Ухвала

від 20.08.2024 по справі 524/7716/17

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7716/17

Провадження № 4-с/524/33/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді Мельник Н.П., з участю секретаря судового засідання Стешиної В.О., представника скаржника адвоката Щепілова О.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян Анни Юріївни,

ВСТАНОВИВ:

До Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян А.Ю.

ОСОБА_1 скаргу обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває судовий наказ №524/7716/17, виданий 21.02.2018 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області.

Згідно зазначеного судового наказу стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третини) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2017 року і до досягнення доньками повноліття.

Глобинським відділом державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.06.2019 відкрито виконавче провадження №59369049 з примусового виконання зазначеного вище судового наказу.

31.07.2024 державним виконавцем Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян А.Ю. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 70 % доходів, отриманих ОСОБА_1 .

Вважає зазначену постанову протиправною, такою, що винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та просить її скасувати, оскільки державним виконавцем всупереч ч.3 ст.70 цього Закону застосовано невірний розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, а саме: застосовано відрахування у розмірі 70 % доходів, що отримує ОСОБА_1 , а не 70 % розміру відрахувань із заробітної плати.

В судове засідання скаржник, державний виконавець Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян А.Ю., стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2 не з`явились.

Державний виконавець надав суду відзив на скаргу, у якій просила скаргу розглянути без її участі, заперечувала проти задоволення скарги, просила суд відмовити в її задоволенні, обгрунтовуючи тим, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника здійснено відповідно до ч.3 ст.70 цього Закону.

Представник скаржника адвокат Щепілов О.В., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.07.2019 та ордера про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 18.08.2024, надав суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просить здійснювати без участі скаржника у зв`язку із станом здоров`я. Інших документів суду не надано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши скаргу з доданими до неї матеріалами, відзив державного виконавця з доданими до нього матеріалами, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку,передбаченому законом.

Згідност.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває судовий наказ №524/7716/17, виданий 21.02.2018 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області. Згідно зазначеного судового наказу стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третини) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2017 року і до досягнення доньками повноліття.

Глобинським відділом державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.06.2019 відкрито виконавче провадження №59369049 з примусового виконання зазначеного вище судового наказу.

31.07.2024 державним виконавцем Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян А.Ю. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 70 % доходів, що отимує ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається ч.3 ст.68Закону України «Про виконавче провадження»та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція), у відповідності до яких, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно ст.70зазначеногоЗакону,розмірвідрахувань іззаробітної плати,пенсії,стипендії таінших доходівборжника вираховуєтьсяіз суми,що залишаєтьсяпісля утриманняподатків,зборів таєдиного внескуна загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування.Розмір відрахуваньіз заробітноїплати,пенсії,стипендії таінших доходівборжника вираховуєтьсяіз суми,що залишаєтьсяпісля утриманняподатків,зборів таєдиного внескуна загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату, пенсії, стипендії та інші доходи боржника у розмірах, визначених цією статтею ЦПК України.

Відповідно до відповіді Державної податкової служби України, отриманої 31.07.2024 Глобинським відділом державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції серед, переліку джерел та сум отриманих доходів боржника за РНОКПП НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) зазначено лише один вид доходу, а саме: дохід за ознакою 106 від Фермерського господарства «Едельвейс 2021» (надання майна в лізинг, оренду або суборенду).

Статтею 94 Кодексу законів про працю Українивизначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», який визначає засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітноїплати залежитьвід складностіта умоввиконуваної роботи,професійно-діловихякостей працівника,результатів йогопраці тагосподарської діяльностіпідприємства. Структура заробітної плати складає:

- основну заробітну плату (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці);

- додаткову заробітну плату (винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці);

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Розділ IX Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Таким чином, у цьому розділі Закону розмежовано поняття заробітної плати та інших доходів боржника, як окремі категорії.

Податковим кодексом України також розмежовано поняття заробітної плати та доходів громадян, зокрема п.п. 14.1.47, 14.1.48, відповідно до яких до заробітної плати відносяться основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку, відноситься до додаткових благ.

Виносячи оскаржувану постану державний виконавець застосував частину 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» саме в частині, що розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків у разі стягнення аліментів, однак вказав у постанові про розмір відрахувань із доходів боржника, що не відповідає ч.3 цієї статті, а відтак рішення державного виконавця є помилковим.

Державний виконавець при вчинені своїх дій керується нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5від 02.04.2012. Так, частиною 3 ст. 70Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилалась державний виконавець, як на підставу визначення розміру відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника,передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань виключно із заробітної плати не може перевищувати 70 % та не стосується інших видів доходів боржника.

Посилання державного виконавця на судову практику, а саме на постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №161/20072/18, є безпідставним, оскільки обставини, викладені у зазначеній постанові, з урахуванням обставин, зазначених у рішеннях першої та апеляційної інстанцій, які розглядались Верховним Судом, відрізняються від обставин цієї справи.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 №6 за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно іззазначеним Законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 цього Закону, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина 3 ст.39 Закону). При задоволенні скарги суд не вправі допустити негайне виконання рішення.

За змістом частин 2, 3ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати,пов`язані зрозглядом скарги,покладаються судомна заявника,якщо булопостановлено рішенняпро відмовув задоволеннійого скарги,або наорган державноївиконавчої службичи приватноговиконавця,якщо булопостановлено ухвалупро задоволенняскарги заявника(ст.452ЦПК України). При вирішенні питання про оплату судового збору при поданні скарг зазначеної категорії суди керуються роз`ясненнями, що містяться у п.п. 3, 22постанови пленуму Верховного Суду України"Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження": скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби до скарг учасників виконавчого провадження, застосовуються положення ЦПК, якими врегульовані аналогічні питання. Скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються судовим збором відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93«Про державне мито». Відповідно до п.«б» п.1 ч.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що обмежують права громадян, судовий збір оплачувався у розмірі 0,2 неоподаткованих мінімумів доходу громадян. У більшості справ суди не вимагали оплати судового збору за подання скарги у порядку статті 383 ЦПК. З набранням чинностіЗакону України «Про судовий збір» питання оплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС не врегулювано.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст. 453 ЦПК України).

Проаналізувавши надані докази та пояснення, надані усіма сторонами, керуючись вищенаведеним законодавством щодо регулювання порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 №6, ст.ст.258-261,268,352-354,447-453 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян Анни Юріївни - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян Анни Юріївни від 31.07.2024 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 70 % доходів, що отримує ОСОБА_1 .

Державному виконавцю Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Капустян Анні Юріївні за наявності умов звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вжити необхідні заходи, передбачені розділом Х Закону України «Про виконавче провадження».

Про виконання цієї ухвали органу державної виконавчої служби повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.П.Мельник