Рішення

від 06.08.2024 по справі 607/5655/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2024 Справа №607/5655/24 Провадження №2/607/1767/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумби М.І.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Крет Ю.М. в інтересах позивача ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради, у якому, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог від 12.03.2024, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї чверті) від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 березня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що із 16.02.2010 року ОСОБА_5 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 . У даному шлюбі народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка тривалий час перебуває на утриманні батька. Вже більше восьми років сторони не проживають разом. Позивач разом із дочкою проживає у с. Мшанець Тернопільського району Тернопільської області. У 2015 році відповідачка залишила сім`ю та пішла проживати до свого співмешканця. ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та утриманні неповнолітньої доньки, не створює умов для фізичного, духовного та морального розвитку дитини, не цікавиться дочкою. Відповідач самоусунулась від виконання своїх обов`язків щодо дитини. Відтак, вважає, що з наведених підстав слід позбавити батьківських прав відповідача стосовно дочки ОСОБА_6 .

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради письмових пояснень щодо позову не подавала.

Ухвалою судді від 15.03.2024 у даній справі відкрито провадження у даній справі та ухвалено провести її розгляд у порядку загального позовного провадження.

22.05.2024 року у даній справі закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивач ОСОБА_5 - адвоката Крет Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить суд їх задовольнити. Також вказала, що відповідач тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , не цікавиться її життям та вихованням, а тому існують усі підстави для позбавлення її батьківських прав та задоволення позову в цілому.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала. Проте, на запитання суду, чи буде вона в подальшому виконувати свої батьківські обов`язки стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_7 та яка причина їх невиконання, запевнила суд, що буде їх виконувати належним чином, брати участь у житті та вихованні дочки ОСОБА_7 , має намір із нею бачитись та просить встановити їй графік побачень із дочкою. Також зазначила, що їй чиняться перешкоди у побачень із дитиною з боку сестри позивача ОСОБА_8 з якою проживає на даний час дитина. Крім цього, остання звернулась із заявою про надання їй дозволу на періодичні побачення із її дитиною, ОСОБА_6 , тривалістю не менше 20 годин щотижня.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку відповідача ОСОБА_2 ..

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради Борецька Л.В. в судовому засіданні підтримала висновок щодо доцільності позбавити батьківських прав відповідача щодо її дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, зазначила, що відповідач протягом останнього часу не зверталась із письмовою заявою до органу опіки та піклування про встановлення їй побачень із дитиною, а також щодо чинення їй перешкод у цьому з боку інших осіб.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі із 16 лютого 2010 року, який на даний час розірвано згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11.06.2024 року (справа №607/7808/24).

У даному шлюбі у сторін народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 26 березня 2010 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції).

Судом з`ясовано, що ОСОБА_5 разом із дочкою ОСОБА_6 проживає у АДРЕСА_1 . (Довідки №16/9-08, видана 27.02.2024 року Мшанецьким старостинським округом Теребовлянської міської ради).

Згідно акту №5 обстеження матеріально-побутових умов заявника, складеного комісією Мшанецького старостинського округу Теребовлянської міської ради, неповнолітня ОСОБА_6 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , якою опікується батько самостійно. Відповідач ОСОБА_2 із сім`єю не проживає, не спілкується, матеріальної допомоги не надає, життям дочки не цікавиться. Умови проживання в сім`ї задовільні.

Згідно письмової характеристики, наданої Мшанецьким старостинським округом Теребовлянської міської ради, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно.

Як вбачається із психолого-педагогічної характеристики учениці 8 класу ОСОБА_6 , остання навчається в «Мшанецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів», що знаходиться в комунальній власності Теребовлянської міської ради з першого класу… Дівчинка систематично відвідує навчальний заклад, відсутня буває тільки по хворобі… ОСОБА_7 проживає з батьком ОСОБА_5 , якою опікується лише батько, оскільки мати, ОСОБА_2 із сім`єю не проживає та не бере участі у вихованні та утриманні дитини. За період навчання в школі матері жодного разу в школі не було. Ні до класного керівника, ні до адміністрації школи не було звернень від матері щодо навчання ОСОБА_7 . ОСОБА_2 не цікавиться і не цікавилась раніше навчанням та вихованням дочки. Умови проживання в сім`ї задовільні. Створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. ОСОБА_7 забезпечена всім шкільним приладдям та одягом. Завжди охайно та відповідно до сезону одягнена. Батько бере на себе провідну роль у вихованні, навчанні та утриманні дитини, бере активну участь у житті ОСОБА_7 в школі, завжди відвідує батьківські збори, та часто в телефонному режимі цікавиться здобутками дитини. Зі сторони батька приділяється велика увага питанням навчання, виховання і розвитку дитини. Батько здійснює контроль за успішністю дитини в школі, за виконанням домашнього завдання.

Згідно довідки №31 від 05.03.2024 року, ОСОБА_5 працює експедитором в ТОВ «Пульс Лоджистик» із 26.01.2023 р., його дохід за період із 26.01.2023 р. по 31.12.2023 р. складає 90 672, 14 грн.

Крім цього, згідно із копією із витягу із наказу від 20.03.2024 №80, ОСОБА_5 на даний час у зв`язку із військовим станом в Україні призваний на військову службу, яку проходить на даний час.

Як вбачається із довідки №1 від 03 червня 2024 року, ОСОБА_2 із 01.03.2024 р. працює пекарем у ФОП ОСОБА_9 , її дохід за останні три місяці складає 23 100, 00 грн.

Відповідно до акту візиту від 19.03.2024, складеного представником служби у справах дітей, який здійснено на АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 винаймалось зазначене помешкання, яке остання покинула і там не проживає.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 14.08.2023 №342645763, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_5 .

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 30 квітня 2024 р. №208, комісія з питань захисту прав дитини, врахувавши тривалий час невиконання матір`ю дитини її батьківських обов`язків, захищаючи права та інтереси неповнолітньої вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із Висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 25 червня 2024 р. №330, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Теребовлянської міської ради від 21.06.2024 року №48, орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради вважає недоцільним обмежувати право матері на побачення з дитиною чи встановлювати час та способи участі ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до прийняття рішення суду щодо позбавлення її батьківських прав.

Також, зазначеною комісією встановлено,що… дитина фактично залишилася без піклування батьків і проживає з тіткою ОСОБА_8 та дідом ОСОБА_10 . ОСОБА_2 не перебуває на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, про що надала довідки Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні від 19.06.2024 року №»339 та Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань від 19.06.2024 року.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 із 2019 року повністю перестала цікавитись життям неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , не бере участі у її житті та вихованні, не спілкується із нею. Також пояснила, що неповнолітня ОСОБА_7 проживає із позивачем з 2014 року, на даний час вона займається її опікою.

У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_6 висловила свою думку та пояснила, що вона не бажає проживати та спілкуватись із своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка не цікавиться її життям, не приходить до неї на побачення, не телефонує до неї. З 2014 року проживає разом із батьком, який опікується нею.

Згідно ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 15,16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість його виконати, але не вчиняє до цього жодних дій. Тому, жодні інші обставини, як-то ухилення матері чи батька від утримання дитини, не можуть призвести до позбавлення батьківських прав.

Європейський Суд з прав людини у пунктах 54, 55, 56, 59 свого рішення у справі «Хант проти України» (Hant v. Ukraine) від 07 грудня 2006 року зазначив, «…що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v.Sweden (№2), від 27 листопада 1992 року, №250, ст.35-36, п.90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Суд зазначає, що в даній справі компетентні національні суди, вирішуючи позбавити заявника батьківських прав, брали до уваги аргументи, надані матір`ю дитини та іншими свідками її сторони, відповідно до яких заявник втратив цікавість до свого сина. Суд не має сумнівів, що такі доводи можуть бути належними. Однак, звертаючись до усталеної прецедентної практики Суду щодо статті 8, яка виключає імпліцитні процедурні вимоги, необхідно визначити, чи був заявник залучений до процесу прийняття рішень, розглядаючи провадження в цілому, в тій мірі, яка є достатньою для забезпечення відповідного захисту його інтересів, беручи до уваги обставини справи, а також важливість прийнятих рішень…».

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Згідно ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши докази у даній справі, а також у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, слід задовольнити частково. Задовольняючи позов частково, суд зазначає, що умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками. Судом при розгляді справи не встановлено, що поведінка відповідача відносно своєї дочки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, а також те, що незважаючи на всі заходи попередження та впливу, остання продовжує не виконувати в подальшому свої батьківські обов`язки. При цьому, суд враховує пояснення надані ОСОБА_2 у судовому засіданні про бажання матері брати участь у житті дитини, а не відвідування її упродовж тривалого часу, зумовлене відсутністю психологічного контакту із дитиною, який слід встановити за участю органу опіки та піклування. Також ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою про встановлення їй графіку побачень із дитиною, що свідчить про те, що вона не втратила інтересу до дитини та бажає брати участь у її житті. Крім цього, суд зауважує, що між сестрою позивача ОСОБА_8 з якою на даний час проживає неповнолітня ОСОБА_7 та матір`ю дитини склались неприязні відносини, які можуть впливати на бажання дитини спілкуватись із матір`ю. При цьому, суд, вирішуючи справу, не бере до уваги висновок органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її дочки, оскільки вважає, що при його винесенні не досліджувались відносини, які склались у сім`ї тітки ОСОБА_8 , де проживає дитина та можливий вплив їх на побачення із матір`ю, дамку та виловлене бажання матері ОСОБА_2 брати участь у житті та вихованні дитини в майбутньому. При цьому, суд ураховує, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Крім цього, суд ураховує, що відповідач не є хронічним алкоголіком або наркоманом, на даний час працює, постійно проживає в Україні та бажає зберегти зв`язки із дитиною. Таким чином, суд приходить до переконання, що у даному випадку є недоцільним позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини, застосовуючи такий захід впливу. При цьому, суд вважає за доцільне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_6 , поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов`язків останнім.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом на підставі наведених доказів при розгляді справи установлено, що неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 здійснює утримання та виховання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , а відповідач ОСОБА_2 ухиляється від матеріального утримання своєї дитини.

За таких обставин, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 06 до 18 років, який із 01.01.2024 р. становить 3 196 грн., суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання у користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі (однієї четвертої) частки усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 березня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, задовольнивши вимоги позивача у цій частині.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166, 181, 182, 191 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі (однієї четвертої) частки усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 березня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

У решті позовних вимог, відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради Тернопільської області контроль за виконанням своїх батьківських обов`язків ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 у користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складене 16 серпня 2024 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан