Рішення

від 13.08.2024 по справі 332/3921/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3921/23

Провадження №: 2/332/129/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районного суду м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., представника позивача - адвоката Сідельникової О.Л., представника відповідача ОСОБА_1 , представника третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку в подальшому було уточнено.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено наступне.

З травня 2021 по березень 2022 ОСОБА_3 працював на посаді начальника Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради № 41 від 24.11.2021 Інспекцію з благоустрою Запорізької міської ради реорганізовано в установу «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради.

З 11.03.2022 його призначено на посаду заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради.

12.06.2023 директором Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради прийнято наказ № 48 к/тр, яким звільнено ОСОБА_3 із займаної посади у зв`язку зі змінами в штатному розписі.

В період з 09.06.2023 по 30.06.2023 Позивач перебував на лікарняному, тому в оскаржуваному наказі визначено день звільнення - перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, яким є 30.06.2023.

Вважає наказ про звільнення незаконним, та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав:

1)відповідачем не запропоновано позивачу всі наявні вакантні посади в установі;

2)відповідачем не враховано переважене право позивача на залишення на роботі та на обіймання посади начальника відділу контролю за станом благоустрою міста.

Щодо протиправності наказу про затвердження штатного розпису» 20к/тр від 05.04.2023 зазначено, що наявність посади заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя «Запорізької міської ради прямо передбачена пунктами 6.1.1, 6.1.2 Статуту відповідача. Згаданий наказ не містить обґрунтування необхідності внесення змін до штатного розпису та не відображає те, в чому саме такі зміни полягають. Тому визначені в статуті посади є обов`язковими для забезпечення нормальної діяльності установи і не можуть виключатись зі штатного розпису до внесення відповідних змін в установчі документи. Позивач вважає, що посада, яку обіймав позивач була умисно виключена зі штатного розпису, всупереч вимогам статуту. І фактично перейменована, оскільки обсяг повноважень та функціональних обов`язків було передано новоствореній посаді начальнику відділу контролю за станом благоустрою міста. Також, наказ про звільнення не містить підстави звільнення позивача.

Крім того, позивач є членом профспілкового виборного органу, проте згода на його звільнення Відповідачем не запитувалась. Профспілкою не проводилися засідання з розгляду цього питання, Позивач не подавав жодних заяв про розгляд такого подання за його відсутності. При звільненні позивачу не було надано трудову книжку, трудова книжка не була повернута і по день подачі позову, тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а також середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.

Також, позивач просить стягнути моральну шкоду в сумі 500000 грн, посилаючись на те, що факт звільнення впливає не лише на його емоційний стан, а й на його ділову репутацію. Незаконне звільнення призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та погіршення життєвих умов. Позивач був позбавлений заробітної плати, яка була для нього та його родини єдиним джерелом доходів.

17.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого начальник установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що наказом від 10.03.2022 № 18 к/тр ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» ЗМР. З метою приведення установчих документів у відповідність до вимог чинного законодавства України рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 року № 51 затверджено Статут установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» ЗМР. Відтак, окрім іншого, з повноважень установи виключено виконання функцій інспекції з паркування. Зазначені зміни стали підставою для запровадження процесу оптимізації установи зі скороченням штату та видання наказу від 05.04.2023 № 20 к/тр «Про затвердження штатного розпису». Наказом від 05.04.2023 № 20 з 12.06.2023 затверджено і введено в дію штатний розпис у кількості 30 штатних одиниць, замість існуючих 41 одиниць. Враховуючи, що новим штатним розписом посада Позивача не передбачена, 06 квітня 2023 року його під підпис було ознайомлено з попередженням про заплановане вивільнення та запропоновано переведення на одну із всіх вакантних посад в установі, перелік яких було зазначено у додатку до попередження, проте Позивач не виявив бажання переведення ні на одну із запропонованих посад. Про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці відповідач повідомив центр зайнятості 07.04.2023. Наказом від 12.06.2023 № 48 к/тр «Про звільнення ОСОБА_4 » Позивача звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпАП України у зв`язку зі змінами в штатному розписі. У зв`язку з тим, що на момент винесення Наказу № 48 Позивач перебував на лікарняному, в оспорюваному наказі датою звільнення було визначено перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності. Датою звільнення позивача є 03.07.2023.

Також зауважив, що на підставі ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає структуру та чисельність працівників і штатний розпис, тому посилання позивача з приводу того, що наявність посади заступника начальника Установи прямо передбачена Статутом та є обов`язковою, є хибними. Підставою для запровадження процесу оптимізації установи зі скороченням штатної чисельності слугувало виключення власником виконання установою функцій інспекції з паркування. Так, з метою приведення установчих документів у відповідність до вимог чинного законодавства України рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 року № 51 затверджено Статут Установи з виключенням функцій інспекції з паркування. Скорочення штату чисельності не є формальним, а повністю є обґрунтованим, оскільки мали місце зміни в організації праці.

Представник відповідача зазначив, що згідно з штатним розписом установи від 05.04.2023 посада начальника відділу контролю за станом благоустрою міста з 05.04.2023 була заповнена шляхом призначення на неї ОСОБА_5 (наказ від 05.04.2023 № 19 к/тр). Таким чином, посада начальника відділу контролю за станом благоустрою міста на момент затвердження нового штатного розпису з 12.06.2023 була заповнена. Наказом від 05.04.2023 № 20 к/тр з 12.06.2023 введено новий штатний розпис установи у кількості 30 штатних одиниць, що передбачало запровадження процедури скорочення штату на 11 одиниць. Наказом від 05.04.2023 № 21 к/тр «Про попередження про заплановане вивільнення» доручено інспектору з кадрів установи підготувати письмові попередження про наступне вивільнення з пропозиціями про переведення на вакантні посади установи працівників згідно з наведеним у ньому переліком. Про майбутнє вивільнення Позивача було повідомлено під особистий підпис 06.04.2023 з пропонуванням йому всіх вакантних посад в установі згідно з додатком до повідомлення. На момент попередження Позивача про заплановане вивільнення вакантних посад було 20, які також були запропоновані Позивачу.

Посилання Позивача на той факт, що йому не було надано переважне право на обіймання посади начальника відділу контролю за станом благоустрою міста, представник відповідача вважає хибним, з тих підстав, що дана посада не була новоствореною, а існувала з 05.04.2023 і саме з цієї дати вона була заповнена шляхом призначення на неї ОСОБА_6 (наказ від 05.04.2023 № 19 к/тр).

Представник відповідача також зауважив на тому, що Позивач є лише членом профспілкової організації і не входить до його виборного органу, тому згода профспілки на його звільнення на період дії воєнного стану не потребується.

У зв`язку із чим вважає, що при скороченні чисельності та штату працівників Установи, керівництвом було дотримано передбачений законодавством порядок звільнення та права позивача не було порушено.

Крім того, 03.07.2023 Позивач отримав трудову книжку, про що поставив власний підпис у журналі обліку трудових книжок, тому вимога про стягнення середнього заробітку за затримку в отриманні трудової книжки не підлягає задоволенню. Також вважає невірним розрахунок середньомісячного заробітку, у зв`язку із перебуванням позивача на лікарняному перед звільненням.

Суму моральної шкоди вважає не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

11.12.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якої представник позивача вважає відзив відповідача необґрунтованим. Відповідачем не спростовано порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, не надано доказів того, що посада начальника відділу за станом благоустрою міста не була вакантною. Зазначила, що 05.04.2023 прийнято наказ № 20 к/тр, відповідно до якого вводиться в дію з 12.06.2023 штатний розпис Установи у кількості 30 штатних одиниць. Штатний розпис, який введено в дію з 12.06.2023 передбачає новостворену посаду начальника відділу контролю за станом благоустрою міста, яка не була запропонована позивачу. Дана посада вважається вакантною, оскільки є новоствореною. В той же день прийнято наказ про заплановане звільнення працівників, і надано доручення ознайомити працівників з наказом. І в цей же день на вакантну посаду приймається ОСОБА_7 . Однак такі дії є протиправними, адже цю посаду мали запропонувати Позивачу, тому вважає, що позивачу не були запропоновані всі вакантні посади, а також не враховано переважне право позивача на залишення на роботі.

