Ухвала

від 20.08.2024 по справі 371/1152/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.08.2024 Єдиний унікальний № 371/1152/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1152/24

Провадження № 2-з/371/18/24

Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошка Людмила Анатоліївна, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просила визнати недійсним договір дарування земельної ділянки № 2039, посвідчений 30 грудня 2022 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А., витребувати на її користь у ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027.

Позовні вимоги обґрунтувала тими обставинами, що в провадженні Миронівського районного суду Київської області перебувала справа № 371/848/22 за її позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222981200:01:004:0027 та витребування вказаної земельної ділянки. Ухвалою суду від 15 вересня 2022 року у цій справі забезпечено позов шляхом накладення заборони ОСОБА_3 вчиняти дії з відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 25 липня 2023 року її позовні вимоги задоволено повністю. Проте, під час виконання рішення суду їй стало відомо, що не дивлячись на обізнаність про факт перебування справи у провадженні суду та наявної заборони на відчуження спірної земельної ділянки, 30 грудня 2022 року ОСОБА_3 уклала договір дарування спірної земельної ділянки з її донькою ОСОБА_2 чим умисно не виконала ухвалу суду про забезпечення позову та унеможливила фактичне виконання судового рішення щодо витребування у ОСОБА_3 на її користь спірної земельної ділянки. Право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 , тож вона вимушена звернутися до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним та витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору за вимогою немайнового характеру.

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову у вказаній справі шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь які дії, спрямовані на відчуження, переоформлення та державну реєстрацію, зміну, об?єднання, поділ, виділ, заміну реєстраційних документів земельної ділянки з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027.

Заяву обґрунтувала тими обставинами, що попередня недобросовісна поведінка відповідачів свідчить про наявність обґрунтованих припущень, що ОСОБА_2 може скористатися можливістю продати або іншим чином відчужити вказану земельну ділянку, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно правил частини 6-8 вказаної статті, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Законодавець не покладає обов?язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постанові Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі 308/8567/20.

Заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно правил статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування, обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Встановлено, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження майна.

Між сторонами дійсно виник спір з приводу об`єкта нерухомості, яким є земельна ділянка площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027,призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору дарування № 2039, посвідченого 30 грудня 2022 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошкою Л.А.

Згідно з даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 378043437 від 10 травня 2024 року, яка додана до позовної заяви, право власності на земельну ділянку площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027,призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстроване на підставі договору дарування № 2039 від 30 грудня 2022 року за ОСОБА_2 , номер відомостей про право власності 48890174, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229.

16 березня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про реєстрацію іншого речового права права оренди на земельну ділянку площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027 за СТОВ «Зоря», номер запису про інше речове право 36053738.

Предметом спору є витребування спірної земельної ділянки, яку було відчужено власником ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 під час наявної встановленої судовим рішенням заборони на вчинення дій з її відчуження.

Звертаючись із заявою, заявник вказала причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, зазначила обставини, які вказують на те, що невжиття такихзаходів можеістотно ускладнитипоновлення оспорюванихправ позивача.Існуєризик відчуженняспірної земельноїділянки. За наявності такого ризику виникають потенційні труднощі у подальшому щодо своєчасного поновлення прав позивача, за захистом яких вона звернулася, та повернення майна, яке є предметом позову.

Наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, створить перешкоди у поновленні прав позивача, зробить неможливим ефективний захист прав через судову тяганину та значні витрати.

Предметом позову, з яким звернулася заявник, є матеріально-правова вимога до власника земельної ділянки, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову має правовий характер і випливає з певних матеріально-правових відносин.

Враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про можливість утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, застосування заходів забезпечення позову є доцільним.

Забезпечення позовушляхом заборонивчинення дійз відчуженняземельної ділянки є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

Заява прозабезпечення позовушляхом заборони ОСОБА_2 навчинення будь якихдій щодорозпорядження земельноюділянкою зкадастровим номером 3222981200:01:004:0027,а такожщодо вчиненняінших дій,спрямованих назміну їїконфігурації чипризначення, є обґрунтованою. Вказаний вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник, відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, та буде адекватним засобом забезпечення позову.

Згідно правил частини 1 статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За правилами частин 2 та 3 вказаної статті, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

За правиламистатті 157ЦПК України,ухвала судупро забезпеченняпозову маєвідповідати вимогамдо виконавчогодокумента,встановленим законом.Така ухвалапідлягає негайномувиконанню здня їїпостановлення незалежновід їїоскарження івідкриття виконавчогопровадження.Примірник ухвалипро забезпеченняпозову залежновід видувжитих заходіводночасно знаправленням заявникунаправляється судомдля негайноговиконання всімособам,яких стосуютьсязаходи забезпеченняпозову іяких судможе ідентифікувати,а такожвідповідним державнимта іншиморганам длявжиття відповіднихзаходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 5-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року визначено, що судове рішення прозаборону вчинення реєстраційних дій, судове рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судове рішення про скасуваннязаборони вчинення реєстраційних дій (далі - судове рішення щодозаборони (скасуваннязаборони) вчинення реєстраційних дій), а також заяви власника прозаборону вчинення реєстраційних дій, про відкликання заяви прозаборону вчинення реєстраційних дій, що надходять до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв.

У разі звернення заявника із судовим рішенням щодозаборони (скасуваннязаборони) вчинення реєстраційних дій державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу такого заявника та в порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень отримує примірник судового рішення в електронній формі, крім випадку, коли таким заявником є слідчий або прокурор.

Реєстрація судових рішень щодозаборони (скасуваннязаборони) вчинення реєстраційних дій, заяв власника прозаборону вчинення реєстраційних дій, про відкликання заяви прозаборону вчинення реєстраційних дій не може проводитися адміністратором центру надання адміністративних послуг, помічником нотаріуса.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав заявником може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи.

Тож ухвалу про забезпечення позову необхідно направити для негайного виконання ОСОБА_2 та державному реєстратору Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області для реєстрації судового рішення щодозаборони вчинення реєстраційних дій з відчуження та розпорядження нерухомим майном у виді земельної ділянки площею 2,3743 га з кадастровим номером 3222981200:01:004:0027.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову усправі запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Сільськогосподарське товариствоз обмеженоювідповідальністю «Зоря»,приватний нотаріусОбухівського районногонотаріального округуКиївської областіДошка ЛюдмилаАнатоліївна,про визнаннянедійсним договорударування земельноїділянки,витребування земельноїділянки,задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-якідії звідчуження тарозпорядження нерухомиммайном увиді земельноїділянки площею2,3743га зкадастровим номером3222981200:01:004:0027,призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної їй на підставі договору дарування № 2039 від 30 грудня 2022 року, номер запису про право власності 48890174, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-якідії,що можутьпризвести доприпинення чизміни об?єктунерухомого майнау видіземельної ділянкиплощею 2,3743га зкадастровим номером3222981200:01:004:0027,призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної їй на підставі договору дарування № 2039 від 30 грудня 2022 року, номер запису про право власності 48890174, реєстраційний номер ОНМ: 1917045832229.

Роз`яснити позивачуположення статті159ЦПК України,за якимиу випадкузакриття провадженняабо залишенняпозовної заявибез розглядуз інших,ніж зазначеніу частиніпершій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_2 та державному реєстратору Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області для виконання, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря», приватному нотаріусу Обухівського районного нотаріального округу Київської області Дошці Людмилі Анатоліївні для відома.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук