Ухвала

від 19.08.2024 по справі 200/3342/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

19 серпня 2024 року Справа №200/3342/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, -

УСТАНОВИЛА:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форма «Н» від 15.03.2024 № 473/05-99-04-09/31191000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 46 008,38 грн. задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форма «Н» Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.03.2024 № 473/05-99-04-09/31191000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 46 008,38 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

17 липня 2024 року до суду надійшло клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, де позивач просить суд поновити ТОВ «Виробничо-комерційній фірмі «Спецпромкомплект»» строк на звернення із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.

У період з 12.07.2024 по 16.08.2024 суддя не здійснювала правосуддя у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці, тому вказане клопотання вирішується у перший робочий день 19.08.2024.

Розглянувши вказане клопотання, суддя дійшла таких висновків.

Стаття 139 КАС України.

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стаття 143 КАС України.

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

3. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

4. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Стаття 252 КАС України.

1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21 про залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу та сформував такі загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподіл

У постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати, Верховний Суд вказав, що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. У такому випадку суд першої інстанції не має правових підстав для розгляду питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, а його вирішення відкладається не більше ніж як на п`ятнадцять днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно, для вирішення питання відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу з`ясуванню підлягають (у сукупності) питання: (1) наявності безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи; (2) наявності відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої із указаних обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 КАС України. Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Застосовуючи вказані підходи, висловлені судом касаційної інстанції, суд установив таке.

У позовній заяві ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» викладено прохання стягнути на користь позивача, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області, надавши позивачу 5-денний строк з моменту ухвалення рішення для надання доказів понесених витрат.

У мотивувальній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 200/3342/24 вказано, що оскільки справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін у справі, то зазначення позивачем у позові про надання можливості подати відповідні докази, належить прирівнювати до виконання дій, передбачених абз. 2 ч. 7 ст. 139 КАС України, а відтак позивач має право протягом 5 днів після ухвалення рішення суду надати суду остаточний розрахунок витрат на правову допомогу та відповідні докази їх сплати для розгляду і вирішення судом вказаного питання.

Вказане рішення складено у повному обсязі 26.06.2024 та згідно відомостей системи «Електронний суд» доставлено позивачу та представнику позивача 26.06.2024.

Натомість клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу та відповідні докази подано лише 17.07.2024, тобто із пропуском встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України 5-денного строку.

Наведене позивачем обґрунтування причин поважності пропуску відповідного строку внаслідок неотримання рішення суду у справі у справі № 200/3342/24 та випадкове ознайомлення із його текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень суд не приймає, оскільки таке спростовується відомостями системи «Електронний суд».

Отже, суд установив, що позивач пропустив строк, встановлений ч. 7 ст. 139 КАС України, не навівши обґрунтованих підстав для його поновлення, а тому клопотання ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» належить залишити без розгляду.

Ухвалюючи вказаний висновок судом узято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №380/12348/22 та ухвалі від 30.05.2024 у справі №520/9278/22.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційної фірми «Спецпромкомплект»» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк