Постанова

від 12.08.2024 по справі 922/444/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/444/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А. , суддя Радіонова О.О.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача - Верхацький І.В. (у режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.1408Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 (суддя Хотенець П.В., повний текст складено 22.05.2024) у справі №922/444/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ,

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, с.Кіндрашівка Куп`янського району Харківської області,

про стягнення 2 116 244,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 2 116 244,56 грн., у тому числі: основний борг у сумі 1 448 145,34 грн., пеню в сумі 285 874,20 грн., 3% річних у сумі 72 860,10 грн. та інфляційні в сумі 309 364,92 грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №19-1117/21-БО-Т від 10.11.2021, не здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого від позивача природного газу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 448 145,34 грн. основного боргу, 14 293,71 грн. пені, 36 430,05 грн. 3% річних, 154 682,46 грн. інфляційних та 19 843,00 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що матеріали справи свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 448 145,34 грн. Місцевий господарський суд визнав обґрунтованими та арифметично правильними розрахунки,здійснені позивачем, 3% річних, інфляційних та пені. Водночас, дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 95%, а розміру 3% річних та інфляційних - на 50%.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 271 580,49 грн., 3% річних у розмірі 36 430,05 грн. та інфляційних у розмірі 154 682,46 грн. скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради пені в розмірі 271 580,49 грн., 3% річних у розмірі 36 430,05 грн. та інфляційних у розмірі 154 682,46 грн. задовольнити. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача, а також здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції.

На переконання апелянта, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- приймаючи оскаржуване рішення Господарський суд Харківської області в його основу поклав необґрунтований та безпідставний висновок про доцільність зменшення розміру пені на 95%. Суд неспівмірно зменшив заявлену до стягнення пеню відносно розміру наявної заборгованості боржника. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача у спірний період. Судом не враховано, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права позивача, який належним чином виконав свої зобов`язання. Під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача. Зменшення розміру пені на 95% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання;

- хибним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення 3% річних на 50%. Розмір відсотків річних, який визначено ст.625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), не збільшувався умовами договору постачання природного газу. Суд першої інстанції помилково керувався нормами ст.233 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.551 ЦК України, оскільки 3% річних є різновидом відповідальності і не є штрафною санкцією. Помилковими є посилання суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки означена постанова була прийнята за інших предмету спору, обставин та підстав;

- судом першої інстанції неправомірно зменшено розмір інфляційних на 50%.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Через підсистему «Електронний суд» 06.06.2024 від скаржника надійшло клопотання (вх.7777) про долучення доказів сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/444/24 та відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 до надходження матеріалів справи.

Матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 14.06.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 12.08.2024 о 10:45год.

Через підсистему «Електронний суд» 08.07.2024 від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.9015; у межах визначеного судом строку), за змістом якого заявник просить рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - без задоволення. Судовий збір за подання апеляційної скарги просить покласти на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

При цьому за коротким змістом відзиву відповідач зауважує на наступному:

- нарахована позивачем неустойка є завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності;

- територія Кіндрашівської сільської ради з 27.02.2022 по 09.09.2022 перебувала під окупацією Російської Федерації. Функціонування Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради було припинено 30.06.2022. Реєстрація відповідача у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулася 05.01.2023. Бюджетний період становить один календарний рік, відповідач є бюджетною організацією, відтак сплатити борг після деокупації відповідач не мав змоги, оскільки відповідача не було. Після відновлення діяльності документацію та договори відновити не вдалося;

- з боку відповідача відсутня вина у порушенні грошових зобов`язань за договором, що обумовлено настанням форс-мажорних обставин. Відповідачем доведено, а судом першої інстанції встановлено неможливість вчасного виконання відповідачем господарського зобов`язання;

- територія Кіндрашівської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області розташована в зоні активних бойових дій та майже щодня піддається ворожим обстрілам.

У судовому засіданні 12.08.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 19.06.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, з огляду на необхідність дотримання визначеного Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу позивача у даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.11.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу №19-1117/21-БО-Т (далі договір), за умовами п.1.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 322,2 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (розрахункові періоди): листопад 2021 40,0 тис. куб. метрів; грудень 2021 42,0 тис. куб. метрів; січень 2022 51,50 тис. куб. метрів; лютий 2022 48,50 тис. куб. метрів; березень 2022 26,10 тис. куб. метрів; жовтень 2022 32,20 тис. куб. метрів; листопад 2022 36,90 тис. куб. метрів; грудень 2022 42,30 тис. куб. метрів.

У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).

Порядок та умови передачі природного газу погоджені сторонами в розділі 3 договору.

Так, згідно з п.3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Відповідно до п.3.5.1 договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Згідно з п.3.5.2 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.3.5.3 договору).

За умовами п.3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 договору.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 4 444 749,00 грн., крім того ПДВ - 888 949,80 грн., разом з ПДВ 5 333 698,80 грн. (п.4.3 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків погоджені сторонами в розділі 5 договору.

Так, згідно з п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п.5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п.5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

Згідно з пп.4 пункту 6.2 договору споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідальність сторін визначена в розділі 7 договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, визначених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За умовами п.13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

На виконання умов договору, протягом листопада 2021 серпня 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 861 596,79 грн. згідно з актами приймання передачі природного газу, зокрема:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, обсяг переданого газу: 25,00953 тис.куб.м, вартістю: 414 007,63 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, обсяг переданого газу: 60,37478 тис.куб.м, вартістю: 999 443,82 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 60,15599 тис.куб.м, вартістю: 995 821,97 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 18,35365 тис.куб.м, вартістю: 303 826,24 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 та Коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, обсяг переданого газу: 8,97800 тис.куб.м, вартістю: 148 488,00 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022, обсяг переданого газу: 0,00013 тис.куб.м, вартістю: 2,16 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022, обсяг переданого газу: 0,00014 тис.куб.м, вартістю: 2,32 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2022, обсяг переданого газу: 0,00013 тис.куб.м, вартістю: 2,16 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2022, обсяг переданого газу: 0,00014 тис.куб.м, вартістю: 2,32 грн.;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2022, обсяг переданого газу: 0,00001 тис.куб.м, вартістю: 0,17 грн.

На виконання п.3.5.2 договору, постачальником направлялись споживачу примірники актів приймання-передачі за період листопад 2021 - серпень 2022, підписані уповноваженим представником постачальника. Однак, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу.

За твердженнями позивача, відповідач оплату за отриманий природний газ здійснив лише частково на суму 1 413 451,45 грн.(за листопад, грудень 2021).

Заборгованість Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради перед позивачем складає 1 448 145,34 грн.

Означене стало підставою звернення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з розглядуваним позовом до суду.

Судова колегія враховує наступне.

Спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду, полягає у спонуканні Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради до примусового виконання порушених грошових зобов`язань з оплати поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" природного газу в листопаді 2021 - серпні 2022 за договором постачання природного газу №19-1117/21-БО-Т від 10.11.2021 та застосованих наслідків порушення відповідних грошових зобов`язань у вигляді стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних та пені.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору №19-1117/21-БО-Т від 10.11.2021, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом за нормами ЦК України та ГК України, які, зокрема, регламентують правовідносини з розрахунків у межах поставки та які, згідно з ч.2 ст.712 ЦК України, передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж, враховуючи також особливості законодавства у сфері газопостачання.

Враховуючи встановлену ст.204 ЦК України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, судова колегія вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 ЦК України та ст.ст.173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач у період листопад 2021 - серпень 2022 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2 861 596,79 грн., що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача (відповідно до пп.3.5.4 договору).

Господарський суд Харківської області встановив, що відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий природний газ за договором постачання природного газу №19-1117/21-БО-Т від 10.11.2021, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 1 448 145,34 грн. Місцевий господарський суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення заборгованості в означеній сумі.

Апеляційна скарга ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та відзив Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради на апеляційну скаргу не містять доводів на спростування означеного висновку суду першої інстанції.

Щодо вимог про стягнення пені.

За змістом ст.ст.549, 611 ЦК України та ст.ст.216-218, 230 ГК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати пені.

Як зазначалось вище за текстом постанови, відповідно до п.7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику, зокрема, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У розглядуваному випадку факт прострочення Відділом освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради виконання зобов`язань щодо оплати вартості отриманого природного газу підтверджується матеріалами справи та відповідачем, зокрема за змістом відзиву на апеляційну скаргу, не спростовується. Означене, у свою чергу, надає ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" право на нарахування пені за відповідне прострочення оплати в порядку, визначеному чинним законодавством, та відповідно до умов п.7.2 договору.

За розрахунками позивача, розмір пені за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 17.04.2023 становить 285 874,20 грн.

Відзив Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради на апеляційну скаргу не містить доводів на спростування правильності здійсненого позивачем розрахунку пені.

Зваживши на фактичні обставини спору, поведінку відповідача у спірних правовідносинах, взявши до уваги інтереси обох сторін, з метою уникнення зупинення роботи установи відповідача, спираючись на принципи справедливості та розумності, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 95%, а саме до суми у розмірі 14 293,71 грн.

Не погоджуючись із означеним висновком місцевого господарського суду, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за змістом апеляційної скарги зазначає наступне: суд неспівмірно зменшив заявлену до стягнення пеню відносно розміру наявної заборгованості боржника; матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували скрутне матеріальне становище відповідача у спірний період; судом не враховано, що неналежне планування своєї діяльності відповідачем не повинно порушувати права позивача, який належним чином виконав свої зобов`язання; під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача; зменшення розміру пені на 95% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання.

Надаючи оцінку означеним доводам скаржника судова колегія зауважує наступне.

Нормами ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України передбачено право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Так, частиною 3 ст.551 ЦК України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, та розмір такого зменшення. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України), а також принципах господарського судочинства відповідно до ст.2 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22.11.2023 у справі №910/1269/23.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, а також у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №917/612/23, від 10.01.2024 у справі №910/1041/23.

Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються у ст.551 ЦК України та у ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Подібний висновок міститься в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.

Під час розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідач за змістом відзиву на позовну заяву звертав увагу на наступне. 27.02.2022 російськими військовими незаконно окуповано Кіндрашівську громаду Харківської області. Відповідач об`єктивно, через збройну агресію Російської Федерації, був позбавлений можливості здійснювати будь-яку діяльність на території Кіндрашівської громади під час окупації та безпосередньо виконувати умови укладеного між позивачем та відповідачем договору №19-1117/21-БО-Т від 10.11.2021. Після здійснення необхідних юридичних процедур з 05.01.2023 було відновлено роботу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради. Оскільки бюджетний період становить один календарний рік, а відповідач є бюджетною організацією, відтак сплатити борг після деокупації відповідач не мав змоги, оскільки відповідача юридично не існувало.

Як установлено Східним апеляційним господарським судом, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Кіндрашівська сільська територіальна громада:

включена до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України: дата початку тимчасової окупації 24.02.2022; дата завершення тимчасової окупації 11.09.2022;

включена до переліку територій можливих бойових дій: дата виникнення можливих бойових дій 11.09.2022; дата припинення можливих бойових дій 01.07.2023;

включена до переліку територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси: дата початку бойових дій 01.07.2023; дата завершення бойових дій не встановлена.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, з огляду на функцію, що виконує неустойка, яка водночас не є каральною санкцією, та необхідність у дотриманні розумного балансу інтересів сторін спору під час вирішення питання щодо застосування до боржника цивільної відповідальності у вигляді стягнення неустойки, враховуючи відсутність доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, враховуючи неспівмірність суми нарахованої позивачем пені відносно суми основної заборгованості, з метою уникнення зупинення роботи установи відповідача, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про доцільність зменшення розміру належної до стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради пені на 95% (до 14 293,71 грн.), що з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних.

