Ухвала

від 14.08.2024 по справі 37/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.08.2024Справа № 37/504

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 37/504

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛА-Д"

про стягнення 42 773,79 грн

Представники учасників судового процесу:

Від позивача (скаржника): Грищенко О.

Від відповідача (боржника): не з`явився

Від ВДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

30.07.2009 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛА-Д" про стягнення 42 773 грн 79 коп. заборгованості за договором від 30.09.2005 № 136, в тому числі: 39 843, 56 грн основної заборгованості по орендній платі, 2 604, 50 грн пені та 325, 73 грн річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 у справі № 37/504 позов задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛА-Д" стягнуто на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 39 843 грн 56 коп. основного боргу, 325 грн 73 коп. річних, 2 538 грн 99 коп. пені, 427 грн 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 грн 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволено.

15.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто без розгляду.

15.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 37/504, а також видачу його дублікату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі № 37/504 відновлено втрачене судове провадження у справі № 37/504 у частині видачі наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 № 37/504; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі № 37/504 задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 № 37/504 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛА-Д" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" 39 843 грн 56 коп. основного боргу, 325 грн 73 коп. річних, 2 538 грн 99 коп. пені, 427 грн 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 грн 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 № 37/504.

10.07.2024 через відділ діловодства суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подано скаргу на бездіяльність державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №69020159.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) у справі № 37/504 призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2024.

У засіданні суду 14.08.2024 представник скаржника надав усні пояснення.

Представники боржника та ВДВС участь своїх представників у засідання суду 14.08.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 37/504, суд дійшов висновку про наступне.

В обґрунтування даної скарги скаржник зазначає, що зазначає про порушення та недотримання Солом`янським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) як статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, скаржник зазначає, що виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також інших джерел доходів боржника, за період із 16 травня 2022 року по 08 липня 2024 року проводилась із порушенням та недотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» - за більше ніж два роки, лише декілька разів: 16.05.2022, 28.06.2022, 14.07.2023 та 28.08.2023.

Таким чином скаржник зазначає, що перевірка майнового стану боржника проводилася вибірково та неналежно, та востаннє датується листопадом 2023 року.

Звертаючись до суду зі скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що бездіяльність державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м, Київ) у виконавчому провадженні №69020159 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року.

Судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Боржник та ВДВС про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином, проте у судове засідання представників не направили, тому скарга розглядається і вирішується судом за відсутності їх повноважних представників.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 3 указаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення.

Як було вказано вище, скаржник стверджує, що всупереч вимогам закону, державним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов`язків по виконанню наказу, що призвело до того, що рішення суду у даній справі залишається не виконаним.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/ електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до приписів ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 та пункт мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010).

Крім того, положення статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року гарантують кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. При цьому, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00): "для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду", а відповідно до рішення від 17.05.2005 року в справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02): "на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці".

Відтак, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року право особи на судовий упродовж розумного строку без жодних невиправданих затримок розповсюджуються в тому числі на стадію виконання рішення як невід`ємну складову частину судового розгляду, забезпечення якого в Україні покладається, зокрема, на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повиє виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі №619/562/18.

Солом`янським ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) не здійснено належних заходів, направлених на примусове виконання рішення в повному обсязі, як це передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази, які спростовують вищенаведені висновки суду, зокрема, щодо неправомірності бездіяльності Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року в справі № 37/504.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи фактичне невиконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року протягом значного періоду часу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у справі № 37/504.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 230, 233-235, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) у справі № 37/504 задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №69020159 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69020159 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року.

3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Солом`янського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69020159 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №37/504 від 13 жовтня 2009 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 19.08.2024

Суддя І.О. Андреїшина