03.01.2024 надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких представник відповідача просив доводи, викладені у відповіді на відзив вважати безпідставними та відхилити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

12.03.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо предмету позову, у яких представник третьої особи заперечував проти задоволення позовної заяви, надавши доводи аналогічні тим, які викладені у відзиві представника відповідача.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року позовну заяву було залишено без розгляду та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19 липня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовної заяви з підстав, наведених у письмових поясненнях щодо предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що у позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. ст. 81, 83ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Як встановлено судом, Наказом № 18 к/тр від 10.03.2022 ОСОБА_3 було прийнято на посаду заступника начальника Установи «Інспекція з благоустрою м. Запоріжжя» ЗМР, що підтверджується особовою карткою працівника (т. 1 а.с. 19-20).

Згідно штатного розпису на 2023 Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» ЗМР, який введений в дію з 18 січня 2023 року, було передбачено 41 штатну одиницю та 3 відділи (т. 2 а.с. 61).

Рішенням секретаря міського голови № 1 від 17.03.2023 був затверджений Статут Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради (т. 1 а.с. 120-131).

Наказом № 18 к/тр від 04.04.2023 було затверджено і введено в дію з 05.04.2023 штатний розпис Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради. Також було визнано таким, що втратив чинність з 05.04.2023 штатний розпис Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради на 2023 рік, який було затверджено 18.01.2023 (т. 1 а.с. 145-146).

Згідно штатного розпису на 2023 Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» ЗМР, який було затверджено 04 квітня 2023 року та введений в дію з 05 квітня 2023 року, так само було передбачено 41 штатну одиницю, але було передбачено 4 відділи, в тому числі Відділ оперативного контролю у сфері благоустрою та паркування (т. 1 а.с. 145).

Наказом № 20 к/тр від 05.04.2023 було затверджено штатний розпис на 2023 Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, який вводився у дію з 12 червня 2023 року, за яким передбачено 30 штатних посад, та 3 відділи (т. 1 а.с. 140-141).

Звертаючись із зазначеним позовом, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ від 05.04.2023 № 20 к/тр в частині виключення зі штатного розпису заступника начальника Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, обґрунтовуючи вимоги тим, що наявність посади заступника начальника Установи прямо передбачена пунктами 6.1.1, 6.1.2 статуту відповідача, а підприємство має діяти на підставі статуту. Крім того, оспорюваний наказ не містить обґрунтування необхідності внесення змін до штатного розпису та не відображає в чому саме такі зміни полягають.

Суд не погоджується з такими твердженнями, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 2. ст. 57 ГК України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 57 ГК України статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Таким чином, статут підприємства - встановлений засновником (власником майна) обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами.

На підставі ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Форма штатногорозпису затвердженанаказом Міністерствафінансів Українивід 28.01.2002р.№ 57,в якомузазначається назви структурного підрозділу, назви посади та код кількість штатних посад, посадовий оклад (тарифна ставка), надбавки й доплати, фонд заробітної плати на місяць.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства, статут підприємства - встановлений засновником (власником майна) обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, та не затверджує посади підприємства, та єдиним документом, що закріплює структурний та чисельний склад працівників і місячний фонд заробітної плати є штатний розпис підприємства.

Зважаючи на те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис, в даному випадку виключення зі штатного розпису посади заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради з урахуванням виключення виконання функції інспекції з паркування відповідало вимогам наведених вище норм чинного законодавства.

Наказом № 21 к/тр від 05.04.2023 на підставі наказу від 05.04.2023 № 20 та затвердженого нового штатного розпису, який вступить в дію з 12.06.2023, було визначено підготувати письмові попередження про наступне вивільнення з пропозиціями на всі вакантні посади в установі «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, в тому числі ОСОБА_8 заступнику начальника установи (т. 1 а.с. 149).

06.04.2023 була заповнена звітність Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, де у графі «Кількість працівників, яких передбачається вивільнити» стоїть 9. Дата наказу про попередження про заплановане вивільнення працівників - 05.04.2023, а датою запланованого вивільнення працівників зазначено 12.06.2023 (т.1 а.с. 137).

06.04.2023 ОСОБА_3 було попереджено про заплановане вивільнення, про що міститься особистий підпис позивача. Згідно додатку було повідомлено про 20 вакантних посад. Крім того, у попередженні було роз`яснено, що у разі прийняття пропозиції про переведення на одну із вакантних посад, позивач мав звернутися із відповідною заявою, а у разі відмови від перелічених вакантних посад трудові відносини припиняються після спливу двомісячного терміну (т. 1 а.с. 138-139).

Наказом начальника Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської Ради Вадима Хижняка № 48 к/тр від 12.06.2023 було звільнено ОСОБА_4 у перший робочий день, наступний за днем закінчення його тимчасової непрацездатності, з посади заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку зі змінами в штатному розписі. Також вирішено питання про виплату грошової компенсації (т. 1 а.с. 62).

На підставіп.1ч.1ст.40КЗпП Українитрудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані роботодавцемлише,в томучислі, у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Так, ОСОБА_3 було звільнено згідно з п. 1 ст. 40 Кодексів закону про працю України у зв`язку зі змінами у штатному розписі.

Частиною 4 статті 40 КЗпП України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

У зв`язку із перебуванням на лікарняному з 09.06 2023 по 30.06.2023 днем звільнення ОСОБА_3 вважається 03.07.2023 (т. 1 а.с. 15).

Сторонами даний факт не спростований, хоча позивачем на підтвердження або спростування даного факту копія трудової книжки для долучення до матеріалів справи надана не була.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі.

Як зазначалося раніше, ОСОБА_3 було попереджено про заплановане вивільнення 06.04.2023, про що міститься особистий підпис позивача, датою звільнення є 03.07.2023, тому строк, визначений ст. 49-2 КЗпП України, було дотримано.

Підставою для скасування наказу від 12.06.2023 № 20 к/тр позивач зазначив той факт, що йому не було запропоновано усіх вакантних посад, а саме посади начальника відділу контролю за станом благоустрою міста та не врахування переважного права на залишення на роботі.

З цими доводами суд також не погоджується, виходячи з наступного.

Наказом № 19 к/тр від 05.04.2023 було призначено ОСОБА_9 з 05.04.2023 на посаду начальника відділу контролю за станом благоустрою міста установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради (т. 1 а.с. 144)

05.04.2023 на адресу секретаря міської ради Анатолія Куртєва заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_10 був направлений для затвердження проект штатного розпису, обґрунтовуючи таку позицію тим, що рішенням Запорізької міської ради від 17.03.2023 № 52 «Про затвердження Статуту установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради» було виключено виконання функції інспекції з паркування (т. 1 а.с. 142-143)

І лише після цього, наказом № 20 к/тр від 05.04.2023 було затверджено штатний розпис на 2023 установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, який вводився у дію з 12 червня 2023 року, за яким передбачено 30 штатних посад, та 3 відділи (т. 1 а.с. 140-141).

В подальшому, як зазначалося раніше, 06.04.2023 була заповнена звітність Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, де у графі «Кількість працівників, яких передбачається вивільнити» стоїть 9, в тому числі і заступник начальника. Дата наказу про попередження про заплановане вивільнення працівників - 05.04.2023, а датою запланованого вивільнення працівників зазначено 12.06.2023 (т. 1 а.с. 137)

06.04.2023 ОСОБА_3 було попереджено про заплановане вивільнення, про що міститься особистий підпис позивача. Згідно додатку було повідомлено про 20 вакантних посад (т. 1 а.с. 138-139).

Тобто на момент попередження позивача про майбутнє вивільнення посада начальника відділу контролю за станом благоустрою міста Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради не була вакантною, на цю посаду прийняли ОСОБА_9 з 05.04.2023.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 29.01.2020 у справі №761/41149/16-ц, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем здійснено всі належні дії задля можливості забезпечення права позивача на залишення на роботі, натомість позивач відмовився від запропонованих йому наявних посад.

З наведених підстав суд вважає недоречним посилання позивача на те, що роботодавцем не було враховане його переважне право на залишення на роботі.

Статтею 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівнихумовах продуктивностіпраці ікваліфікації перевагав залишенніна роботінадається,зокрема:сімейним -при наявностідвох ібільше утриманців;особам,в сім`їякої немаєінших працівниківз самостійнимзаробітком;працівникам зтривалим безперервнимстажем роботина даномупідприємстві,в установі,організації;працівникам,які навчаютьсяу вищихі середніхспеціальних учбовихзакладах безвідриву відвиробництва; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Прореабілітацію жертврепресій комуністичногототалітарного режиму1917-1991років",із числатих,яких булопіддано репресіяму формі(формах)позбавлення волі(ув`язнення)або обмеженняволі чипримусового безпідставногопоміщення здоровоїлюдини допсихіатричного закладуза рішеннямпозасудового абоіншого репресивногооргану; авторамвинаходів,корисних моделей,промислових зразківі раціоналізаторськихпропозицій; працівникам,які дісталина цьомупідприємстві,в установі,організації трудовекаліцтво абопрофесійне захворювання; особам зчисла депортованихз України,протягом п`ятироків зчасу поверненняна постійнемісце проживаннядо України; працівникамз числаколишніх військовослужбовцівстрокової служби,військової службиза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод,військової службиза призовомосіб ізчисла резервістівв особливийперіод,військової службиза призовомосіб офіцерськогоскладу таосіб,які проходилиальтернативну (невійськову)службу,-протягом двохроків здня звільненняїх зіслужби; працівникам,яким залишилосяменше трьохроків донастання пенсійноговіку,при досягненніякого особамає правона отриманняпенсійних виплат; працівникам,які єчленами пожежно-рятувальнихпідрозділів длязабезпечення добровільноїпожежної охоронине меншероку. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Дана норма застосовується лише у випадках, коли на одну посаду претендує декілька осіб. В даному випадку позивач не бажав зайняти жодної вакантної посади.

На момент, коли була вільна посада начальника відділу контролю за станом благоустрою міста установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради та під час призначення на цю посаду ОСОБА_6 , ОСОБА_3 займав посаду заступника начальника установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, тому підстав для застосування ст. 42 КЗпАП України у роботодавця не було.

Більш того, позивачем не надано доказів того, що він має переважне право у порівнянні із особою, яка зайняла посаду начальника відділу контролю за станом благоустрою міста установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради Сергієм Подсікерою, наказ про призначення якого на даний час є чинним.

Щодо доводів позивача про те, що Установа не звернулася до профспілкового комітету, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень статті 43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За положеннями статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану було неодноразово продовжено, та діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 15 березня 2022 року №2136- IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу Законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: « Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Зважаючи на те, що позивач є членом профспілкової організації і не входить до його виборного органу, згода профспілки на його звільнення на період дії воєнного стану не потребується, відповідно жодних порушень прав позивача не відбулося.

Дослідивши всі докази у справі, встановивши обставини справи, суд вважає, що Наказ від 12.06.2023 № 48 к/тр було винесено із дотриманням норм чинного законодавства, підстав для його скасування та для поновлення ОСОБА_3 на посаді, суд не вбачає.

У зв`язку із тим, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про поновлення на посаді, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про сплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (у зв`язку з невидачею трудової книжки), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 47 КЗпП України: власник або уповноважений ним орган зобов`язаний провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку в день звільнення.

Згідно п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України від 29.07.1997 № 58, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 в день звільнення перебував на лікарняному. Днем звільнення, як зазначено раніше є 03.07.2023.

Згідно витягу з Книги обліку трудових книжок та вкладишів до них ОСОБА_3 отримав трудову книжку 03.07.2023 (т. 1 а.с. 134).

Дійсно, в судовому засіданні було переглянуто відео файл з бодікамери, з якого вбачається, що 04.07.2023 ОСОБА_3 разом із співробітниками поліції звернувся до роботодавця із вимогою про повернення трудової книжки, на що йому було повідомлено, що трудова книжка знаходиться в кабінеті у начальника Установи, який, в свою чергу, знаходиться на нараді, доступу до кабінету у співробітників не було.

Разом з тим, ОСОБА_3 не дочекавшись завершення наради, покинув приміщення Установи.

У судовому засіданні представником позивача не було надано відповіді на те, коли фактично була видана трудова книжка і чому, ОСОБА_3 поставив свій підпис і дату в журналі видачі трудових книжок саме 03.07.2023 без жодних зауважень.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не був на робочому місці в день звільнення, у власника або уповноваженого ним органу виник лише обов`язок надіслати поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Інші строки та порядок видачі трудової книжки ні Кодексом законів про працю України, ані Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників не передбачені.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи, що позивачем не надано підтвердження, коли саме йому було видано на руки трудову книжку, суд вважає позовні вимоги про стягнення середнього заробітну у зв`язку з невидачею трудової книжки такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-80,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Установи «Інспекція з благоустрою міста Запоріжжя» Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Запорізька міська рада про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2024 року.

Суддя Ю.І. Ретинська