Відповідно до приписів ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

Як зазначалося вище за текстом постанови, за умовами пункту 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику, зокрема, 3% річних та інфляційні збитки, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" нараховано та пред`явлено до стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради 3% річних у розмірі 72 860,10 грн. за загальний період 16.03.2022 30.11.2023 та інфляційні в розмірі 309 364,92 грн. за загальний період квітень 2022 листопад 2023.

Правильність здійснених позивачем розрахунків установлена судом першої інстанції та відповідачем не спростовується.

У свою чергу, ухвалюючи оскаржуване рішення, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру належних до стягнення з відповідача нарахувань, а саме інфляційних до 154 682,46 грн. та 3% річних до 36 430,05 грн. При цьому послався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та зазначив про однопорядковість правової природи 3% річних та інфляційних.

Не погоджуючись із означеними висновками суду першої інстанції, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за змістом апеляційної скарги зазначає наступне: розмір відсотків річних, який визначено ст.625 ЦК України, не збільшувався умовами договору постачання природного газу; суд помилково керувався нормами ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, оскільки 3% річних та інфляційні є різновидом відповідальності і не є штрафними санкціями; помилковими є посилання суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки означена постанова була прийнята за інших предмету спору, обставин та підстав.

Оцінивши означені доводи апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, на яку посилається Господарський суд Харківської області за змістом оскаржуваного рішення, міститься наступний правовий висновок: «виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання».

Суд апеляційної інстанції наголошує, що у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити лише розмір відсотків річних (а не інфляційних), нарахованих на підставі ст.625 ЦК України. При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду, підстави та обставини для такого зменшення відсотків річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Судова колегія, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, про можливість за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, виходячи з принципів розумності та справедливості, з огляду на викладені вище конкретні обставини розглядуваної справи, приймаючи до уваги, що майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань (зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам), тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним для відповідача бюджетної установи, дотримуючись розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про доцільність зменшення належних до стягнення з відповідача відсотків річних до 36 430,05 грн.

Водночас, Господарський суд Харківської області, правильно застосувавши загальний висновок Великої Палати Верховного Суду щодо права суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, залишив поза увагою, що Велика Палата Верховного Суду не зазначала про можливість зменшення інфляційних втрат.

Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Як обґрунтовано зауважує апелянт, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями, а є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, на які обґрунтовано послався суд першої інстанції.

На переконання судової колегії, позбавлення кредитора можливості реалізувати право на стягнення інфляційних порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/15410/21, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21 (на яку обґрунтовано посилається апелянт).

Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, судова колегія дійшла висновку, що зменшення розміру інфляційних втрат робить кредитора уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.

У зв`язку із викладеним Східний апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про наявність підстав для стягнення на користь позивача всієї заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних за порушення грошового зобов`язання.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи викладені вище за текстом постанови висновки суду апеляційної інстанції, приймаючи до уваги неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, керуючись п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради інфляційних у розмірі 154 682,46 грн. з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог, що зумовлює часткове задоволення вимог апеляційної скарги позивача.

За змістом пп. б) і в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України такий результат апеляційного перегляду має наслідком перерозподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат за апеляційним переглядом.

При цьому при здійсненні розподілу судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у разі, коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Означене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 10.03.2021 у справі №904/5702/19, від 14.06.2022 у справі №905/2135/19.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви у повному обсязі покладається на відповідача, а судовий збір за подання апеляційної скарги розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради інфляційних у розмірі 154 682,46 грн. та в частині розподілу судових витрат.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (63720, Харківська область, Куп`янський район, село Кіндрашівка, вул.Вишнева, буд.1; код ЄДРПОУ 44018331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) 1 448 145,34 грн. основного боргу, 14 293,71 грн. пені, 36 430,05 грн. 3% річних, 309 364,92 грн. інфляційних та 25 394,94 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.».

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 у справі №922/444/24 залишити без змін.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (63720, Харківська область, Куп`янський район, село Кіндрашівка, вул.Вишнева, буд.1; код ЄДРПОУ 44018331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 42399676) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 784,28 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.08.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова