Ухвала

від 19.08.2024 по справі 288/1886/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1886/24

Провадження № 2/288/512/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року. смт.Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області про визнання права на земельну частку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області в якому просить визнати за нею, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) № 485, члена ПКП «ім.Фрунзе», розміром 3.90 в умовних кадастрових гектарах.

При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 175, 177 ЦПК України.

В порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, так як відповідачем у справі зазначено юридичну особу Квітневу сільську раду Житомирського району, Житомирської області.

Згідно пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Водночас, позивач в поданому позові не зазначає ціну позову, а на підтвердження доказів вартості спірного майна надала розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах, який є додатком до розпорядження голови районної державної адміністрації від 07 березня 1997 року.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права на земельну частку (пай).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну частку (пай) має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Суд зазначає, щозазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини пятої статті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

В порушення вимог пунктів 6, 7, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві не зазначено: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, на підтвердження факту належності спадкодавцю земельної частки (паю), позивач в позовній вказує, що Квітневою сільською радою за № 276 від 12 червня 2018 року видано довідку про те, що за ОСОБА_2 рахується земельна частка (пай) № 485, однак в описовій частині позовної заяви вказує, що спадкодавець вказаний в списку під № НОМЕР_1 , при цьому в прохальній частині просить визнати за нею в порядку спадкування право на земельну частку (пай) № 485.

Також, до матеріалів справи позивачем додано довідку Квітневої сільської ради № 277 від 12 червня 2018 року про те, що за померлою ОСОБА_3 рахується земельна частка (пай) № 519.

В доданій до матеріалів справи відповіді нотаріуса вказано, що позивач звернулася щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), розміром 3.96 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) після смерті чоловіка, в той час як в заявлених позовних вимогах, позивач просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3.90 в умовних кадастрових гектарах, дані розбіжності є суттєвими та підлягають уточненню позивачем.

Згідно доданої до позовної заяви копії списку членів ПКП «ім.Фрунзе», які мають право на земельний пай станом на 27 листопада 1995 року під № 463 значиться ОСОБА_2 , навпроти прізвища якого міститься відмітка «помер», разом з тим відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто список членів ПКП «ім.Фрунзе», які мають право на земельний пай, виготовлено за життя ОСОБА_2 .

Вказані вище розбіжності є суттєвими, а тому позивачу належить додати до матеріалів позовної заяви підтвердження того, під яким номером спадкодавцю ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай), розмір земельної частки (паю) та надати довідку про належність спадкодавцю земельної частки (паю), виданої на час звернення до суду, так як з моменту видачі вказаних довідок минув значний проміжок часу та вказана інформація може втратити свою актуальність.

Позивач в позовній заяві зазначає, що їй не відомо про те, чи отримував спадкодавець ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай), проте жодних підтверджень того, що вона зверталась до уповноважених органів за відповідною інформацією нею надано не було, що є суперечливим, з огляду на те, що підставою для звернення до суду з даним позовом позивач зазначає відмову нотаріуса у видачі свідоцтва на право власності на спірне майно, саме з причин не надання нею при зверненні до нотаріуса сертифікату на право на земельну частку (пай).

Тобто, позивачу належить додати до матеріалів справи підтвердження звернення нею до уповноважених органів з приводу того, чи видавався спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікат на право на земельну часту (пай), що в свою чергу вказуватиме на вжиття позивачем заходів для отримання доказів.

Таким чином, позивачем в порушення вимог, викладених у частині п`ятій статті 177 ЦПК України, не додано до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, при цьому нею не заявлено клопотання про витребування доказів з вказівкою на те, що позивач здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на їх отримання та неможливість самостійно їх надати.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, позивачу слід надати термін для виправлення зазначених недоліків у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Житомирського району, Житомирської області про визнання права на земельну частку в порядку спадкування за законом залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук