Ухвала

від 19.08.2024 по справі 751/7030/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/7030/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/365/24 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

19 серпня 2024 року м. Чернігів

Суддя Чернігівського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апелляционную жалобу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 серпня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою ОСОБА_3 повернуто його скаргу на бездіяльність Чернігівської обласної прокуратури, як таку, що викладена іноземною мовою, чим заявником порушено норму закону, якою визначено, що особа має право подавати суду скарги, клопотання, позови, апеляційні, касаційні скарги, тощо виключно державною мовою, тобто мовою судочинства - українською мовою.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 проігнорував підстави для повернення йому скарги слідчим суддею суду першої інстанції та подав до апеляційного суду «апелляционную жалобу», викладену російською мовою, що не є державною.

Перевіривши «апелляционную жалобу», суддя-доповідач доходить висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.

Вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати апеляційна скарга, встановлений ст. 396 КПК України. Зокрема, згідно з п. п. 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі поряд з іншим зазначаються: судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, клопотання про дослідження доказів, а також перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до частини першої статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Також ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Основного Закону України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року №2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Частинами 1, 2 ст. 14 передбачено, що в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

В той же час, у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Положеннями частини 1 статті 29 КПК України теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Тобто згідно з Конституцією України, КПК України і зазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов`язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.

Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.

При цьому передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, як помилково вважає апелянт, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Так, відповідно до частини третьої статті 29 КПК України, слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Однак, це право не позбавляє учасників кримінального провадження обов`язку дотримуватись порядку звернення до слідчого судді, суду зі скаргою, апеляційною, касаційною скаргою, тощо. Таке право учасник кримінального провадження набуває виключно після відкриття провадження в процесі судового розгляду.

Тобто, право осіб (які набули статусу певного учасника судового провадження) на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов`язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК України.

Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції учасник кримінального провадження, який в установленому законом порядку був забезпечений послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд слідчого судді або суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження.

Переклад таких документів надає можливість слідчому судді чи суду з`ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених КПК України вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06).

При цьому процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.

До того ж, до прийняття скарги до розгляду, слідчий суддя, суд позбавлені можливості постановляти процесуальні рішення, у тому числі й щодо залучення перекладача.

За таких обставин, виходячи із системного аналізу положень Конституції України (ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92), КПК України, законів України «Про судоустрій і статус суддів» від 22 червня 2016 року № 1402-VIII (ст. 12), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (ст. 1, ч. 6 ст. 13, частин 1, 2 ст. 14), документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд апеляційної скарги в порядку Глави 26 кримінального процесуального кодексу України, або вирішується питання про відкриття апеляційного (касаційного) провадження мають бути викладені українською мовою або в перекладі на українську мову.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Тобто обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством. Однак повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.

За таких обставин, при оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст. 396 КПК України і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.

Викладення скарги іноземною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом.

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 521/12324/18 від 19 вересня 2022 року, апеляційні та касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою.

З урахуванням викладеного, отримавши «апелляционную жалобу» ОСОБА_3 , складену недержавною мовою, приходжу до висновку про її невідповідність вимогам ст. 396 КПК України.

Якщо апеляційна скарга, подана в порядку статей 422, 422-1 КПК України, складена іноземною мовою, положення ст. 398, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК до такої скарги не застосовуються. У цьому разі суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену неукраїнською мовою, особі, яка її подала.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 307 - 309, 392, 399 КПК України,

У Х В А Л И Л А :

Апелляционную жалобу ОСОБА_3 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 серпня 2024 року разом з доданими до неї матеріалами - повернути йому без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня одержання її копії.

СуддяОСОБА_2