Ухвала

від 20.08.2024 по справі 911/3706/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3706/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Міт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Продміт"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Міт" (далі - ТОВ "Реал Міт") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Продміт" (далі - ТОВ "Продміт"), в якому просило:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі, а саме: магазин-кафе літ. А, адміністративно-складську будівлю літ. Е загальною площею 421,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська (колишня вул. Леніна), буд. 49, який посвідчений 10.02.2017 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І. А. та зареєстрований за № 439 (далі - договір купівлі-продажу);

- скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ "Продміт" на 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі: магазин-кафе літ. А, адміністративно-складську будівлю літ. Е загальною площею 421,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська (колишня вул. Леніна), буд. 49, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 68465332224.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що укладений договір, за яким право власності на майно зареєстровано за ТОВ "Продміт", є фіктивним у розумінні статті 234 Цивільного кодексу України, а саме таким, що вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Позивач вважає, що оскільки договір укладений після технічної перевірки засобів обліку електричної енергії ТОВ "Продміт" та складання акту про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) і підписаний з обох сторін пов`язаними особами, вказані ознаки кваліфікують такий правочин як фраудаторний, тобто вчинений на шкоду кредитору ТОВ "Реал Міт" за судовим рішенням - Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Господарський суд Київської області рішенням від 18.04.2024 у задоволенні позову відмовив повністю.

Суд виходив з того, що відсутні підстави вважати договір купівлі-продажу фраудаторним. Оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, похідна вимога в частині скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "ПРОДМІТ" на 3/4 часток у праві спільної часткової власності на нежитлові будівлі: магазин-кафе літ. А, адміністративно-складську будівлю літ. Е, загальною площею 421,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Володимирська (бувша вул. Леніна), буд. 49; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 68465332224, також задоволенню не підлягає.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.07.2024 апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

31.07.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключних випадків, передбачених пунктами 3, 4 (з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України) частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 6 статті 3 Податкового Кодексу України та частини третьої статті 13 Цивільного Кодексу України стосовно того, чи наділена Електропостачальна організація / Оператор системи розподілу правом звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Скаржник також зазначив про те, що згідно з пунктами 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що суди не взяли до уваги наявні у матеріалах справи докази, зокрема, актовий запис про народження від 10.04.1997 № 242 (Додаток 7 до позовної заяви), витяг з реєстру юридичних осіб по ТОВ "Реал Міт" (Додаток 4 до позовної заяви), витяг з реєстру юридичних осіб по ТОВ "Продміт" (Додаток 3 до позовної заяви), протокол загальних зборів засновників від 30.04.2013 ТОВ "Реал Міт" (Додаток 15 до позовної заяви). Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили поняття "Акт про порушення".

Проте, на переконання Верховного Суду, касаційна скарга не містить обґрунтувань того, яке саме клопотання про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд необґрунтовано відхилив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цими судами норм процесуального права, та бути виключним випадком для касаційного оскарження судових рішень, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно обґрунтувати підстави касаційного оскарження у випадку, передбаченому пунктом 3 частини третьої статті 310 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 310 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 у справі № 911/3706/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 911/3706/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач