Ухвала

від 27.08.2024 по справі 480/5234/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

. 27 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 480/5234/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду, в якій просить суд:

1) визнати протиправним наказ відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС, а саме в частині здійснення позивачу перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) у розмірі 24% та скасувати наказ відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС в частині перерахунку та встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) в розмірі 24% посадового окладу;

2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст. 52 ЗУ "Про державну службу" та наказу відповідача "Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду" від 01.11.2023 № 258-ОС, починаючи з 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 матеріали адміністративної справи №480/5234/24 передано на розгляд Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Розпорядженням Голови Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 вирішено направити адміністративну справу № 480/5234/24 на розгляд Другому апеляційному адміністративному суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 адміністративну справу № 480/5234/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Матеріали зазначеного позову надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 13.08.2024 та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передані до провадження судді Чеснокової А.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

22.08.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована запровадженням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану. А відтак позивач наполягає на дотриманні ним строку звернення до суду з цим позовом.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративно судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративно судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративно судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративно судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

За висновком Верховного Суду, викладеним в пункті 43 постанови від 28 липня 2022 року у справі № 300/6805/21, до "усіх виплат" також належить і виплата вихідної допомоги (одноразової грошової допомоги при звільненні).

Тобто до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19 липня 2022 року (надалі - Закон № 2352-ІХ), назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено у новій редакції.

Так, частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону № 2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Строки, визначені частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.

Враховуючи те, що стаття 233 Кодексу законів про працю України у новій редакції набрала чинності 19 липня 2022 року, то з урахуванням принципу правової визначеності, тримісячний строк звернення до суду, встановлений законом, слід обраховувати з 09.01.2024 та відповідно строк звернення до суду з цим позовом закінчився 09.04.2024.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 18.06.2024, а отже - з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилався на введення в Україні військового стану та проживання в прикордонному регіоні.

Оцінюючи зазначене клопотання суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права на судовий захист. В умовах воєнного стану доступ до суду є безперешкодним та безперервним у межах режиму роботи суду.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені у заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку, вказані ініціатором звернення у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відтак, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом не містить жодних доказів на його обґрунтування, а тому суд не може визнати поважними причини такого пропуску.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Проаналізувавши наведене суд не вважає, що позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу від 09.01.2024 № 4-ОС в частині здійснення позивачу перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) у розмірі 24% та скасування наказу відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС в частині перерахунку та встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) в розмірі 24% посадового окладу; а також про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст. 52 ЗУ Про державну службу та наказу відповідача Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду від 01.11.2023 № 258-ОС, за період з 01.01.2024 по 17.03.2024.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави для повернення позовної заяви в частині вимог, що заявлені з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 122, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу від 09.01.2024 № 4-ОС в частині здійснення позивачу перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) у розмірі 24% та скасування наказу відповідача від 09.01.2024 № 4-ОС в частині перерахунку та встановлення позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01.01.2024) в розмірі 24% посадового окладу; а також про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до ст. 52 ЗУ Про державну службу та наказу відповідача Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду від 01.11.2023 № 258-ОС, за період з 01.01.2024 по 17.03.2024 повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяА.О. Чеснокова