Рішення

від 20.08.2024 по справі 639/3379/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/3379/24

Провадження №2/639/1265/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Яременко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/3379/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

У червні 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №42339, який вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», заборгованості за Договором кредиту від 30 жовтня 2019 року № 1001439884801 в сумі 14 729,42 грн, укладеним з АТ «Перший Український Міжнародний банк» та вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 14.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко І.А. було відкрито виконавче провадження № 67877446 на підставі виконавчого напису № 42339, вчиненого 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем стосовно ОСОБА_1

02.05.2023 за постановою про передачу матеріалів виконавчого провадження виконавчий напис № 42339 вчинений 26.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем стосовно ОСОБА_1 було передано приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. Постанову про відкриття виконавчого провадження, як і будь-які інші документи позивач не отримував.

Вважає, що виконавчий напис вчинений стосовно нього не підлягає виконанню, оскільки був виданий з порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовною заявою.

13 червня 2024 року від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №42339 від 26.11.2021 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем стосовно позивача ОСОБА_1 , що здійснюється в межах виконавчого провадження НОМЕР_2.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільнійй справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено судове засідання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надали суду заяву, в якій просили суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надали клопотання про визнання позову, просили провести судове засідання без їх участі.

Приватний виконавець в судове засідання не з?явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Інші сторони в судове засідання також не з`явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити по справі рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. було видано виконавчий напис № 42339.

Згідно виконавчого напису, з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний банк» стягнено заборгованість за кредитним договором 1001439884801 від 30 жовтня 2019 року (а.с. 11).

На підставі виконавчого напису № 42339, виданого 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., 14 грудня 2021 року приватним виконавцем виконаввчого округу Харківської області Подолянко І.А. були винесені стосовно ОСОБА_1 постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 (а.с.17-18).

02 травня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. винесено постанову про передачу виконавчого провадження 67877446 приватному виконавцю Нордіо В.В. (а.с. 17-18).

Представник позивача зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження, як і будь-які інші документи позивач не отримував.

Крім того, в матеріалах щодо винесення виконавчого напису не містяться докази того, що між позивачем та відповідачем було взагалі укладено будь-який договір, зокрема кредитний. До виконавчого напису додано копію заяви № 1001439884801 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. При чому дана додаткова угода не містить ані номеру договору , до якого вона укладена, ані дати укладення. Так, нотаріусу не було надано оригіналу посвідченого нотаріально документу, який встановлює наявність у позивача непогашеної заборгованості перед відповідачем.

На думку представника позивача, виконавчий напис № 42339, який виданий 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бригідою В.О. було вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв`язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справі на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В обґрунтування позовупредставник позивача посилалась на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження, як і будь-які інші документи позивач не отримувала.

Також, письмового договору, вчиненого в нотаріальній формі, між позивачем та Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» укладено не було, а приватний нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та видав виконавчий напис.

Крім того, відповідач визнав позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлгає виконанню.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 26 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Так, суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком документи, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку, оскільки відповідачем та приватним нотаріусом не надано такої інформації.

Окрім того, позивач в своїй позовній заяві зазначає, що будь-яких документів від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» та/або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. щодо наявності заборгованості він не отримувала.

Як зазначила представник позивача, ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса не отримував.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення ним листа-повідомлення з вимогою сплатити боргу і отримання/неотримання позивачем такого листа.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Отже, судом було встановлено, що матеріали справи не містять у собі належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було своєчасно повідомлено про наявність у нього заборгованості.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що відповідачем визнано позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, представник позивача у позовній заяві вказує на те, що жодних договорів із відповідачем він не укладав, на його адресу не надходили повідомлення ані від відповідача, ані від приватного нотаріуса з вимогою про погашення заборгованості та з повідомленням про намір вчинити виконавчий напис.

Так, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, доказів протилежного останнім суду не надано.

Про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом при вчиненні нотаріального напису було порушено вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Окрім того, суду не було надано доказів щодо того, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі оригіналу кредитного договору.

Отже позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису №42339 від 26 листопада 2021 року таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого останнім при зверненні до суду з позовною заявою, а 50 відсотків судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1, 34, 50, 88 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №42339, який вчинений 26 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості у сумі 14 729,42 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять дев?ять гривень 42 копійки). Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Ново-Баварському районі міста Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999612, повернути ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 454,48 (чотириста п?ятдесят чотири гривні 48 копійок) та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 242,24 грн. (двісті сорок дві гривні 24 копійки), а всього 696,72 грн. (шістсот дев?яносто шість гривень 72 копійки). Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 454,48 (чотириста п?ятдесят чотири гривні 48 копійок) та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 242,24 грн. (двісті сорок дві гривні 24 копійки), а всього 696,72 грн. (шістсот дев?яносто шість гривень 72 копійки). Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Акціонерне товариства «Перший Український Міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка, 15, прим. 3;

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 93,офіс 3;

Суддя В. В. Труханович