Рішення

від 08.08.2024 по справі 754/7917/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/561/24 Справа №754/7917/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Шклярської К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн" про захист прав споживачів, розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення сплачених за товар коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ахрамовича Я.І. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМА Юкрейн» про захист прав споживачів, розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення сплачених за товар коштів.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2023 року вказану справу передано за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 16 червня 2023 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31 жовтня 2023 року вказану справу передано до судді Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д. для продовження її розгляду.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д. від 03 листопада 2023 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу, відкрито провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д. від 28 травня листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивач, звертаючись до суду обгрунтувував свої позовні вимоги тим, що він у період з 04.11.2022 року по 12.12.2022 року у ТОВ «КМА ЮКРЕЙН» через інтернет-магазин відповідача, придбав 136 генераторів електричного струму. При придбанні генераторів замовлення на їхню поставку у позивача приймала особа, яка представилась менеджером відповідача - ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_2 в усних розмовах по телефону та переписках з позивачем у додатку «Вайбер» погоджував вартість, за яку останній придбав генератори, зазначені на сайті, організовувалась відправка генераторів та/або видача їх позивачу і його представнику. Фактично видачу товару позивачу здійснювала ще одна особа - ОСОБА_3 . Розрахунок за генератори позивач здійснював у готівковій формі, спочатку позивач сплачував аванс за замовлення, а решту коштів під час відвантаження генераторів. Під час відвантаження генераторів ОСОБА_4 писав на листі, яку суму грошових коштів він отримав та давав позивачу фотографувати цей документ. Жодних чеків чи квитанцій не надавалось, як і супровідних документів до генераторів. 04.11.2022 року позивачем було оформлено замовлення у ОСОБА_2 на 15 одиниць генераторів електричного струму «QSTRONG QST3500BM», а представником позивача ОСОБА_5 здійснено оплату ОСОБА_3 авансу у розмірі 100 000,00 грн. 08.11.2022 року позивачем у спосіб переписки через додаток «Вайбер» з ОСОБА_2 було оформлено замовлення на 6 одиниць генераторів електричного струму «GoldMoto GM7BJE» та 5 одиниць генераторів електричного струму «GoldMoto GM10BJ», а представником позивача ОСОБА_5 було здійснено оплату ОСОБА_3 авансу в іноземній валюті у розмірі 4 000 доларів США. 14.11.2022 року було отримано товар та оплачено залишок вартості товару ОСОБА_3 у розмірі 15 585 доларів США. 17.11.2022 року позивачем у спосіб переписки через додаток «Вайбер» з ОСОБА_2 було оформлено замовлення на 1 генератор електричного струму «QSTRONG QSTD12000 ME», здійснено оплату за даний товар у розмірі 2 118 доларів США та відвантажено товар. 19.11.2022 року позивачем у той же спосіб було оформлено замовлення на 2 одиниці генераторів електричного струму «LNG10000E» та здійснено повну оплату за них ОСОБА_3 у розмірі 2 950 доларів США, а також оформлено замовлення на 1 генератор електричного струму «QSTRONG QSTD12000 DME» та сплачено аванс у розмірі 500 Доларів США. 21.11.2022 року позивачем у вказаний вище спосіб було оформлено замовлення на 10 одиниць генераторів електричного струму «Amc Power Bt-3800 3,5 Kva» та здійснено оплату ОСОБА_3 авансу у розмірі 1 000 доларів США, 22.11.2022 року було оформлено замовлення на 12 одиниць генераторів електричного струму «ROLWAL RB-J-GE10E» та здійснено оплату авансу у розмірі 4000 доларів США. Також 22.11.2022 року позивачем у спосіб переписки через додаток «Вайбер» з ОСОБА_2 було оформлено замовлення на 3 одиниці генераторів електричного струму «LND10000E», 5 одиниць генераторів електричного струму «Amc Power Bt-3800 Le 3,5 Kva», а представником позивача ОСОБА_5 здійснено оплату ОСОБА_3 авансу у розмірі 1 000 доларів США за 3 одиниці генераторів електричного струму «LND10000E» та у розмірі 500 Доларів США 5 одиниць генераторів електричного струму «Amc Power Bt-3800 Le 3,5 Kva», які були отримані 25.11.2022 року та оплачено залишок суми вартості даного товару у розмірі 101 490 грн. 26.11.2022 року представником позивача ОСОБА_5 було отримано 1 генератор «QSTRONG QSTD12000 DME». 29.11.2022 року позивачем знову було оформлено замовлення на 6 одиниць генераторів електричного струму «Mast Group YH3000 2.5-2.8 кВт», 1 генератор електричного струму «Mast Group RD3600 2.8-3.0 кВт», 10 одиниць генераторів електричного струму «MAST GROUP YH4000io inverter 2.8-3.0 кВт», 10 одиниць генераторів електричного струму «MAST GROUP YH5000io», 3 одиниці генераторів електричного струму «Mast Group YH7000AE 4.5-5.0 кВт DIESEL», 7 одиниць генераторів електричного струму «Mast Group YH9000AE 5.5-6.0 кВт DIESEL», 1 генератор електричного струму «Bolat MB 6000», а представником позивача здійснено оплату ОСОБА_3 авансу у розмірі 300 000,00 грн. Однак, 7 одиниць генераторів електричного струму «Mast Group YH9000AE 5.5-6.0 кВт DIESEL», 1 генератор електричного струму «Bolat MB 6000» так і не були поставлені позивачу. 02.12.2022 року позивачем у спосіб переписки через додаток Вайбер з ОСОБА_2 було оформлено замовлення на 44 одиниці генераторів електричного струму «MAST GROUP T3500 2.5-2.8 кВт», а представником позивача ОСОБА_5 здійснено оплату ОСОБА_3 авансу у розмірі 200 000,00 грн. 05.12.2022 року позивачем було оформлено замовлення на 2 одиниці генераторів електричного струму «MAST GROUP RD10800 8 кВт» та здійснено повну оплату ОСОБА_3 у розмірі 159 980,00 грн. 05.12.2022 року представником позивача було отримано товар, а саме 6 одиниць генераторів електричного струму «Mast Group YH3000 2.5-2.8 кВт», 1 генератор електричного струму «Mast Group RD3600 2.8-3.0 кВт», 10 одиниць генераторів електричного струму «MAST GROUP YH4000io inverter 2.8-3.0 кВт», 10 одиниць генераторів електричного струму «MAST GROUP YH5000io», 3 одиниці генераторів електричного струму «Mast Group YH7000AE 4.5-5.0 кВт DIESEL», 2 одиниці генераторів електричного струму «MAST GROUP RD10800 8 кВт», а також здійснено доплату залишку вартості товару у розмірі 1 203 000,00 грн. 12.12.2022 року позивачем було отримано 44 одиниці генераторів «MAST GROUP T3500 2.5-2.8 кВт» і здійснено оплату залишку за замовлення у розмірі 96 200,00 грн. 22.12.2022 року позивачем було оформлено замовлення у ОСОБА_2 - працівника відповідача на 1 генератор «MAST GROUP T3500 2.5-2.8 кВт» та здійснено оплату у розмірі 22 000 грн., і відвантажено товар. Таким чином позивачем було сплачено відповідачу через його працівників 4 841 990,00 грн. у готівковій формі переважно в валюті долар США за 136 генераторів. 23.12.2022 року позивач поставив вимогу про повернення генераторів, які були передані йому 12.12.2022 року в порядку, передбаченому Законом України «Про захист прав споживачів», на що ОСОБА_2 зазначив, що повернення товару повинно узгодити керівництво відповідача, з яким слід спілкуватись особисто у місті Луцьк. При цьому 23.12.2022 року ТОВ «КМА Юкрейн» через ОСОБА_3 фактично забрало назад у позивача 40 генераторів «MAST GROUP НОМЕР_1 ». Як стверджує позивач, відповідачем цей факт не було спростовано, кошти за 40 генераторів «MAST GROUP НОМЕР_1 » не було повернуто. 21.01.2023 року позивач у додатку Вайбер звернувся до ОСОБА_2 з проханням надати пояснення щодо того чи є він працівником відповідача, а також надати товарні, видаткові чеки за товар та звірку за минулий рік для перевірки розрахунків. 24.02.2023 року ОСОБА_2 відповів, що не є суб`єктом господарювання, а продаж усіх генераторів електричного струму здійснювався на підставі усних домовленостей. 10.02.2023 року позивач направив письмову вимогу до відповідача про надання супровідних документів до товару, а також документів, що підтверджують факт купівлі зазначеного вище товару. Жодної відповіді від відповідача на дану письмову вимогу станом на день подання позовної заяви не надходило. 05.05.2023 року позивачу надійшла відповідь від Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у м.Києві щодо розгляду звернення, де зазначалося, що слідчий відділ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві не вбачає ознак кримінального правопорушення, і що також у зверненні позивача наявні ознаки цивільно-правових відносин. З урахуванням наведеного позивач просить розірвати договори купівлі-продажу генераторів електричного струму, стягнути з відповідача на його користь вартість сплачених за генератори електричного струму грошових коштів, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив та інші заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що у судове засідання сторони не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові) товару (надавача послуг).

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

У п. 49-52 Постанови Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у cправі № 910/5408/21 зазначено, що Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

У постанові від 29.01.2021 у справі №922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.

Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", на які посилався суд апеляційної інстанції, включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку.

У п. 55-57 Постанови Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у cправі № 910/5408/21 Суд звертає увагу, що у Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів.

Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп`ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони). Електронні повідомлення (електронна пошта) є типовим прикладом електронних доказів, оскільки вони походять з електронного пристрою (комп`ютера або пристрою, схожого на комп`ютер) і містять відповідні метадані.

Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого, кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).

Отже, скриншоти переписки позивача з працівником відповідача ОСОБА_2 у додатку «Вайбер» є електронними доказами, і відповідно до практики Верховного Суду є належними і допустимими доказами.

Судом встановлено, що позивач у період з 04.11.2022 року по 12.12.2022 року придбав 136 генераторів електричного струму у Товариства з обмеженою відповідальністю «КМА ЮКРЕЙН» через інтернет-магазин відповідача на загальну суму 4 841 990,00 грн. Однак жодних документів, що стосуються генераторів позивачу надано не було, а тому позивач поставив перед відповідачем вимогу про повернення генераторів та відповідно сплачених позивачем грошових коштів. Вимоги позивача були проігноровані стороною відповідача, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ)

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» на вимогу споживача продавець повинен надати експлуатаційні документи на технічно складні побутові товари (паспорт або будь-який інший документ, що додається до товару) в паперовому вигляді.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ст. 708 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Статтею 698 ЦК України передбачено, що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.

Згідно з ч. 2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт порушення стороною умов договору, зокрема, і не виконання своїх зобов`язань за договором.

При цьому, при вирішенні відповідного спору суди мають оцінити істотність такого порушення, тобто дослідити його наслідки та визначити чи була у даному випадку заподіяна шкода, яка позбавляє іншу сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем виконавцем про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи пасовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Таким чином, сторони уклали договір купівлі-продажу на відстані шляхом оформлення угоди на сайті інтернет-магазину, позивач повністю оплатив вартість товару.

Крім того, наявні підстави вважати, що факт ненадання відповідачем документів, що стосуються генераторів позивачу є порушенням з боку відповідача своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу генераторів електричного струму.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з приводу придбаного товару в період гарантійного строку, а також те, що обов`язок доведення належної якості проданого товару і обов`язок належного оформлення претензії покупця щодо недоліків цього товару та проведення в необхідних випадках перевірки якості товару із забезпеченням права споживача взяти участь у такій перевірці законом покладено на продавця (ч. 2 ст. 1209 ЦК України, ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів»), а відповідач зазначених обставин не довів, що є його обов`язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання договорів купівлі-продажу товарів та повернення сплаченої за товар грошової суми, є обґрунтованими і підлягають задоволенню, що у повній мірі забезпечить права споживача, гарантовані йому Конституцією України, з урахуванням норм права, які регулюють ці правовідносини.

Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, судом встановлено слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір №1-15/01-23 про надання правової допомоги від 15.01.2023 року; Акт виконаних робіт (надання послуг) від 08.08.2024 року, виконаних адвокатом Ахрамовичем Я.І. згідно договору про надання правничої допомоги №1-15/01/23 від 15 січня 2023 року на загальну суму 196 000,00 грн.; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Ахрамовичем Я.І. згідно договору про надання правової допомоги №1-15/01/23 від 15.01.2023 року; Акт наданих послуг №1-57/2023 від 16.03.2023 року; копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН577 від 08.08.2024 року на загальну суму 200 000,00 грн. (оплата гонорару адвокату).

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 196 000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті вартості послуг з виготовлення звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" у розмірі 3 900 грн.

А також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 13 420 грн. оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживача».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 652, 662, 666, 698, 798 ЦК України, Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживача», суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМА Юкрейн" про захист прав споживачів, розірвання договорів купівлі-продажу та стягнення сплачених за товар коштів - задовольнити.

Розірвати договори купівлі-продажу генераторів електричного струму, укладених у період з 04.11.2022 року по 12.12.2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМА Юкрейн».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМА Юкрейн» (ЄДРПОУ: 42374714, місцезнаходження: 43023, Волинська область, місто Луцьк, вул. Карбишева 1, офіс 411) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) сплачені за товар кошти у загальному розмірі 4 841 990,00 грн., витрати по сплаті вартості послуг з виготовлення звіту за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" у розмірі 3 900 грн. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 196 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМА Юкрейн» (ЄДРПОУ: 42374714, місцезнаходження: 43023, Волинська область, місто Луцьк, вул. Карбишева 1, офіс 411) на користь держави судовий збір у розмірі 13 420 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду виготовлено 19.08.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша