Рішення

від 25.09.2024 по справі 200/5374/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року Справа№200/5374/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (надалі ДПС України, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДПС України від 12.07.2024, Наказом ДПС від 22.07.2024 №7-дс до позивача, заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку у період керівництва ГУ ДПС у Донецькій області, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Позивач вважає спірний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він містить необґрунтовані висновки про порушення позивачем присяги державного службовця; дисциплінарне стягнення застосоване до позивача у період його тимчасової непрацездатності; порушено порядок (процедури) притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки розгляд дисциплінарної справи здійснювався неналежним суб`єктом: нормами чинного законодавства не передбачено формування дисциплінарної комісії на постійній основі, для розгляду конкретної дисциплінарної справи має формуватися окрема дисциплінарна комісія; не виконано вимоги щодо отримання та врахування пояснень державного службовця, оскільки позивача було суттєво обмежено у строках підготовки на направлення відповідних пояснень, які не були враховані при розгляді дисциплінарної справи. При цьому в жодному із документів дисциплінарного провадження, у поданні дисциплінарної комісії від 12.07.2024 та у оскаржуваному наказі не зазначено, який саме дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_1 , які вимоги податкового законодавства та внутрішніх документів їм порушені та при здійсненні яких саме заходів. Крім того, позивач зазначає про неможливість несення персональної відповідальності за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року відкрито провадження у справі № 200/5374/24, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889, дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення Присяги державного службовця. Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача складу такого дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця, ДПС взято до уваги, що Дисциплінарною комісією ДПС зроблено висновок, що ОСОБА_2 виконуючи обов`язки начальника ГУ ДПС не вжив належних заходів щодо організації роботи комісії регіонального рівня та структурних підрозділів ГУ ДПС в частині відпрацювання податкових ризиків, що призвело до порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів, недотримання ОСОБА_3 пунктів 1, 2, 9 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків, і в своє чергу призвело до розповсюдження ризикового податкового кредиту. Будучи керівником органу державної влади (ГУ ДПС), який очолює цей орган і несе персональну відповідальність за його роботу позивач не забезпечив належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Донецькій області, ефективного контролю підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця. Щодо посилань позивача на формування окремої комісії відповідач зазначив, що формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб`єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено вимоги щодо формування такої дисциплінарної комісії одноразово, для розгляду конкретної дисциплінарної справи, а відповідно, із наведеного слідує висновок про наявність повноважень ДПС, як суб`єкта призначення, на формування дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ, яка діє на постійній основі. Разом з цим, щодо обмеження позивача у строках надання пояснень, то Дисциплінарна комісія ДПС за результатами розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 прийняла рішення та 12.07.2024 внесла свої пропозиції (подання) суб`єкту призначення для прийняття відповідного рішення в установлені законодавством строки. Про внесення таких пропозицій (подання) суб`єкту призначення Дисциплінарною комісією ДПС було повідомлено заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області Гринцова Олександра листами Дисциплінарної комісії ДПС від 12.07.2024 № 20416/7/99-00-01-ДК та №21624/6/99-00-01-ДК. Також, ДПС не порушено гарантію державного службовця щодо не застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в період тимчасової непрацездатності, оскільки для фактичного застосування до позивача звільнення, необхідно прийняти відповідний наказ з кадрового питання, який ДПС досі не прийнято. Враховуючи вищевикладене, ДПС вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві, а обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив вказують на протиправність, необґрунтованість та невідповідність в частині тяжкості дисциплінарного стягнення, застосованого (накладеного) на позивача Наказом ДПС України від 22.07.2024 №7-дс.

У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач додатково вказав, що наказом ДПС від 12.09.2024 № 13-дс «Про внесення змін до наказу ДПС від 22.07.2024 № 7-дс» у зв`язку з наявною інформацією (у зв`язку з перебуванням позивача у стані тимчасової непрацездатності) та з метою дотримання вимог статті 74 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), внесено до наказу ДПС від 22.07.2024 № 7-дс такі зміни: абзац перший пункту 1 розпорядчої частини після слів «статті 65 Закону,» доповнити словами «У ПЕРШИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ВИХОДУ НА РОБОТУ».

Ухвалами суду від 06.08.2024 та від 18.08.2024 року позивачу відмовлено у задоволенні заяв про забезпечення позову.

Ухвалами суду від 19.08.2024 року та від 16.09.2024 року клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд адміністративної справи № 200/5374/24 здійснювати в судовому засіданні з (викликом) сторін, залишені без задоволення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Наказом ДПС від 16.06.2021 № 1208-о «Про призначення ОСОБА_1 » позивач, ОСОБА_1 , призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області з 17 червня 2021 року.

У зв`язку зі службовою необхідністю наказами ДПС від 11.10.2021 № 2070-о та від 14.12.2022 № 1852-о на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків начальника Головного управління ДПС у Донецькій області.

Також, згідно з наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.06.2023 № 71 «Про затвердження складу комісії ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), ОСОБА_2 здійснював повноваження голови Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС у межах виконання функціональних повноважень зі здійснення відомчого контролю проведено моніторинг та аналіз стану роботи Комісії регіонального рівня, результати якого викладено в доповідній записці від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13.

Доповідною запискою Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 № 602/99-00-02-03-01-13 (далі Доповідна записка № 602) ініційовано перед суб`єктом призначення (в.о. Голови ДПС ОСОБА_4 ) порушення дисциплінарного провадження з відстороненням від виконання посадових обов`язків стосовно осіб, з вини яких допущено виявлені недоліки і порушення у роботі Головного управління ДПС у Донецькій області.

До Доповідної записки № 602 В.о. Голови ДПС ОСОБА_5 було видано доручення від 24.05.2024 № 86-д (02) щодо порушення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарних проступків, що полягають у неналежному виконанні посадових обов`язків з координації та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Донецькій області із відстороненням останнього від виконання посадових обов`язків та підготовки відповідного проєкту наказу.

Наказом ДПС від 24.05.2024 № 10-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» на підставі статей 17, 64-69, 72, 73 Закону № 889, пункту 1 доручення в.о. голови ДПС від 24.05.2024 № 86-д (02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 24.05.2024 №602/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою Головного управління ДПС у Донецькій області.

Пунктом 2 наказу № 10-дп відсторонено заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків на час проведення дисциплінарного провадження.

Наказом ДПС від 12.07.2024 № 12-дп «Про продовження строку здійснення дисциплінарного провадження» продовжено строки здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону.

12.07.2024 року Дисциплінарна комісія ДПС за результатами розгляду дисциплінарної справи внесла подання № 1805/99-00-01-ДК, з якого вбачається, що під час дослідження матеріалів дисциплінарної справи встановлено неналежну роботу Комісії, яка полягає у відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризикованості стосовно платників податків, які здійснюють ризикові операції, а саме: ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська» (код 37251934), ТОВ «Промкомплект» (код 31367359), що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту.

Комісією не забезпечено аналіз наявної податкової інформації в інформаційних ресурсах ДПС щодо ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська» (код ЄДРПОУ 37251934), не забезпечено отримання первинних документів щодо руху товару, зберігання, навантаження, розвантаження продукції, інвентаризаційних описів та інших необхідних документів.

За період 2023 2024 роки Комісією прийнято рішення про реєстрацію зупинених ПН/РК ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська» на загальну суму 61 953,5 тис. грн. (у тому числі ПДВ 10 325,2 тис. гривень).

Водночас Комісією в одних випадках прийняті рішення про реєстрацію зупинених ПН/РК, а в інших випадки надсилання повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів при ідентичних пакетах документів.

Зазначене підтверджується тим, що за результатами розгляду повідомлення від 19.04.2024 № 1 ТОВ «Промкомплект» Комісією прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної на загальну суму 2 697,7 тис. грн (у тому числі ПДВ 449,6 тис. грн.), що свідчить про відсутність повного аналізу Комісією отриманих документів і незабезпечення Комісією вжиття заходів, передбачених Порядком № 1165 і Наказом №204.

При цьому Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку лише 22.05.2024 № 7587.

За результатами дослідження матеріалів дисциплінарної справи заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 виявлено, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_3 та за період керівництва роботою ГУ ДПС у Донецькій області належної роботи Комісії, порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів та недотримання ОСОБА_3 пунктів 1, 2, 9 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків.

За наявних обставин, а також враховуючи, що несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця в умовах дії воєнного стану, що вчинено проти інтересів служби та суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює виконання ним своїх обов`язків надалі, утворює факт порушення Присяги державного службовця.

Висновок щодо наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи у діях заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 за період керівництва роботою ГУ ДПС у Донецькій області вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону, що полягає у порушенні Присяги Державного службовця.

Дисциплінарною комісією ДПС вирішено рекомендувати на підставі статей 65, 66, 69 та 77 Закону застосувати до заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за незабезпечення належного керівництва роботою Комісії, належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Донецькій області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця.

Наказом Державної податкової служби України від 22.07.2024 № 7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до заступника начальника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку у період керівництва ГУ ДПС у Донецькій області, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.

Наказом ДПС від 12.09.2024 № 13-дс «Про внесення змін до наказу ДПС від 22.07.2024 № 7-дс» у зв`язку з наявною інформацією (у зв`язку з перебуванням позивача у стані тимчасової непрацездатності) та з метою дотримання вимог статті 74 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), внесено до наказу ДПС від 22.07.2024 № 7-дс такі зміни: абзац перший пункту 1 розпорядчої частини після слів «статті 65 Закону,» доповнити словами «У ПЕРШИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ВИХОДУ НА РОБОТУ».

Вважаючи, що вказаним наказом права позивача порушені, останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (у редакції, чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №889).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Закону №889, службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Статтею 8 Закону №889 визначені основні обов`язки державного службовця.

Так, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина перша статті 8 Закону №889).

Відповідно до статті 62 Закону №889, державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Згідно частини 1 статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі частин 1-2 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає постанова КМУ "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження" від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Відповідно до п.7 Порядку №1039 передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

За приписами абз. 2 п. 8 наведеного Порядку №1039 визначено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.

Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівником державної служби в державному органі.

Склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок провадження діяльності Комісії визначено Положенням про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 243.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів (п. 10 Порядку №1039).

Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.

До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування (п. 12 Порядку №1039).

У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження.

Відповідно до роз`ясненнь Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 №109-р/з, дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється дисциплінарна комісія та утворюється разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження.

Крім того, листом від 04.07.2024 року № 6797/20.1-24 Національне агентство України з питань державної служби повідомило представника позивача, що дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія, та утворюється разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження.

Отже, формування дисциплінарної комісії у державному органі здійснюється суб`єктом призначення та зазначеними вище нормами чинного законодавства не передбачено формування такої дисциплінарної комісії на постійній основі, для розгляду конкретної дисциплінарної справи має формуватися дисциплінарна комісія разово.

Проте, розгляд дисциплінарної справи позивача здійснювався постійною комісією, яка була утворена наказом ДПС від 21.02.2020 № 95 «Про Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України», а отже, комісія не мала права здійснювати дисциплінарне провадження відносно позивача.

У зв`язку з наведеним судом не приймаються доводи відповідача стосовно того, що законодавством не передбачений обов`язок державного органу формувати дисциплінарну комісію разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження, оскільки наведені доводи спростовуються вказаними вище положеннями діючого законодавства та відповідними роз`ясненнями Національного агентства України з питань державної служби, яке:

-в силу п.п. 1, 3 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 01.10.2014, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, та

-до повноважень якої на підставі п.п. 8) п. 4 вказаного Положення № 500 від 01.10.2014 входить оприлюднення узагальнених роз`яснень з питань застосування Законів України «Про державну службу», та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.

Разом з цим, пунктами 33, 35 Порядку №1039 визначено, що дисциплінарна комісія за результатами розгляду дисциплінарної справи приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності та вносить суб`єкту призначення свої пропозиції (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмових пояснень суб`єкту призначення.

З матеріалів справи встановлено, що Дисциплінарна комісія ДПС встановила, що Головою Комісії ОСОБА_3 не забезпечено виконання повноважень, визначених пунктами 33, 34 Порядку №1165, не забезпечено належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, неналежної роботи Комісії, яка полягає у відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризикованості стосовно платників податків, які здійснюють ризикові операції, що призвело до порушення вимог податкового законодавства недотримання позивачем пунктів 1, 2, 9 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов`язків.

З урахуванням наведеного наказом ДПС від 22.07.2024 № 7-дс застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку у період керівництва ГУ ДПС у Донецькій області, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону.

Досліджуючи правомірність прийнятого наказу, суд встановив таке.

Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в реєстрі, права та обов`язки її членів врегульовані постановою КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно пункту 25 Порядку №1165, обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку покладено на Комісію регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня, у відповідності до пункту 2 Порядку №1165, є комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно пункту 27 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

До складу комісій регіонального рівня, у відповідності до пункту 29 Порядку №1165, входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У відповідності до пункту 30 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

Голова комісії регіонального рівня та її персональний склад, згідно з пунктом 31 Порядку №1165, затверджуються наказом головного управління ДПС в області, м. Києва та Офісу великих платників податків ДПС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У відповідності до пункту 33 Порядку №1165, Голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Повноваження голови комісії, визначені Пунктом 34 Порядку №1165, відповідно до якого голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов`язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.

На підставі пункту 40 Порядку №1165 голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні.

Засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Отже аналізуючи наведені положення законодавства, суд зазначає, що комісія ГУ ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є колегіальним органом, рішення якого ухвалюються більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Усі рішення комісії приймаються колегіально, більшістю голосів присутніх членів Комісії.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не може нести персональну відповідальність за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до пункту 38 Порядку №1165 члени комісії контролюючого органу зобов`язані: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати відомостей, що стали їм відомі у зв`язку з участю в роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; виконувати доручення голови комісії в межах, передбачених цим Порядком; брати участь у голосуванні.

Суд зазначає, що в оскаржуваному Наказі від 22.07.2024 відсутні посилання на норми закону, підзаконного акту або пунктів Положення про Головне управління ДПС у Донецькій області, чи наказу про розподіл обов`язків між керівним складом ГУ ДПС у Донецькій області, чи посадової інструкції заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області, які б визначали вищевказане підпорядкування Комісії регіонального рівня керівнику податкового органу (особі, яка виконує його обов`язки) та наділення останнього повноваженнями на здійснення контролю за прийнятими нею рішеннями, визначеними Порядком №1165.

Крім того, і Порядком №1165 не передбачено повноваження керівника ГУ ДПС області (особи, яка виконує його повноваження) переглядати чи скасовувати рішення комісії регіонального рівня, надавати обов`язкові вказівки голові та членам комісії регіонального рівня чи самостійно приймати рішення замість такої комісії.

Таким чином, враховуючи вимог пункту 31, пункту 33 Порядку №1165, позивач не мав повноважень впливати на прийняття рішень вказаною Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, тобто, втручатися у їх прийняття з урахуванням того, що такі рішення приймалися комісією більшістю голосів, тобто, колегіальним складом, а відповідно, він не може нести дисциплінарної відповідальності за прийняття такою комісією рішень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПС України, як суб`єкт владних повноважень, у спірному Наказі від 22.07.2024 не навела жодних мотивів, у чому саме полягає порушення позивачем посадових обов`язків та норм чинного законодавства.

Суд зазначає, що саме лише посилання в Наказі від 22.07.2024 №7-дс на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, не є належним обґрунтуванням спірного наказу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дослідженими судом обставинами справи та аналізом чинного законодавства у їх сукупності не встановлено жодного неналежного виконання позивачем його посадових обов`язків, а доказів протилежного відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, застосування до позивача дисциплінарного стягнення за оскаржуваним наказом від 22.07.2024 №7-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" є безпідставним, протиправним, необґрунтованим, і таким, що порушує права та інтереси позивача, а тому спірний наказ не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, і підлягає скасуванню.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

З матеріалів справи суд встановив, що у період з 17.07.2024 по 23.07.2024 позивач перебував на лікарняному, що підтверджується Інформаційною довідкою з електронної системи охорони здоров`я (Медичний висновок №9MXH-9449-4KT6-3ATK), довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Дніпровського району м. Києва».

Проте, наказом ДПС від 12.09.2024 № 13-дс внесено зміни до Спірного наказу від 22.07.2024, якими Спірний наказ доповнено словами: «У ПЕРШИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ ВИХОДУ НА РОБОТУ». Тобто, з урахуванням змін, Спірний наказ підлягає застосуванню у перший день виходу позивача на роботу після закінчення лікування.

А отже, за даних обставин судом не встановлено порушення відповідачем приписів частини 4 статті 74 Закону України «Про державну службу».

Додатково суд також наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі,зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також обґрунтовано.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 22.07.2024 №7-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Повне судове рішення складено 25 вересня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко