Ухвала

від 19.08.2024 по справі 140/2957/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

19 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2957/24 пров. № А/857/19833/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Затолочного В. С.суддів -Качмара В. Я. Мікули О. І.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 140/2957/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індевор +» до Волинської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 05 серпня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

15 серпня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, у якій скаржник просить продовжити строк для сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі у зв`язку з відсутністю бюджетного асигнування.

Колегія суддів наголошує скаржнику, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За правилами частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, наведеною нормою встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Таким чином, законодавством надано прерогативу застосування положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» у справах щодо звернення із такими клопотаннями фізичними особами, а не органами державної влади.

До такого ж правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, згідно з яким положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану.

Відтак, згідно Закону України «Про судовий збір» органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Митні органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Крім того, апелянтом не додано доказів щодо відсутності коштів для сплати судового збору. Надана апелянтом виписка з рахунка за 15.08.2024 не є належним та достатнім підтвердженням відсутності коштів для сплати судового збору.

В обґрунтування вимог заявленого клопотання скаржник покликається на відсутність необхідних кошторисних призначень.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заявником не надано достатніх доказів з яких би вбачалося, що відповідачем вживаються активні заходи щодо вирішення питання по сплаті судового збору саме у даній справі у найкоротші строки (а зокрема - звернення з відповідними бюджетними запитами до розпорядників вищого рівня, тощо).

Відтак, відповідачем не доведено обставин за яких продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги призведе до фактичної сплати судового збору у найкоротші строки.

Також колегією суддів ураховано, що подальше продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги призводить до правової невизначеності ухваленого судового рішення (ненабрання чинності), наслідком чого незабезпечення судом своєчасного вирішення спору у сфері публічно -правових відносин, які направлені на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, що включає і порушення права вказаних осіб на доступ до суду (яке полягає в тому числі і у виконанні судового рішення).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду те, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Волинської митниці про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відмовити.

Апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 140/2957/24 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвалу разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Суддя-доповідач В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар О. І. Мікула