Постанова

від 06.08.2024 по справі 924/814/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Справа № 924/814/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Василишин А.Р.

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - адв. Чугунов І.О.

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" - предст. Несторук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 р.

постановлене у м. Хмельницький, повний текст складено 21.02.2024 р.

у справі № 924/814/23 (суддя Заярнюк І.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"

про стягнення 619 600 325,93 грн. заборгованості з урахуванням відсотків річних та інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 08.02.2024 р. Господарський суд Хмельницької області частково задоволив позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі № 924/814/23. Згідно з рішенням підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 351693656,00 грн. заборгованості, 13104460,89 грн. 3 % річних, 54211135,42 грн. інфляційних втрат та 638513,39 грн. судового збору. Суд закрив провадження в частині стягнення 200591073,52 грн. заборгованості.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій зазначає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам, тому просить рішення в частині стягнення 13104460,89 грн. 3% річних, 54211135,42 грн. інфляційних втрат та 638513,39 грн. витрат зі сплати судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стверджує, що судом першої інстанції не здійснено перевірку розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних, наданого позивачем. Вважає, що із розрахунку заборгованості 3% річних, доданого до позовної заяви, позивач повторно нараховує 3% річних, які вже були стягнуті рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2021 р. у справі № 924/646/21 та від 07.03.2023 р. у справі № 924/871/22, і суд першої інстанції у даній справі повторно стягнув такі відсотки.

Посилається на норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 р., і вважає, що позивач під час здійснення розрахунку інфляційних втрат такі нормативно-правові акти не враховав.

Також зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги заяву відповідача про визнання частини позовних вимог від 26.09.2023 р. Пояснює, що судом першої інстанції у своєму рішенні встановлено, що після подання позивачем позову до суду, відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем у сумі 200591073,52 грн. (станом на 23.10.2023 р.), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями та згідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд частково повернув позивачу сплачений судовий збір у сумі 300886,61 грн. Посилається на норми ст. 130 ГПК України та доводить, що судовий збір, який мав бути покладений на відповідача має становити 368705,77 грн.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подав відзив на апеляційну скаргу.

Вважає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, суд забезпечив при розгляді справи повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, а доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.

Пояснює, що позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат у справі № 924/814/23 нараховані за період з серпня 2022 року по травень 2023 року, а у справах, на які посилається відповідач, - за період з липня по серпень 2019 року ( у справі № 924/646/21 ) та з вересня 2019 року по квітень 2021 року ( у справі № 924/871/22 ), тобто - у всіх трьох судових справах, на які посилається відповідач, нарахування стосуються різних часових періодів прострочення.

Вважає, що закриваючи провадження у справі в частині сплаченого відповідачем боргу, суд першої інстанції цілком підставно та законно частково повернув позивачу судовий збір, сплачений за подання позову на суму сплаченого відповідачем основного боргу та стягнув з відповідача частину судового збору у відповідності до задоволених судом позовних вимог позивача.

Просить залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 р. у справі № 924/814/23 без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На вимогу суду позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надав суду докладний розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, заявлених до стягнення за спірний, визначений у позові період з 01.08.2022 р. по 22.06.2023 р. з урахуванням конкретних періодів заборгованості та виконуваних періодично платежів.

Відповідно до зазначеного розрахунку позивачем підтверджено нарахування 552 284 729,65 грн боргу, 21 307 499,51 грн. інфляційних втрат та 7 647 942,31 грн. 3% річних за спірний період з 01.08.2022 р. по 22.06.2023 р. При цьому заяви про відмову від частини позовних вимог не подавалось.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" з урахуванням такого розрахунку позивача подав заперечення, зазначивши, що позивачем під час при нарахуванні розрахунку інфляційних втрат не враховано Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», норми Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 р. Також відповідач подав свій контррозрахунок інфляційних втрат та 3 % річних у період з 03.08.2022 р. по 22.06.2023 р., і доводить, що позивач мав би нарахувати 6 002 731,59 грн. інфляційних втрат та 7 647 942,19 грн. 3 % річних.

В судових засіданнях 18.06.2024 р. та 06.08.2024 р. представник скаржника/відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задоволити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

01.01.2019 р. Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія "Укренерго"/позивач як оператор системи передачі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"/відповідач як користувач уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0281-02024 /а.с. 14 18 у т.1/.

Згідно з п. 1.1 договору оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.

Відповідно до п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів : 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

В подальшому Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" уклали додаткову угоду № 5 від 21.09.2021 р. /а.с. 19 23 у т.1/, додаткову угоду від 23.12.2022 р. /а.с. 23 зв. 26 у т.1/ та додаткову угоду від 26.04.2023 р. /а.с. 27 30 у т.1/.

Відповідно до п. 5.5. додаткової угоди № 5 користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється згідно з правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх оператору системи передачі.

Відповідно до п. 5.6. додаткової угоди № 5 у разі виникнення розбіжностей за отриманим від оператора системи передачі за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення оператору системи передачі повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає оператору системи передачі повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Відповідно до п. 9.4 додаткової угоди № 5 рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Позивач ПАТ НЕК "Укренерго" протягом травня - серпня 2023 року надав відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 558709823,20 грн., що підтверджується підписаними актами приймання - передачі послуги та актами коригування /а.с. 35 зв. 42 зв. у т. 1/.

Відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 6425094,15 грн.

Враховуючи неповну оплату за договором, ПАТ НЕК "Укренерго" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" 552284729,65 грн. вартості електроенергії, переданої з серпня 2022 року по травень 2023 року.

Також з підстав неналежного виконанням відповідачем умов договору позивачем заявлено про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 13104460,86 грн. 3% річних та 54211135,42 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня 2022 року по червень 2023 року. До позовної заяви позивачем долучено розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних за період з 03.07.2019 р. по 22.06.2023 р.

Після подання позивачем позову до суду, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 200 591 073,52 грн., що підтверджується платіжними інструкціями у справі / а.с. 84 91, 155 зв. 163, 173, 183 у т.1 / та довідкою позивача, який підтвердив одержання таких коштів. Крім того, 25.09.2023 р. відповідач подав до суду першої інстанції заяву про визнання позовних вимог в частині стягнення решти боргу в сумі 433 205 701,70 грн.

Суд першої інстанції, врахувавши сплату відповідачем 200 591 073,52 грн. заборгованості, яка існувала на час звернення позивачем із позовом до суду, закрив провадження у справі № 924/814/23 у цій частині згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Задоволивши позов в решті вимог, суд першої інстанції виснував, що позовна вимога про стягнення 351 693 656,00 грн. заборгованості ґрунтується на нормах законодавства та умовах договору, а також - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 13104460,86 грн. 3% річних та втрат від інфляції у сумі 54211135,42 грн., нарахованих за період прострочення з серпня 2022 року по травень 2023 року. У зв`язку із частковим закриттям провадження, витрати на оплату судового збору суд поклав на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись нормами ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому апеляційний суд перевіряє рішення по суті позовних вимог щодо стягнення відсотків річних та інфляційних втрат та щодо розподілу судового збору.

Отже, на умовах договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0281-02024 від 01.01.2019 р. між сторонами ПАТ «Національна енергетична компанія "Укренерго"/позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут"/відповідач виникли правовідносини з енергопостачання.

На виконання договору позивач ПАТ НЕК "Укренерго" протягом травня - серпня 2023 року надав відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" передав електричної енергії на загальну суму 558709823,20 грн., що підтверджується підписаними актами приймання - передачі послуги та актами коригування /а.с. 35 зв. 42 зв. у т. 1/.

Відповідач виконав оплату частково - з порушенням умов розд.6 договору та додаткової угоди № 5 від 21.09.2021 р., сплативши на час звернення позивачем із позовом до суду 6 425 094,15 грн.

Після подання позивачем позову до суду, відповідач сплатив частину боргу у сумі 200 591 073,52 грн., що підтверджується наданими суду платіжними інструкціями /84 91, 155 зв. 163, 173, 183 у т.1/, у зв`язку з чим суд першої інстанції закрив провадження у цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Доказів виконання оплати за решту наданої послуги з передачі електричної енергії суду не надано. Заборгованість в сумі 351 693 656,00 грн. підтверджена первинними документами актами, платіжними інструкціями і випискою по рахунку позивача, і колегія суддів погоджується із рішенням Господарського суду Хмельницької області в частині задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 13104460,86 грн. 3% річних та 54211135,42 грн. інфляційних втрат, обрахованих за період прострочення з 01.05.2022 р. по 22.06.2023 р. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів встановила, що у інших справах, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, позовні вимоги заявлені за інший період, а саме: у справі № 924/646/21 за липень-серпень 2019 року, а у справі 924/871/22 за період з вересня 2019 року по квітень 2021 року. Тому доводи відповідача, що суд першої інстанції неправильно визначив період заборгованості, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.

Заявлені у даній справі суми позивач підтвердив витягом з рахунку за період з 03.07.2019 р. по 22.06.2023 р. з урахуванням конкретних періодів виникнення заборгованості та виконуваних платежів.

Враховуючи, що позивач до позовної заяви додав розрахунки, які стосується інших періодів ніж, що заявлені у позові, суд апеляційної інстанції запропонував позивачу надати суду докладний обґрунтований розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, заявлених до стягнення за визначений у позові період прострочення.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надав суду уточнений розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних, заявлених до стягнення за спірний, визначений у позові період з період з 01.08.2022 р. по 22.06.2023 р. Таким розрахунком підтверджено вимоги в частині 552 284 729,65 грн. заборгованості, 21 307 499,51 грн. інфляційних втрат та 7 647 942,31 грн. 3% річних за період з 01.08.2022 р. по 22.06.2023 р.

Відповідач надав заперечення і зустрічний розрахунок, відповідно до яких вважає обгрунтованими суми 6 002 731,59 грн. інфляційних втрат та 7 647 942,19 грн. 3 % річних, про що зазначено вище.

Перевіривши надані сторонами розрахунки, колегія суддів встановила, що позивач обрахував заборгованість із урахуванням індексу інфляції без урахування Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 р.

Так, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007 р.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 р. у справі № 905/21/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних та такий спосіб не суперечить ст. 625 ЦК України та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Колегія суддів виснувала, що позивач використовував інший спосіб розрахунку інфляційних втрат і не враховував, що заборгованість нараховувався за періодами, як з 1 до 15 числа місяця так і з 16 до 31 числа місяця, тоді як в розрахунку позивача інфляційні втрати на заборгованість нараховуються в цілому за місяць і так послідовно кожен місяць, що не відповідає вищезазначеним порядку та Методиці.

Виконавши перевірку розрахунків, наданих сторонами, із урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що належними до стягнення з відповідача на користь позивача є суми 6 002 731,59 грн. інфляційних втрат та 7 647 942,19 грн. 3 % річних.

Суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи в цій частині, тому висновки щодо обгрунтованості позовних вимог про стягнення 13 104 460,89 грн. процентів річних та 54 211 135,42 грн. інфляційних втрат і рішення суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам і нормам ст..236 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 р. у справі № 924/814/23 підлягає зміні відповідно до п.3,4 ч. 1 ст.277 ГПК України і в частині стягнення 5 456 518,67 грн. 3% річних та 48 208 403,83 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

При цьому оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права в частині стягнення судового збору за розгляд позовної заяви, колегія суддів погоджується із доводами скаржника та враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1-3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стаття 130 ГПК України передбачає вимоги до розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, зокрема, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Як встановлено колегією суддів, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем згідно з платіжною інструкцією від 17.07.2023 р. № В-1091 /а.с. 7 у т.1/ сплачено судовий збір у сумі 939400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.07.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2023 р. /а.с. 64 у т.1/. Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 р., суд першої інстанції продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та оголосив в судовому засіданні перерву до 27.09.2023 р. о 12:00 год. /а. с. 72 у т.1/.

25.09.2023 р. відповідач подав до суду першої інстанції заяву про визнання частини позовних вимог, у якій зазначив про визнання вимоги позивача про стягнення заборгованості повністю. При цьому відповідач пояснив і надав докази про сплату у період з 08.09.2023 р. по 20.09.2023 р. частини боргу в сумі 69 007 000,00 грн., а решта 433 205 701,70 грн. визнається відповідачем як заборгованість, що підлягає стягненню.

У заяві відповідач просив суд першої інстанції вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при подані позовної заяви на підставі ст. 130 ГПК України у зв`язку із визнанням позовних вимог в частині заборгованості /а. с. 119 у т.1/.

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.10.2023 р., суд першої інстанції закрив підготовче провадження у справі та призначив справи до розгляду по суті на 22.11.2023 р. о 11:30 год. /а.с. 174 175 у т.1/.

В подальшому до ухвалення рішення у справі відповідач виконував оплату заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями /а.с. 155 зв., 163, 173, 183 у т.1/ та довідкою позивача, якою позивач підтвердив, що на рахунок позивача від відповідача надійшло загалом 200 591 073,52 грн. в рахунок відшкодування боргу за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 р. № 0281-02024 /а.с. 184 у т.1/.

Отже, на час ухвалення судом першої інстанції рішення відповідач сплатив 200 591 073,52 грн. заборгованості.

10.01.2024 р. позивач подав до суду першої інстанції клопотання про повернення судового збору, у якому зазначив, що відповідач після відкриття провадження у справі сплатив позивачу значну суму боргу, тому позивач, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» просив суд першої інстанції повернути йому сплачений судовий збір з врахуванням поданих сторонами доказів та документів.

Рішенням від 08.02.2024 р. Господарський суд Хмельницької області закрив провадження у даній справі в частині стягнення 200 591 073,52 грн. боргу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмета спору. Також суд повернув позивачу надміру сплачений судовий збір в розмірі 300886,61 грн., зазначивши у мотивувальній частині про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі після сплати відповідачем 200 591 073,52 грн. заборгованості.

Решта заборгованості 351 693 656,00 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" згідно з рішенням суду.

При цьому судом першої інстанції всупереч вимогам ч. 1 ст. 130 ГПК України не було вирішено питання повернення позивачу із Державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при подані позовної заяви, у зв`язку із визнанням відповідачем повністю позовної вимоги про стягнення заборгованості 552 284 729,65 грн., тоді як матеріалами справи підтверджено, що заява про визнання позовної вимоги про стягнення заборгованості повністю була подана відповідачем суду до початку розгляду справи по суті, як це передбачено нормами ч. 1 ст. 130 ГПК України /а.с. 129 у т.1/.

Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає 50 % суми судового збору від суми визнаних відповідачем вимог та несплаченого боргу, а також 100% судового збору від суми сплаченої заборгованості. Таким чином, сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України з огляду на визнання відповідачем позовної вимоги про стягнення заборгованості та часткової сплати відповідачем боргу до ухвалення рішення становить 570461,18 грн., тоді як інші 50% судового збору із визнаної та несплаченої суми боргу 266502,15 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже судовий збір, який мав бути покладений на відповідача становить 287211,08 грн. (50 %*553004,30 судового збору пропорційно сумі визнаних та несплачених відповідачем позовних вимог + 3,74 %*553713,17 судового збору пропорційно сумі невизнаних відповідачем позовних вимог в частині відсотків річних і інфляційних втрат).

Підсумовуючи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, а також - в частині розподілу судових витрат на судовий збір із урахуванням вищенаведеного.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача та скаржника пропорційно задоволеним вимогам згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" задоволити частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 р. змінити і викласти другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Повернути ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір в розмірі 586 499,53 грн. згідно платіжної інструкції № В-4091 від 17.07.2023 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хмельницькенергозбут, (м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) 351 693 656,00 грн. заборгованості, 7 647 942,19 грн. 3% річних, 6 002 731,59 грн. інфляційних втрат та 271 172,66 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відмовити у стягненні 5 456 518,67 грн. 3% річних та 48 208 403,83 грн. інфляційних втрат."

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Свободи, будинок 57/2, ЄДРПОУ 42035266) 899 569,44 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 924/814/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 16.08.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.