Ухвала

від 20.08.2024 по справі 910/14763/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.08.2024Справа № 910/14763/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Дупляченко Ю. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект"

про відстрочення виконання судового рішення

у справі № 910/14763/23

за позовом Державного підприємства "Антонов"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект"

про стягнення 1 212 003,99 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/14763/23 за позовом Державного підприємства "Антонов" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" про стягнення 1 212 003,99 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2023 позов Державного підприємства "Антонов" задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" на користь Державного підприємства "Антонов" 742 009,20 грн основного боргу, 335 867,48 грн пені, 130 955,98 грн штрафу, 3 171,33 грн трьох процентів річних та 18 180,06 грн витрат зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 01.04.2024.

Ухвалою суду від 04.06.2024 замінено стягувача в наказі Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 у справі № 910/14763/23 з Державного підприємства «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) на його правонаступника Акціонерне товариство «Антонов» (03062, м. Київ, вул. Мрії, 1, код ЄДРПОУ 14307529).

Через систему «Електронний суд» 12.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/14763/23.

Через систему "Електронний суд" 12.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/14763/23.

Ухвалою суду від 14.08.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/14763/23 був призначений на 20.08.2024.

Від Акціонерного товариства "Антонов" до суду через систему «Електронний суд» 16.08.2024 (сформовані 15.08.2024) надійшли письмові заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву, заслухавши у судовому засіданні 20.08.2024 пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що на виконання обов`язку відповідача сплатити кошти згідно рішення суду істотно впливають наслідки військової агресії Російської Федерації проти України.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні введено військовий стан з 24.02.2022.

Після прийняття зазначеного Указу Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Відповідно до пункту 15 цієї постанови Правління НБУ зупинило видаткові грошові операції юридичним особам, в яких бенефіціаром є особа, яка має громадянство Російської Федерації. Зазначеною постановою зупинено платежі між суб`єктами господарювання, крім платежів до бюджету.

Акціонерне товариство «Правекс Банк» застосувало зупинення видаткових операцій по рахункам відповідача з 04.03.2022 (листи банку № 2766/11-04-1БТ від 14.07.2023, № 2110/06-БТ від 27.04.2023 та № 2569/06-БТ від 15.06.2023). Зазначене зупинення має місце по день подання заяви, тобто і після набуття законної сили рішенням суду першої інстанції.

За твердженнями відповідача дія постанови НБУ № 18 від 24.02.2022 для Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" є непередбачуваною обставиною, в наслідок якої відповідач позбавлений можливості розпоряджатись своїми коштами для господарської діяльності, в тому числі для виконання свого обов`язку добровільно виконати рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим просив суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі № 910/14763/23 на період дії обмеження видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ», яке визначено пунктом 15 постанови Національного банку України № 18 від 24.02.2022.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на невизначений термін (з відкладальною обставиною), проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Згідно з частиною 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальної неможливості виконання рішення суду у даній справі. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідачем не надано доказів реалізації своїх намірів через звернення до Національного банку України з метою прийняття відповідного рішення для здійснення перерахування грошових коштів саме на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Крім того, частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Вказані норми процесуального закону є імперативними.

Натомість відповідач у своїй заяві просить суд відстрочити виконання рішення на невизначений термін, що суперечить приписам статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/14763/23 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/14763/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Ю. Кирилюк