Постанова

від 08.08.2024 по справі 910/6583/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6583/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Верхацького І. В. (адвоката), Лисенка В. О. (адвоката),

відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Башарова В. Є. (адвоката),

третьої особи (відповідача за зустрічним позовом) - Сідєльнікова А. В. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 (колегія суддів: Корсак В. А. - головуючий, Євсіков О. О., Демидова А. М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 (суддя Карабань Я. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання",

про стягнення 291 039 866,10 грн,

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання"

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (далі - АТ "БАНК АЛЬЯНС") про стягнення суми грошових коштів у розмірі 291 039 866,10 грн, з яких: 243 950 000,00 грн - основний борг за банківською гарантією, 22 523 602,74 грн - пеня, 2 205 575,24 грн - 3% річних та 22 360 688,02 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" (далі - ТОВ "Одесагаз-Постачання") умов індивідуального договору від 28.04.2021 № 1/21/22-ОГП до рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 28.04.2021 № 1рд-ОГП у частині повної та своєчасної оплати отриманого природного газу. Тому ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зазначало, що в нього виникло право на отримання коштів за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12.

1.3. АТ "БАНК АЛЬЯНС" 03.10.2022 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" про визнання такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії від 23.09.2021 № 2742-21/12.

1.4. Зустрічна позовна заява АТ "БАНК АЛЬЯНС" мотивована тим, що вимога за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12 не була належним чином представлена, була отримана після завершення строку дії гарантії, а тому банківська гарантія є такою, що не підлягає виконанню.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, у задоволенні первісного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмовлено в повному обсязі.

Зустрічний позов АТ "БАНК АЛЬЯНС" задоволено, визнано такою, що не підлягає виконанню, банківську гарантію від 23.09.2021 № 2742-21/12, видану АТ "БАНК АЛЬЯНС", бенефіціар - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", принципал - ТОВ "Одесагаз-Постачання".

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що згідно з умовами банківської гарантії від 23.09.2021 № 2742-21/12 письмова вимога бенефіціара повинна бути надіслана на адресу АТ "БАНК АЛЬЯНС", зазначену в банківській гарантії, та отримана банком не пізніше 17:00 години за київським часом строку дії гарантії, а саме: 01.04.2022. Водночас суд першої інстанції зазначив, що вимога ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (бенефіціара) отримана АТ "БАНК АЛЬЯНС" (банком-гарантом) лише 07.04.2022, тобто після закінчення терміну дії гарантії. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови АТ "БАНК АЛЬЯНС" у задоволенні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12 у зв`язку із припиненням зобов`язань гаранта за гарантією через сплив строку її дії. Суд першої інстанції зазначив, що не бере до уваги доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про направлення Акціонерному банку "УКРГАЗБАНК" (далі - АБ "УКРГАЗБАНК") СВІФТ-повідомлення від 18.03.2022 на СВІФТ-адресу банку-гаранта з додатками, оскільки умовами виданої гарантії передбачено, що оригінал письмової вимоги повинен бути надісланий за адресою банку-гаранта, тобто: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, тому належним представленням вимоги до виконання є саме подання вимоги за поштовою адресою банку-гаранта, а не на СВІФТ-адресу.

2.3. Північний апеляційний господарський суд зауважив, що висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічних позовних вимог є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального права.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/6583/22 повністю, ухвалити нове рішення, яким первісний позов ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити повністю та стягнути з АТ "АЛЬЯНС БАНК" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" борг у загальній сумі 291 039 866,10 грн, з яких: 243 950 000,00 грн - основний борг, 22 523 602,74 грн - пеня, 2 205 575,34 грн - 3% річних та 22 360 688,02 грн - інфляційні втрати; у задоволенні зустрічного позову АТ "АЛЬЯНС БАНК" - відмовити у повному обсязі.

3.2. Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що суди неправильно тлумачили та застосували норми матеріального права, а саме: частини 2, 4 статті 563, частину 1 статті 565 Цивільного кодексу України, статтю 5, частини 1, 3 статті 7, частини 1, 2 статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також не застосували підпункти 7, 11 пункту 3, пункти 13, 36 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, та пункт "d" статті 2 Уніфікованих правил для гарантії за вимогою в редакції 1992 року, які підлягали застосуванню. При цьому, на думку скаржника, відсутній висновок щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що належним представленням вимоги платежу за банківською гарантією є виключно надіслання на поштову адресу банку-гаранта оригіналу вимоги платежу в письмовій формі через банк бенефіціара, а також про те, що СВІФТ-повідомлення є виключно підтвердженням того, що підпис на вимозі належить уповноваженій особі бенефіціара.

3.3. АТ "БАНК АЛЬЯНС" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/6583/22 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" залишити без задоволення. АТ "БАНК АЛЬЯНС" зазначає, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права є необґрунтованими, оскільки згідно з умовами виданої гарантії належним представленням вимоги є подання оригіналу вимоги за поштовою адресою гаранта, а не на СВІФТ-адресу, через банк бенефіціара, та отримання вимоги банком-гарантом у строк, передбачений гарантією. За таких обставин, за твердженням АТ "БАНК АЛЬЯНС", відповідно до положень статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму відповідної гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. При цьому АТ "БАНК АЛЬЯНС" посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17, від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 07.12.2021 у справі № 910/2831/20, від 21.12.2021 у справі № 910/17772/20.

3.4. ТОВ "Одесагаз-Постачання" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/6583/22 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - без задоволення. ТОВ "Одесагаз-Постачання" вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми чинного законодавства, зокрема, положення Цивільного кодексу України, вимоги Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, та керувалися саме умовами банківської гарантії щодо належного представлення документів за гарантією.

3.5. ТОВ "Одесагаз-Постачання" надіслало до Верховного Суду додаткові пояснення від 12.08.2023 до відзиву на касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

3.6. ТОВ "Одесагаз-Постачання" подало 27.06.2024 через систему "Електронний суд" пояснення у справі № 910/6583/22 з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20.

3.7. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" подало 08.07.2024, 02.08.2024 через систему "Електронний суд" письмові пояснення у справі № 910/6583/22.

3.8. ТОВ "Одесагаз-Постачання" подало 08.07.2024 через систему "Електронний суд" заперечення на пояснення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 08.07.2024 у справі № 910/6583/22, а також 07.08.2024 - заперечення на пояснення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 02.08.2024 у справі № 910/6583/22.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.04.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Одесагаз-Постачання" (покупець) укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу № Ірд-ОГП (далі - рамковий договір), який (включаючи зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - "індивідуальний договір".

4.2. 28.04.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" укладено індивідуальний договір № 1/21/22-ОГП до рамкового договору (далі - індивідуальний договір).

4.3. 15.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" укладено додаткову угоду № 1-10-ОГП про внесення змін до індивідуального договору в частині обсягу природного газу, який буде прийнятий ТОВ "Одесагаз-Постачання" від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період поставки "Жовтень 2021" та встановлений в обсязі 29 750,000 тис. куб. м, договірна ціна за вказаний період складає 243 950 000,00 грн.

4.4. Суди попередніх інстанцій зазначили, що протягом періоду поставки "Жовтень 2021" ТОВ "Одесагаз-Постачання" ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було передано природний газ обсягом 29 750 тис. куб. м на суму 243 950 000 грн, що зазначено в комерційному акті приймання-передачі природного газу від 31.10.2021 № 1К 1-Ю-ОГП.

4.5. 01.11.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" укладено угоду № 2-11-ОГП, якою встановлено граничні строки оплати, в тому числі за період поставки "Жовтень 2021"- 28.02.2022 (включно), за умови оформлення ТОВ "Одесагаз-Постачання" до 05.11.2021 відповідних змін до банківської гарантії, наданої як забезпечення своїх платіжних зобов`язань.

4.6. 01.11.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" укладено додаткову угоду про дострокове розірвання рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 28.04.2021 № Ірд-ОГП.

4.7. Крім того, на виконання пункту 12 індивідуального договору ТОВ "Одесагаз-Постачання" (принципал) було передано банківську гарантію від 23.09.2021 № 2742-21/12, видану АТ "БАНК АЛЬЯНС" (банк-гарант) на замовлення принципала, відповідно до якої банк-гарант надав ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (бенефіціару) гарантію та взяв на себе безумовне та безвідкличне зобов`язання сплатити бенефіціару суму, яка не перевищує UAH (980) 243 950 000,00 грн (далі - сума гарантії), протягом п`яти банківських днів з дати одержання письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією (далі - вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

4.8. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до умов банківської гарантії вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити:

- посилання на номер і дату цієї гарантії;

- повідомлення про невиконання / неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечених цією гарантією;

- підпис уповноваженої особи бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара;

- платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати гарантією.

