Ухвала

від 16.08.2024 по справі 405/5712/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5712/24

провадження № 1-кс/405/2387/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2024 м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 25.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024122010000152 та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчогов ОВСслідчого відділуУправління Службибезпеки Українив Кіровоградськійобласті ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 та просив його задовольнити за викладених у ньому підстав, додав, що під час обшуку у підозрюваного вилучене кліше з підписом Президента України та печатка селищної ради, за цим фактом проводиться досудове розслідування.

Слідчий підтримав клопотання про арешт майна та просив його задовольнити, додатково пояснив, що під час обшуку автомобіля виявлено польські злоті; підозрюваний повідомив, що мав намір виїхати до Республіки Польщі. Під час поміщення ОСОБА_5 до ізолятору тимчасового від проходив медичне обстеження, але підозрюваний вказав, що впав при затриманні.

Захисник в судовому засіданні заперечив відносно задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 з тих підстав, що: вважає, що підозра про яку повідомлено ОСОБА_5 є необґрунтованою, його підзахисний не перешкоджав Збройним силам України; вважає, що працівники ТЦК знають, які діяти під час перевірки документів; також захисник ставить під сумнів того, що речі, які вилучені під час обшуків у ОСОБА_5 є підробленими та відсутність кримінально - правової кваліфікації цього; його підзахисний станом здоров`я є непридатним для проходження військової служби; за станом здоров`я ОСОБА_5 не може перебувати під вартою; вважає недоведеними заявлені стороною обвинувачення ризики; за вказаних обставин просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Окрім цього, захисник просить на підставі ст. 206 КПК України постановити ухвалу, якою негайно зобов`язати провести медичне обстеження його підзахисного ОСОБА_5 , оскільки він зазначив, що йому були нанесені тілесні пошкодження під час затримання.

Підозрюваний погодився з позицією захисника та додав, що він займається сільськогосподарською діяльністю, має свій благодійний фонд, допомагає дитячим садочкам та школам; грошей ні від кого не отримував, оскільки є заможною, самодостатньою людиною; директор ПП « ОСОБА_7 » попрохав його стати його заступником, оскільки він хворів, а підприємство займається охоронною діяльністю; ОСОБА_8 попрохав влаштувати його та його знайомого ОСОБА_9 до ПП « ОСОБА_7 »; під час зустрічі з ОСОБА_8 , він надав йому паперовий пакет, в якому були гроші, після чого його було затримано; має багато похвальних листів, подяк, у власності має більшн 500 гектарів землі, ціна яких складає по біля 100 млн. грн.; за вказаних обставин просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що слідчими слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області здійснюється досудове у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 25.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024122010000152 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

15.08.2024, о 19 год. 20 хв., ОСОБА_5 затриманона підставіст.208КПК України,за підозроюу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

16.08.2024 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-4 КК України, відповідно до якої, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період з корисливих мотивів.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, запровадив схему перешкоджання законній діяльності працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час здійснення останніми мобілізаційних заходів по оповіщенню військовозобов`язаних осіб під час воєнного стану, шляхом виготовлення та видачі військовозобов`язаним особам за грошову винагороду нібито посвідчень ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394), до якого не має жодного відношення, та нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 181-р/49, в якому зазначено, що всі працівники ПП « ОСОБА_10 » мають повноваження спеціальних військових підрозділів, що входять до Служби безпеки України та бронювання від призову в Збройні Сили України під час мобілізації строком на весь термін військового стану в Україні. При цьому ОСОБА_5 надавав «пакет послуг», які в сукупності створювали перешкоди та перепони роботі представників ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема:

- надавав нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49»;

- інструктував як в подальшому поводитись із патрулями ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Фактично наявність вказаних нібито посвідчень, а також нібито витягу з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 181-р/49, не надають військовозобов`язаним особам статусу військовослужбовця та не звільняють від призову на військову службу, а лише створюють у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проведення ними мобілізаційних заходів уявлення приналежності військовозобов`язаного до військового підрозділу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, та перешкоджають виконанню ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладених на них законодавством України заходів із оповіщення попередньо призначених військовозобов`язаних та резервістів з метою проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та планування призначення військовозобов`язаних до призову під час мобілізації, а також з метою адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у випадку, якщо такі особи вчинили правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 210-1 КУПАП.

Так, ОСОБА_5 діючи з умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше квітня 2024 року, запропонував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за грошову винагороду в сумі 5000 доларів, нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394) та нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49».

Через брак зазначеної суми у ОСОБА_8 , ОСОБА_5 погодився на суму в 1000 доларів США (що є еквівалентом 41 326 грн) за умови, що решту суми ОСОБА_8 буде виплачувати по 100 доларів США (що є еквівалентом 4 132 грн) на місяць.

На вказану пропозицію ОСОБА_8 погодився та за грошові кошти в розмірі 1000 доларів отримав від ОСОБА_5 нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394), нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49» та проінструктував щодо поводження із патрулями ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06.08.2024 ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_8 продемонстрував співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» та нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49», чим ввів останніх в оману та перешкодив законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Після цього ОСОБА_5 провів повторний інструктаж ОСОБА_8 як в подальшому поводитись із патрулями ТЦК та СП.

18.06.2024 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та за грошову винагороду в сумі 5000 доларів США нібито оформити вступ останнього до ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394), а також надати йому нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394), нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49», які зі слів ОСОБА_5 дають відстрочку від мобілізації до Збройних Сил України. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що грошові кошти ОСОБА_9 має передати через ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_5 з метою конспірації та уникнення кримінальної відповідальності з протиправні дії, передав зазначений вище пакет документів на ім`я ОСОБА_9 . ОСОБА_8 .

Про вказану протиправну діяльність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повідомили співробітників УСБУ в Кіровоградській області.

15.08.2024 ОСОБА_9 , який діяв під контролем співробітників Служби безпеки України, погодився на пропозицію ОСОБА_5 .

15.08.2024 ОСОБА_8 , який діяв під контролем співробітників Служби безпеки України, вручено грошові кошти для подальшої передачі ОСОБА_5 за нібито посвідчення ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394) на ім`я ОСОБА_9 та нібито витяг з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49».

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, 15.08.2024 приблизно о 19 год. 00 хвилин ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_8 в приміщенні СТО за адресою: АДРЕСА_3 та отримав від останнього грошові кошти в сумі 4000 доларів США (що є еквівалентом 206 631 грн) за документи, після чого був затриманий співробітниками УСБУ в Кіровоградській області, в порядку ст. 208 КПК України.

Отже, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у період з квітня 2024 року по 15.08.2024 вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом видачі за грошову винагороду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нібито посвідчень ПП «ТД БАСТІОН» (ЄДРПОУ 36023394), нібито витягів з розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №181-р/49», та інструктажу щодо дій під час зустрічі з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у сукупності створює у працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 уявлення приналежності військовозобов`язаного до військового підрозділу та особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, хоча фактично не надає такій особі зазначеного статусу.

За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Надані слідчим докази, а саме: відповідь на доручення слідчого від 13.08.2024 №61/5/1/6213/нт, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 12.08.2024, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.06.2024, від 12.08.2024, протокол про результати проведення НСРД у вигляді аудіо, - відеоконтролю особи від 07.08.2024, з якого знято гриф «таємно», протокол обшуку від 15.08.2024 автомобіля Skoda Kodiaq, номерний знак НОМЕР_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , протокол виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів від 15.08.2024, протокол огляду особи, помітки та вручення ідентифікованих грошових коштів від 15.08.2024, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 16.08.2024, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу. У зв`язку з чим, доводи захисника щодо невірної кваліфікації та відсутності доказів обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри є безпідставними, оскільки надані докази, які надані слідчим, прокурором свідчать про можливу причетність до вчинення злочину, який ставиться йому в провину.

Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Слідчий суддятакож вважає,що прокуроромта слідчимобґрунтовано наведенийперелік ризиків,що передбаченийп.п.1,2,3ч.1ст.177КПК України,а самете,що підозрюванийможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Окрім цього, згідно листа т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.08.2024 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_3 , 09.04.2024 виключений з військового обліку, а отже, може безперешкодно покинути території України.

Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, укривати від слідства дійсні обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі, інформацію щодо часу, місця та обставин подій, які відбувались під час вчинення злочину, та мають значення, які не відомі органу досудового розслідування.

Слушними єтвердження прокурората слідчогопро зазначенийризик того,що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконнопрямо чичерез третіхосіб впливатина свідківу цьомукримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.

Враховуючи,що досудоверозслідування наразітриває, ОСОБА_5 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них, оскільки свідки дають викривальні покази щодо вчинення ОСОБА_5 злочину за ч. 1 ст. 114-1 КК України, а їхні анкетні дані відкриті стороні захисту.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

Водночас,слідчий суддявважає недоведенимстороною обвинуваченняризику вчинення підозрюваниміншого кримінальногоправопорушення,оскільки встановлення такого ризику передбачає таку ймовірність у перспективі за факторами небезпеки із врахуванням інших обставин та особи підозрюваного. Проте, матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім зазначених, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику на даному етапі кримінального провадження.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 одружений, має неповнолітню дитину 2016 року народження, однак дружина та дитина 14.10.2022 виїхали до Республіки Польща, на територію України не повертались, має офіційне місце роботи, проживання, характеризуючих відомостей та інформацію про стан здоров`я підозрюваного сторонами не надано, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п.3 ст.5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України», а саме: закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку, для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави є майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється. Сума застави, на думку слідчого судді, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 , як було зазначено ним особисто, є забезпеченою людиною, має у власності земельні ділянки, сукупна вартість яких становить біля 100 млн. грн, що також підтверджується відомостями з витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.08.2024, які надані прокурором у судовому засіданні, вказує на рівень майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у межах, які визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникненню встановлених п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а тому, враховуючи ч.5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вийти за граничну межу застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 999 240 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим та наявність передбачених законом підстав для його задоволення.

Одночасно з цим, стороною захисту в судовому засіданні заявлено клопотання про проведення забезпечення невідкладного проведення судово медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки підозрюваним у судовому засіданні було повідомлено про застосування до нього фізичної сили під час його затримання.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи.

Враховуючи вказане, слідчий суддя з метою встановлення обставин, які зазначені у клопотанні захисника, з метою дотримання виконання обов`язку, покладеного на слідчого суддю щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України, вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 та зобов`язати посадових осіб ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» та філії ДУ "Центр охорони здоров`я ДКВС України" в Черкаській та Кіровоградській областях забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 206, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 19 год. 20 хв., 15.08.2024 по 13.10.2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 999 240 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 16.08.2024 по справі №42024122010000152 від 25.06.2024.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_5 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , на строк до 13.10.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за вийнятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_5 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.

На підстави п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України зобов`язати посадових осіб ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» та філії ДУ "Центр охорони здоров`я ДКВС України" в Черкаській та Кіровоградській областях забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» та філії ДУ "Центр охорони здоров`я ДКВС України" в Черкаській та Кіровоградській областях для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_11