Ухвала

від 09.07.2024 по справі 947/29342/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/854/24

Справа № 947/29342/22 1-кс/947/4024/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42021162240000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 у кримінальному провадженні №42021162240000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України задоволено клопотання детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно та накладено арешт на «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_1 », д.н.з. « НОМЕР_2 »; «SUZUKI VZR 1800», VIN « НОМЕР_3 », д.н.з. « НОМЕР_4 » шляхом позбавлення права на розпорядження вказаним транспортним засобом власником та іншими особами.

Рішення слідчого судді обґрунтоване тим, що 19.03.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Слідчий суддя звернув увагу на те, що існують підставивважати,що майно,яке знаходьсяу власностігромадянина ОСОБА_6 одержано внаслідоквчинення кримінальнихправопорушень зач.2ст.28,ч.1ст.204КК Українита придбаніза грошовікошти,які отриманівід протиправноїдіяльності,а самевнаслідок збутунезаконно виготовленихпідакцизних товарів.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Доводи обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала взагалі не містить жодних посилань на діяння ОСОБА_6 , а лише описує дії ОСОБА_10 .

Вищевказаний автомобіль ОСОБА_6 набув 24.01.2024, що підтверджується копією договору №6546/24/000207. Із тексту підозри про яку було повідомлено ОСОБА_6 вбачається, що діяльність із торгівлі підакцизними товарами була припинена 04.10.2023 року у результаті її викриття.

Відповідно вищевказаний автомобіль не міг використовуватись для перевезення підакцизних товарів у межах підозри.

Під час обшуку 19.03.2024 року у вищевказаному автомобілі не було знайдено жодних підакцизних товарів або чорнових записів стосовно продажу таких товарів.

Одночасно із цим відсутні і підстави спеціальної конфіскації визначеної ч. 9 ст. 100 КПК України, адже належний ОСОБА_6 автомобіль було набуто за кошти докази легальності походження яких було надано до суду.

Зазначає, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.04.2024 скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.04.2024 у справі 947/29342/22 що арешту транспортного засобу «MERCEDES-BENZ S 500», VIN « НОМЕР_1 », д.н.з. « НОМЕР_5 » та ключів від нього та відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Учасники провадження, будучи повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, до початку розгляду подали клопотання про розгляд без їх участі, а тому у відповідності до положень ч. 4 ст. 107, ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі сторін та без технічних засобів фіксації.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з матеріалів провадження відділом Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №42021162240000053 внесеному в ЄРДР 28.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування з метою збуту та збуту підакцизних товарів з використанням підроблених марок акцизного податку.

Так,встановлено,що приблизно на початку 2022 року (більш точну дату та час органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), мешканець м. Одеси ОСОБА_10 , керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 за №481/95-ВР, із змінами і доповненнями та Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року №222-VIII, із змінами і доповненнями, іншого законодавства України, перебуваючи у межах міста Одеси, з корисливих мотивів, вирішив здійснити незаконне придбання з метою збуту, транспортування з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів на території м. Одеси, Одеської області та інших регіонів України.

При цьому, розуміючи, що реалізувати злочинний умисел та виконати всі етапи злочинного плану самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим, ОСОБА_10 , з метою придбання, транспортування, зберігання та збуту у необмеженій кількості незаконно виготовлених тютюнових виробів в межах території України, вирішив залучити ряд довірених осіб із кола своєї родини та своїх знайомих, які володіють необхідними навичками та знаннями, з метою досягнення злочинного результату, а саме: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідав за ввезення контрабандним шляхом тютюнових виробів із закордону, організацію роботи кіосків (торгових павільйонів) та пошук нових місць збуту.

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , діючи за попередньою змовою групою осіб, відповідали за збір коштів від реалізаторів незаконно виготовлених тютюнових виробів, зберігання, транспортування незаконно виготовлених тютюнових виробів з поштових відділень, місць зберігання до місць збуту.

