Рішення

від 09.08.2024 по справі 911/1035/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1035/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чалишкан Україна»,

с. Петропавлівська Борщагівка Київської області,

про стягнення 1 522 292,73 грн.

за участю представників:

позивач: Кучерявий В.О.,адвокат, ордер серія АА №1451105 від 03.06.2024;

від відповідача: Шоломіцький І.В., адвокат, ордер серія АІ №1673915 від 06.08.2024;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Ен Ес Ай Буд»), 22.04.2024 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 21.04.2024 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чалишкан Україна», с. Петропавлівська Борщагівка Київської області (далі по тексту - ТОВ «Чалишкан Україна»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1 522 292,73 грн., з яких:

1 221 892,80 грн. - переплата за договором поставки №5-21/П від 26.07.2021;

26 188,51 грн. - три відсотки річних (за періоди 22.03.2023-05.06.2023 та 10.07.2023 - 26.03.2024);

25 842,46 грн. - інфляційні втрати (за періоди квітень-травень 2023 року та липень-лютий 2024 року);

248 368,96 грн. - пені відповідно до п. 7.5 Договору (за сукупні періоди 09.02.2022-09.08.2022 та 12.08.2021-12.02.2022).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 26.07.2021 між ТОВ «Чалишкан Україна» (постачальник) та ТОВ «Ен Ес Ай Буд» (покупець) був укладений договір поставки №5-21/П, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити у встановлені договором строки продукцію ТМ Master Builders Solutions, визначений у відповідних видаткових накладних, рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець - прийняти та оплатити поставлений Товар.

Договором передбачено, що покупець отримує від постачальником товар по 100% передоплаті за ціною, вказаною у рахунку.

Позивач твердить, що належним чином виконував свої зобов`язання за договором, здійснював оплату товару, однак відповідач порушив умови договору та не поставив частину товару, який був оплачений, у зв`язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за прострочення поставки товару. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму переплати. Також, позивач вважає простроченим обов`язок відповідача повернути переплату, та нараховує за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд» залишено без руху, зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02.05.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заяву про усунення недоліків, до якої додано виправлену позовну заяву, яка оформлена відповідно до вимог ст. 162 ГПК України, а також надано докази направлення копії позовної заяви з додатками на належне місцезнаходження відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2024 відкрито провадження у справі №911/1035/24 в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням сторін, підготовче судове засідання призначено на 03.06.2024.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача надати суду докази повернення переплати в загальному розмірі 1 221 892,80 грн. сплаченої відповідно до Договору поставки №5-21/П від 26.07.2021 або докази поставки товару на відповідну суму (ч. 2 ст. 74 ГПК України).

Крім того, суд зобов`язав відповідача ТОВ «Чалишкан Україна» невідкладно зареєструвати електронний кабінет юридичної особи (код 40726247) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Вказану копію ухвали від 02.05.2024, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600916653880 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08130, Київська обл., Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, каб. 210.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600916653880 (а.с. 73), відповідач копію ухвали від 02.05.2024 отримав 08.05.2024. Гарантований ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 24.05.2024.

У підготовче судове засідання 03.06.2024 з`явився представник позивача. Відповідач не з`явився, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Ухвалою від 03.06.2024 суд відклав підготовче судове засідання на 17.06.2024.

17.06.2024 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У підготовчому судовому засіданні 17.06.2024 суд оголосив перерву до 01.07.2024, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, відсутній відповідач - ухвалою про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України.

Після закриття судового засідання, 17.06.2024 від представника відповідача до суду повторно надійшла заява про відкладення судового засідання.

28.06.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позову заяву, в якому просить суд відмовити у позові ТОВ «Ен Ес Ай Буд».

Мотиви, викладені у відзиві, зводяться до того, що відповідач твердить, що ТОВ «Ен Ес Ай Буд» відмовився в отриманні імпортованого під замовлення покупця та готового до відправки товару, чим завдав збитків ТОВ «Чалишкан Україна» у сумі 513 676,80 грн.

01.07.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про доручення доказів, зокрема заяву про зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини 1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд звертається до позиції, викладеної у постанові КГС ВС від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, відповідно до якої із правового контексту вимог статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Таким чином, правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства свідчить про те, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Ані відзив, ані клопотання про долучення доказів не містили заяви про поновлення строку та не містили викладу поважних об`єктивних обставин, які спричинили пропуск процесуальних строків, у зв`язку з чим суд залишає без розгляду відзив та клопотання про долучення доказів.

Підготовче судове засідання, призначене на 01.07.2024, не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «повітряна тривога». Ухвалою від 01.07.2024 підготовче судове засідання призначено на 15.07.2024.

У судове засідання 15.07.2024 з`явився представник позивача. Відповідач повторно не з`явився, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином особисто під розпис та через наявний електронний кабінет.

Ухвалою від 15.07.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2024.

Після закриття судового засідання, 15.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження, а також зустрічна позовна заява, в якій ТОВ «Чалишкан Україна» просило суд стягнути з ТОВ «Ен Ес Ай Буд» суму збитків за Договором №5-21/П від 26.07.2021 в розмірі 513 676,80 грн., в т.ч. ПДВ. Крім того, заявник просив судові витрати покласти на ТОВ «Ен Ес Ай Буд».

Ухвалою від 19.07.2024 зустрічну позовну заяву ТОВ «Чалишкан Україна» про стягнення 513 676,80 грн. збитків у справі №911/1035/24 повернуто заявнику без розгляду з мотивів, докладно викладених в ухвалі.

19.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить суд залишити без розгляду відзив ТОВ «Чалишкан Україна» як такий, що поданий із пропущенням строку без клопотання про його поновлення.

У відповіді на відзив позивач заперечує факт відмови ТОВ «Ен Ес Ай Буд» від отримання товару та твердить, що будь-яких повідомлень про виконання зобов`язань щодо поставки оплаченого товару від ТОВ «Чалишкан Україна» не отримувало.

25.07.2024 у системі «Електронний суд» представник відповідача сформував заяву про поновлення процесуального строку, в якій просить суд поновити строк надання заперечення на відповідь на відзив.

26.07.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав позицію, викладену у відзиві та зазначив, що позивач не пояснив, чому ТОВ «Ен Ес Ай Буд» відмовилось від частини товару, що поставлялась за договором.

Відповідач твердить, що у відповіді на відзив позивач не надав належної відповіді на обставини щодо специфіки товару, який використовується виключно у діяльності, яку провадить позивач, та не спростував позицію відповідача, викладену у відзиві, о саме не надав належної оцінки обставинам, які виникли під час виконання умов угоди.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивач відмовився надати відповідь на питання, щодо дії договору, а саме чому ТОВ «Ен Ес Ай Буд» не ініціював припинення договору з підстав не виконання відповідачем своїх зобов`язань.

26.07.2024 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про початок розгляду справи спочатку, у якому представник відповідача, посилаючись на позицію постанов КГС у складі ВС від 03.10.2019 у справі №902/271/18 від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, просить суд розпочати розгляд справи №911/1035/24 спочатку, надавши у такий спосіб представнику відповідача можливість скористатися процесуальними правами відповідача, з метою встановлення всіх обставин справи задля досягнення істини.

Крім того, 26.07.2024 від відповідача надійшла заява про повернення судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

29.07.2024 представник відповідача подав заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи платіжне доручення №4817 від 29.07.2024.

Суд зазначив, що подана заява не відповідає вимогам ч.9 ст. 80 ГПК України, позаяк не містить доказів направлення або надання копії платіжного доручення позивачу.

У судове засідання 29.07.2024 з`явився представник позивача та відповідача.

Ухвалою від 29.07.2024 заяву представника ТОВ «Чалишкан Україна» від 25.07.2024 про поновлення процесуального строку залишено без задоволення, клопотання представника ТОВ «Чалишкан Україна» від 26.07.2024 про початок розгляду справи спочатку залишено без задоволення з мотивів, докладно наведених в ухвалі, в судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 06.08.2024.

05.08.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про долучення доказів, в якому просить суд долучити до матеріалів справи №911/1035/24 заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати заяви свідків доказами у справі №911/1035/24.

05.08.2024 від представника відповідача адвоката Скакуна О.П. надійшла заява про припинення повноважень представника, у якій він просить припинити його повноваження у справі №911/1035/24.

До судового засідання 06.08.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача у порядку частини 5 ст. 161 ГПК України з дозволу суду подав пояснення щодо питань, які виникли у процесі розгляду справи, а саме щодо відмови позивача від прийняття товару, про яку твердить відповідач, а також щодо поданої відповідачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та часткової оплати відповідачем спірних коштів за платіжною інструкцією від 29.07.2024.

В судовому засіданні 06.08.2024 представник відповідача адвокат Шоломіцький І.В. заявив усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, обґрунтоване тим, що він як новий представник відповідача не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи, а також усне клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження, обґрунтоване тим, що представник відповідача не мав змоги скористатися процесуальними правами та подати обґрунтовані заперечення на стадії підготовчого провадження, яке було закрито у судовому засіданні 15.07.2024, на якому представник відповідача не був присутній з поважних причин.

Суд, за участю представників, розглянувши усні клопотання представника відповідача адвоката Шоломіцького І.В. про повернення розгляду справи до підготовчого провадження та про відкладення розгляду справи та надання йому матеріалів справи на ознайомлення, відмовив у їх задоволенні, повторно попередивши представника відповідача відповідно до ст. 43 ГПК України про необхідність добросовісно користуватись процесуальними правами.

Так, пунктом 1 частини 1 ст. 42 ГПК України передбачено право учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. За частиною 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторона у справі відповідач ТОВ «Чалишкан Україна» 08.05.2024 отримав копію позовної заяви з додатками, направлену йому позивачем цінним листом з описом №0311011286629; також 08.05.2024 відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, відтак з 08.05.2024 обізнаний із матеріалами позову та наявністю судового провадження у справі №911/1035/24, а строк на подання відзиву сплив 24.05.2024. Представник відповідача не з`явився до судових засідань, призначених у межах стадії підготовчого провадження на 03.06.2024, на 17.06.2024 та на 15.07.2024. У порядку пункту 2 частини 3 ст. 202 ГПК України повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, не є підставою для відкладення незалежно від причин неявки. Також ані стаття 202, ані стаття 216 ГПК України не містить положень про відкладення судового розгляду у зв`язку із заміною представників відповідача (які є адвокатами одного адвокатського об`єднання «Серотюк, Скакун та Партнери»).

Тож заявлення представником відповідача у судовому засіданні усного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи має очевидну мету завадити розгляду справи по суті, має ознаки зловживання процесуальними правами та не належить до задоволення.

Усне клопотання представника позивача про повернення справи до стадії підготовчого провадження обґрунтоване тим, що відповідач не мав змоги повною мірою реалізувати своє право сформувати свою позицію щодо позову та подати всі наявні у нього докази на стадії підготовчого провадження, в результаті чого склалася ситуація, що підготовче провадження закрито ухвалою від 15.07.2024, а сторони продовжують надавати додаткові пояснення та подавати додаткові докази, що на думку відповідача свідчить про неналежну підготовку справи до судового розгляду.

Вказане клопотання із заявлених підстав не належить до задоволення. З огляду на те, що відповідач з 08.05.2024 був обізнаний із матеріалами позову та наявністю судового провадження, відповідачу було належним чином забезпечено право та можливість скористатися своїми процесуальними правами у встановлені законом порядку та строки. Відповідач не навів жодних об`єктивних, незалежних від власної вольової поведінки обставин, які б перешкодили йому подати заяви по суті справи та докази на їх підтвердження на стадії підготовчого провадження у передбаченому законом порядку, а «ситуація, що склалася», спричинена виключно недотриманням представниками відповідача порядку вчинення процесуальних дій та невиконанням ними процесуальних обов`язків.

Крім того, аналогічне клопотання представника відповідача судом вже було розглянуто та залишено без задоволення з мотивів, докладно наведених в ухвалі від 29.07.2024.

Відповідно до пункту 1 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

06.08.2024 від представника ТОВ «Чалишкан Україна» адвоката Шоломіцького І.В. до суду надійшло клопотання про відвід судді, у якому представник відповідача просив суд відвести суддю Конюх О.В. від розгляду справи №911/1035/24.

Ухвалою від 06.08.2024 клопотання представника ТОВ «Чалишкан Україна» від 06.08.2024 про відвід судді Конюх О.В. від розгляду справи №911/1035/24 залишено без задоволення.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 06.08.2024 суд оголосив перерву до 09.08.2024 до 14:00, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

09.08.2024 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що позивачем не надано доказів моменту погодження сторонами умов та термінів поставки, від позивача не надходило заявок з конкретними умовами поставки.

Відповідач звертає увагу, що позивач відмовився від частини товару, у зв`язку з чим вимагає від покупця прийняти товар в кількості 9 800 кг на суму 513 676,80 грн. Крім того, відповідач зазначає, що проведений позивачем розрахунок пені є взагалі незрозумілим щодо дат та щодо сум такого нарахування, також позивачем не вірно визначена сума інфляційного збільшення та 3% річних.

Разом з поданими додатковими поясненнями відповідач долучив додаткові докази.

Статтею 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Подані відповідачем додаткові пояснення з долученими до них додатковими докази не є поясненнями щодо окремого питання, яке виникло у суду при розгляді даної справи, а за своєю суттю є відзивом на позовну заяву позивача. Гарантований статтею 165 ГПК України строк на подання відзиву сплив 24.05.2024.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Клопотання про поновлення строку на подання додаткових пояснень або доказів до пояснень не додано. Представник відповідача також не звертався до суду у порядку частини 5 ст. 161 ГПК України про надання дозволу подати додаткові пояснення щодо окемого питання, яке виникло при розгляді справи.

У прохальній частині пояснень такі клопотання також не заявлені. Однак у тексті пояснень вказано, що адвоката Шоломіцького І.В. залучено до розгляду даної справи 06.08.2024, а попередній представник відповідача був позбавлений можливості взяти участь у підготовчому судовому засіданні, хоча подавав клопотання про його перенесення через наявність поважної причини, тому відповідач був позбавлений можливості надати всі докази, що підтверджують його заперечення проти позову, а також це завадило відповідачу належним чином реалізувати дії, передбачені ст. 182 ГПК України.

З огляду на те, що подані додаткові пояснення подані з порушенням вимог статті 161 ГПК України, за своєю суттю є відзивом на позовну заяву та не містять клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, викладені у тексті пояснень посилання на позбавлення відповідача можливості реалізувати всі дії, передбачені ст. 182 ГПК України, є безпідставними та матеріалами справи спростовуються, суд відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України залишає такі пояснення без розгляду.

У судове засідання 09.08.2024 з`явились представники обох сторін, які висловили свої позиції щодо позову. У судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що позивач визнає отримання оплати у розмірі 10000,00 грн. за платіжною інструкцією №417 від 29.07.2024 на суму 10 000,00 грн.

У судовому засіданні 09.08.2024 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Ен Ес Ай Буд» до ТОВ «Чалишкан Україна» про стягнення 1 522 292,73 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

26.07.2021 між ТОВ «Чалишкан Україна» (постачальник) та ТОВ «Ен Ес Ай Буд» (покупець) був укладений договір поставки №5-21/п (далі по тексту - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставити у встановлені договором строки продукцію ТМ Master Builders Solutions (товар), визначену у відповідних видаткових накладних, рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець - прийняти та оплатити поставлений Товар (п.1.1.1);

- кількість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару (п.2.1);

- покупець отримує від постачальника товар по 100% передоплаті за ціною, вказаною у рахунку з урахуванням доставки на об`єкт покупця (п. 4.2);

- моментом переходу права власності на товар до покупця є дата виписки видаткової накладної на товар (п. 4.3);

- товар, що поставляється за цим договором, відвантажується покупцю окремими партіями у встановлений сторонами строк згідно умов цього договору (п. 5.1);

- першою подією взаємодії сторін щодо поставки партії товару є оформлення заявки покупцем згідно з пунктом 5.4 договору. Форма заявки - додаток 1 до договору (п.5.2);

- постачальник зобов`язується поставити партію товару, визначену у заявці покупця, протягом 14 робочих днів з моменту погодження сторонами умов та термінів поставки, асортименту, ціни та кількості товару у кожній партії, що фіксується в рахунках-фактурах на кожну партію товару (п. 5.5);

- Базис постачання товарів може бути FCA зі складу постачальника за адресою 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова 22, або CPT до місця постачання матеріалу за адресою: Україна, за межами населених пунктів в межах території Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області (пункт 5.6).

- якщо виявлено нестачу, уповноважені представники покупця та постачальника в момент передачі товару складають відповідний акт нестачі. Товар, відсутність якого зафіксована в акті, має бути доставлений протягом 5 днів з моменту підписання акта сторонами (п. 6.2);

- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України. Постачальник за прострочення поставки товару сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у той період, від суми товару, що непоставлено, за кожен день прострочення (п. 7.1, 7.5);

- цей договір вступає в силу з 26.07.2021 та діє до 27.07.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань. Якщо жодна зі сторін не направить іншій стороні письмового повідомлення про розірвання договору за 30 календарних днів до дати припинення договору, то договір вважається автоматично пролонгованим на 1 рік (п. 11.1).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно з положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом із договором сторони погодили та підписали додаток 1, яким визначили форму заявок.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до договору, товар поставлявся партіями.

1. Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №409 від 28.07.2021 на загальну суму 2 355 603,60 грн.

Вказаний рахунок був оплачений за платіжною інструкцією №1710 від 28.07.2021 на суму 2 355 603,60 грн..

Відповідно до п. 5.5 Договору, відповідач мав здійснити поставку товару, визначеного в рахунку №409 від 28.07.2021 протягом 14 робочих днів з моменту погодження сторонами умов та термінів поставки, асортименту, ціни та кількості товару у кожній партії, що фіксуються в рахунку-фактурі, тобто до 17.08.2021, а з 18.08.2021 настало прострочення.

Постачальник із простроченням строку поставив, а покупець прийняв товар за підписаними між сторонами видатковими накладними із посиланням на рахунок №409 від 28.07.2021 на загальну суму 2 301 552,00 грн., а саме:

№529 від 13.09.2021 на суму 767 184,00 грн.;

№537 від 14.09.2021 на суму 767 184,00 грн.;

№570 від 23.09.2021 на суму 767 184,00 грн.

Суд встановив, що вартість недопоставленого товару у партії за рахунком №409 від 28.07.2021 становить 54 051,60 грн., прострочення поставки з 18.08.2021.

2. Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №513 від 14.09.2021 на суму 2 632 032,00 грн.

Вказаний рахунок був оплачений позивачем за платіжною інструкцією №2554 від 30.09.2021 на суму 2 632 032,00 грн.

У порядку п. 5.5 Договору поставка вказаної партії товару мала відбутись до 04.10.2021, а з 05.10.2021 настало прострочення.

Постачальник із простроченням строку поставив, а покупець прийняв товар, зазначений в рахунку №513 від 14.09.2021 всього на суму 2 632 032,00 грн. за видатковими накладними

№580 від 27.09.2021 на суму 346 320,00 грн.;

№648 від 20.10.2021 на суму 761 904,00 грн.;

№660 від 25.10.2021 на суму 761 904,00 грн.;

№669 від 27.10.2021 на суму 761 904,00 грн.

3. Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №542 від 27.09.2021 на суму 54 745,20 грн.

Позивач здійснив оплату вказаного рахунку за платіжною інструкцією №2969 від 02.11.2021 на суму 54 745,20 грн. Суд встановив, що поставка вказаної партії товару мала відбутись до 18.10.2021 (з урахуванням того, що 14.10.2021 - святковий день), а з 19.10.2021 настало прострочення.

Постачальник із простроченням строку поставив покупцю узгоджений товар за видатковою накладною №690 від 08.11.2021 на суму 54 745,20 грн., прострочення поставки з 19.10.2021 по 08.11.2021.

4. Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №601 від 29.10.2021 на суму 3 893 328,00 грн. Позивач оплатив вказаний рахунок за платіжною інструкцією №2953 від 29.10.2021 на суму 3 893 328,00 грн.

У порядку п. 5.5 Договору поставка вказаної партії товару мала відбутись до 19.11.2021, а з 20.11.2021 настало прострочення.

Постачальник із простроченням строку поставив покупцю узгоджений товар згідно рахунку №601 від 29.10.2021 на суму 3 893 328,00 грн. за видатковими накладними

№723 від 29.11.2021 на суму 751 344,00 грн.;

№732 від 03.12.2021 на суму 751 344,00 грн.;

№745 від 10.12.2021 на суму 751 344,00 грн.;

№748 від 13.12.2021 на суму 751 344,00 грн.;

№14 від 13.01.2022 на суму 751 344,00 грн.;

№27 від 26.01.2022 на суму 136 608,00 грн.

5. Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №14 від 25.01.2022 на суму 4 195 656,00 грн. Вказаний рахунок був оплачений покупцем за платіжними інструкціями №191 від 25.01.2022 на суму 1 000 000,00 грн.; №219 від 27.01.2022 на суму 1 000 000,00 грн.; №281 від 04.02.2022 на суму 2 656 860,40 грн., тобто в сумі 4 656 860,40 грн., що перевищила суму рахунку на 461 204,40 грн.

Суд встановив, що поставка вказаної партії товару мала відбутись до 14.02.2022, а з 15.02.2022 настало прострочення.

Постачальник поставив, а покупець прийняв узгоджений у рахунку №14 від 25.01.2022 товар на суму 3 091 536,00 грн. за видатковими накладними

№28 від 26.01.2022 на суму 662 472,00 грн.;

№30 від 31.02.2022 на суму 809 688,00 грн.;

№33 від 03.02.2022 на суму 809 688,00 грн.;

№42 від 10.02.2022 на суму 809 688,00 грн.

Суд встановив, що вартість недопоставленого товару за рахунком №14 від 25.01.2022 становить 1 104 120,00 грн. (вартість узгодженого товару згідно рахунку 4 195 656,00 грн. мінус вартість поставленого товару 3 091 536,00 грн.), прострочення поставки з 15.02.2022.

Загальна сума переплати позивача (різниця між розмірос сплачених передоплатою коштів та вартістю поставленого товару) за спірним договором становить 1 619 376,00 грн.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що сторонами не було погодженого строку поставки товару, оскільки пунктом 5.5 договору, укладеного на основі вільного волевиявлення, був встановлений строк поставки протягом 14 робочих днів з моменту погодження сторонами умов та термінів поставки, асортименту, ціни та кількості товару у кожній партії, що фіксується в рахунках-фактурах на кожну партію товару. З огляду на викладене суд погоджується з твердженням позивача про те, що виставлення рахунку постачальником та оплата рахунку покупцем свідчить про погодження сторонами умов поставки, асортименту, ціни та кількості товару, що обумовлює обов`язок відповідача здійснити поставку протягом 14 робочих днів з дати виставлення рахунку на умоваї пункту 5.5 Договору.

Заперечуючи проти позову, відповідач твердить, що покупець відмовився прийняти товар в кількості 9 800 кг на суму 513 676,80 грн. чим завдав збитків відповідачу.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача з огляду на таке.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що базис постачання товарів може бути: FCA (Інкотермс-2010), зі складу постачальника за адресою 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, 22 або CPT (Інкотермс-2010) до місця постачання матеріалу за адресою Україна, за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п. 6.1 Договору товар вважається прийнятим за кількістю відповідно до товарно-транспортних документів. Приймання товару за кількістю за кількістю здійснюється в момент передачі товару покупцю за адресою Україна, за межами населених пунктів в межах територій Анатолівської, Краснопільської та Ташинської сільських рад Березанського району Миколаївської області.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували поставку товару у кількості 9 800 кг на суму 513 676,80 грн. на умовах CPT (Інкотермс-2010) до місця постачання матеріалу, визначеного у п.5.6 Договору.

Також, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення продавцем покупця у будь-якій формі у строк для поставки товару, визначеного п. 5.5 Договору, про наявність товару на складі та про його готовність для поставки покупцю за умовах FCA (Інкотермс-2010) зі складу постачальника.

Про наявність такого товару на складі постачальника відповідач повідомив покупця лише 27.06.2024 листом №27/06/24-1 (а.с. 108), в якому просив направити представника ТОВ «Ен Ес Ай Буд» для участі в огляді товару. Тобто, повідомлення покупця про наявність товару (без зазначення його ідентифікаційних ознак) на складі постачальника відбулось більше ніж через два роки після спливу строку поставки останньої узгодженої партії (рахунок на оплату №14 від 25.01.2022), більше ніж через рік після отримання вимоги про повернення коштів (14.03.2023) та після подання позовної заяви (22.04.2024).

Відповідно до частини 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У даному випадку укладений між сторонами договір надає можливість визначити цей строк, про що зазначено вище.

Відтак наведені приписи ЦК України зобов`язують продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто вказана норма у випадку не передання продавцем товару у встановлений строк передбачає право покупця діяти альтернативно - або вимагати передачі оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до свого права, встановленого вказаною нормою, покупець ТОВ «Ен Ес Ай Буд» звернувся до постачальника ТОВ «Чалишкан Україна» з вимогою повернути надлишково перераховані кошти, а у зв`язку із незадоволенням вказаної законної вимоги - звернувся до суду із відповідним позовом.

Таким чином у позивача, який реалізував своє право, передбачене ст. 693 ЦК України, вимагати повернення попередньої оплати, після пред`явлення вимоги про повернення коштів та подання позову до суду про їх стягнення, відсутній обов`язок прийняти товар поза межами строку його поставки.

Суд відхиляє посилання на заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . По-перше, такі заяви подані поза межами строків, встановлених для подання доказів, і відповідачем не наведено жодних об`єктивних поважних обставин, які б свідчили про неможливість подання таких заяв у встановлені процесуальним законом порядку та строки. По-друге, виконання укладеного між юридичними особами договору поставки відображається у письмових первинних документах, які фіксують факт та зміст господарських операцій між ними. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах (ч. 2 ст. 87 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів факт повідомлення покупця про готовність товару до відвантаження у встановлені договором строки, а також факт відмови позивача від отримання товару у будь-якій формі.

До матеріалів справи представник відповідача надав копію заяви АО/ССП-30.06-1 від 30.06.2024 про зарахування зустрічної однорідної вимоги (в порядку ст. 203 ГК України) (а.с. 126), у якій, у зв`язку з тим, що ТОВ «Ен Ес Ай Буд» відмовилося від отримання імпортованого під його замовлення та готового до відправки товару кількістю 9 800 кг та вартістю 513 676,80 грн., чим завдало збитків відповідачу, ТОВ «Чалишкан Україна» зарахувало вказану суму як частину повернення суми переплати за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні приписи визначені в статті 601 ЦК України.

Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними (відповідні положення містяться у постанові КАС ВС 29 грудня 2021 року у справі № 826/17678/15).

У даному випадку ТОВ «Чалишкан Україна» не довів ані факту повідомлення покупця про готовність товару до поставки, ані факту відмови покупця від отримання товару, ані факту та розміру завдання збитків покупцем продавцю на суму 513 676,80 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Ен Ес Ай Буд» зустрічного зобов`язання перед ТОВ «Чалишкан Україна» та відсутність підстав для проведення зустрічного зарахування вимог.

Крім того, суд звертає увагу, що заяву АО/ССП-30.06-1 від 30.06.2024 про зарахування зустрічної однорідної вимоги від імені ТОВ «Чалишкан Україна» підписав адвокат Скакун О.П. На підтвердження повноважень на підписання заяви долучено копію ордеру серії АІ №1645678 від 27.06.2024, за яким адвокат представляє ТОВ «Чалишкан Україна» у ТОВ «Ен Ес Ай Буд» (код ЄДРПОУ 33785199).

Приписами статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином.

Відповідно до частини 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Матеріали не містять договору, укладеного між ТОВ «Чалишкан Україна» та адвокатом Скакуном О.П., який підтверджує повноваження адвоката Скакуна О.П. на укладення господарських договорів від імені ТОВ «Чалишкан Україна», та відповідно на підписання заяви АО/ССП-30.06-1 від 30.06.2024 про зарахування зустрічної однорідної вимоги, тобто вчинення від імені ТОВ «Чалишкан Україна» одностороннього правочину у господарських зобов`язальних відносинах.

Відповідно до положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правничої допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Укладення одностороннього господарського правочину зарахування зустрічних однорідних вимог не належить до видів адвокатської діяльності та професійних прав адвоката.

Отже, за відсутності у матеріалах справи договору, укладеного між ТОВ «Чалишкан Україна» та адвокатом Скакуном О.П. у суду відсутні підстави для висновку, що правочин зарахування зустрічної однорідної вимоги підписаний уповноваженою особою ТОВ «Чалишкан Україна», та є укладеним.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд бере до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором між сторонами не було передбачено строку виконання постачальником грошового зобов`язання з повернення переплати, у зв`язку з чим такий строк має визначатися за правилами ст.ст. 530, 693 ЦК України моментом вимоги.

19.09.2022 позивач звернувся до відповідача з листом вих. №08/08-6, в якому просив повернути надлишково перераховані кошти за будівельні матеріали в сумі 1 619 376,00 грн. До вказаного листа позивач долучив підписаний в односторонньому порядку акт звірки взаєморозрахунків від 15.09.2022.

У відповідь на вказаний лист, ТОВ «Чалишкан Україна» листом №4/2/23 від 04.01.2023, повідомило ТОВ «Ен Ес Ай Буд» про настання обставин непереборної сили, які викликані збройною агресією РФ проти України. Також, відповідач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Крім того, відповідач твердить, що військові дії призвели до порушення умов ведення бізнесу, виникли логістичні проблеми, виконання угод на територіях ведення бойових дій несе в собі ризик для життя і здоров`я співробітників підприємства.

При цьому суд звертає увагу на те, що у вказаному листі відповідач не згадує про відмову позивача від отримання товару за договором.

Щодо посилань на форс-мажорні обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань за договором, суд зазначає таке.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання зобов`язань, зумовлене обставинами, що не залежать від волі і бажання сторін і які не можна було передбачити при укладенні договору, включаючи війни, перевороти, надзвичайний стан, епідемії, блокади, ембарго, землетруси, повені, пожежі та інші стихійні лиха (форм-мажорні обставини). Документ, виданий відповідною торгово-промисловою палатою або іншим компетентним органом, є належним доказом, що підтверджує наявність і тривалість дії обставин непереборної сили. Сторона, що не виконує свої зобов`язання внаслідок дії обставин непоборної сили повинна повідомити про це іншу сторону протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не направляв на адресу позивача у визначений договором строк повідомлень про неможливість виконати зобов`язання з поставки товару.

У пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

За змістом частини другої статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката.

Настання форс-мажорних обставин, в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і продовжує діяти.

В силу приписів ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), засвідчення якої за погодженням сторін Договору здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Відкритий лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається відповідач, адресований всім кого це стосується. Це означає, що кожному, кого це стосується, слід доводити причинний зв`язок між війною і неможливістю виконати свої (в т.ч. й грошові) зобов`язання. Адже обставини для суб`єктів господарювання суттєво різняться в залежності від того де знаходиться їх виробництво: на лінії фронту, на тимчасово окупованих територіях, чи в тилу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.

27.02.2023 ТОВ «Ен Ес Ай Буд» направило на адресу ТОВ «Чалишкан Україна» претензію-вимогу вих. №27/02-01 щодо повернення суми попередньої оплати за договором поставки №5-21/П.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0209109490535, відповідач вказану претензію-вимогу отримав 14.03.2023. Матеріали справи не містять відповіді на вказану претензію.

Разом із тим, ТОВ «Чалишкан Україна» повернуло позивачу частину надлишково перерахованих коштів в сумі 397 483,20 грн., а саме

за платіжною інструкцією №4588 від 05.06.2023 на суму 198 741,60 грн.;

за платіжною інструкцією №4617 від 10.07.2023 на суму 198 741,60 грн.

Таким чином, суд встановив, що станом на дату подання позовної заяви (22.04.2024) сума неповернутих коштів, сплачених за товар, який не був поставлений, становила 1 221 892,80 грн.

Позивач у порядку частини 1 ст. 75 ГПК України визнає, що відповідач 29.07.2024 (після відкриття провадження у справі) сплатив позивачу за платіжним дорученням №4817 від 29.07.2024 суму 10 000,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за договором поставки №5-21/П від 26.07.2021, заява про зарахування зустрічної однорідної вимоги АО/ССП-30.06-1 від 30.06.2024 в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 1 666,67 грн.»., яку позивач зарахував в рахунок погашення основної заборгованості, направивши відповідачу повідомлення від 30.07.2024 про допущену у призначенні платежу помилку.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо закриття провадження щодо частини позовних вимог. Крім того, у частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, провадження у справі №911/1035/24 у частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу належить закрити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору шляхом постановлення відповідної ухвали. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача переплати за договором поставки №5-21/П від 26.07.2021 є обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належними доказами не спростована, відтак належить до задоволення в сумі 1 211 892,80 грн.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що у частині надлишкової оплати рахунку №14 від 25.01.2022 в сумі 461 204,40 грн (рахунок виставлено на оплату 4 195 656,00 грн., однак оплачено позивачем на суму 4 656 860,40 грн., що перевищила суму рахунку на 461 204,40 грн.) позивач обрав невірний спосіб захисту права, позаяк вказані кошти мали б бути повернуті відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Передбачений статтею 1212 ЦК України вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав. Отже, предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права, у зв`язку з чим наявність між сторонами чинного договору поставки виключає до відносин сторін ст. 1212 ЦК України.

З поданим до матеріалів справи платіжних інструкцій вбачається, до у полі «призначення платежу» міститься посилання на «оплату за матеріали згідно договору №5-21/п від 26.07.2021». Договором поставка товару передбачена на умовах попередньої оплати. Тобто, сплата коштів в розмірі більшому, ніж зазначено у рахунку, відбулась в межах зобов`язальних відносин сторін, джерелом яких був чинний господарський договір поставки. При цьому представник позивача твердить, що оплата здійснювалася у рахунок наступних поставок.

У зв`язку із простроченням строків поставки товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 248 368,96 грн. пені, нарахованої на вартість недопоставленого товару. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що постачальник за прострочення поставки товару сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у той період, від суми товару, що непоставлено, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено. Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку поставки, та до переддня фактичної поставки, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати за кожною із спірних накладних.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд погоджується із твердженням представника відповідача, що пеня, передбачена договором за прострочення поставки, не може бути нарахована на суму переплати 461 204,40 грн за рахунком №14 від 25.01.2022, а може бути застосована лише до різниці між вартістю товару, погодженого до поставки (4 195 656,00 грн. та вартістю фактично поставленого товару (3 091 536,00 грн.), а саме на суму 1 104 120,00 грн.

Відтак, перевіривши правильність розрахунку пені (на суму недопоставленого товару), вірно визначивши дату початку прострочення, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

РахунокСтрок поставкиВартість непоставленого товару, грн.Період прострочення (не виходячи за межі періоду позивача) Пеня, грн.№409 від 28.07.202117.08.202154 051,6018.08.2021-12.02.20224 636,59№14 від 25.01.202214.02.20221 104 120,0015.02.2022-09.08.2022168 189,24Всього: 172 825,83суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 172 825,83 грн., у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена частково.

Крім того, у зв`язку із неповерненням суми переплати, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 26 188,51 грн., нараховані за сукупний період 22.03.2023-26.03.2024 та інфляційні втрати в сумі 25 842,46 грн., нараховані за сукупний період 22.03.2023-26.03.2024. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, та є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

З огляду на викладене, позивач правомірно застосовує до спірних правовідносин ст.625 ЦК України та нараховує за прострочення повернення переплати проценти річних та інфляційні втрати.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача листа вих. №08/08-6 від 19.08.2022, яким ТОВ «Ен Ес Ай Буд» просило повернути надлишково перераховані кошти.

Разом з тим, як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення №0209109490535, 14.03.2023 ТОВ «Чалишкан Україна» отримало претензію-вимогу щодо повернення суми попередньої оплати за договором поставки, у зв`язку з чим суд робить висновок про те, що боржник повинен був виконати зобов`язання з повернення коштів у семиденний строк від 14.03.2023, тобто до 21.03.2023 включно.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд перевіривши правильність розрахунку трьох відсотків річних (на суму неповернутої передоплати), не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем

Основний борг, грн.ОплатаПеріод прострочення (не виходячи за межі період позивача)3%, грн.1 619 376,00 22.03.2023-04.06.2023 9 984,67 198 741,60 грн. від 05.06.2023 1 420 364,40 05.06.2023-09.07.2023не заявлено 198 741,60 грн. від 10.07.2023 1 221 892,80 10.07.2023-26.03.2024 26 188,51Всього 36 173,18 грнвстановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних становить 36 173,18 грн. Разом з тим, суд зазначає, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак вимогу про стягнення з відповідача процентів річних у розмірі 26 188,51 грн. слід задовольнити повністю у заявленій сумі.

Суд перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат

Основний борг, грн.ОплатаПеріод прострочення (не виходячи за межі період позивача)Інфляційні втрати1 619 376,00 квітень-травень 2023 11 351,83 198 741,60 грн. від 05.06.2023 1 420 364,40 05.06.2023-09.07.2023не заявлено 198 741,60 грн. від 10.07.2023 1 221 892,80 липень 2023-лютий 202414 490,63Всього 25 842,46 грнвстановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 25 842,63 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат слід задовольнити повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Ен Ес Ай Буд» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Чалишкан Україна» 1 211 892,80 грн. основного боргу, 172 825,83 грн. пені, 26 188,51 грн. процентів річних, 25 842,63 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у сумі 21701,25 грн., тобто пропорційно задоволеним вимогам, а також пропорційно сумі, щодо якої суд закрив провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чалишкан Україна» (08130, Київська обл., Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4-Б, каб. 210, ідентифікаційний код 40726247)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Ес Ай Буд» (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код 33785199)

1 211 892,80 грн. (один мільйон двісті одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні вісімдесят копійок) основного боргу,

172 825,83 грн. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот двадцять п`ять гривень вісімдесят три копійки) пені,

26 188,51 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім гривень п`ятдесят одна копійка) процентів річних,

25 842,63 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот сорок дві гривні шістдесят три копійки) інфляційних втрат,

21 701,25 грн. (двадцять одну тисячу сімсот одну гривня двадцять п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 19.08.2024.

Суддя О.В. Конюх