Ухвала

від 19.08.2024 по справі 493/1311/24

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/1311/24

Провадження № 2/493/533/24

УХВАЛА

19 серпня 2024 року м. Балта Одеської області

Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути майно та стягнення коштів за використану електроенергію,

ВСТАНОВИЛА:

02.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути майно та стягнення коштів за використану електроенергію.

Ухвалою судді від 06.08.2024 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час на виправлення недоліків.

16.08.2024 року на адресу суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 .

Ознайомившись з уточненою позовною заявою, суддя дійшла висновку, що її слід залишити повторно без руху з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 3-4 та п. 8-9 ч. 3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Такі вимоги Закону в позовній заяві, поданій позивачем не дотримані, оскільки позов підлягає грошовій оцінці (відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна).

Такий висновок випливає з того, що у позовній заяві позивачка просить повернути відповідача рухоме майно та стягнути кошти за використану електроенергію.

Таким чином, повернення рухомого майнає спором про право власності.

Так, згідно із ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI, зі змінами, внесеними згідноЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, які набрали чинності 01.09.2015 року, розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 2ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Згідно п. а ч. 12Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктами 3, 6постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 « Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»(далі Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 (далі Постанова), - визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

На день подання позову неможливо встановити точну ціну спірного майна, а саме тих рухомих речей по яким не надано жодної квитанції по їх вартості, тому розмір судового збору за позовні вимоги майнового характеру попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру за ставкою 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140 грн. за мінусом сплаченого у розмірі 2422,40 грн., тобтонеобхідно доплатити судовий збір у розмірі 12717,60 грн.,оскільки згідно наведених вище норм ціна позову визначається з дійсної вартості майна на момент пред`явлення позову.

Отже, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів вартості майна, а саме супутникової тарілки, тюнерів, праски, дерев`яного стільця, тонометра, бензопили марки Штіль, комплекту постільної білизни, одіяла та махрового рушника, з якої сплатити судовий збір, або шляхом сплати максимального розміру судового збору за позовною вимогою майнового характеру в розмірі 12717,60 грн., з урахуванням суми сплаченого судового збору.

У відповідності із ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана із вказаними вище недоліками, залишається без руху з наданням позивачу строку для виправлення вказаних недоліків.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.175-177,185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прозобов`язання повернутимайно тастягнення коштівза використануелектроенергію залишити без руху, надавши позивачу строк 10днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вищевказаних недоліків, інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