Ухвала

від 19.08.2024 по справі 200/5374/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

19 серпня 2024 року Справа №200/5374/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (надалі ДПС України, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

16 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання від представника Державної податкової служби України здійснювати розгляд справи № 200/5374/24 за правилами загального позовного провадження, оскільки ОСОБА_1 займає посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області, то у відповідності до положень статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є службовою особою, яка займала відповідальне та особливо відповідальне становище.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вказаного вище клопотання відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 4 статті 12 КАС України визначено перелік справ у спорах, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Виходячи з предмету позову, даний спір не належить до переліку, визначеного частиною 4 статті 12 КАС України, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

На підставі пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Позивач займає посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області.

Відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей.

Отже, справа не належить до справ незначної складності.

Водночас, суд звертає увагу, що частиною 6 статті 12 КАС України визначені справи, які віднесені до справ незначної складності, однак жодних відсилок стосовно того, що такі справи за вказаним виключенням мають розглядатись за правилами загального позовного провадження, дана норма не містить.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 викладено правову позицію, згідно якої у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 6 статті 12 КАС), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина 4 статті 257 КАС).

Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині 4 статті 257 КАС).

За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині 3 статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.

Зважаючи на положення частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження немає. Навпаки, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини 2 статті 257 КАС).

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов висновку, що адміністративна справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з цим, згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.

Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.

На підставі частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.

Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує відповідача у його змагальних та диспозитивних правах, не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку відповідач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані позивачем.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити наступне.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, як зазначалося судом вище, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження сторони не обмежені у поданні доказів, а також в отриманні судового захисту, а предмет заявленого позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає заявлене клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд адміністративної справи № 200/5374/24 за правилами загального позовного провадження, залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Згідно ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Чучко