Оригінал вимоги повинен бути надісланий на зазначену адресу банку-гаранта через банк бенефіціара - АБ "УКРГАЗБАНК", код банку 320478, код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: Україна, 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16- 22, СВІФТ-код UGASUAUK, який підтвердить автентичним СВІФТ-повідомленням на СВІФТ-адресу банку-гаранта ALJSUAUK з посиланням на реквізити цієї гарантії та вимоги, що підпис на вимозі належить уповноваженій особі бенефіціара.

4.9. 04.11.2021 сторони внесли зміни № 1 до банківської гарантії від 23.09.2021 № 2742-21/12, якими було продовжено строк дії гарантії до 01.04.2022 включно та зазначено, що будь-яка вимога за гарантією має бути отримана банком-гарантом не пізніше 17:00 годин за київським часом цієї дати.

4.10. 17.03.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" направило через АБ "УКРГАЗБАНК" за вих. № 125/01-1045 вимогу платежу за банківською гарантією виконання зобов`язань від 23.09.2021 № 2742-21/12 зі змінами № 1 від 04.11.2021, в якій зазначило про невиконання принципалом умов індивідуального договору до рамкового договору з додатковими угодами в частині оплати договірної вартості газу в сумі 243 950 000, 00 грн.

4.11. Суди попередніх інстанцій зазначили, що листом АБ "УКРГАЗБАНК" від 12.07.2022 вих. № 130/13030/2022 підтверджено надсилання 28.02.2022, 18.03.2022 та 30.03.2022 автентичних СВІФТ-повідомлень до АТ "БАНК АЛЬЯНС", зокрема, стосовно вимоги платежу від 17.03.2022 за вих. № 125/01-1045, а також зазначено, що 31.03.2022 було надіслано банку-гаранту засобами поштового зв`язку (Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", номер відправлення 5900805388854) оригінальні примірники вимог та підтверджень дійсності підписів на вимогах і повноважень осіб, які підписали вимоги. Зазначені вимоги були отримані банком-гарантом 07.04.2022.

4.12. Листом від 22.04.2022 за вих. №21.2.4/971 АТ "БАНК АЛЬЯНС відмовило ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у виплаті суми банківської гарантії в розмірі 243 950 000,00 грн згідно з вимогою від 17.03.2022 № 125/01-1045 з посиланням на те, що вимога отримана після закінчення строку дії гарантії, тому зобов`язання банку за гарантією на дату отримання вимоги є такими, що припинилися.

4.13. Спір за первісним позовом виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для стягнення коштів за банківською гарантією, а спір за зустрічним позовом виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/6583/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 15.08.2023.

У судовому засіданні 15.08.2023 оголошено перерву до 22.08.2023.

Верховний Суд постановив ухвалу від 22.08.2023 у справі № 910/6583/22, якою зупинив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/17772/20.

17.05.2024 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/17772/20, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.06.2024.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 910/6583/22 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22.

У судовому засіданні 02.07.2024 оголошено перерву в розгляді касаційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22 до 09.07.2024.

09.07.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання від АТ "Банк Альянс" про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника відповідача - адвоката Башарова В. Є., що є представником АТ "Банк Альянс" у цій справі.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 910/6583/22 оголошено перерву в розгляді касаційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22 до 08.08.2024.

З урахуванням наведених обставин зупинення провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а також оголошення перерв у розгляді касаційної скарги, в тому числі у зв`язку із задоволенням клопотання АТ "БАНК АЛЬЯНС", ця справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і розгляду касаційної скарги.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Таким чином, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.

5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.

5.4. Предметом первісного позову у справі, що розглядається, є вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" як бенефіціара до АТ "БАНК АЛЬЯНС" як банку-гаранта про стягнення за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12 грошових коштів у зв`язку з невиконанням ТОВ "Одесагаз-Постачання" як принципалом зобов`язань за договором купівлі-продажу природнього газу в частині оплати.

Предметом зустрічного позову є вимоги АТ "БАНК АЛЬЯНС" як банку-гаранта до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" як бенефіціара та ТОВ "Одесагаз-Постачання" як принципала про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, у зв`язку з тим, що вимога за банківською гарантією № 2742-21/12 від 23.09.2021 не була належним чином представлена (була отримана після завершення строку дії гарантії).

5.5. Колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі виникли у зв`язку з відмовою АТ "БАНК АЛЬЯНС" виконати зобов`язання за банківською гарантією, якою забезпечувалося виконання зобов`язань ТОВ "Одесагаз-Постачання" за договором купівлі-продажу природного газу, укладеним між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "Одесагаз-Постачання".

5.6. Суд першої інстанції у справі № 910/6583/22, відмовляючи у задоволенні первісного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та задовольняючи зустрічний позов АТ "БАНК АЛЬЯНС", зазначив, що згідно з умовами банківської гарантії від 23.09.2021 № 2742-21/12 письмова вимога бенефіціара повинна бути надіслана на адресу АТ "БАНК АЛЬЯНС", зазначену в банківській гарантії, та отримана банком не пізніше 17:00 години за київським часом строку дії гарантії, а саме: 01.04.2022. Водночас суд першої інстанції встановив, що вимога ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (бенефіціара) отримана АТ "БАНК АЛЬЯНС" (банком-гарантом) лише 07.04.2022, тобто після закінчення терміну дії гарантії.

Тому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність відмови АТ "БАНК АЛЬЯНС" у задоволенні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12 у зв`язку Із припиненням зобов`язань гаранта за гарантією через сплив строку її дії.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що не бере до уваги доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо направлення АБ "УКРГАЗБАНК" СВІФТ-повідомлення від 18.03.2022 на СВІФТ-адресу банку-гаранта з додатками, оскільки умовами виданої гарантії передбачено, що оригінал письмової вимоги повинен бути надісланий за адресою банку-гаранта, а саме: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50. Тобто, як зауважив суд першої інстанції, належним представленням вимоги до виконання є саме подання вимоги за поштовою адресою банку-гаранта, а не на СВІФТ-адресу.

Суд першої інстанції також відхилив посилання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на те, що гарантія пред`явлена в межах строку її дії. При цьому суд першої інстанції послався на те, що умовами гарантії, які мають застосовуватися сторонами під час її виконання, встановлено, що строк належного пред`явлення вимоги обчислюється не з дати подачі вимоги, а з дати отримання вимоги гарантом. Проте суд першої інстанції зазначив, що АТ "БАНК АЛЬЯНС", виходячи з дати і часу направлення вимоги, не мав будь-якої можливості отримати вимогу в строк дії гарантії.

5.7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням установленої судами правомірної відмови АТ "БАНК АЛЬЯНС" у задоволенні вимоги бенефіціара про сплату коштів за банківською гарантією вважає, що висновки місцевого господарського суду про відмову в задоволенні первісного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та про задоволення зустрічних вимог АТ "БАНК АЛЬЯНС" є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального законодавства.

5.8. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", не погодившись із судовими рішеннями, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.9. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.10. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.11. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

5.12. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.13. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що суди неправильно тлумачили та застосували норми матеріального права, а саме: частини 2, 4 статті 563, частину 1 статті 565 Цивільного кодексу України, статтю 5, частини 1, 3 статті 7, частини 1, 2 статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також не застосували підпункти 7, 11 пункту 3, пункти 13, 36 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, та пункт "d" статті 2 Уніфікованих правил для гарантії за вимогою в редакції 1992 року, які підлягали застосуванню. При цьому, на думку скаржника, відсутній висновок щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах. ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" також стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що належним представленням вимоги платежу за банківською гарантією є виключно надіслання на поштову адресу банку-гаранта оригіналу вимоги платежу в письмовій формі через банк бенефіціара, а також про те, що СВІФТ-повідомлення є виключно підтвердженням того, що підпис на вимозі належить уповноваженій особі бенефіціара.

5.14. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає таке.

5.15. Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій / контргарантій та їх виконання врегульовано положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, а також Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, Уніфікованими правилами для гарантії за вимогою в редакції 1992 року.

5.16. Відповідно до частин 1, 4 статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

5.17. Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

5.18. Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

5.19. Частинами 1, 3 статті 563 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

5.20. Частиною 2 статті 564 Цивільного кодексу України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

5.21. Відповідно до частин 1, 3 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

5.22. Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 сформував висновки щодо застосування статті 200 Господарського кодексу України та статей 560, 562, 563, 564, 565 Цивільного кодексу України і зазначив про те, що забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов`язання, незалежне від зобов`язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов`язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак, і про те, чи припинене основне зобов`язання виконанням, гарант не вправі.

Гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

5.23. Гарантія - це односторонній правочин, за яким у гаранта виникає обов`язок на вимогу бенефіціара сплатити йому певну грошову суму внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань, забезпечених цією гарантією. Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 904/1156/19).

5.24. Колегія суддів також зазначає, що згідно з пунктом 1 статті 2 Уніфікованих правил Міжнародної торгівельної палати для гарантій на першу вимогу 1992 року (публікація Міжнародної торгово-промислової палати № 458 від 1992 року) банківська гарантія означає будь-яку гарантію або платіжне зобов`язання банку, страхової компанії або будь-якої іншої юридичної або фізичної особи (гарант), видану у письмовій формі, та яка містить зобов`язання виплатити грошову суму у разі подання письмової платіжної вимоги, складеної відповідно до її умов, а також інших документів (наприклад, сертифіката, виданого архітектором або інженером, судового чи арбітражного рішення), якщо таке зобов`язання видано, зокрема, за наказом й під відповідальність однієї сторони (принципала).

5.25. Пунктом "а" статті 20 цих Уніфікованих правил Міжнародної торгівельної палати для гарантій на першу вимогу 1992 року встановлено, що будь-яка платіжна вимога повинна бути зроблена у письмовій формі на додаток до документів, визначених у самій гарантії, та повинна включати письмову заяву, яка знаходиться або в самому тексті вимоги, або в окремих документах; письмова заява має містити: 1) твердження, що принципал порушив свої зобов`язання за основним контрактом, а у разі тендерної гарантії - умови тендеру, а також 2) зобов`язання, які порушив принципал.

5.26. При цьому згідно з пунктом "b" статті 20 зазначених Уніфікованих правил гарантія за своєю природою є самостійною угодою, незалежною від основного контракту або тендеру, на якій вона ґрунтується, тому гарант жодним чином не пов`язаний таким контрактом або тендером, незважаючи на те, що посилання на них містяться в тексті гарантії; обов`язок гаранта - сплатити грошову суму, зазначену в гарантії, за поданням письмової вимоги та інших документів, зазначених у гарантії, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам, описаним у гарантії. Статтею 9 Уніфікованих правил встановлено, що всі документи, які надаються згідно з гарантією, включаючи платіжну вимогу, мають бути перевірені гарантом з належною увагою, аби визначити, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками умовам гарантії. Якщо такі документи не відповідають за зовнішніми ознаками умовам, зазначеним у гарантії, вони мають бути відхилені.

5.27. Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій / контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом - Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639).

5.28. Згідно з пунктом 36 розділу V Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також перевіряє, чи вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) надсилає копію вимоги, що становить належне представлення, принципалу (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалася, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Відповідно до визначення термінів, що містяться у підпунктах 7, 11, 12 пункту 3 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями № 639:

- вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта / банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (в якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту;

- належне представлення - представлення документів за гарантією / контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії / контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія / контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії / контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями / контргарантіями;

- представлення - означає доставку документа за гарантією / контргарантією банку-гаранту / банку-контргаранту.

5.29. Отже, підставою для здійснення виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара. За змістом наведених норм ця вимога бенефіціара має бути письмовою та має відповідати умовам, передбаченим у самій гарантії. При цьому зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають з будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром.

Відповідно до визначеного наведеними нормами чинного законодавства порядку розгляду гарантом вимоги бенефіціара перш ніж відмовити чи задовольнити вимогу бенефіціара гарант зобов`язаний перевірити отриману від бенефіціара вимогу на предмет її відповідності умовам гарантії.

Отже, отримавши вимогу від бенефіціара, банк-гарант має перевірити достовірність вимоги та чи відповідає така вимога умовам належного представлення.

Для визначення належності представлення вимоги бенефіціара гаранту, а відповідно, і виникнення обов`язку платити за гарантією, необхідно керуватись саме умовами виданої банком банківської гарантії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22.

5.30. Колегія суддів також звертає увагу на те, що в пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпеченням особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).

5.31. Як зазначили суди попередніх інстанцій, для визначення належності представлення вимоги гаранту бенефіціаром, а відповідно - і виникнення обов`язку платити за гарантією, необхідно керуватися саме умовами виданої банком банківської гарантії.

Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до умов банківської гарантії вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання / неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечених цією гарантією; підпис уповноваженої особи бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати гарантією.

Строк дії гарантії (в редакції внесених змін № 1 від 04.11.2021) - до 01.04.2022 включно. Будь-яка вимога за гарантією має бути отримана банком-гарантом не пізніше 17:00 годин за київським часом цієї дати.

