Постанова

від 16.08.2024 по справі 611/390/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року

м. Харків

справа № 611/390/23

провадження № 22-ц/818/2474/24

провадження № 22-ц/818/2475/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська»

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року та на додаткове рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року, постановлене суддею Коптєвим Ю.А.,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки б/н, зареєстрований 27 серпня 2012 року в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №ХР 632040004003698; стягнути з відповідача 80057,88 грн, яка складається з індекса інфляції орендної плати за 2021 рік в сумі 2216,95 грн, пеню 19213,15 грн та 3 % річних за 2023 рік в свмуі1179,23 грн, орендну плату за 2022 рік у сумі 56048,60 грн.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 18 047 (вісімнадцять тисяч сорок сім) гривень 20 копійок, пеню за невиплату орендної плати за 2022 рік у розмірі 3 349 (три тисячі триста сорок дев`ять) гривень 24 копійки, три проценти річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у розмірі 379 (триста сімдесят дев`ять) гривень 73 копійки, а всього - 21 776 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят шість) гривень 17 копійок. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року стягнуто із Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 292 гривні 02 копійки. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Барвінківська» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8887 гривень 10 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нові, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про розірвання договору оренди, не звернув уваги на порушення прав з боку відповідача, небажання позивача продовжувати орендні правовідносини. Також суд невірно розрахував сум яка підлягає стягненню з відповідача. Також вважає, що додаткове рішення підлягає також скасувати, як складову частину рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що сторони вносили зміни в письмовій формі до договору оренди, зокрема в частині зміни розміру орендної плати. Тому відсутні підстави для стягнення орендної плати відповідно до розрахунку наданого позивачем. Також позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки, у даному випадку його права порушуються наявністю відомостей про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем до 2032 року, що є порушенням права власника розпоряджатися своїм майном з урахуванням того, що власник земельної ділянки не бажає продовжувати договірні відносини оренди із відповідачем. Тому суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання припиненим Договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, а не шляхом його розірвання з відповідних підстав, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі з підстав не дотримання відповідачем п. п. 8,34 цього договору задоволенню не підлягають. Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати за користування земельними ділянками за 2022 рік, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом установлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 6,7754 га, кадастровий номер 6320480500:05:000:0101, розташована на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ - ХР №074120, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №465, виданого 29 серпня 2002 року Барвінківською райдержадміністрацією (а.с.19-22).

Крім того, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 6,6112 га, кадастровий номер 6320480500:05:000:0099, розташована на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що вбачається з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32640822 від 24 січня 2015 року, наданого Реєстраційної служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області (а.с.17-18).

27 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ АФ «Барвінківська» було укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 27 серпня 2012 року в управлінні Держкомзему у Барвінківському районі за № ХР 622940004003698 (25-27).

Відповідно до п.8 Договору 1, договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі відсутності повідомлення орендаря і письмових заперечень орендодавця щодо продовження строку дії договору строк дії дійсного договору підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктами 9-11 Договору 1 встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 5907,83 грн. за 2012 рік. За домовленістю між орендодавцем та орендарем, орендна плата може бути виплачена у натуральній формі або в якості надання послуг (виконання робіт). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення, що визначено п.14 Договору 1.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345823194 від 08 вересня 2023 року, виданої Барвінківським виконавчим комітетом міської ради Ізюмського району Харківської області, у якій відображено актуальну інформацію про об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку, кадастровий номер 6320480500:05:000:0101, розташована на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, вбачається, що у Державному реєстрі наявна інформація про державну реєстрацію іншого речового права про право оренди земельної ділянки, відомості про суб`єкта речового права - СТОВ АФ «Барвінківська», строк дії 10 років, дата закінчення дії - 28 серпня 2032 року, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 серпня 2021 року (а.с.37-38).

01 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки б/н від 01 квітня 2015 року, зареєстрований Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області 02 листопада 2016 року, на підставі якого земельна ділянка, площею 6,6112 га, кадастровий номер 6320480500:05:000:0099, розташована на території Богодарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, була передана в оренду СТОВ АФ «Барвінківська», строком на 7 років, до 02 листопада 2023 року (а.с.30-34).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору 2 визначено, що розмір річної орендної плати за оренду земельної ділянки складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладання договору 8 854,21 грн., обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції у відповідності до п. 4.7 Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору 2, орендна плата сплачується Орендарем орендодавцю в касі Орендаря шляхом видачі готівкових коштів не рідше 1 разу на рік і не пізніше ніж в трок з 01 серпня до 31 грудня кожного року. В останній рік оренди - до закінчення терміну оренди.

Пунктом 4.8 Договору 2 встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З копії заяв ОСОБА_1 від 18 травня 2021 року та 27 серпня 2022 року, наданих СТОВ АФ « Барвінківська», вбачається, що позивач надав письмові заперечення орендодавця щодо продовження строку дії договорів оренди належних йому земельних ділянок, кадастрові номери 6320480500:05:000:0101 та 6320480500:05:000:0099 (а.с.35,36).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди землі, оскільки не бажає продовжувати договірні правовідносини з відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ч.2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до абз. 2 п.10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ч. 1 ст. 412 ЦК України, а частина друга вказаної статті визначає, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії Договору, зареєстрованого 27 серпня 2012 року, починається з моменту його державної реєстрації, тому останнім днем строку дії договору є 27 серпня 2022 року, відтак договір оренди земельної ділянки мав бути припиненим з 27 серпня 2022 року внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», враховуючи наявні письмові заперечення орендодавця, у зв`язку з чим земельна ділянка підлягала б поверненню власнику.

Судом встановлено, що позивач на даний час немає змоги скористатися в повній мірі своїм майном, а саме, належною йому на праві власності земельною ділянкою, яка є об`єктом оренди за Договором, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про зареєстроване право оренди СТОВ АФ «Барвінківська» на вказану земельну ділянку, що перешкоджає позивачу у реалізації її прав, як власника земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди, про розірвання якого просить позивач, є припиненим, а позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки, у даному випадку його права порушуються наявністю відомостей про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем до 2032 року, що є порушенням права власника розпоряджатися своїм майном з урахуванням того, що власник земельної ділянки не бажає продовжувати договірні відносини оренди із відповідачем.

Саме такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 03червня 2020 року у справі №282/773/18-ц, провадження №61-14214св19 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Аналогічні позиції у подібних правовідносинах викладені Верховним Судом у судових рішеннях у справах №282/774/18 від 17.07.2020 року, 704/1337/19 від 05.07.2021 року, 282/1732/18 від 20.01.2021 року, 615/1411/17 від 26.09.2019 року.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання припиненим Договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, а не шляхом його розірвання з відповідних підстав, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі з підстав не дотримання відповідачем п. п. 8,34 цього договору задоволенню не підлягають, що узгоджується з висновком суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення СТОВ АФ «Барвінківська» умов п.9 Договору, а саме - сплати орендної плати без врахування її індексації за 2021-2023 роки, судова колегія зазначає наступне.

З наданого представником відповідача Гіль Є.В. розрахунку нарахування та виплати орендної плати за 2021-2022 роки, вбачається що ОСОБА_1 у 2021 році за Договором 1 та Договором 2 було нараховано орендну плати у розмірі 10 % від грошової оцінки землі, що склало 22 135,54 грн. та 22 135, 22 грн. відповідно, з яких було утримано ПДФО - 18 % та військовий збір - 1.5%. Крім того, у 2021 році позивачу в рахунок орендної плати було надано послуги та передано продукцію на загальну суму 5 866,28 грн., що в тому числі підтверджується копіями актів здачі - прийняття робіт та копіями видаткових накладних (а.с.59-62, 66).

З копій платіжних інструкцій №501860583 від 16 вересня 2021 року та №501860584 від 16 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 перераховано орендну плату за землю у розмірі 12 219,10 грн. та 17 552, 82 (а.с.64).

Договором 1 встановлено, що орендна плата вноситься в грошовій формі в розмірі 4% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. Натомість відповідачем в добровільному порядку, на підставі Наказу директора СТОВ Агрофірма «Барвінківська» №13-ОД від 23 лютого 2021 року, з 01 січня 2021 року орендодавцям було встановлено орендну плату у розмірі 10% від грошової оцінки землі, з урахуванням якого позивачу було нараховано та виплачено орендну плату, розмір якої вочевидь є більшим, ніж встановлений Договором 1.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем недоведено обов`язку відповідача здійснити виплату орендної плати за 2021 рік із розрахунку 10% від нормативної грошової оцінки з урахуванням її індексації, оскільки вони не відповідають умовам укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки від 2012 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням її індексації за 2022 рік за Договором 1 та Договором 2, у загальному розмірі 56048,60 грн., пені в сумі 19 213,15 грн., а також 3% річних від простроченої суми за 2023 рік в розмірі 1179,32 грн..

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідачем порушено строки виплати орендної плати, тому в силу вимог вищевказаних норм Закону та обов`язку, передбаченого п.14 Договору 1 та п. 4.8 Договору 2, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню три відсотки річних від простроченої суми, що становить 379, 73 грн., а також пеня за 2022 рік у загальному розмірі 3 349, 24 грн.

Судом здійснено розрахунок трьох процентів річних, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період вказаний позивачем у позовні заяві з 01 січня 2023 року по 13 вересня 2023 року, враховуючи сукупну заборгованість за Договорами 1 та 2 - 18 047, 20 х 3 /100 х 256 /365 = 379, 73 грн.

Враховуючи, що п. 14 Договору 1, визначено, що разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожний день прострочення, розмір пені за Договором 1, який підлягає стягненню з відповідача за період з 01 січня 2023 року по 13 вересня 2023 року складає 231 грн. Розрахунок - 9023,60 х 0,01 % / 100% х 256 = 231 грн.

Розмір пені за Договором 2 за період з 01 січня 2023 року по 13 вересня 2023 року становить 3093,24 грн., розрахунок якої здійснено, виходячи із розміру пені - подвійна облікова ставка НБУ, що встановленого п. 4.8 даного договору. Розрахунок за період з 01 січня 2023 року по 27 липня 2023 року - 9023,60 х 50% / 100% х 208/365 = 2571,10 грн.; за період з 28 серпня 2023 року по 13 вересня 2023 року - 9023,60 х 44% /100% х 48/365 = 522,13 грн.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №293/1011/16-ц (провадження №61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено систематичну несплату СТОВ АФ «Барвінківська» орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції виходив із пропорційності задоволених позовних вимог.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону.

Підстав для скасування додаткового рішення суду не вбачається.

Рішення суду першої інстанції постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 21 березня 2024 року та на додаткове рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.В. Бурлака

Н.П. Пилипчук