Рішення

від 15.11.2024 по справі 922/2859/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2859/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2859/24

за позовом Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 76/2, код ЄДРПОУ 09620081)

до відповідача - Приватного акціонерного товариства Науково-технічне підприємство УКРПРОМЕНЕРГО (61050, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, код ЄДРПОУ 30358542)

про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 66830,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

АТ "СКАЙ БАНК" звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему Електронний Суд ЄСІТС з позовом до ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО про стягнення 66830,16 грн заборгованості, а також 2422,40 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредиту № 28-1-07-88 (кредитна лінія) від 13.01.2021 в частині сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області, після усунення позивачем недоліків позову, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2859/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив, а також повідомлено відповідачу - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6, ч.7 ст. 42 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу (АТ "СКАЙ БАНК") в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, а також відповідачу (ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО) і кінцевому бенефіціарному власнику та керівнику відповідача (Соловей О.І.) - в паперовому вигляді листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень на їх адреси (які зазначені позивачем у позові та вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідач - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копії ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, що були направлені на адресу відповідача та на адресу кінцевого бенефіціарного власника і керівника відповідача, не вручені адресатам та повернулися за зворотною адресою до суду з довідками працівників оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» про причину повернення поштового відправлення: «за закінченням терміну зберігання», що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про їх належне повідомлення про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодного доказу для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення учасників справи, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2021 між АТ "СКАЙ БАНК" (Банком) та ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО (Позичальником) укладено договір кредиту № 28-1-07-88 (кредитна лінія), згідно з умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику поновлювану кредитну лінію з сумою ліміту кредитування 700.000,00 грн, зі строком повернення по 12.01.2022 включно, з нарахуванням 15% річних процентів (фіксована процентна ставка), з метою поповнення обігових коштів для ведення господарської діяльності, на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, визначені цим Договором та виконати свої зобов`язання перед Банком за цим Договором в повному обсязі.

У подальшому між сторонами укладено Додатковий договір № 1 від 12.01.2022 до вищезазначеного Договору кредиту, яким сторони домовилися пункт 1.1 Розділу 1 Договору кредиту викласти в новій редакції, згідно з якою збільшено суму ліміту кредитування до 1.000.000,00 грн та збільшено строк повернення кредитних коштів до 11.01.2023 включно.

Згідно з пп. 3.2.1, 3.2.3 п. 3.2 Розділу 3 Договору кредиту, Позичальник зобов`язується забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату процентів, комісій, згідно умов даного Договору та додаткових договорів до нього. Сплату процентів та комісії за користування кредитом Позичальник має здійснювати не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти та комісії за користування кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником до моменту повного виконання ним своїх зобов`язань за цим Договором. Сплив строку повернення кредиту, визначеного п. 1.1 Договору, у випадку прострочення повернення кредиту не звільняє Позичальника від обов`язку зі сплати процентів за користування кредитом.

За умовами пп. 3.3.3 п. 3.3 Розділу 3 Договору кредиту, при порушенні Позичальником строків платежу по кредиту, процентів за його користування, комісій та штрафних/господарських санкцій, передбачених даним Договором, а також порушення умов даного Договору та договорів, укладених з метою забезпечення належного виконання кредитного зобов`язання за даним Договором, Банк має право видавати розпорядження про примусове списання простроченої заборгованості, а також здійснювати договірне списання простроченої заборгованості з поточних рахунків Позичальника відповідно до умов даного Договору і вимог чинного законодавства України (розділ 4 цього Договору).

Відповідно до пп. 3.3.8 п. 3.3 Розділу 3 Договору кредиту, Банк має право відмовитися від надання позичальникові кредиту повністю або частково шляхом зменшення встановленого ліміту кредитування, у випадках: недостатнього забезпечення кредитними ресурсами; порушення процедури визнання Позичальника банкрутом; порушення Позичальником встановленого даним Договором зобов`язання цільового використання кредиту; наявності простроченої заборгованості по кредиту; погіршення фінансового стану Позичальника; невиконання або неналежного виконання умов даного Договору та/або умов Договорів, що укладені в забезпечення належного використання кредитних зобов`язань за даним Договором; втрати або знищення ринкової вартості засобів забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором; за наявність інших обставин, що свідчать про те, що наданий Позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Відповідно до пп. 3.3.15 п. 3.3 Розділу 3 Договору кредиту, Банк вправі вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а також комісії та штрафних/господарських санкцій передбачених цим Договором або законом в строк та на умовах визначених Банком у випадку невиконання Позичальником умов даного Договору або порушення зобов`язань за даним Договором, виявлення нецільового використання кредиту відповідно до пп. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) Заставодавцем/ Іпотекодавцем/Поручителем зобов`язань за Договором, встановлених вказаними забезпечувальними Договорами, а також у випадку втрати забезпечення виконання кредитного зобов`язання або погіршення його умов при обставинах, за які Заставодавець/Іпотекодавець/Поручитель не несе відповідальності.

Відповідно до п. 7.1 Розділу 7 Договору кредиту, строк дії даного Договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності) і до моменту повного погашення кредиту та процентів за його користування, комісій та штрафних/господарських санкцій передбачених даними Договором, а також повного виконання Сторонами умов цього Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач - Банк АТ "СКАЙ БАНК" виконав належним чином свої зобов`язання за Договором кредиту, надав Позичальнику (відповідачу) кредитні кошти, що підтверджується наданими до позову меморіальними ордерами про видачу коштів та банківськими виписками по рахунку відповідача.

Відповідач - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО, у свою чергу, повернув Банку отримані кредитні кошти в повному обсязі, проте передбачені Договором проценти за користування кредитом сплатив частково на суму 6320,55 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за процентами, яка станом на 05.08.2024 становить 66830,16 грн. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами,встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - АТ "СКАЙ БАНК" та відповідачем - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО на підставі укладеного між ними договору кредиту (кредитна лінія) від 13.01.2021 № 28-1-07-88, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є кредитним договором, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку з чим зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Як було встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач - Банк АТ "СКАЙ БАНК" виконав належним чином свої зобов`язання за Договором кредиту, надав Позичальнику (відповідачу) кредитні кошти, що підтверджується наданими до позову меморіальними ордерами про видачу коштів та банківськими виписками по рахунку відповідача.

Відповідно до умов п. 1.1 Розділу 1 Договору кредиту в редакції Додаткового договору № 1 від 12.01.2022 до вказаного Договору кредиту, остаточний строк повернення кредитних коштів та сплати процентів (15% річних) за користування кредитними коштами за цим Договором спливає 11.01.2023.

Втім, відповідач - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО не виконав належним чином своїх зобов`язань за Договором кредиту, отримані кредитні кошти (тіло кредиту) повернув Банку в повному обсязі, проте проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних сплатив лише частково на суму 6320,55 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за процентами, яка станом на 05.08.2024 становить 66830,16 грн.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Станом на дату ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано суду докази на підтвердження погашення відповідачем - ПрАТ НТП УКРПРОМЕНЕРГО наявної у нього заборгованості зі сплати процентів річних по Договору кредиту в розмірі 66830,16 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по Договору кредиту суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений вірно, а тому, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, всупереч ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем зі сплати процентів річних по Договору кредиту в розмірі 66830,16 грн, а також доказів, які б свідчили про сплату ним вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 66830,16 грн заборгованості є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим задовольняє вказані позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивач у позовній заяві, поданій через підсистему Електронний суд ЄСІТС, заявив позовні вимоги майнового характеру на суму 66830,16 грн, отже до сплати за подання до суду зазначеної позовної заяви підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тобто у мінімальному розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (з урахуванням подання позову в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Позивач до матеріалів позовної заяви надав належні докази про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Науково-технічне підприємство УКРПРОМЕНЕРГО (61050, м. Харків, вул. Військова, буд. 37, код ЄДРПОУ 30358542) на користь Акціонерного товариства "СКАЙ БАНК" (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 76/2, код ЄДРПОУ 09620081) 66830,16 грн заборгованості, а також 2422,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 15.11.2024.

СуддяН.А. Новікова