З метою конспірації своєї протиправної діяльності та унеможливлення викриття правоохоронними органами протиправної діяльності, ОСОБА_10 та іншими залученими ним особами для спілкування та листування між собою започатковано групу у месенджері «WhatsApp» та «Telegram».

Крім того, учасники групи у своїй злочинній діяльності використовували транспортний засіб «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 CDI», д.н.з. « НОМЕР_6 », для доставки незаконно виготовлених тютюнових виробів з поштових відділень, місць зберігання до місць збуту.

З початку 2022 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 , отримав у користування від ТОВ «ЕКСПОЮГ» належні останньому на праві власності складські приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , де облаштував їх таємними підземними сховищами для зберігання незаконно виготовлених тютюнових виробів з метою подальшого збуту.

Так, у період 2022 - 2023 років, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_10 здійснив з метою подальшого збуту незаконне придбання у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку, а також алкогольних напоїв.

У цей же час, придбані ОСОБА_10 незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку, а також алкогольні напої ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , використовуючи, зокрема, вищезазначений транспортний засіб, перемістили їх до місць зберігання, а саме до підземного сховища, розміщеного у складському приміщенні, розташованого, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Вилучені 04.10.2023 у ході обшуку тютюнові вироби марок Сorsair, Golden Deer, Regina, Marlboro, Winston, Man, Brut, Rothmans та інші за адресою: АДРЕСА_1 не відповідають вимогам статей 11, 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Продовжуючи злочинний умисел направлений на придбання, зберігання та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку, ОСОБА_10 у вищезазначений період часу з метою подальшого збуту здійснив придбання у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Придбані ОСОБА_10 незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , використовуючи, зокрема, вищезазначений транспортний засіб, перемістили їх до місць зберігання, а саме до підземного сховища, розміщеного у складському приміщенні, розташованого, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту.

Вилучені 04.10.2023 у ході обшуку тютюнові вироби марок Сorsair, Golden Deer, Regina, Marlboro, Winston, Man, Brut, Rothmans та інші за адресою: АДРЕСА_1 не відповідають вимогам статей 11, 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Таким чином, придбані у 2022 - 2023 році (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку ОСОБА_10 , а також залучені ним особи зберігали з метою збуту за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 по 04.10.2023, поки їх діяльність не було викрито.

У період 2022- 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , здійснили транспортування з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів із місць зберігання до місць їх збуту, а саме до торгових павільйонів (кіосків), розташованих за наступними адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_1 , м. Чорноморськ, вулиця Олександрійська та вулиця Торгова, а також АДРЕСА_9 , з яких у вказаний період залученими ОСОБА_10 та ОСОБА_6 особами здійснювався роздрібний збут незаконно виготовлених тютюнових виробів населенню.

При цьому ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у період 2022 2023 років, яким відповідно попередніх домовленостей з ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , було довірено контроль за здійсненням збуту тютюнових виробів у кіосках, доставку товару та інкасацію, отримуючи від реалізаторів вказаних кіосків грошові кошти, одержані внаслідок збуту у роздріб населенню незаконно виготовлених тютюнових виробів, передавали вказані кошти безпосередньо ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

Продовжуючи свій злочинний умисел у період 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_10 та залучені ним особи здійснили придбання у невстановлених слідством осіб незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку, які отримано через поштове відділення « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

З метою забезпечення діяльності кіосків, ОСОБА_13 використовуючи транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 СDI», д.н.з. « НОМЕР_7 », який перебуває у власності ОСОБА_11 , здійснив 06.08.2023 транспортування з метою збуту придбаних незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Вилучені 06.08.2023 у ході обшуку транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 СDI», д.н.з. « НОМЕР_7 », тютюнові вироби марок Сorsair, Golden Deer, Regina, Marlboro, Winston, Man, Brut, Rothmans та інші не відповідають вимогам статей 11, 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Так, у липні серпні 2023 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою з іншими учасниками групи, у не встановлений спосіб та час здійснили придбання у невстановлених досудовим розслідуванням осіб з Республіки ОСОБА_17 незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного податку різних найменувань, з метою подальшого збуту.

З метою збуту на території України придбаних у Республіці Пакистан тютюнових виробів, ОСОБА_10 діючи за попередньою змовою з іншими учасниками групи, організував їх незаконне переміщення у контейнері №GCXU5574977 через митний кордон України.

Так, під час проведення 24.11.2023 обшуку у контейнері №GCXU5574977 розташованого за адресою: АДРЕСА_10 , виявлено та вилучено незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку України.

Вилучені 24.11.2023 у ході обшуку вказаного контейнеру № GCXU5574977 тютюнові вироби не відповідають вимогам статей 11, 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та ст. 12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Крім того, у ОСОБА_10 , який внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, отримав незаконний дохід від збуту у період 2022 - 2023 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме шляхом здійснення підконтрольними йому особами роздрібної торгівлі тютюновими виробами через мережу кіосків, розташованих за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_1 , м. Чорноморськ, вулиця Олександрійська та вулиця Торгова, а також АДРЕСА_9 , виник умисел на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Так, у період 2022 - 2023 року ОСОБА_10 отримано у невстановленому слідством місці готівкові кошти, у загальній сумі 40 387 437 грн, у тому числі в 2022 році у сумі 36 619 408 грн та у 2023 році 3 768 029грн.

При цьому, ОСОБА_10 , знаючи, що таке майно (кошти) прямо та повністю одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, набув майно (кошти), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, та у період 2022-2023 років здійснив їх внесення на особисті банківські рахунки, відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», до яких випущено картки № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , а також на особистий рахунок № НОМЕР_10 , відкритий в АТ «Універсал Банк», через каси вказаних банківських установ, термінали самообслуговування, вчинивши дії, спрямовані на приховання незаконного походження таких коштів, зміну форми майна, з готівкових на безготівкові кошти, якими володів до вчинення фінансових операцій за обставин, викладених нижче.

Також, у період 2022 - 2023 року, здійснюючи оплату за придбані незаконно виготовлені тютюнові вироби, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив фінансові операції з перерахування безготівкових коштів, одержаних злочинним шляхом, з особистого рахунку № НОМЕР_10 , відкритого у АТ «Універсал Банк», на особистий рахунок ОСОБА_13 , а саме 3 транзакції на суму 57000 грн.

Крім того, у період 2022 - 2023 року, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, придбав туристичні послуги, здійснивши фінансову операцію з перерахування безготівкових коштів, одержаних злочинним шляхом, з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_8 , на рахунок ФОП ОСОБА_18 , а саме 2 транзакції на суму 174000 грн. у 2022 році, 3 транзакції на суму 261200 грн у 2023 році, а також з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_9 , на рахунок ФОП ОСОБА_18 , а саме 11транзакцій на суму 1068660 грн. у 2022 році, 6 транзакцій на суму 408334 грн у 2023 році. Також, у період 2022 - 2023 року, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив фінансові операції з перерахування безготівкових коштів, одержаних злочинним шляхом, з особистого рахунку № НОМЕР_10 , відкритого у АТ «Універсал Банк», на особистий рахунок ОСОБА_19 , а саме 2 транзакції на суму 75000 грн, а також з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_9 , на особистий рахунок ОСОБА_19 , а саме 57 транзакції на суму 9092685 грн.

Також, у період 2022 - 2023 року, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив фінансові операції з перерахування безготівкових коштів, одержаних злочинним шляхом, з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_8 , на особистий рахунок ОСОБА_20 , а саме 1 транзакцію на суму 30000 грн. у 2022 році, 8 транзакцій на суму 222700 грн у 2023 році, а також з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_9 , на особистий рахунок ОСОБА_20 , а саме 35 транзакцій на суму 3430100 грн. у 2022 році, 4 транзакцій на суму 356000 грн у 2023 році.

Також, у період 2022 - 2023 року, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, здійснив фінансові операції з перерахування безготівкових коштів, одержаних злочинним шляхом, з особистого рахунку, до якого випущено банківську картку № НОМЕР_9 , на особистий рахунок ОСОБА_21 , а саме 74 транзакцій на суму 8591000 грн.

Так, вказані обставини підтверджуються проведеним аналітичним дослідженням, за результатами якого відділом Управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області складено аналітичний продукт від 01.03.2024.

Разом з цим, ОСОБА_10 , будучи зареєстрованим як фізична особа підприємець, за період з 01.01.2022 по 01.01.2024 задекларував доходи від провадження господарської діяльності у загальній сумі 1 342 000 грн., у тому числі за 2022 рік у сумі 807 000 грн, та за 2023 рік в сумі 535 000 грн.

Сума коштів, отриманих за вказаний період ОСОБА_10 на банківські рахунки становить 43465246 грн., у тому числі у 2022 році 38659047 грн, у 2023 році 4806199 грн.

Різниця між задекларованими ОСОБА_10 показниками та отриманими грошовими коштами становить 42 123 246 грн., з яких суму коштів у розмірі 36 527 791 грн ОСОБА_10 легалізував шляхом перерахування на інші рахунки, використання у якості оплати за товари (послуги), зняття готівкою через банкомати та каси банків, конвертування в іншу валюту (USD, EUR).

Так, ОСОБА_10 внаслідок вчинення протиправного діяння отримав у вищезазначений період часу дохід від незаконної діяльності у вигляді коштів в готівковій формі, знаючи, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, набув, володів, розпорядився майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснив фінансові операції, дії, спрямовані на приховання незаконного походження таких коштів, зміну форми майна.

Виходячи із зазначених у клопотанні фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, наданих матеріалів, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів, які мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, а також швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 , не маючи відповідних задекларованих доходів, придбав транспортний засіб легковий автомобіль Mersedes-Benz S 500, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , сплатив 24.01.2023 в адресу ТОВ «Прогрес Автотрейд» (код ЄДРПОУ 37284713) кошти у сумі 1 550 000 грн., а також мотоцикл «SUZUKI VZR 1800», VIN « НОМЕР_3 », д.н.з. « НОМЕР_4 » за заниженою вартістю у сумі 2000 грн.

Так, постановою детектива від 25.04.2024 року залучено спеціаліста та призначено проведення аналітичного дослідження фінансової діяльності, а саме руху коштів по рахункам, які належать ОСОБА_6 та співставлення з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, з метою перевірки наявності ознак пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та/або інших правопорушень. За результатами висновку аналітика було встановлено вчинення ОСОБА_6 видаткових фінансових операцій з активами (коштами), щодо яких існують об`єктивні підстави вважати, що такі кошти могли бути здобуті протиправним шляхом.

Так, аналізом відомостей, отриманих у ГУ ДПС в Одеській області, висновку аналітика, встановлено, що у ОСОБА_6 відсутні доходи у сумі, достатній для придбання транспортного засобу легкового автомобіля Mersedes-Benz S 500, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Зазначений факт потребує додаткової перевірки з боку органу досудового розслідування, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтовані.

Крім того, через канцелярію апеляційного суду прокурором долучено копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 02.07.2024 відповідно до якої ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 209 КК України, за вчинення злочину в якому підозрюється ОСОБА_6 передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів.

Отже вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладання арешту на майно, є необхідним запобіжним заходом, передбаченим зазначеними нормами закону, оскільки у випадку приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна можуть настати негативні наслідки для здійснення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КК України.

На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що для розслідування цього кримінального провадження на даній стадії досудового слідства, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження саме в такому виді відповідатиме положенням кримінального процесуального закону.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони недоведені та спростовуються матеріалами справи.

Будь яких даних, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів суд не вбачає та стороною захисту надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2024 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42021162240000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 209 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4