Ухвала

від 14.08.2024 по справі 904/2796/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

14.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2796/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", Дніпропетровська обл., м. Кам`янське

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434)

про визнання банкрутом

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Сулима Д.В.

Представники:

від АТ КБ "ПриватБанк": Сергач А.В., посвідчення №2180 від 14.07.2009

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР": Тур Є.А., ордер серія АЕ №1153840 від 02.09.2022

від керівника боржника Табачинського П.В.: Рубан О.Г., ордер серія АР №1178656 від 24.05.2024

ліквідатор: Чичва О.С., посвідчення №448 від 19.03.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434).

Постановою суду від 15.12.2022 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434). Припинено повноваження арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича (свідоцтво №1228 від 24.07.2013, АДРЕСА_2), як розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 15.12.2023. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434) арбітражного керуючого Фуголя Євгена Івановича (свідоцтво №1228 від 24.07.2013, АДРЕСА_2).

01.05.2024 від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій кредитор просить суд:

- визнати керівника боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) таким, що допустив порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі №904/2796/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РеалАгроЛізинг" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2Т, ЄДРПОУ 33274434).

Ухвалою суду від 06.05.2024 призначено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства в судовому засіданні на 28.05.2024 о 11:40 год. Залучено до участі у справі №904/2796/22 в межах розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ). Запропоновано ОСОБА_1 до засідання подати письмові пояснення на заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

24.05.2024 представником ОСОБА_1 подано клопотання б/н від 24.05.2024 про відкладення судового засідання, а також продовження строку для підготовки і подання письмових пояснень на заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

28.05.2024 ліквідатором подано клопотання вих.№02-05/226 від 27.05.2024 про відкладення розгляду справи у зв`язку з прийняттям комітетом кредиторів ТОВ "РеалАгроЛізинг" рішення про дострокове припинення повноважень арбітражного керуючого Фуголя Є.І. у справі №904/2796/22 в якості ліквідатора.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 28.05.2024, з`явились представники кредиторів АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "Дніпровський елеватор" та представник ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 підтримав подане клопотання про відкладення судового засідання та продовження строку для підготовки і подання письмових пояснень на заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Присутні у судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання та продовження строку для підготовки і подання письмових пояснень на заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства на 09.07.2024 об 11:00 год.

05.07.2024 ОСОБА_1 подано пояснення б/н б/д із запереченням на заяву АТ КБ "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд долучив подане пояснення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 09.07.2024, з`явились представники кредиторів АТ КБ "ПриватБанк", ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та представник ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 оголосив зміст поданих пояснень із запереченням на заяву АТ КБ "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Представник кредитора АТ КБ "ПриватБанк" зазначив, що станом на дату проведення судового засідання (09.07.2024) пояснення із запереченням на заяву АТ КБ "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства подане ОСОБА_1 , Кредитором отримано не було, з огляду на що виникла необхідність у наданні додаткового часу для ознайомлення з поданими ОСОБА_1 документами та підготовки своєї правової позиції.

Ухвалою суду від 09.07.2024 Відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства на 16.07.2024 о 12:40 год.

15.07.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло заперечення б/н від 15.07.2024 на пояснення ОСОБА_1 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

16.07.2024 від ліквідатора Чичви О.С. надійшло клопотання б/н від 15.07.2024 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що арбітражним керуючим Фуголем Є.І. ще не передано всю документацію щодо банкрута новому ліквідатору.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 16.07.2024, з`явився представник кредитора АТ КБ "ПриватБанк" та представник ОСОБА_1 .

Представник кредитора АТ КБ "ПриватБанк" клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.

Представник ОСОБА_1 заявив усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання додаткового часу для ознайомлення з поданими АТ КБ "ПриватБанк" запереченнями на пояснення ОСОБА_1 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та надання пояснень.

Ухвалою суду від 16.07.2024 відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства на 24.07.2024 о 12:30 год.

Перед початком проведення судового засідання 24.07.2024, на території Дніпропетровської області об 11:58 год. була оголошена повітряна тривога, що підтверджується інформацією з офіційного сайту "Мапа повітряних тривог" - map.ukrainealarm.com, в зв`язку з чим судове засідання, призначене на 24.07.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 24.07.2024 призначено розгляд заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства на 14.08.2024 о 12:40 год.

У судове засідання, призначене на 14.08.2024, з`явились представники кредиторів АТ КБ "ПриватБанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", представник керівника боржника Табачинського П.В. та ліквідатор.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, судом встановлено такі обставини.

Так, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що керівником Боржника ОСОБА_3 , у період з 29.04.2005 по 06.09.2022 (дата припинення повноважень керівника), було допущено порушення абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства в частині дотримання обов`язку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.

Провадження у справі №904/2796/22 про банкрутство ТОВ "Реалагролізинг" було відкрито 20.09.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області за заявою кредитора ТОВ "Дніпровський Елеватор", прийнятою судом 06.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/2796/22 було визнано грошові вимоги наступних кредиторів:

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" в сумі 83 310,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 40 090 330,23 грн (38 785 344,71 грн - основний борг, 1 132 842,35 грн - інфляційне збільшення, 172 143,17 грн - 3% річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- додаткові грошові вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "ДНІПРОВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (код ЄДРПОУ 41657211) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 208 764 101,37 грн (180 112 705,85 грн - сума боргу, 72 163 702,77 грн - інфляційне збільшення, 936 487 692,75 грн - розмір процентів річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "1НГОССТРАХ" (код ЄДРПОУ 33248430) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 793 571 128,39 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 975 508,60 грн (основна заборгованість (податок на додану вартість)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 510,00 грн (штрафні санкції (податок на доходи фізичних осіб)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Заявник посилається на те, що в матеріалах справи знаходиться Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Реалагролізинг".

Відповідно до вказаного звіту на протязі трьох років, що передувало відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Реалагролізинг", поточна платоспроможність підприємства (різниця між фінансовими інвестиціями та грошовими коштами підприємства та його зобов`язаннями) має від`ємне значення, що свідчить, що підприємство втратило свою платоспроможність та було не в змозі забезпечити свої зобов`язання грошовими та прирівняними до них коштами.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають довгострокові та короткострокові пасиви, нормативне значення показника становить 1,5, критичне 1,0. Значення цього коефіцієнта складає 0,95 на початок періоду та 0,51 на кінець, зміни -0,41. Таким чином, коефіцієнт поточної ліквідності нижче нормативного значення, тобто оборотні активи не мають можливість погашення кредиторської заборгованості в повному обсязі.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення короткострокової заборгованості, він має 0,95 на початок періоду та 0,51 на кінець, зміни -0,41. Цей показник має ненормативне значення, що вказує на недостатність оборотних активів підприємства для погашення короткострокової заборгованості.

Коефіцієнт швидкої ліквідності дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові пасиви, розраховується по більш вузькому колу оборотних активів, коли з їх загальної величини вилучають найменш ліквідну частку виробничі запаси, нормативне значення цього коефіцієнта становить 0,6 - 0,8. За даними проведених розрахунків значення цього коефіцієнта 0,13 на початок періоду та 0,43 на кінець, зміни становлять 0,30. Таким чином, даний показник має ненормативне значення, що вказує на неможливість оборотних активів покрити короткострокові пасиви.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він показує, яка частка короткострокових зобов`язань може бути погашена негайно на дату складання фінансової звітності, нормативним значення цього показника є значення 0,2-0,35. Цей показник має значення 0 на початок періоду та 0 на кінець, зміни становлять 0. Цей показник має значення нижче за нормативне, що вказує на неможливість погашення підприємством короткострокових зобов`язань наявними грошовими коштами.

Ліквідність підприємства - це мобільність підприємства, його спроможність за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел оперативно отримувати резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і термінами перетворення активів в грошові кошти і обсягами і термінами погашення зобов`язань. Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, ти сприятливіший фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

Показники фінансової стійкості підприємства мають не постійні значення, що являється несприятливою тенденцією для підприємства.

Значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу та коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів на кінець періоду дослідження свідчать про значну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт забезпечення власними засобами має від`ємне значення на кінець періоду та характеризує відсутність власних оборотних коштів та вказує на неможливість застосування до неплатоспроможного підприємства позасудових заходів відновлення платоспроможності.

Поточна платоспроможність підприємства має від`ємне значення, оскільки сума поточних зобов`язань підприємства перевищувала наявні активи.

Таким чином, показники фінансової стійкості свідчать про фінансову нестійкість та нестабільність діяльності підприємства та значну його залежність від кредиторів.

Коефіцієнт Бівера має значення 0 як на початок періоду, так і на кінець періоду. У разі коли цей показник не перевищує 0,2, це свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва.

При визначенні показників рентабельності сприятливою вважається тенденція збільшення значення показника. З визначених показників було встановлено що показник Рентабельність продукції має тенденцію зменшення значення показника а саме від 53 997057 на початок періоду до 1,433416637 на кінець періоду. Показник Рентабельність діяльності вказує на його незначне збільшення на кінець періоду від значення 0 до 0,001161502. Інша частина показників дорівнює значенню 0.

Таким чином, показники рентабельності вказують на несприятливі тенденції для періоду який було проаналізовано.

На думку Кредитора, ОСОБА_1 після подання фінансової звітності за 2019 рік повинен був звернутися до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що в порушення ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства за наявності загрози неплатоспроможності ТОВ "Реалагролізинг" керівник боржника не звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Реалагролізинг" протягом всього строку перебування на посаді директора банкрута й справу було порушено за заявою кредитора ТОВ "Дніпровський Елеватор", а не керівника боржника.

Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" дійшло висновку, що наявні підстави для солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який втратив чинність з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) так само встановлювали солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, але у випадку недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч. 6 ст. 95 цього Закону). Водночас Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.

В положеннях КУзПБ законодавець передбачив єдиний порядок провадження у справі про банкрутства, тим самим відмовившись від здійснення провадження у справі за відмінним від банкрутства, який допускався згідно із Законом про банкрутство.

Отже, з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ законодавець як новелу у спеціальному нормативному акті з питань банкрутства запровадив солідарну відповідальність у разі порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема, у разі загрози неплатоспроможності) визначивши суб`єктом цієї відповідальності лише керівника боржника, та встановивши строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Слід зазначити, що солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності КУзПБ Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

При цьому предметом розгляду є саме дослідження можливості покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, а не розгляд заяв кредиторів про покладення солідарної відповідальності з конкретними вимогами до зазначеної особи.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №910/3191/20 зазначив, щодо необхідної і достатньої сукупності умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності необхідним є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: - порушення визначеного абз. 2 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку, та - наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.

Таким чином, загроза неплатоспроможності як підстава для звернення боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутства не є новелою КУзПБ, а є успадкуванням окремих положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

І Закон, і КУзПБ так визначають загрозу неплатоспроможності - якщо задоволення вимог одного бо кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Отже умовами/складовими для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного ч. 6 ст.1 34 КУзПБ) наявність, в свою чергу, таких юридичних фактів:

(1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

(2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів Боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні. у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому з огляду на положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ (згідно з якими однією із підстав для відмови господарським судом у відкритті провадження у справі є наявність за вимогами кредитора спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження) для існування загрози неплатоспроможності боржника, за відсутності між ним і кредитором спору про право, цей Закон не вимагає безспірності вимог кредиторів до боржника, тобто не вимагає прийняття судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника, які (вимоги) стали підставою для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Правильність цього висновку підтверджується, якщо звернутись до положень ч.ч. 2,3 та 4 ст. 34 КУзПБ, якими визначені вимоги до документів/доказів, що додаються як до заяви кредитора, так і до заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед яких відсутня вимога про додання до відповідної заяви судового рішення та/або видачу виконавчого документа щодо вимог кредитора до боржника.

З викладеного випливає висновок, що обчислення визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку для обов`язку боржника звернутись із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце факт настання строку виконання боржником зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами (1) разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів Боржника (2), які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника.

За загальним правилом, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, заявник має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі №902/1023/19).

В свою чергу, КУзПБ встановлює презумпцію вини керівника юридичної особи в разі недотримання ним імперативного обов`язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності в юридичної особи ознак неплатоспроможності (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведений в постанові від 30.03.2023 у справі №910/13909/20).

У поданій до суду заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наводить відомості щодо грошових вимог ТОВ "Дніпровський елеватор" та ПрАТ «СК «Інгосстрах» відносно яких зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/2796/22 було визнано грошові вимоги:

- грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 83 310,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 40 090 330,23 грн (38 785 344,71 грн - основний борг, 1 132 842,35 грн - інфляційне збільшення, 172 143,17 грн - 3 % річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- додаткові грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» (код ЄДРПОУ 416572П) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 1 208 764 101,37 грн (180 112 705,85 грн - сума боргу, 72 163 702,77 грн - інфляційне збільшення, 956 487 692,75 грн - розмір процентів річних) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (код ЄДРПОУ 33248430) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 793 571 128,39 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів;

- грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) в сумі 4 962,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 975 508,60 грн (основна заборгованість (податок на додану вартість)) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 510,00 грн (штрафні санкції (податок на доходи фізичних осіб)) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Проте, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишив поза увагою, що ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 у справі №904/2796/22 задоволено:

- заяву ТОВ «Дніпровський елеватор» про часткову відмову від задоволення грошових вимог до ТОВ "Реалагролізинг", які визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 по справі №904/2796/22 в розмірі 956 487 962,75 грн;

- заяву ПрАТ «СК «Інгосстрах» вих.№15-04/2024 від 15.04.2024 про часткову відмову від задоволення грошових вимог до ТОВ «РеалАгроЛізинг» визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 по справі №904/2796/22 в розмірі 732 220 405,60 грн.

Таким чином, розмір грошових вимог кредиторів 4 черги визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2022 у справі №904/2796/22 складає 353 717 461,64 грн (258 754 239,61 грн - основна заборгованість, 94 963 222,03 грн інфляційне збільшення та відсотки річних нараховані у 2022 році), в тому числі:

- грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 40 090 330,23 грн (38 785 344,71 грн

- основний борг, 1 132 842,35 грн - інфляційне збільшення, 172 143,17 грн - 3 % річних);

- грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор» в сумі 252 276 408,62 грн (180 112 705,85 грн - сума боргу, 72 163 702,77 грн - інфляційне збільшення);

- грошові вимоги ПрАТ «СК «Інгосстрах» в сумі 61 350 722,79 грн (39 856 189,05 грн - сума

боргу, 21 494 533,74 грн - інфляційне збільшення).

Жодних інших відомостей відносно зобов`язань ТОВ «РеалАгроЛізинг», в тому числі строк виконання яких настав, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у заяві не зазначає.

Провадження у справі №904/2796/22 про банкрутство ТОВ «РеалАгроЛізинг» відкрито 20.09.2022.

Відповідно до Наказу №1 «Про проведення позапланової інвентаризації» від 10.11.2022 розпорядника майна ТОВ «Реалагролізинг» арбітражним керуючим Фуголь Є.І. за участю директора Прус О.В. створено інвентаризаційну комісію та проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, майна та активів на ТОВ «Реалагролізинг», в т.ч., але не виключно, основних засобів, товарів, сировини та інших товарно-матеріальних цінностей, малоцінних предметів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, грошових коштів.

Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії складеного 10.11.2022 за даними інвентаризації встановлено в наявності ТОВ «Реалагролізинг» всього активів на суму 853 412 093,25 грн, в тому числі:

- наявних запасів товарів на складах - 41 958 324,47 грн;

- фінансових інвестицій - 520 000 грн;

- дебіторської заборгованості - 810 933 768,78 грн.

Також, станом на 2022 рік ТОВ «Реалагролізинг» був кредитором у справах про банкрутство на загальну суму 1 399 794 549,60 грн відносно наступних боржників:

- ТОВ «Приват-Агро-Альянс» на суму 487 292 416,47 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 19.03.2021 у справі №904/6739/20;

- ТОВ «Сільськогосподарська фірма «Агростар» на суму 99 431 720,74 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 28.04.2021 у справі №904/6731/20;

- ТОВ «Комінтерн-агро» на суму 116 170 826,48 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 29.03.2021 у справі №904/6741/20;

- ТОВ «Коновалівське» на суму 418 858 161,38 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на

підставі ухвали суду від 09.04.2021 у справі №904/6730/20;

- ТОВ "Доброульянівка" на суму 94 496 677,73 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 18.05.2021 у справі №904/6740/20;

- ТОВ "Колодязнянське" на суму 115 538 461,70 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 12.05.2021 у справі №904/6737/20;

- ТОВ «Бірум» на суму 7 120 560,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 26.05.2020 у справі №904/1615/20;

- СПП «Біле озеро» на суму 44 299 964,69 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів на підставі ухвали суду від 06.04.2021 у справі №904/6734/20;

- ТОВ «Агрофірма імені Посмітного» на суму 16 585 760,41 грн - 4 черга задоволення вимог

кредиторів на підставі ухвали суду від 27.01.2016 у справі №904/4330/15.

Таким чином, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Реалагролізинг» розмір всіх його активів (наявні запаси товарів, дебіторська заборгованість та інше) складав 1 442 272,87 тис. грн.

Таким чином, з боку керівника ТОВ «Реалагролізинг» Табачинського П.В., якого було призначено директором ТОВ «Реалагролізннг» у період з 29.04.2005 по 06.09.2022, відсутнє порушення вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Реалагролізинг» так як під час виконання повноважень директора товариства були відсутні підстави для звернення з такою заявою.

Відповідно до посилання у заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» б/н від 30.04.2024 на Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Реалагролізинг» та п. 3.4. розділу ІІІ Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дії з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 №14 (надалі - Методичні рекомендації) щодо варіантів існування поняття «загроза неплатоспроможності», суд зазначає наступне.

Пункт 3.4. Методичних рекомендацій має назву «Визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», та не має жодного відношення до терміну «ознаки загрози неплатоспроможності», який визначений ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства «ознаки загрози неплатоспроможності» - це настання обставин коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Одночасно, ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства поняття «неплатоспроможність», який використано у Методичних рекомендаціях, визначено як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур банкрутства (ч.1 ст.1 КУзПБ).

Також, як зазначено в п. 7.10 Постанови ВС від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 11 цього закону, фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Відповідно до п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013, №73 (надалі - Положення) баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал.

Частиною 2 цієї статті Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.

Порядок і строки подання фінансової звітності конкретизовані в Порядку подання фінансової звітності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000, №419 (надалі -Порядок), дія якого поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством (пункт )).

Таким чином (відповідно до позиції ВС в пункті 7.12 Постанови ВС від 15.06.2021 у справі №910/2971/20), особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПВ, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (ч. 4 ст. 34 КУзПБ, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні)), Положення, Порядок).

Поряд з цим, за наведеного в ч. ст. 34 КУзПБ переліку документів повноваження їх складати/оформляти, формувати відповідні відомості належать боржнику та, відповідно, можливість безпосередньо надати має боржник, тоді як для кредитора ця можливість, як правило, ускладнена.

А тому, згідно з положеннями ч. 10 ст. 39 КУзПБ (про проведення аудиту боржника за ухвалою суду про відкриття провадження у справі) та положень ч. 3 ст. 44 КУзПБ (щодо обов`язку розпорядника майна проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства).

У результаті проведеного розпорядником майна ТОВ "Реалагролізинг" аналізу на момент відкриття справи про банкрутство встановлено ознаки стійкої фінансової неспроможності боржника, а саме незадовільність показників, які вказують ознаки критичної неплатоспроможності.

Однак, посилання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Реалагролізинг», як доказ у справі дає змогу дослідити у спірних правовідносинах лише ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Щодо правил обчислення визначеного абзацом першим ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку, а саме встановлення моменту (конкретної дати) виникнення загрози неплатоспроможності з якої керівник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство, як ключової обставини яка потребує доказування, зазначаємо наступне.

Як було зазначено вище, під ознаками загрози неплатоспроможності закон розуміє виникнення таких обставин, за яких задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника у повному обсязі перед іншими кредиторами, тому дата подання фінансової звітності за 2019 рік не може бути цим моментом. Іншої дати заявником АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у заяві не вказано.

Однак, у заяві АТ КБ «ПРИВАТБАНК» б/н від 30.04.2024 зазначено, що строк виконання зобов`язань ТОВ "Реалагролізинг" за Договорами про надання фінансової допомоги, на підставі яких ґрунтуються грошові вимоги ТОВ «Дніпровський елеватор», настав у 2018 році. Також, відповідно до матеріалів справи, строк погашення вимог перед ПрАТ «СК «Інгосстрах» настав 18.01.2017 та 01.02.2017.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Вбачається, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019, було передбачено можливість покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів на власника майна боржника (уповноважену ним особу), керівника боржника, голову ліквідаційної комісії (ліквідатора), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, лише у випадку встановлення недостатності вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію (ч. 6 ст. 95 Закону).

Подібний висновок міститься у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі№904/4551/21.

Отже, у даній справі недостатність вартості майна ТОВ "РеалАгроЛізинг" для задоволення вимог кредиторів було виявлено у період 2018 року, коли товариство не перебувало в процедурі ліквідації, тобто приписи ч. 6 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть бути застосовані для покладення на керівників боржника солідарної відповідальності.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності.

Саме боржник мав звернутись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, а не керівник боржника. При цьому ст. 11 та інші положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не визначали можливість покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, зокрема, на керівника боржника у випадку невиконання ним у місячний строк обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.За змістом ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Вищим органом управління ТОВ "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" (нова назва - ТОВ "Реалагролізинг") загальними зборами учасників не приймалось рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності факту загрози неплатоспроможності боржника.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» покладав обов`язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, не містив приписи щодо місячного строку для такого звернення і не містив наслідки незвернення із такою заявою.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N З-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Висновок щодо застосування ч. 1 ст. ст. 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.

Статтею 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституційний Суд України в абз. З п. 4 мотивувальної частини рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 та в абз. 1 п. п. 2.1. п. 2 мотивувальної частини рішення від 31.03.2015 №1-рп/2015 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р (І)/2019).

Отже правова визначеність гарантує, що однакові відносини, які склались в один і той же проміжок часу, не будуть врегульовані у різний спосіб.

Згідно з п. 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.

Можливість покладення солідарної відповідальності на керівника боржника у випадку існування загрози неплатоспроможності визначена ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства який введений в дію 21.10.2019 року, а отже в силу положень ст. 58 Конституції України, зазначена норма закону не може бути застосована до правовідносин, що мали місце до набрання чинності цим законом.

Подібний висновок щодо правил застосування положень ст. 34 КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019, що регулює застосування солідарної відповідальності у справах про банкрутство, з урахуванням дії його в часі, та у поєднанні із правилами застосування у цій справі приписів ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з яким погодився Касаційній господарський суд в постанові від 05.09.2023 у справі №918/573/21 (п. 6.11 Постанови, зроблено в Ухвалі Господарського суду Рівненської області від 22.11.2022, яку залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023

Отже, враховуючи зазначене та керуючись принципом незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд вважає неправомірним покладення на керівника ТОВ «РеалАгроЛізинг"» ОСОБА_1 солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі №904/2796/22 про банкрутство ТОВ «РеалАгроЛізинг"» та визнання його таким, що порушив приписи ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

Керуючись ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" б/н від 30.04.2024 про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 14.08.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Є. Соловйова