанції досліджувався висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №14278/23-44 від 16.02.2024, який був наданий позивачем на підтвердження реальності проведення підрядних робіт, їх кількості, якості та вартості.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Тобто судова експертиза може проводитись як на підставі рішення суду, так і за ініціативою сторін процесу. При цьому, таку експертизу мають право проводити державні спеціалізовані установи, а також окремі судові експерти, що не є працівниками цих установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Відповідно до ч.ч. 6 - 8 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до матеріалів справи було надано висновок експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №14278/23-44 від 16.02.2024, в якому вказано, що: він підготовлений для подання до суду; експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок; наведено відомості, що судовий експерт Грішкова Л.М. має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра; кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів"; свідоцтво №587-23/Д від 26.09.2023, видане КП ЦЕКК Міністерством юстиції України, строк дії свідоцтва до 26.09.2026.

За таких обставин, колегією суддів встановлено відповідність висновку експерта вимогам ст. 98 ГПК України, а також перевірено кваліфікацію експерта.

У висновку експерта КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024 зазначено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків", за договором № 663 від 24.12.2022, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, відповідають умовам відповідного договору (обсягам та вартості) та актам виконаних робіт №1, №3, актам вартості обладнання № 2, № 4 за лютий 2022.

Як в ході розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач заперечує проти прийняття судом вказаного висновку експерта, мотивуючи свою позицію неналежністю та недопустимістю такого доказу з огляду на те, що (1) в ньому зазначено іншу дату та номер договору, а також (2) за результатами проведеного відповідачем аналізу цін на території Харківської області та співставлення із застосованими цінами в актах до договору встановлено суттєве завищення цін на обладнання та матеріали (по деяких позиціях на 200%).

У контекстів вищенаведених доводів апеляційної скарги, колегія суддів, дослідивши поданий позивачем висновок експертизи КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024, дійшла висновку про його належність та допустимість як доказу у справі на підтвердження належного виконання підрядником робіт за договором, з огляду на наступне.

Як вбачається з висновку експертизи КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024:

1) предметом експертизи було визначення обсягів та вартості робіт, які наведені в актах №1, №3 приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за лютий 2022, та в актах №2, №4 вартості устаткування до актів приймання виконаних робіт №1 та №3 за лютий 2022, встановлення їх відповідність переліку, обсягам та вартості робіт, наведеним у розрахунках договірної ціни до договору;

2) об`єктом дослідження були виконані роботи на об`єкті: "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединська (капітальний ремонт) у м. Харкові" за наданими матеріалами:

-довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-З) на загальну суму 18988053,09грн;

-акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за лютий 2022 на загальну суму 8830314,26грн з ПДВ з відомістю ресурсів та розрахунками;

-акт №2 вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт №1 за лютий 2022 на загальну суму 10157738,83грн;

-довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-З) на загальну суму 36904644,83грн;

-акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) за лютий 2022 на загальну суму 25794209,62грн з ПДВ з відомістю ресурсів та розрахунками;

-акт №4 вартості устаткування до акту приймання виконаних робіт №3 за лютий 2022 на загальну суму 11110435,21грн.

Загальна сума виконаних робіт за 4 актами за лютий 2022, згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф.КБ-З), складає 55892697,79грн з ПДВ, що відповідає ціні позову у даній справі.

Надані експерту на дослідження документи мають підпис та печатку підрядника ТОВ "Укрспецреставрація" і підпис технагляду, підпис і печатка замовника відсутні.

З висновку експерта №14278/23-44 від 16.02.2024 також вбачається, що 11.07.2023 експертом було проведено обстеження на місцевості об`єкту дослідження - території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській в м. Харків, де проводились роботи з капітального ремонту саме за договором № 663 від 24.12.2021, що також підтверджується наявними у висновку фотознімками.

Отже, об`єктом дослідження була територія навпроти будинку №3 по вул. Лебединській, де проводились роботи з капітального ремонту за договором № 663 від 24.12.2021, та надані на дослідження документи.

З огляду на викладене, враховуючи умови договору № 663 від 24.12.2021, а також зважаючи на предмет та об`єкт дослідження експертизи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що експертом під час проведення експертизи досліджувався саме договір №663 від 24.12.2021, а у висновку експерта на сторінках 3, 6 була допущена технічка описка щодо номеру та дати договору.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність висновку експерта КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024, наведені відповідачем із посиланням на встановлення суттєвого завищення цін на обладнання та матеріали, то колегія суддів зазначає, що під розгляду справи як в суді першої, так і в апеляційній інстанції відповідачем не було надано до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження завищення наведених у актах виконаних робіт КБ-2в об`ємів, якості, вартості виконаних ТОВ "Укрспецреставрація" підрядних робіт та/або суперечностей змісту наданих позивачем документів на підтвердження їх виконання.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було подано до суду першої інстанції клопотання про призначення повторної судової експертизи, в якому він просив призначити у цій справі повторну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам УНДІСТСЕ СБУ (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка 3). На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку № 3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за Договором № 663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради?

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за договором №663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради обсягам та вартості, визначеним актам виконаних робіт №1, №3, актам вартості обладнання № 2, № 4 за лютий 2022 за вказаним договором №663 від 24.12.2021?

Господарський суд першої інстанції ухвалою від 22.04.2024 відмовив у задоволенні вказаного клопотання про призначення повторної судової експертизи, з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів на спростування висновку експерта КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024.

Також, судова колегія зазначає, що в ході апеляційного провадження, 27.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло аналогічне за своїм змістом клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, в якому відповідач просить на вирішення експертизи просить поставити наступні питання:

- який перелік, об`єми та вартість фактично виконаних будівельних робіт на об`єкті "відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за договором №663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради?

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об`єкті "Відновлення елементів благоустрою території навпроти будинку №3 по вул. Лебединській (капітальний ремонт) в м. Харків" за договором №663 від 24.12.2021, укладеним між ТОВ "Укрспецреставрація" та Управлінням екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради обсягам та вартості, визначеним актам виконаних робіт №1, №3, актам вартості обладнання №2, №4 за лютий 2022 року за вказаним договором №663 від 24.12.2021?

Розглянувши у судовому засіданні 08.08.2024 подане відповідачем клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.

В обґрунтування клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи відповідач посилається на ті ж самі обстави, що і в суді першої інстанції щодо наявності сумнівів у достовірності висновку експерта КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024, які були відхилені судом апеляційної інстанції у цій постанові.

Згідно з ч. 2 ст. 107 ГПК України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, наявний в матеріалах висновок експертизи КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи відповідає первинним документам та фактичним обставинам справи, а отже, такий висновок підтверджує правомірність позовних вимог ТОВ "Укрспецреставрація".

Сумнівів у правильності висновку експерта №14278/23-44 від 16.02.2024 відповідачем належним чином не доведено, а судом апеляційної інстанції за результатами розгляду справи також не встановлено, а тому доводи відповідача в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

З положень ст. 107 ГПК України вбачається, що призначення додаткової експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Наявний у справі висновку експерта №14278/23-44 від 16.02.2024 містить вичерпні відповіді на поставлені питання, які є аналогічними тим, які просить поставити відповідач на вирішення повторної експертизи.

При цьому, як вже зазначалося судом раніше, доводи відповідача про суттєве завищення цін на обладнання та матеріали, окрім самого лише посилання на вказані обставини, не були підтвердженні будь-якими доказами.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що наявний у справі висновок експерта є неповним або неясним. Самі лише сумніви у правильності висновку експерта, про які виказує відповідач в апеляційній скарзі, не підтверджені належними доказами та не свідчать про необґрунтованість такого висновку. Скаржником не довів, що цей висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи.

Суд також звертає увагу на положення ч. 1 ст. 101 ГПК України, яка надає учаснику справи право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Системний аналіз ч. 1 ст. 101 ГПК України та ч. 1 ст. 99 ГПК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

Тобто, ГПК України на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Аналогічний правовий висновком викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №910/1668/19.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутній висновок судової експертизи, виконаний на замовлення відповідача у даній справі. Також останнім не було обґрунтовано неможливості самостійно замовити відповідну судову експертизу.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність обставин, що свідчать про дійсну необхідність проведення повторної судової експертизи у даній справі, а тому у задоволенні відповідного клопотання відповідача судова колегія відмовляє.

Щодо посилання апелянта на те, що позивачем не було доведено належним чином фактичного виконання робіт за договором, у зв`язку з чим, на думку відповідача, необхідно призначити у дані справі судову експертизу, колегія суддів зазначає наступне.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У даному випадку відповідач у своїх поясненнях та в клопотанні про призначення експертизи, заявленому до суду першої інстанції та апеляційної інстанції, наводить лише загальне посилання на завищення цін на роботи, обладнання та матеріали, однак не зазначає які саме роботи, матеріали та обладнання не відповідають цінам на ринку та є завищеними, на скільки відбулось таке завищено, та якими конкретно доказами (фактичними даними, відомостями, висновками) такі посилання підтверджуються.

При цьому, відповідачем не було наведено переконливих аргументів завищення цін та не надано суду будь-якого документального підтвердження того, що аналогічні роботи могли бути виконані з використанням менших ресурсів, а матеріали та обладнання придбані за нижчу ціну, як і не вказано того, які саме роботи та матеріали не були виконанні та/або вартість яких була безпідставно завищена позивачем при виконанні договору підряду.

Також, відповідачем не вказано на підставі яких аналітичних досліджень та розрахунків (висновків експертизи, порівняльного аналізу, співставлення цін на ринку) ним зроблено висновок про завищення цін за виконані позивачем роботи та витрачені ресурси та не надано суду доказів, якими це підтверджується.

В свою чергу, саме лише посилання відповідача на завищення цін та ресурсів не може бути підставою для призначення судової експертизи, оскільки експертна установа не може замінювати обов`язки замовника (відповідача) за договором з прийняття та перевірки виконаних позивачем робіт та цін на витрачені матеріали.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок з прийняття робіт, перевірки фактичного виконання, об`ємів та вартості виконання робіт покладений саме на відповідача, а не на відповідного залученого судом спеціаліста - судового експерта.

Будь-які невідповідності з цього приводу могли бути встановлені безпосередньо самим відповідачем як замовником робіт за договором та підтверджені ним відповідними доказами, у т.ч. висновками експерта на замовлення відповідача.

У даному випадку Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради не було доведено, а судом з наданих сторонами матеріалів не встановлено того, що відповідач був обмежений в можливості самостійно дослідити фактичне виконання позивачем робіт за договором, їх об`ємів та вартості.

Судова колегія зазначає, що уподовж 2022 2024 років та станом на цей час реконструйований та відновлений сквер "Fantasy Park" (парк Металіст), у тому числі його частина напроти будинку №3 по вул. Лебединській у м. Харкові, працює та не призупиняв функціонування, не зазнав будь-яких пошкоджень чи руйнувань елементів благоустрою внаслідок ракетних обстрілів під час ворожої агресії рф. Зазначені обставини є загальновідомими, а також підтверджені поясненнями представників сторін та наданими до матеріалів справи доказами.

А отже, відповідач не був позбавлений можливості як починаючи з моменту отримання виконавчої документації від позивача (18.02.2022), так і упродовж 2022 - 2024 років самостійно дослідити та перевірити фактичне виконання підрядних робіт, встановити їх об`єми та вартість, та встановити наявність будь-яких недоліків чи дефектів, заявити про це позивачу, вимагати їх усунення та/або відмовитися від прийняття таких робіт, розірвати договір, тощо.

Однак, посилаючись на наявність об`єктивних сумнівів у дійсності та правильності наданих позивачем актів виконаних робіт та довідки їх вартість, правильність яких підтверджена висновком експерта КНДІСЕ №14278/23-44 від 16.02.2024, відповідач не наводить будь-яких конкретних аргументів та не підтверджує доказами того, в чому саме існує об`єктивна необхідність призначення експертизи, суперечність яких саме доказів в нього викликає сумніви та які саме обставини позбавили його, як замовника за договором, можливості провести самостійну перевірку виконаних підрядних робіт.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форми КБ-2в), апеляційним господарським судом встановлено, що підрядником був здійснений комплекс робіт, який відповідає встановленому у календарному графіку обсязі на 2022 рік (Додаток №4). Вказані в актах приймання відомості про роботи також відповідають договірній ціні, відомості ресурсів та локальному кошторису, погоджених між сторонами договору.

Судова колегія звертає увагу на те, що Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, отримавши 18.02.2022 весь обсяг відповідних виконавчих документів, не був позбавлений права при розгляді актів виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форми КБ-2в) відкоригувати вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, у випадках, зокрема, необґрунтованості в таких документах обсягів робіт, невідповідності їх проектній документації, будівельним нормам і правилам, неправильного застосування, цін тощо.

При цьому, у випадку виявлення будь-яких недоліків чи дефектів, відповідач як замовник на підставі п. 6.2.5.4. договору мав право вимагати безоплатного усунення підрядником таких недоліків.

Відповідач також не був позбавлений права та можливості відмовитись від прийняття виконаних робіт, зокрема, у разі виявлення недоліків, з обов`язковим зазначенням мотивів відмови (п. 6.2.5.3. договору).

Однак, матеріали справи не містять жодної відповіді Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на супровідний лист №136/02/22 від 18.02.2022 з переданим пакетом виконавчих документів.

У справі також відсутні докази проведення відповідачем відповідної перевірки ходу робіт в порядку п. 6.2.5.2. договору, вимоги до підрядника про надання експертного висновку останнім не заявлялися (п. 6.2.5.1. договору), виявлення в ході перевірки будь-яких недоліків виконаних робіт та складення дефектного акту (п. 4.1.4 договору) або відмови від їх прийняття в порядку п. 6.2.5.3. та 6.2.5.6. договору не відбувалося.

Судова колегія також приймає до уваги, що позивачем було надано на дослідження експерту КНДІСЕ разом з пакетом документів, зокрема, додаткові угоди №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023 до договору підряду, укладені між Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради (як правонаступником замовника за договором - Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради) та ТОВ "Укрспецреставрація", якою змінено план фінансування робіт відповідно до бюджетного фінансування на 2022 та 2023 рік.

Зазначені додаткові угоди №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023 відсутні в матеріалах справи, однак, оскільки присутні у судовому засіданні представники сторін, у т.ч. відповідача, підтвердили їх існування та достовірність, тому зазначені обставини щодо укладення таких правочинів вважаються доведеними в силу вимог ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Отже, з урахуванням пояснень сторін про укладення додаткових угод №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач усвідомлював факт реального виконання позивачем за договором та підтвердив наявність своїх зобов`язань перед підрядником щодо оплати спірних робіт, у зв`язку з чим сторони змінювали план фінансування робіт за договором з місцевого бюджету Харківської міської ради станом на кінець 2022 року та на 2023 рік.

При цьому, апеляційний господарський суд наголошує, що п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Колегія суддів звертає увагу на суперечливу позицію відповідача, яка полягає у тому, що Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, посилаючись на невиконання позивачем робіт за договором підряду, одночасно з цим стверджує про неможливість проведення своєчасної оплати за договором внаслідок відсутності виділення бюджетних коштів у 2022 - 2023 роках.

Тобто, відповідач не визнає фактичного виконання робіт за договором, при цьому, посилається на відсутність в нього бюджетного фінансування для своєчасної оплати підрядних робіт, що не може кваліфікуватися судом як послідовна та добросовісна поведінка.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 за своєю суттю застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники апелянта посилалися на те, що внаслідок ракетних обстрілів на початку військової агресії проти України у лютому березні 2022 року було пошкоджено будівлю Харківської міської ради, тому не було можливості знайти частину втрачених документів по договору.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що підписуючи додаткові угоди №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023, відповідач упродовж 2022 2023 років визначав джерела бюджетного фінансування, не заперечував проти фактичного виконання позивачем підрядних робіт за договором та узгоджував умови їх оплати з місцевого бюджету Харківської міської ради.

