Рішення

від 19.08.2024 по справі 917/796/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 Справа № 917/796/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши справу № 917/796/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС", вул. Нова, 6А, смт. Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС", вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення 343 400,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" про стягнення заборгованості за договором №28/07-2Т перевезення вантажів від 28.07.2023 року у розмірі 343 400,00 грн (вх. № 855/24).

Також 15.05.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій міжнародних товарно - транспортних накладних (СМR) (вх. № 6787).

В обґрунтування позову позивач посилається на не здійснення відповідачем розрахунків за надані послуги перевезення вантажу відповідно до договору №28/07-2Т від 28.07.2023 року

Ухвалою від 20.05.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/796/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. 167, 184 ГПК України. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Копія ухвали суду від 20.05.2024 року була отримана відповідачем 20.05.2024 року, що підтверджується довідкою Господарського суду Полтавської області про доставку електронного листа (а. с. 36).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи

Таким чином, керуючись приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 20.05.2024 року є 20.05.2024 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд звертає увагу, що з 17.06.2024 року по 23.07.2024 року включно суддя Тимощенко О. М. перебувала у відпустці. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

28.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (далі - відповідач, експедитор) укладено договір №28/07-2Т перевезення вантажів (далі договір) (а. с. 7 - 9).

В укладеному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне:

- перевізник від свого імені, за плату та за рахунок експедитора зобов`язується надати послуги перевезення, а експедитор зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим договором, в тому числі, обґрунтовані витрати перевізника, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг. На підставі цього договору перевізником можуть надаватися, як по різну, так і в сукупності, такі послуги:

а. перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів автомобільним, морським, авіа - та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами;

b. інші послуги, які стосуються вантажу та передбачені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року №1955-1V, іншими нормативно-правовими актами (п. 1.1 договору);

- умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджуються сторонами в заявках на перевезення (далі в тексті - заявка). Заявка є невід`ємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов договору та заявки, - пріоритетними є умови заявки (п. 1.2 договору);

- з питань, які не врегульовані цим договором, сторони керуються законодавством України, а також, залежно від виду перевезення, таким актами: Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (далі - КДПВ), Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП), Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - ДОПНВ); Конвенцією ООН про морське перевезення вантажів 1978 року, Міжнародною конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25.08.1924 року, з Протоколом від 23.06.1977 року, Варшавською конвенцією 1929 року з протоколами до неї. Також, сторони можуть посилатися на міжнародні ділові звичаї здійснення кожного виду перевезень (п. 1.3 договору);

- сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання Заявок, рахунків-фактур, актів-приймання передачі, довідок чи будь-яких інших документів, повідомлення про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, що пов`язана із виконанням зобов`язань сторонами за цим договором, буде здійснюватися через засоби зв`язку, які вказані в цьому пункті (далі в тексті - офіційні засоби зв`язку). Сторони заявляють, що регулярно перевіряють вказані в цьому пунктів засоби зв`язку, жодна із сторін немає права посилатися на обставину не отримання інформації чи документів, якщо вони були надіслані офіційними засобами зв`язку (п. 1.4 договору);

- сторони зобов`язуються дотримуватися правил ділового листування. сторона, яка отримала листа чи електронне повідомлення на офіційні засоби зв`язку, повинна у відповідь надіслати повідомлення чи листа, якими підтвердити їх отримання. Проте, це не може бути підставою для твердження про неотримання листа чи повідомлення (п. 1.5 договору);

- обов`язки експедитора:

експедитор гарантує, що вантажовідправник є власником чи уповноважений розпоряджатися вантажем на момент його завантаження в ТЗ.

Завчасно повідомляти перевізника про необхідність перевезення вантажу, а також про всі специфічні характеристики вантажу. Якщо інше не передбачено в заявці, сторони погодили, що перевізник має право здійснювати перевезення вантажу у збірних партіях.

Надати вантаж для перевезення та забезпечити наявність вантажу в місці завантаження.

Забезпечити завантаження/розватаження транспортного засобу, митне оформлення вантажу при перевезеннях автомобільним транспортом (крім випадку, якщо здійснення митного оформлення покладається на перевізника. Своєчасно сплатити належні перевізнику платежі відповідно до умов цього договору (п. п. 2.1.1 - 2.1.5, 2.1.13 п. 2.1 договору);

- обов`язки перевізника: здійснити перевезення вантажу, а також надати інші послуги за домовленістю із експедитором, які пов`язані із перевезенням вантажу тощо (п. 2.2 договору);

- кожне замовлення на надання послуг перевезення попередньо узгоджується між експедитором та перевізником шляхом погодження заявок на перевезення вантажів (п. 3.1 договору);

- ціною договору є сума вартості усіх послуг, які надані перевізником експедитору, та зазначаються в заявках (п. 4.1 договору);

- вартість послуг погоджується сторонами в заявках (п. 4.2 договору);

- за результатами надання послуг сторонами підписується Акт надання послуг. Перевізник, після надання послуг згідно конкретної заявки, надсилає експедитору: копії товарно-транспортних накладних (CMR - у випадку міжнародних перевезень; ТТЛу випадку внутрішніх перевезень), Акт надання послуг, рахунок-фактуру, заявку на перевезення. За погодженням сторін Акт надання послуг та рахунок-фактура можуть складатися за результатами виконання кількох заявок (п. 4.3 договору);

- експедитор зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту отримання Акту надання послуг підписати його та направити перевізнику або висловити обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг чи їх вартості (п. 4.4 договору);

- експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені перевізником, протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у заявці (п. 4.5 договору);

- оплата здійснюється в гривні на розрахунковий рахунок перевізника. Датою платежу вважається дата зарахування коштів. Оплата усіх банківських комісій здійснюється експедитором (а. 4.8 договору);

- договір набирає чинності з моменту підписання. Договір укладений на невизначений строк. Договір може бути змінено чи доповнено за згодою обох сторін (п. 8.1 договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору було підписано заявки на міжнародне перевезення вантажів №ТП-141 від 10.11.2023 року та №ТП-142 від 10.11.2023 року (а. с. 19, 20).

За змістом вищевказаних заявок у сторін виникли договірні зобов`язання, предметом яких є надання перевізником послуг експедитору по перевезенню вантажу (пічне паливо) в міжнародному напрямку двома вантажними автомобілями перевізника, а саме: м. Таллін (Естонія) - Бориспіль (Україна).

За заявкою №ТП-141 від 10.11.2023 року вартість зазначених послуг перевізника (сума фрахту) становить 171 700,00 грн, а за заявкою №ТП-142 від 10.11.2023 року сторонами було погоджено таку ж суму послуг перевізника - 171 700,00 грн.

ТОВ «МАКАРТРАНС» покладені на себе, як перевізника зобов`язання з надання послуг за вищезазначеним договором та заявками виконало належним чином, що підтверджується міжнародними товаро - транспортними накладними (CMR) з відповідними відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу (а. с. 30, 31).

Відповідно до матеріалів справи постачальником було виставлено відповідачу рахунки - фактури: №35/1959 від 28.11.2023 року на суму 171 700,00 грн, №02/9020 від 28.11.2023 року на суму 171 700,00 грн. Також сторонами було підписано та скріплено печатками акт №35/1959 виконаних робіт (послуг) від 28.11.2023 року на суму 171 700,00 грн та акт №02/9020 виконаних робіт (послуг) від 28.11.2023 року на суму 171 700,00 грн (а. с. 10 - 13).

Загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем на користь ТОВ «МАКАРТРАНС» становить 343 400,00 грн, проте, як стверджує позивач дані кошти не були сплачені відповідно до умов договору.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було здійснено направлення на адресу відповідача претензію (вих. № 25/03/24-01 від 25.03.2024 року), що підтверджується описом вкладення від 26.03.2024 року, поштовою накладною №4410109800595 від 26.03.2024 року та фіскальним чеком від 26.03.2024 року (а. с. 15 - 17). Дану претензію відповідач отримав 29.03.2024 року, що підтверджується інформацію з інтернетсайту АТ "Укрпошта" (а. с. 18).

Однак ТОВ "МД РЕСУРС" на дану претензію відповідь не надало, кошти не сплатило.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 343 400,00 грн основного боргу за надані послуги перевезення.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за договором № №28/07-2Т перевезення вантажів від 28.07.2023 року на суму 343 400,00 грн. Так, судом досліджено надані позивачем заявки на міжнародне перевезення вантажу, Акти виконаних робіт (послуг) та міжнародні товарно транспортні накладні та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплений печатками, тож приймається судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № №28/07-2Т перевезення вантажів від 28.07.2023 року на вищевказану суму.

Експедитор зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені перевізником, протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інше не узгоджено сторонами у заявці (п. 4.5 договору).

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги не розрахувався в повному обсязі.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань за договором № №28/07-2Т перевезення вантажів від 28.07.2023 року щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за транспортні послуги і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 343 400,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів у спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 343 400,00 грн основного боргу за транспортні послуги обґрунтовані, відповідачем не спростовані та не заперечуються, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4 120,80 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, ідентифікаційний код 44811440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" (вул. Нова, 6А, смт. Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101, ідентифікаційний код 40799729) 343 400,00 грн основного боргу та 4 120,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 19.08.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко