Постанова

від 19.08.2024 по справі 640/19809/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19809/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голвоного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Пенсійного фонд України та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та просив суд:

- визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за правилами припису ст. 60-1 Закону № 62262-XII і встановити вину посадових осіб на безпідставно сплачені пенсіонерові зайві суми пенсії у розміру 7 931,28 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року.

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України за правилами припису ст. 60 Закону № 2262-XII на виконання обов`язку пенсіонера і повідомлення про одержання зайвих сум пенсії та відшкодування органу пенсійного забезпечення заподіяної шкоди, виплаченої надміру внаслідок зловживань з боку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (використання свідомо неправдивих відомостей, використання перекручених даних і відомостей про зміни у складі (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди тощо), який контролює перерахунки пенсії 28.10.2021 і 14.02.2022;

- зобов`язати Пенсійний фонд України, застосувати відповідно до закону відповідальність до посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за безпідставно сплачені пенсіонерові зайві або занижені суми пенсії, за правилами припису ст. 60-1 Закону № 2262-ХІІ;

- зобов`язати Пенсійний фонд України стягнути в дохід держави із заробітної плати ОСОБА_2 , начальника і ОСОБА_3 головного спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві безпідставно сплачені пенсіонерові зайві (приховані) суми пенсії у розміру 7 931,28 грн за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, з урахуванням кратності (у 5 кратному розміру або 3 кратному розміру). З метою виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів У країни, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальність перед суспільством.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

16.04.2024 року від позивача надійшла заява про виправлення описки в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, а саме:

«Внести виправлення у мотивувальній частині рішення щодо постанови Правління Пенсійного фонду України за № 6-4 від 21.03.2023, якої не існує, що підтверджено листом штрих код 29.02.2024 2600-0202-8/42590».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не задоволено заяву про виправлення описки.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з таких підстав.

Ухвалу від 06.06.2024 року прийнято судом першої інстанції виходячи з того, що поданою заявою на переконання суду, позивач намагається змінити суть та мотиви ухваленого рішення, а відтак не діє в межах своїх процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Тобто, правила цієї норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Водночас опискою, в розумінні статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі №826/16793/17 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі №800/520/16.

Відтак, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).

Виправлення описки чи очевидної арифметичної помилки не є тотожною процесуальною дією до внесення до тексту судового рішення виправлень за правилами частини 9 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у межах якого виправлення вносяться в текст судового рішення після його виготовлення до моменту проголошення і вручення.

Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Колегія суддів зазначає, що позивач вказує на відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 29.02.2024 року №2600-0202-8/42590, з якої вбачається, що Постанова Правління Пенсійного фонду України за №6-4 від 21.03.2023 року відсутня (не існує), проте, таку відповідь до заяви не долучив.

Зважаючи на викладене, наведені позивачем обставини у якості підстави для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова