Ухвала

від 19.08.2024 по справі 580/7426/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 серпня 2024 року справа № 580/7426/24

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

26.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати йому коштів (добових) за час перебування у відрядженні;

зобов`язання нарахувати та виплатити йому кошти (добові) за час перебування у відрядженні в сумі 69000,00грн.

Обґрунтовуючи зазначив, що з 21.06.2023 вибув у відрядження із залишенням на військовій службі до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. Згідно з наказом від 06.02.2024 №85-ОС позивач вважається таким, що прибув з відрядження із залишенням на військовій службі з 06.02.2024. Стверджує, що за час перебування у відрядженні, а саме 230 діб набув права на отримання коштів (добових) в сумі 69000,00грн, які відповідач не нарахував та не виплатив. Вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить чинному законодавству.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 31 липня 2024 року суд залишив її без руху.

12.08.2024 на адресу суду від представниці позивача адвокатки Герасимової Т.І. надійшли ідентичні заяви вх.№38385/24, в яких просила поновити позивачу строк на звернення до суду зі вказаним вище позовом (далі Заява). Обґрунтовуючи зазначила, що спеціальним законодавством, який регулює спірні правовідносини є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).Заявлена позивачем сума неоплачених витрат на відрядження не входить до фонду оплати праці. Тому вважає, що має бути застосований загальний строк звернення до суду, визначений ст.233 КЗпП України. 07.03.2024 позивач переведений до Військової частини НОМЕР_3 , яка безпосередньо знаходилась у зоні ведення активних бойових дій. 14.05.2024 позивач виключений зі списків особового складу та до вказаної дати не мав фізичної можливості подати позов та захистити свої права.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що виявлені судом недоліки позову не усунені, наявні перешкоди для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Про відсутність нарахування та виплати добових за час перебування позивача у відрядженні (з 21.06.2023 до 06.02.2024) позивач міг дізнатися отримуючи щомісячно грошове забезпечення.

Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізнався, а й коли міг дізнатися про порушення своїх прав.

Суд на виконання ч.5 ст.242 КАС України врахував висновки в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 910/24323/16 про наступне:

«…31. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої, заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

32. Крім того, структуру заробітної плати, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці", визначено у положенні Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року №2614-XII "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

33. Згідно з п.п. 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, не належать до фонду оплати праці витрати на відрядження: добові (у повному обсязі) вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

34. Отже, системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що витрати на відрядження не входять до структури заробітної плати, тому позивач повинен був звернутися до суду за її стягненням в тримісячний строк, встановлений статтею 233 КЗпП України, з моменту звільнення або коли дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. (Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1638цс17, Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 910/24323/16).

35. Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено про пропуск позивачем строку, встановленого статтею 233 КЗпП України щодо стягнення витрат на відрядження в розмірі 19350,00 грн, водночас, позивач не подавав клопотання про поновлення цього строку.

…38. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на відрядження в розмірі 19350,00 грн з підстав пропуску строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, на звернення з такою вимогою.»

Тобто, для оскарження в суді витрат на відрядження діє тримісячний строк, встановлений статтею 233 КЗпП України, з моменту звільнення або коли дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд урахував, що відповідно до п.1.1 розділу I Загальні положення Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 30.07.2012 № 582 (далі Інструкція), службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника органу Державної прикордонної служби України (далі - орган Держприкордонслужби) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

Згідно з п.1.2 розділу I Загальні положення Інструкції орган Держприкордонслужби, що відряджає військовослужбовця, зобов`язаний забезпечити його коштами. Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Відповідно до п.1.7 розділу I Загальні положення Інструкції після повернення з відрядження до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, військовослужбовець зобов`язаний подати звіт про використання коштів, виданих йому на відрядження. Сума залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок органу Держприкордонслужби, що їх видав (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений військовослужбовець отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження (банківського дня, що наступає за днем прибуття до місця постійної служби).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений військовослужбовець застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі та строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, не перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин начальник органу Держприкордонслужби може продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з`ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Разом із звітом про використання коштів, виданих на відрядження, подаються оформлене посвідчення про відрядження, оригінали документів, що підтверджують вартість зазначених у зв`язку з відрядженням витрат, а саме: проїзні документи, документи про витрати на наймання житлового приміщення, страхові поліси тощо.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів здійснюється до закінчення третього банківського дня після затвердження звіту про використання коштів, виданих на відрядження.

Отже, законодавством на військовослужбовців покладено обов`язок після повернення з відрядження до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, виданих йому на відрядження.

Тобто позивач мав обов`язок подати відповідний звіт про використання коштів після повернення з відрядження 06.02.2024 до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, і, відповідно, знав про порушення своїх прав щодо остаточного розрахунку за відрядження 13.02.2024.

Згідно з п.2.5 розділу II Порядку направлення та умови відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження в межах України визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

Відповідно до п.2.6 розділу II Порядку направлення та умови відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження в межах України Інструкції фактичний час перебування у відрядженні визначається за наявними відмітками у посвідченні про відрядження, засвідченими печаткою про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі.

Відмітки засвідчуються: в органах Держприкордонслужби - підписом службової особи, на яку наказом (розпорядженням) начальника органу Держприкордонслужби покладено обов`язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Якщо відмітки про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби у посвідченні про відрядження немає, то добові не виплачуються.

У посвідченні про відрядження №1088 від 20.06.2023 позивача, долученому до позовної заяви, дата вибуття його з відрядження до місця постійної служби відсутня.

В ухвалі про залишення позову без руху суд роз`яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов`язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.

На виконання вимог ухвали представниця позивача додала до Заяви довідку Військової частини НОМЕР_3 від 07.03.2024 №08/415, згідно з якою позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України з 07.03.2024 до теперішнього часу.

Позивач та його представниця не обґрунтували та не подали суду належних, достовірних та допустимих доказів щодо залучення позивача до безпосереднього здійснення заходів надання відсічі та захисту Батьківщини. Докази перебування Військової частини НОМЕР_3 у зоні ведення активних бойових дій не надані та не можуть бути достатніми для висновку про відсутність фізичної можливості подати позов і захистити свої права. Враховуючи і ту обставину, що рапортом щодо вирішення питання про нарахування та виплату йому коштів (добових) за відрядження позивач звертався до відповідача 27.02.2024, строк звернення до суду пропущено.

Викладені у Заяві доводи не стосуються об`єктивних факторів, свідчать про необґрунтоване зволікання позивача щодо звернення до відповідача та суду про нарахування та виплату йому добових за час перебування у відрядженні (з 21.06.2023 до 06.02.2024), а отже, не обґрунтовані. Тобто, за змістом не містить посилань на обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду. Тому не підлягає задоволенню.

Оскільки поважних причин позивач та його представниця не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення Заяви відсутні.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.

Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ Про судовий збір (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.

Оскільки відсутні докази понесення судових витрат позивачкою, відсутні підстави для їх повернення.

Керуючись ст.ст.2-20, 121, 160-161, 169, 237, 241-246, 255, 295 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяв вх. від 12.08.2024 №38385/24 та №38280/24 адвокатки Герасимової Т.І. від імені ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.

Повернути його позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали, позовну заяву та додані до неї документи направити ОСОБА_1 .

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Анжеліка БАБИЧ