Ухвала

від 12.08.2024 по справі 348/1333/15-ц

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1333/15-ц

12 серпня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: представника скаржника

ОСОБА_1 , адвоката - Романка В.М.,

представника заінтересованої особи:

приватного виконавця виконавчого округу

Івано-Франківської області Ткачука Л.М., адвоката - Олійника В.Б.,

розглянувши в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Романко Василь Михайлович, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович, Акціонерне товариство "Таскомбанк" на бездіяльність приватного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Л.М., АТ "Таскомбанк" на бездіяльність приватного виконавця.

01.05.2024 року ОСОБА_1 подала додаткову скаргу на приватного виконавця Ткачука Л.М.

08.08.2024 року від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Романка В.М. на адресу суду через електронний суд надійшла уточнена скарга на приватного виконавця Ткачука Л.М.

В судовому засіданні представник заявника - адвокат Романко В.М., вимоги скарги з урахуванням додаткової та уточненої скарг підтримав з підстав, наведених в ній.

Просив суд поновити строк на оскарження спірних постанов, про що подав клопотання (а.с.16).

Задоволити скаргу (з урахуванням вимог додаткової та уточненої) та визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. від 24.12.2021 року про відкриття в/провадження №68005733-неправомірною та скасувати його постанови: від 24.12.2021 року про відкриття в/провадження №68005733; від 24.12.2021 року про стягнення основної винагороди; від 20.12.2023 року про звернення стягнення на заробітну плату; від 26.04.2024 року про опис та арешт двох земельних ділянок ОСОБА_1 площею 0,08 га. з кадастровим №2624082501:01:001:0061 та площею 0,1991 га. з кадастровим №2624082501:01:001:0062, що знаходяться по АДРЕСА_1 ; від 27.04.2024 року про визначення розміру додаткових витрат у сумі 557 грн. 91 коп.; від 27.04.2024 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та зобов`язати приватного виконавця Ткачука Л.М. повернути АТ "Таскомбанк" виконавчий лист № 348/1333/15-ц та ухвалу Надвірнянського р-нного суду від 14.05.2019 року по справі №348/1333/15-ц.

Представник заінтересованої особи - приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М., адвокат - Олійник В.Б. в судовому засіданні з доводами скарги адвоката Романка В.М. в інтересах ОСОБА_1 не погодився, вважає їх необгрунтованими, а подану скаргу такою, що спрямована виключно на ухилення від виконання рішення суду, що набрало законної сили, а не з метою захисту порушених прав чи охоронюваних законом інтересів.

Крім того, 31.07.2024 року через електронний суд подав письмове заперечення на скаргу ОСОБА_1 в якому з викладених в ньому підстав, просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник заінтересованої особи - АТ "Таскомбанк" в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду скарги повідомлявся судом заздалегідь та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши учасників процесу, ознайомившись із доводами, що викладені у скарзі, проаналізувавши матеріали справи та виконавчого провадження ВП №68005733, вважає, що клопотання представника скаржника, адвоката Романка В.М. щодо поновлення строку на оскарження спірних постанов підлягає до задоволення.

Суд приймає до уваги доводи представника скаржника ОСОБА_1 , адвоката Романка В.М. про те, що постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 для недопущення поширення короновірусної хвороби СОVID -19 було введено з 12.03.2020 року в Україні карантинні заходи, які неодноразово продовжувалися і були скасовані тільки з 24 годин 00 хвилин 30 червня 2023 року,постановою КМУвід 27.06.2023року №651 та відповідно ЗУ №540-ІХ від 30.03.2020 року розділ ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено п.3, згідно якого, на час дії карантину пропуск всіх процесуальних строків, зумовлений обмеженнями впровадженими карантином, може бути продовжено судом. Крім того, з 24.02.2022 року З-ном України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. Відповідно до п.12 та 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії карантину строки продовжуються, а згідно п.19 на період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, зупиняються на строк його дії.

Аналогічно, Законом України №2129-ІХ від 15.03.2022 року розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, згідно з ч.2 п.п.4 якого, тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, строки на оскарження спірних постанов скаржнику ОСОБА_1 слід поновити, а її скарга підлягає розгляду в судовому засіданні по суті.

В силу вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України,сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 ст.448 ЦПК України та ст.74 З-ну України "Про виконавче провадження" передбачено, що скарга подається до суду який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом а) ч.1 ст.449 ЦПК України, визначено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

В своїйскарзі провизнання постановиприватного виконавцявиконавчого округуІвано-Франківськоїобласті ТкачукаЛ.М.від 24.12.2021року провідкриття в/провадження№68005733-неправомірноюта вимогипро скасуванняданої постановита постановвід 24.12.2021року простягнення основноївинагороди,від 20.12.2023року прозвернення стягненняна заробітнуплату,від 26.04.2024року проопис таарешт двохземельних ділянок ОСОБА_1 площею 0,08га.,з кадастровим№2624082501:01:001:0061та площею0,1991га.,з кадастровим№2624082501:01:001:0062,що знаходятьсяпо АДРЕСА_1 ,від 27.04.2024року провизначення розмірудодаткових витрату сумі557грн.91коп.,від 27.04.2024року пропризначення суб`єктаоціночної діяльностідля участіу виконавчомупровадженні тазобов`язання приватноговиконавця ТкачукаЛ.М.повернути АТ"Таскомбанк"виконавчий лист№ 348/1333/15-цта ухвалуНадвірнянського р-нногосуду від14.05.2019року посправі №348/1333/15-ц, боржник обґрунтовує тим, що приватний виконавець неналежним чином направив ОСОБА_1 постанову про відкриття в/провадження від 24.12.2021 року і протиправно виніс всі наступні оскаржувані постанови, пов`язані з виконанням рішення Надвірнянського р-нного суду від 26.01.2016 року.

На думку скаржника ОСОБА_1 та її представника, адвоката Романка В.М. дані постанови є неправомірними і підлягають скасуванню.

Разом з тим суд встановив наступні обставини:

Відповіднодо ст.1 З-ну України "Про виконавче провадження" (далі Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.2 ч.1 ст.3 Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В силу ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Ст.55 Конституції України закріплено, щоправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 § 1 Міжнародної Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод" передбачено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.11 З-ну України "Про виконавче провадження"державний виконавець зобов`язаний вживати усіх передбачених Закономзаходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

А згідно п.1 ч.2 ст.18 З-ну України "Про виконавче провадження", (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що дійсно на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. на даний час перебуває виконавче провадження №68005733 щодо примусового виконання виконавчого листа № 348/1333/15-ц, виданого 04.07.2016 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ "Таскомбанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 20119,26 доларів США основного боргу, 1391,48 доларів США - відсотки за користування кредитом та 3853,83 грн. - пені, що еквівалентно 155,21 доларів США.

Як вбачається з долучених до скарги матеріалів в/провадження, вказаний вище виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання на підставі заяви стягувача - АТ "Таскомбанк", який ухвалою суду від 14.05.2019р. у справі №348/1333/15-ц був замінений замість вибулого стягувача - ПАТ "ВіЕс банк". Ухвала вступила в законну силу 30.05.2019 року. Копія даної ухвали долучена до матеріалів скарги (а.с.10-11).

Ч.1 ст.15 З-ну України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.2 ст.15 Закону).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (ч.5 ст.15 Закону).

Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про замінусторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Таким чином АТ "Таскомбанк" є стягувачем по виконавчому листу, який виданий Надвірнянським р-нним судом 04.07.2016 року по цивільній справі №348/1333/15-ц.

Судом також перевірено, що постановою від 24.12.2021р. приватним виконавцем Ткачуком Л.М. відкрито виконавче провадження та копія даної постанови надіслана на адресу боржнику 05.01.2022 року, що підтверджується п.3 Реєстру відправки рекомендованих відправлень поданих через "Укрпошту" (а.с.36-37).

П.5 ст.26 З-ну України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

24.12.2021 року приватним виконавцем Ткачуком Л.М. була також винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди.

Частиною 1 ст.27 З-ну України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Зі змісту ч.2 даної статті вбачається, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

А приватний виконавець одночасно з постановою про відкриття в/провадження виносить також постанову про стягнення основної винагороди в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору. Тобто, вказана постанова від 24.12.2021 року винесена приватним виконавцем Ткачуком Л.М., у відповідності до вимог З-ну України " Про виконавче провадження".

10.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Ткачука Л.М. із заявою про зняття арешту з заробітної банківської карти (а.с.51-52).

03.02.2022 року адвокатом Романишиним Д.М. подано до Надвірнянського районного суду скаргу на бездіяльність приватного виконавця Ткачука Л.М.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 22.02.2022 року (суддя Міськевич О.Я.) у справі №348/1333/15 (провадження №4-с/348/5/22) задоволено скаргу та скасовано постанову приватного виконавця Ткачука Л.М. про арешт коштів від 24.12.2021 року.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області від 15.04.2022 року було знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 .

В цей же день за вих. №68005733 зазначена постанова для виконання направлена приватним виконавцем в АТ КБ "ПриватБанк".

12.06.2023року приватному виконавцю Ткачуку Л.М. від представника боржника - ОСОБА_1 , адвоката Капака В.М. повторно надійшла заява від 06.06.2023 року про зняття арешту із коштів заробітної плати та в цей же день йому (адвокату) направлена відповідь за вих. №6197 від 12.06.2023 року.

А ухвалою Надвірнянського р-нного суду від 10.08.2023 року (суддя Матолич В.В) було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний виконавець Ткачук Л.М., АТ "Таскобанк" на бездіяльність приватного виконавця (а.с.56-57).

В подальшому, здійснюючи виконавчі дії щодо виконання рішення суду по даній справі, 20.12.2023 року приватний виконавець Ткачук Л.М. виносить постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що регламентовано ст.68 З-ну України "Про виконавче провадження".

Зокрема, як вбачається із змісту ч.1 даної статті, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

В ч.3 ст.68 Закону вказано, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

А визначеннявідсотків відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника регулюються ст.69 Закону, що також вказано приватним виконавцем у його постанові.

Зазначена постановаприйнята відповіднодо ст.ст.68,69 З-нуУкраїни "Провиконавче провадження".

26.04.2024року приватнимвиконавцем такожвиносилась постанова про опис та арешт двох земельних ділянок ОСОБА_1 площею 0,08 га. з кадастровим №2624082501:01:001:0061 та площею 0,1991 га. з кадастровим №2624082501:01:001:0062, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

З приводувинесення вказаноїпостанови судконстатує,що яквизначено ст.56 З-ну України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перевіривши долучені до справи матеріали в/провадження ВП№68005733 суд прийшов до висновку, що винесена постанова відповідає вимогам ст.56 З-ну України "Про виконавче провадження".

Також як вбачається з матеріалів скарги, приватним виконавцем 27.04.2024 року були винесені ще дві постанови: про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, які на переконання суду також винесені згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема,З-м України "Про виконавче провадження" передбачено участь експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні, а саме: для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Що стосується постанови про визначення розмірудодаткових витратвиконавчого провадженнясуд звертаєувагу,що відповідно до п.2 розділу VI "Інструкції з організаціїпримусового виконаннярішень" фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначенихст.42 Закону "Про виконавче провадження". Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється згідно Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

При проведенні опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 , приватним виконавцем здійснено витрати на паливно-мастильні матеріали згідно подорожнього листа та витрати на отримання Витягу з ДЗК про земельні ділянки (а.с.64-65).

Відповідно, вказана постанова винесена приватним виконавцем Ткачуком Л.М. підставно.

Наведеним детальним описом руху виконавчого провадження суд звертає увагу, що рішення Надвірнянського районного суду від 26.01.2016 року по цивільній справі №348/1333/15-ц (номер провадження №2/348/70/16) станом на 12.08.2024 року не виконане та зауважує:

по-перше - принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати, чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи, навпаки, перешкоджає такому виконанню;

по-друге-основна метавиконавчого провадження-виконання судовогорішення,яке удержаві,що визналаверховенство права, не може залишатися невиконаним на шкоду одній із сторін, адержава повинна вжити усіх необхідних кроків, у межах своєї компетенції, для виконання остаточного рішення суду (Рішення ЄСПЛ від 5 липня 2012 року у справі "Глоба проти України"). При цьому слід акцентувати на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч.2 ст.15 З-ну України "Про виконавче провадження"). Відтак за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення. Судове оскарження дій виконавця та його наслідки не мають призводити до ситуації, коли боржник за рішенням, що набрало законної сили, зміг би ініціювати судовий процес, з якого він вийде переможцем настільки, що зможе не виконувати судове рішення або на невизначений час затягнути його виконання;

по-третє - судова система не може використовуватися боржником як інструмент, що перешкоджає виконанню судового рішення, це є зловживанням правом на судових захист.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Згідно ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Ч.6 визначено, що особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі.

Зі змісту ч.8 вбачаєься, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

На переконання суду, оскаржувані постанови прийняті приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Л.М. з дотриманням вимог та положень Закону України "Про виконавче провадження", що не спростовано в судовому засіданні представником скаржника ОСОБА_1 , адвокатом Романком В.М.

Відповідно до ст.1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно доч.1ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що виконавець зобов`язаний, в тому числі, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавче провадження це сукупність дій державного виконавця, спрямованих на реальне виконання судового рішення, і проведення всіх дій є обов`язком державного виконавця.

Стаття 2 З-ну України "Про виконавче провадження" регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Отже аналізуючи зазначене вище, суд приходить до висновку що скарга не підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.3ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як перевірено судом, згідно долучених до матеріалів справи представником заінтересованої особи: приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М., адвокатом - Олійником В.Б. платіжної інструкції №3176 від 03.06.2024 року, витрати приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М. як заінтересованої особи по даній справі, на правничу допомогу склали 5000 грн. 00 коп.

У відповідності до вимогст.452 ЦПК України,судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні скарги, із скаржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Л.М., підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. 00 коп., пов`язані з розглядом даної скарги.

На підставі ст.ст.1, 2, 3, 5, 11, 15, 18, 19, 27, 42, 56, 68, 69 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній), керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 260, 261, 353, 354, 447-452 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Романко Василь Михайлович, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович, Акціонерне товариство "Таскомбанк" на бездіяльність приватного виконавця відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 - 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язану з розглядом даної скарги.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали

складено 19.08.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.