Ухвала

від 19.08.2024 по справі 480/5234/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

. 19 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 480/5234/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду, в якій просить суд:

1) визнати протиправним наказ відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС, а саме в частині здійснення позивачу перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) у розмірі 24% та скасувати наказ відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС в частині перерахунку та встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) в розмірі 24% посадового окладу;

2)зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст. 52 ЗУ «Про державну службу» та наказу відповідача «Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду» від 01.11.2023 № 258-ОС, починаючи з 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 матеріали адміністративної справи №480/5234/24 передано на розгляд Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Розпорядженням Голови Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 вирішено направити адміністративну справу № 480/5234/24 на розгляд Другому апеляційному адміністративному суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 адміністративну справу № 480/5234/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Матеріали зазначеного позову надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 13.08.2024 та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передані до провадження судді Чеснокової А.О.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Предметом спору у цій справі є оскарження наказу Сумського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 (з яким позивач ознайомився 09.01.2024) про встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) та виплата позивачеві з 01.01.2024 надбавки за вислугу років у розмірі, визначеному відповідно до ст. 52 ЗУ «Про державну службу» та наказу відповідача «Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду» від 01.11.2023 № 258-ОС, починаючи з 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто спір у цій справі стосується проходження позивачем публічної служби та має ознаки трудового.

Разом із позовом ініціатором звернення подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, мотивовану неможливістю вчасного звернення до суду через ведення активних військових дій на території Сумської області.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що вказана стаття не містить норми, яка б встановлювала строк звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати (окремих її складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Разом із тим, така норма містилася в статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2023 року), яку і слід було застосовувати в частині строку звернення до суду з позовом щодо стягнення заробітної плати окремих її складових) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.

Так, частинами першою та другою статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2023 року) передбачалося, що "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

Разом із тим, Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 18 червня 2024 року (згідно реєстрації позовної заяви канцелярією суду), тоді як останнім днем строку звернення до суду (з урахуванням частини шостої статті 120 КАС України) є 09 квітня 2024 року.

Отже, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, встановлений законом.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У своїй заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на введення в Україні військового стану та проживання в прикордонному регіоні.

Оцінюючи зазначене клопотання суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права на судовий захист. В умовах воєнного стану доступ до суду є безперешкодним та безперервним у межах режиму роботи суду.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені у заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку, вказані ініціатором звернення у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відтак, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом не містить жодних доказів на його обґрунтування, а тому суд не може визнати поважними причини такого пропуску.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку, або подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Для усунення визначених в цій ухвалі недоліків позивачеві надати десятиденний строк, який розпочинає перебіг з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків залишеної без руху позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.О. Чеснокова