Ухвала

від 23.01.2025 по справі 917/796/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

23.01.2025 Справа № 917/796/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Михатило А.В., представники учасників справи в судове засідання не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17158 від 17.12.2024 р.) у справі № 917/796/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС", вул. Нова, 6А, смт. Ратне, Ковельський район, Волинська область, 44101

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС", вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623

про стягнення 343 400,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/1796/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" про стягнення заборгованості за договором №28/07-2Т перевезення вантажів від 28.07.2023 року у розмірі 343 400,00 грн (вх. № 855/24).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" 343 400,00 грн основного боргу та 4 120,80 грн витрат по сплаті судового збору.

17.09.2024 року на виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.

24.10.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича надійшла заява, в якій приватний виконавець просить суд звернути стягнення на грошові кошти у розмірі 382 777,49 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ" (код ЄДРПОУ38960764) та яке має заборгованість перед ТОВ "МД РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 44811440) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 року у справі №910/4322/24, що набрало законної сили 24.09.2024 року, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням №76300385.

Ухвалою від 07.11.2024 року суд задовольнив зазначену заяву та звернув стягнення на грошові кошти в розмірі 382 777,49 грн, які належать ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (пров. Бехтерівський, 4-Б, офіс 31, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38960764 ) та яке має заборгованість перед ТОВ «МД РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 44811440, вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623 ) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 910/4322/24, що набрало законної сили 24.09.2024, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 76300385.

17.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, в якій приватний виконавець просив суд звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ", яке має заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (вх. № 17158).

Ухвалою від 19.12.2024 року суд призначити розгляд заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17158 від 17.12.2024 р.) на 30.12.2024 року на 10:00 год., явку представників учасників визнав не обов`язковою. Запропонував учасникам справи та Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" надати суду письмові пояснення, в яких викласти свою позицію щодо заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л.

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 30.12.2024 року не відбулося.

Ухвалою від 13.01.2025 року суд призначив розгляд заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17158 від 17.12.2024 р.) на 23.01.2025 року на 11:40 год.

Ухвали від 19.12.2024 року та 13.01.2025 року надіслані учасникам справи, приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Скрипнику В. Л. та Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Вказані особи отримали ухвали суду, що підтверджується довідками про доставку ухвал в їх електронні кабінети в Електронному суді (а. с. 102 105, 109 - 112).

Пояснень, заяв, клопотань від учасників справи, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" до суду до судового засідання не надходило.

Розглянувши у судовому засіданні 23.01.2025 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17158 від 17.12.2024 року), суд зазначає таке.

В обґрунтування заяви приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. посилається на те, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №76300385, відкрите 15.10.2024 року, з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 17.09.2024 у справі № 917/796/24, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКАРТРАНС" 343 400,00 грн основного боргу та 4 120,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Як свідчать заява приватного виконавця та додатки до неї, одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження винесено і постанову про стягнення з боржника основної винагороди на суму та постанову розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму. Сума, яка підлягає стягненню з боржника ТОВ «МД РЕСУРС» у зв`язку з виконанням наказу Господарського суду Полтавської області № 917/796/24 в межах виконавчого провадження № 76300385 з урахуванням суми основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження становить 382 777,49 грн.

В ході примусового виконання рішення суду приватним виконавцем виявлено дебіторську заборгованість боржника, зокрема встановлено, що ТОВ «МД РЕСУРС» (боржник) є позивачем у справі №910/4117/24.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/4117/24, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, задоволено позовні вимоги ТОВ «МД РЕСУРС» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, оф. 810; ідентифікаційний код: 44679070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 8-Д, корп. А, офіс 210; ідентифікаційний код: 44811440) 693 145,00 грн. - основного боргу, 67 235,00 грн. - пені, та 11 405,70 грн. - судового збору.

Тобто, рішення набрало законної сили 01.10.2024 року. При цьому, приватний виконавець зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі № 910/4117/24 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Стандартоіл Київ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у господарській справі №910/4117/24. За таких умов наявне рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі № 910/4117/24, що набрало законної сили та яким встановлено заборгованість ТОВ "Стандартоіл Київ" перед ТОВ «МД РЕСУРС» у розмірі 771 785,57 грн.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, положень ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України № 1404-VIII передбачає низку заходів примусового виконання рішень, серед яких, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України № 1404-VIII).

Виконуючи рішення суду, виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ч. 1, 4 ст. 53 Закону України № 1404-VIII).

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено ст. 336 ГПК України.

Так, суд, що розглядав справу, як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Системний аналіз приписів ст. 53 Закон України № 1404-VIII та ст. 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому, за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

З аналізу наведених статей вбачається, що до інших осіб у розумінні ст. 53 Закону України № 1404-VII виконавцями вчиняються такі ж заходи примусового виконання рішення як і до боржника, зокрема, звернення стягнення на кошти.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19.

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, є заходом примусового виконання рішення.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. (Подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19).

При цьому, суд не має права втручатися в діяльність державного виконавця щодо вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Повноваження виконавчої служби щодо прийняття відповідних рішень у виконавчому провадженні за своєю правовою природою є дискреційним, однак такі повноваження не є необмеженими.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17 та постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

Як було зазначено судом вище, ухвалою від 07.11.2024 року судом вже було задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 14201від 24.10.2024 р.) у справі № 917/796/24; звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 382 777,49 грн, які належать ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (пров. Бехтерівський, 4-Б, офіс 31, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38960764 ) та яке має заборгованість перед ТОВ «МД РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 44811440, вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623 ) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 910/4322/24, що набрало законної сили 24.09.2024, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 76300385.

Суд відмічає, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, відповідно до ухвали від 07.11.2024 року судом вже було здійснено заходи примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024року по справі №917/795/24, а саме: суд звернув стягнення на грошові кошти в розмірі 382 777,49 грн, які належать ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» (пров. Бехтерівський, 4-Б, офіс 31, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 38960764 ) та яке має заборгованість перед ТОВ «МД РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 44811440, вул. В. Пугачова, 8Д, каб. 210, м. Кременчук, Полтавська область, 39623) на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 910/4322/24, що набрало законної сили 24.09.2024, в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 76300385.

Законом України № 1404-VIII визначено обов`язки виконавця, зокрема обов`язок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін. За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово.

Відповідно до ст. 53 Закону України № 1404-VIII виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Звертаючись 17.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області із заявою про звернення стягнення на грошові кошти ТОВ "Стандартоіл Київ", яке має заборгованість перед ТОВ "МД РЕСУРС" (вх. № 17158), приватний виконавець не навів суду доводів та не надав доказів систематичного проведення перевірки майнового стану ТОВ «МД РЕСУРС» та ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ», а також доказів неможливості виконання ухвали суду від 07.11.2024 року. Приватним виконавцем не зазначено, які дії ним вчинялися в порядку ст. 53 Закону України № 1404-VIII.

Станом на дату розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (вх. № 17158від 17.12.2024 року) ухвала Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 року по справі №917/1796/24 про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 382 777,49 грн, які належать ТОВ «А.Т. СМАРТ ТРЕЙДИНГ» та яке має заборгованість перед ТОВ «МД РЕСУРС» є чинною; будучи виконавчим документом, дана ухвала не була визнана такою, що не підлягає виконанню.

Наведене вище в сукупності виключає можливість задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ", яке має заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (вх. № 17158).

Стаття 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви , а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з аналізу зазначених норм процесуального права, обов`язок доказування тих обставин, на які посилаються учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог або заперечень покладено на сторони. При цьому, суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених заявником вимог, наведених ним обґрунтувань та наданих доказів, приймаючи до уваги положення ст. 336 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Керуючись статтями 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником (вх. № 17158 від 17.12.2024 р.) у справі № 917/796/24 - відмовити.

Ухвала підписана 28.01.2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко