Ухвала

від 19.08.2024 по справі 922/2859/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"19" серпня 2024 р. м. ХарківСправа № 922/2859/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

без виклику учасників справи,

розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 2859/24 від 13.08.2024)

за позовом Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 76/2, код ЄДРПОУ 09620081)

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Науково-технічне підприємство «УКРПРОМЕНЕРГО» (61050, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, код ЄДРПОУ 30358542)

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 66830,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "СКАЙ БАНК" звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний Суд» ЄСІТС з позовною заявою (вх. № 2859/24 від 13.08.2024) до ПрАТ «Науково-технічне підприємство «УКРПРОМЕНЕРГО», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 66830,16 грн грн; а також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною 2 ст. 16 ГПК України передбачено, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до ст. 58 ГПК України, представниками у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 60 ГПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Тобто, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Також Велика Палата Верховного Суду в указаній ухвалі зазначає, що вказане не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, діяти від імені юридичної особи у господарських судах можуть: представники - адвокати або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), повноваження якої на самопредставництво мають підтверджуватись документами, з яких вбачається належність такої особи до керівника або суб`єкта, якому надано право на самопредставництво положеннями закону, або статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі № 910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.

Суд зауважує на тому, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону №755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Судом встановлено, що позовну заяву АТ "СКАЙ БАНК" (вх. № 2859/24 від 13.08.2024) від імені зазначеної юридичної особи підписано із застосуванням особистого електронного підпису та подано до суду представником ОСОБА_1 через його електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Разом з тим, заявником до вказаної позовної заяви не додано документи, визначені ст. 56 або ст. 60 ГПК України, які б підтверджували наявність у Літвінова Олексія Віталійовича повноважень діяти від імені позивача - АТ "СКАЙ БАНК" в порядку самопредставництва (зокрема: статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо) або документів на підтвердження її повноважень діяти в якості представника позивача (зокрема: довіреності від імені вказаної юридичної особи за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами); ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу").

Наявна у матеріалах позову електронна довіреність на справу на провадження № б/н від 11.04.2024 (у порядку передоручення), яка начебто була видана керівником - АТ "СКАЙ БАНК" Галієвим Р.У. представнику ОСОБА_1 , не є належним доказом на підтвердження наявності у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені позивача - АТ "СКАЙ БАНК" в якості представника, оскільки ця довіреність не містить підпису (електронного підпису) зазначеної посадової особи, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 60 ГПК України.

Зазначені обставини свідчать, що позовну заяву АТ "СКАЙ БАНК" (вх. № 2859/24 від 13.08.2024) подано без дотримання процесуальних вимог ч. 5 ст. 164 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

На підставі зазначеного, враховуючи, що позовну заяву подано без дотримання процесуальних вимог ч. 5 ст. 164 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність залишити без руху вказану позовну заяву в поряду ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду документів, визначених ст. 56 або ст. 60 ГПК України, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені позивача - АТ "СКАЙ БАНК", зокрема на підписання та подання до суду позовної заяви в порядку самопредставництва (зокрема: статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо) або документів на підтвердження повноважень діяти в якості представника позивача (зокрема: довіреності від імені вказаної юридичної особи за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами); ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу").

Також, згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1-6 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, який був затверджений Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 та набрав чинності з 01.09.2021, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем - АТ "СКАЙ БАНК" до позовної заяви, в якості доказів на підтвердження заявлених ним позовних вимог, надано електронні копії доказів у форматі PDF (кредитний договір, додатки та додаткові угоди до цього договору, меморіальні ордери тощо), які виготовлені зроблені з паперових ксерокопій документів, незасвідчених належним чином, що викликає у суду сумніви стосовно відповідності поданих копій (електронний копій) їх оригіналам. А відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, що свідчить про подання позовної заяви без додержання процесуальних вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем в порушення вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суд залишає без руху вказану позовну заяву, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналів або належно засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України, у разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Крім того, відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з ч. 8 ст. 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

За приписами ч. 5, 6, 7 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, відповідач - ПрАТ «Науково-технічне підприємство «УКРПРОМЕНЕРГО» зобов`язаний мати зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі по тексту ЄСІТС).

Проте, як було встановлено судом, на момент постановлення судом даної ухвали відповідач - ПрАТ «Науково-технічне підприємство «УКРПРОМЕНЕРГО» не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи.

На підставі викладеного, з огляду на вимоги ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність повідомити відповідачу про обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 6, 42, 56, 60, ч. 1-6 ст. 91, ч. 2, 5 ст. 164, ч. 1, 2 ст. 174, ст. 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву АТ "СКАЙ БАНК" (вх. № 2859/24 від 13.08.2024).

2. Надати позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду:

- документів, визначених ст. 56 або ст. 60 ГПК України, які б підтверджували наявність у Літвінова Олексія Віталійовича повноважень діяти від імені позивача - АТ "СКАЙ БАНК", зокрема на підписання та подання до суду позовної заяви в порядку самопредставництва (зокрема: статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо) або документів на підтвердження повноважень діяти в якості представника позивача (зокрема: довіреності від імені вказаної юридичної особи за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами); ордеру, виданого відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу");

- оригіналів або належно засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі усунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися поданою в день первинного її подання та прийнята до розгляду господарського суду, про що суд постановить ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 ГПК України. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.

4. Повідомити відповідачу - ПрАТ «Науково-технічне підприємство «УКРПРОМЕНЕРГО» про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

5. Направити ухвалу позивачу та відповідачу.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 19.08.2024.

СуддяН.А. Новікова