Оригінал вимоги повинен бути надісланий на зазначену адресу банку-гаранта через банк бенефіціара - АБ "УКРГАЗБАНК", код банку 320478, код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса: Україна, 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, поштова адреса: Україна, 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,16- 22, СВІФТ-код UGASUAUK, який підтвердить автентичним СВІФТ-повідомленням на СВІФТ-адресу банку-гаранта ALJSUAUK з посиланням на реквізити цієї гарантії та вимоги, що підпис на вимозі належить уповноваженій особі бенефіціара.

5.32. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося через банк бенефіціара до банку-гаранта з письмовою вимогою від 17.03.2022 № 125/01-1045 про сплату за банківською гарантією суми 243 950 00,00 грн на платіжні реквізити.

Відповідно до листа від 12.07.2022 вих. № 130/13030/2022 АБ "УКРГАЗБАНК" підтвердив надсилання 28.02.2022, 18.03.2022 та 30.03.2022 автентичних СВІФТ-повідомлень до АТ "БАНК АЛЬЯНС", зокрема, стосовно вимоги платежу за від 17.03.2022 вих. № 125/01-1045, а також зазначив, що 31.03.2022 було надіслано банку-гаранту засобами поштового зв`язку (Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", номер відправлення 5900805388854) оригінальний примірник вимог та підтвердження дійсності підписів на вимогах і повноважень осіб, що підписали вимоги. Зазначені вимоги були отримані банком-гарантом 07.04.2022.

5.33. Колегія суддів з урахуванням установлених судами обставин зазначає, що вимога ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 17.03.2022 № 125/01-1045 про сплату за банківською гарантією була пред`явлена бенефіціаром та надіслана банку-гаранту засобами поштового зв`язку і на зазначену в гарантії його СВІФТ-адресу в межах строку дії гарантії. Проте отримання гарантії банком-гарантом за поштовою адресою відбулося після закінчення строку дії гарантії.

5.34. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", суди попередніх інстанцій виходили з того, що оригінал письмової вимоги від 17.03.2022 № 125/01-1045 отриманий банком-гарантом за його поштовою адресою лише 07.04.2022, тобто після закінчення строку дії гарантії, тому суди дійшли висновку, що АТ "БАНК АЛЬЯНС" обґрунтовано відмовило у задоволенні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12.

5.35. Водночас колегія суддів установила, що Верховний Суд ухвалив постанову від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до АТ "Банк Альянс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ "Одесагаз-Постачання", про стягнення заборгованості та за заявою третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ТОВ "Одесагаз-Постачання" до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", АТ "БАНК АЛЬЯНС" про визнання банківської гарантії від 18.08.2021 № 2742-21/11 такою, що не підлягає виконанню, та визнання її припиненою.

У справі № 910/6924/22 спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням ТОВ "Одесагаз-Постачання" своїх зобов`язань за договором, тому ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося з вимогою від 25.02.2022 № 125/01-2017 щодо сплати за банківською гарантією, проте АТ "БАНК АЛЬЯНС" відмовило ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у виплаті суми банківської гарантії за його вимогою з посиланням на те, що вимога була отримана банком-гарантом після закінчення строку дії гарантії.

5.36. За встановленими обставинами у справі № 910/6924/22, як і в справі № 910/6583/22, що розглядається, пред`явлення бенефіціаром вимоги про сплату за банківською гарантією та надіслання цієї вимоги банку-гаранту на його зазначену в гарантії СВІФТ-адресу відбулося у межах строку дії гарантії, а отримання банком-гарантом гарантії за поштовою адресою відбулося після закінчення строку дії гарантії.

Отже, склад сторін, зміст спірних правовідносин та матеріально-правове регулювання у справі № 910/6924/22 є подібними зі справою № 910/6583/22, що розглядається. Тому, зважаючи на подібність спірних правовідносин, та з урахуванням положень частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне врахувати також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22, яка ухвалена після подання касаційної скарги у справі № 910/6583/22, що розглядається.

5.37. Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22 зазначив, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX був затверджений Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до підпункту 2.11. пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, на усій території міста Києва з 24.02.2022 до 30.04.2022 велися активні бойові дії.

5.38. Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22 зазначив, що оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 28.02.2022 - дату пред`явлення позивачем вимоги про сплату за банківською гарантією в Україні був введений та діяв воєнний стан, у місті Києві та у Київській області велися активні бойові дії та відбувалися обстріли міста Києва, тому існували труднощі у пересиланні поштової кореспонденції, у роботі поштових, кур`єрських служб доставки поштової кореспонденції, існував високий ризик пошкодження поштових відправлень та втрати оригіналів документів внаслідок обстрілів. Крім того, як зауважив Верховний Суд, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з відомостями, що містяться на офіційному сайті відповідача за посиланнями (https://bankalliance.ua/articles/pro-robotu-alyans-banku-stanom-na-24-02,://bankalliance.ua/articles/vazhliva-informatsiya-dlya-klientiv-alyans-banku), АТ "БАНК АЛЬЯНС", який мав обов`язки з отримання оригіналу вимоги, також з 24.02.2022 припинив роботу своїх відділень.

З огляду на викладене Верховний Суд у постанові від 11.07.2024 у справі № 910/6924/22 дійшов висновку про те, що обставина закриття відповідачем всіх своїх відділень не підтверджує факт того, що відповідач (АТ "БАНК АЛЬЯНС") за своєю поштовою адресою міг би фактично отримати вимогу позивача (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") до спливу строку дії гарантії, ця обставина значно збільшувала термін отримання відповідачем оригіналу вимоги бенефіціара. Тому Верховний Суд у справі № 910/6924/22 погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки останні дні строку, в які позивач міг направити вимогу про сплату за гарантією, припали на період початку військової агресії російської федерації проти України, ведення активних бойових дій в місті Києві та Київській області, то за таких обставин позивач опинився у ситуації невизначеності, зокрема, щодо перспектив як відновлення роботи поштових, кур`єрських служб доставки поштової кореспонденції у місті Києві, так і відкриття відповідачем власних відділень та отримання ним поштової кореспонденції. Верховний Суд дійшов висновку, що пред`явлення позивачем у межах строку дії банківської гарантії вимоги про сплату за банківською гарантією банку-гаранту через банк бенефіціара у вигляді СВІФТ-повідомлення на СВІФТ-адресу банку-гаранта, зазначену в гарантії, з направленням після стабілізації ситуації у місті Києві оригіналу цієї вимоги на поштову адресу банку-гаранта не може свідчити про те, що така вимога була отримана після закінчення строку дії гарантії.

5.39. Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у справі № 910/6583/22, яка розглядається, залишили поза увагою загальновідомі обставини введення воєнного стану в Україні, ведення на території місцезнаходження бенефіціара, банку-бенефіціара та банку-гаранта активних бойових дій та існування об`єктивних труднощів у направленні та отриманні кореспонденції, а тому не з`ясували можливість фактичного отримання АТ "БАНК АЛЬЯНС" за своєю поштовою адресою оригіналу вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до спливу строку дії гарантії, а тому дійшли передчасних висновків про обґрунтованість відмови АТ "БАНК АЛЬЯНС" у задоволенні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за банківською гарантією від 23.09.2021 № 2742-21/12.

5.40. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що формування висновку щодо застосування норм матеріального права, а саме: частин 2, 4 статті 563, частини 1 статті 565 Цивільного кодексу України, статті 5, частин 1, 3 статті 7, частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", підпунктів 7, 11 пункту 3, пунктів 13, 36 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, пункту "d" статті 2 Уніфікованих правил для гарантії за вимогою в редакції 1992 року, на які посилається скаржник, у подібних правовідносинах є передчасним, оскільки суди не встановили всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.41. Колегія суддів також зазначає, що твердження ТОВ "Одесагаз-постачання", наведені у відзиві на касаційну скаргу, про те, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), є безпідставними з огляду на таке.

5.42. Колегія суддів зазначає, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/17772/20 об`єднана палата дійшла висновку, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 Цивільного кодексу України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником. Тому об`єднана палата зазначила, що відступає від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

5.43. З урахуванням наведеного у цій постанові колегія суддів зазначає, що при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 73- 79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

5.44. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не врахували загальновідомих обставин введення воєнного стану в Україні, ведення на території місцезнаходження бенефіціара, банку-бенефіціара та банку-гаранта активних бойових дій та існування об`єктивних труднощів у направленні та отриманні кореспонденції, що унеможливило встановлення фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення спору у цій справі, а відтак висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні первісного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та задоволення зустрічних позовних вимог АТ "БАНК АЛЬЯНС" є передчасними.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалені у справі судові рішення - скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 і рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі № 910/6583/22 скасувати, справу № 910/6583/22 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак