Ухвала

від 14.08.2024 по справі 947/18403/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1123/24

Справа № 947/18403/24 1-кс/947/8002/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000667 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року було накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 12.06.2024 року під час проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство» ЄДРПОУ 23216145 (на нежитлові приміщення першого та другого поверхів, об`єкт житлової нерухомості), що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137300:70:001:0136, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», подав апеляційні скарги, в якій зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконна, необґрунтована, невмотивована та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, яке обґрунтоване тим, що з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, апелянт ознайомився лише 03.07.2024 року, після чого, з урахуванням актуальної ситуації дії тривалих та регулярних відключень електропостачання подав апеляційну скаргу.

Позиції учасниківсудового розгляду.

Представник власника майна ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку.

Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, передбачений ст. 309 КПК України.

Поряд з цим, у п. 3 ч. 2ст.395КПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В своючергу,абз.2ч.3 ст.395КПК України прямо вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

За змістом статті 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені, зокрема законом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

З матеріалівпровадження убачається,що оскарженаухвала постановленаза участіпредставника власникамайна,тобто відповіднодо пункту3ч.2ст.395КПК України строк на апеляційне оскарження для апелянта має обчислюватись з дня оголошення оскаржуваної ухвали слідчого судді (а.с.111-112, 113-134 т.1).

Апеляційну скаргу було подано до апеляційного суду з електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд» 10 липня 2024 року, тобто поза межами п`ятиденного строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку апелянт вказує на те, що копію повного тексту ухвали судді Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року представник власника майна отримав 02 липня 2024 року наприкінці робочого дня, тому з мотивами прийнятого рішення ознайомився лише 03 липня 2024 року, після чого, з урахуванням актуальної ситуації, дії тривалих та регулярних відключень електропостачання, було подано апеляційну скаргу.

Відповідно до висновку сформульованому у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470кмо18), у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

При цьому, слід зазначити, що частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 березня 2019 року у справі №127/17092/18, провадження №51-8813км18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, в тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, що минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, котра звертається з відповідним клопотанням, зокрема те, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), а також інші відповідні обставини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Колегія суддів звертає увагу, що представник власника майна приймав участь у судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, копію повного тексту ухвали отримав 02 липня 2024 року, та лише 10 липня 2024 року подав апеляційну скаргу, що у свою чергу не може свідчити про активну процесуальну поведінку, спрямовану на реалізацію права на апеляційне оскарження. Водночас, саме лише посилання апелянта на тривалі та регулярні відключення електропостачання не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що у клопотанні не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Оскільки підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає, у поновленні строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.

Керуючись статями 113, 116, 117, 370-372, 376, 395, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Відмовити представнику власника майна ОСОБА_7 , який діє в інтересах Комунального підприємства «Одеське електротехнічне експлуатаційно-монтажне підприємство», у поновлені строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 червня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000667 від 20.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами, повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_8 ОСОБА_3 ОСОБА_4