Також, судова колегія відхиляє доводи скаржника про неможливість своєчасного виконання замовником зобов`язань з прийняття робіт за договором підряду з огляду на обставини непереборної сили, зокрема, збройної агресії рф та введення воєнного стану в Україні.

Колегія суддів зазначає, що за умовами п. 9.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до п. 9.2 договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов`язана не пізніше ніж протягом 10 (десяти) з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-Промисловою Палатою України (п. 9.3. договору).

Згідно п. 9.4.договору, у разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.

У контексті положень ст.ст.14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також п.3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України №44(5) від 18.12.2014) єдиним документом, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Аналогічна правова позиція підтверджується сталою практикою Верховного Суду.

З положень п.п. 6.1, 6.2 Регламенту вбачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак, сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 адресований всім, кого це стосується, носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Означений лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, від 29.06.2023 у справі №922/999/22.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність у нього форс-мажорних обставин.

Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих у контексті норм ГПК України доказів, які б підтвердили наявність саме у нього форс-мажорних обставин, що стали причиною неможливості виконання зобов`язань за договором підряду.

Матеріали справи не містять сертифікату ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість огляду, перевірки та, як наслідок, прийняття відповідачем спірних робіт за договором підряду.

До того ж, із змісту наданих відповідачем заяв по суті справи не вбачається належних обґрунтувань того, яким чином введення воєнного стану в Україні завадило відповідачу оглянути, перевірити та прийняти спірні роботи.

При цьому, судом враховуються обставини закінчення позивачем виконання спірних робіт у лютому 2022 року та отримання відповідачем 18.02.2022 актів приймання виконаних робіт (№КБ-2в) та довідки про їх вартість (№КБ-3) зі строком перевірки до 23.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Також, у справі відсутні докази на підтвердження встановлення з боку відповідача будь-яких недоробок, дефектів, даних фіксації руйнування, пошкодження внаслідок воєнних дій, які б у відповідності до п. 4.1.4. договору могли б бути підставою для належного обґрунтування для відстрочення оплати підрядних робіт як в силу договору (упродовж 5 днів з дня одержання актів виконаних робіт), так і упродовж 2022 2024 років до моменту подання цього позову до суду.

Крім того, відповідачем не було надано до матеріалів справи будь-яких доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин відповідно до п. 9.2 договору, а також (у випадку невиконання робіт) не було розірвано договір в порядку п. 9.4. договору.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що факт виконання підрядником (позивачем) робіт за договором підряду №663 від 24.12.2021 у заявленому обсязі на суму 55892697,79грн без будь-яких обґрунтованих зауважень з боку замовника (відповідача) та факт одержання відповідачем повідомлення від позивача про готовність передання таких робіт (18.02.2022) та надання відповідачу підтверджуючих виконавчих документів щодо виконання цих робіт є більш вірогідними, ніж протилежні доводи відповідача.

Щодо правонаступництва Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з відкритих джерел Харківської ради в мережі інтернет, п.п. 1.3., 1.3.1. рішення 7 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 №199/21 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" припинено діяльність Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Згідно Додатку 50 до рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" від 09.12.2020 №7/20 (в редакції рішення 3 сесії міської ради 8 скликання від 24.02.2021 №44/21) затверджено Положення про Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради (нова редакція).

Згідно п. 5.2.5. Положення в новій редакції до структури Департаменту входить Управління екології та благоустрою.

Колегія суддів зазначає, що універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, ст. 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Апеляційним господарським судом приймається до уваги те, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (ідентифікаційний код 43978726), як самостійна юридична особа, не припинене, хоча і перебуває у стані припинення, про що 10.01.2022 до реєстру внесено відповідний запис: "В стані припинення, 10.01.2022 - в стані припинення, 1004801270004087183, Внесення рішення засновників щодо припинення ЮО в результаті реорганізації".

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований ст. 107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню до Реєстру запису про припинення юридичної особи, яка припиняється у результаті реорганізації.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 22.02.2024 у справі №914/3985/21, від 15.04.2024 у справі №911/568/21.

Крім того, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась.

Зважаючи на вищенаведене, а також те, що положеннями ст.ст. 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, ухваленій у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду), що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.

Судова колегія також зауважує на тому, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.122021 у справі № 9901/348/19).

Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які становлять зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акта або розподільчого балансу.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19).

Як вже зазначалося, рішення 7 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 №199/21 "Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання" (п.п. 1.3., 1.3.1. цього рішення) припинено діяльність Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Враховуючи вищенаведені правові позиції Верховного Суду, а також те, що уповноважений орган місцевого самоврядування припинив діяльність Управління екології та благоустрою у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства, колегія суддів дійшла висновку, що Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради є правонаступником Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

Оскільки до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради як правонаступника Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради передано майно та право управління ним за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи, відтак до відповідача перейшли повноваження не лише у сфері управління, але й обов`язки, пов`язані з утриманням та фінансуванням майна, у тому числі погашення заборгованості та сплата інших обов`язкових платежів (схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №911/343/22 від 08.06.2023).

При цьому, як вже зазначалося раніше, у спірних правовідносинах правонаступником є лише одна особа, і момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що з моменту прийняття Харківською міською радою рішення від 12.10.2021 №199/21 про припинення діяльності Управління екології та благоустрою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради, правонаступником замовника за договором підряду №663 від 24.12.2021 є саме Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, а отже він є належним відповідачем у даній справі.

Також, колегія суддів приймає до уваги те, що присутні у судовому засіданні представники сторін у своїх поясненнях підтвердили те, що додаткові угоди №4 від 14.12.2022 та №5 від 28.12.2023, на підставі яких визначалися джерела бюджетного фінансування відповідних робіт за договором на 2022 2023 роки були укладені вже між Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради (як правонаступником замовника за договором - Управління екології та благоустрою) та ТОВ "Укрспецреставрація" (підрядником).

Тобто, укладаючи зазначені додаткові угоди Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради підтвердив фактичне правонаступництво та перехід до нього всіх прав та обов`язків замовника за договором.

За умовами п. 6.4.1. договору підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п. 6.1.1. договору).

В свою чергу, виконання робіт підрядником є належною підставою для виникнення у замовника обов`язку оплатити такі роботи.

Пунктами 4.1., п. 4.1.1. договору передбачено, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3). Оплата виконаних робіт проводиться або після прийняття замовником закінчених робіт або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт протягом 30 банківських днів шляхом післяоплати.

Матеріали справи не містять доказів оплати Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради виконаних ТОВ "Укрспецреставрація" будівельних робіт за лютий 2022 року за договором №663 від 24.12.2021 на суму 55892697,79грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що факт порушення відповідачем умов договору в частині виконання зобов`язань з належної оплати виконаних позивачем робіт та наявність у замовника заборгованості перед підрядником за договором №663 від 24.12.2021 в сумі 55892697,79грн є встановленим та належним чином доведеним. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, що, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції не врахував умови п. 4.2. договору та неправомірно стягнув з відповідача інфляційні втрати та 3% річних, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником по мірі надходження коштів з бюджету Харківської міської територіальної громади в межах відповідних бюджетних асигнувань.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що на 2023 рік відповідні бюджетні асигнування були відсутні.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/4249/16 було зроблено правовий висновок, відповідно до якого відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічну норму містить ст. 218 ГК України.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" зауважив, що Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" ЄСПЛ зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, викладено в постанові Верховного суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відсотки річних, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу, про що також зазначав Верховний Суд у справі №905/600/18.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в сумі 2010055,12грн та інфляційних втрат в сумі 13521764,18грн за період з 07.04.2022 по 04.03.2024, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що такий розрахунок виконано арифметично вірно.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та не доводять порушення або неправильне застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.04.2024 у справі №922/702/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.08.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза