Постанова

від 20.08.2024 по справі 640/5376/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

справа №640/5376/21

адміністративне провадження № К/9901/39824/21, К/9901/35890/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., Кобаль М.І.)

у справі № 640/5376/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

особа, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції - Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські Електромережі" ,

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (далі - ТОВ "ЗЕМ") звернулося до суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Регулятор; відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 "Про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ";

- зобов`язати відповідача видати ТОВ "ЗЕМ" ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2021 про виправлення описки).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЗЕМ" здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 02.09.1998 №1115.

3. Вказану ліцензію анульовано постановою НКРЕКП від 07.12.2018 №1671 відповідно до положень п. 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

4. 14.12.2018, 11.01.2019, 05.11.2020, 21.12.2020 ТОВ "ЗЕМ" зверталося до НКРЕКП із заявами про отримання ліцензії з розподілу електричної енергії та документами до неї.

5. Постановами НКРЕКП від 28.12.2018 №2056, від 08.02.2019 №174, від 02.12.2020 №2277, від 20.01.2021 №51 НКРЕКП відмовила ТОВ "ЗЕМ" у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії у зв`язку з невідповідністю здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії (невідповідність пункту 1.5 Ліцензійних умов).

6. За результатами розгляду заяви ТОВ "ЗЕМ" від 25.01.2021 про отримання ліцензії з розподілу електричної енергії та документів до неї, НКРЕКП постановою від 24.02.2021 №314 відмовила ТОВ "ЗЕМ" у зв`язку з невідповідністю провадження ліцензованої діяльності ТОВ "ЗЕМ" вимогам підпункту 3 та підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов.

7. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. В обґрунтування позову ТОВ «ЗЕМ» зазначає, що неодноразово зверталось до НКРЕКП з метою отримання ліцензії з розподілу електричної енергії. Постанову НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 "Про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ" позивач вважає протиправною, оскільки, на його переконання, товариство усунуло всі недоліки, які могли слугувати підставами для відмови у видачі ліцензії, з приводу отримання якої зверталось Товариство.

Відповідна заява позивача на отримання ліцензії та додані до неї документи відповідали вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні відносини. Натомість постанова НКРЕКП від 24.02.2021 №314 всупереч Порядку ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП, містила такі причини відмови у видачі ТОВ «ЗЕМ» ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, які не були зазначені у попередніх постановах про відмову у видачі відповідної ліцензії ТОВ «ЗЕМ», а також не вказувала на пропозиції щодо порядку усунення підстав, що стали причиною відмови у видачі ліцензії.

В свою чергу, посилання відповідача у постанові від 24.02.2021 №314 на невідповідність ТОВ «ЗЕМ» окремим пунктам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, на думку позивача, було необґрунтованим, адже такі пункти стосуються ліцензіатів, а не здобувачів ліцензії, яким, зокрема, є ТОВ «ЗЕМ».

9. Заперечуючи проти позову, відповідач пояснив, що згідно пункту 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії їх вимоги поширюються і на позивача, як здобувача ліцензії, оскільки останній повинен відповідати зазначеним Ліцензійним умовам.

Приймаючи оскаржувану постанову, НКРЕКП встановило невідповідність ТОВ «ЗЕМ» вимогам підпункту 3 та підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов, на що вказувала надана позивачем інформація. Зокрема, на зауваження позивача, що у раніше винесених постановах щодо відмови у видачі відповідної ліцензії ТОВ «ЗЕМ» НКРЕКП не вказувала на причини відмови, які знайшли своє відображення вже у спірній постанові від 24.02.2021 №314, відповідач пояснив, що невідповідність ТОВ «ЗЕМ» вимогам підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов була встановлена лише після надання Товариством повного пакету документів, передбачених Порядком ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП, та з урахуванням фактів, викладених у листі АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

З огляду на це, доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не відповідають дійсності.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 01.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021, позов задовольнив:

- визнав протиправною та скасував постанову НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 "Про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ".

- зобов`язав НКРЕКП видати ТОВ "ЗЕМ" ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії;

- стягнув на користь ТОВ "ЗЕМ" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП відшкодування судового збору у розмірі 6 810 грн.

11. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 17.09.2021 виправив описку в рішенні від 01.06.2021, у частині зобов`язання НКРЕКП видати ТОВ "ЗЕМ" ліцензію на право провадження господарської діяльності вказав фразу "з розподілу" замість "з передачі".

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною, адже відсутні підстави вважати, що при обрахунку тарифу на послуги з розподілу електричної енергії позивач не дотримувався забезпечення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії, виходячи з нормативно встановленої формули розрахунку і наявного матеріально-технічного та фінансового стану ТОВ «ЗЕМ».

Крім того, змістовне наповнення мотивувальних частин постанов НКРЕКП про відмову у видачі ліцензії ТОВ «ЗЕМ», за хронологією їх прийняття, вказує на обґрунтованість заперечень позивача, що виявлені відповідачем недоліки заяви та документів ТОВ «ЗЕМ» на отримання ліцензії з розподілу електричної енергії послідовно усувались позивачем разом із подачею нових заяв та документів на отримання відповідної ліцензії.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. НКРЕКП у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

14. Обґрунтовуючи право на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес, оскільки споживачі Одеської області можуть сплачувати за розподіл електричної енергії за необґрунтовано завищеними цінами. Крім того, касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, створює прецедент, за якого відсутність електроустановок системи розподілу електричної енергії та нездійснення ліцензійної діяльності за принципом економічної доцільності, не є перешкодою у видачі ліцензії.

15. Як на підставу касаційного оскарження НКРЕКП покликається на те, що Верховний Суд раніше не викладав висновку стосовно того, що може вважатися електроустановками системи розподілу та чи можливе проведення діяльності з розподілу без дотримання принципу економічної доцільності.

ТОВ "ЗЕМ" приєднано до системи розподілу електричної енергії АТ "ДТЕК Одеські електромережі", має єдине приєднання до електроустановки виробника сонячної електричної енергії - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ). Цього не достатньо для забезпечення електричною енергією споживачів, які приєднані до електричних мереж позивача, у зв`язку з чим виникає необхідність у транспортуванні електричної енергії від мереж АТ "ДТЕК Одеські електромережі", яке є оператором системи розподілу та використовує електричні мережі споживача ТОВ "ЗЕМ" для транспортування електричної енергії споживачам.

ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, фактично не здійснює діяльність із виробництва електричної енергії; заявлені ТОВ "ЗЕМ" установки не можуть вважатися системою розподілу електричної енергії, тому позивач не може бути оператором системи розподілу.

При переході на стимулююче регулювання відсутня економічна доцільність у діяльності ТОВ "ЗЕМ" як ліцензіата з розподілу електричної енергії, оскільки в нього будуть суттєво більші тарифи на послуги з розподілу від власника найбільшої системи розподілу електричної енергії на території Одеської області. Незначні обсяги розподілу електричної енергії створюють нерівні умови для непобутових споживачів та збільшують навантаження на постачальників універсальних послуг для побутових споживачів.

Витребування у позивача додаткових документів щодо обґрунтованості розрахованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії є правом Регулятора, а не його обов`язком.

ТОВ "ЗЕМ" не зверталося до НКРЕКП із заявою про отримання ліцензії з передачі електричної енергії.

Суди попередніх інстанцій не врахували висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 800/546/17, перебрали на себе повноваження НКРЕКП, зобов`язавши Регулятора видати ТОВ "ЗЕМ" ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії.

16. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України, які можуть бути обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, адже суди не дослідили докази у справі щодо неприєднання позивача ані до електроустановок виробника енергії, ані до електроустановок оператора.

17. Ухвалами Верховного Суду від 19.10.2021 та 14.12.2021 відкрито касаційні провадження.

18. У відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП позивач покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій та зазначає, що на виконання вимог постанови від 20.01.2021 №51 Товариство разом із новою заявою на отримання ліцензії з розподілу електричної енергії подало до НКРЕКП розрахунок тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, здійснений відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175. Розрахунок тарифу ТОВ "ЗЕМ" на розподіл електричної енергії тарифу проведено на підставі методики НКРЕКП, він є економічно обґрунтованим.

Окрім того, перед прийняттям НКРЕКП остаточного рішення позивач надавав пояснення, в яких просив відповідача встановити розрахунок тарифу на послуги з розподілу електричної енергії на 20% менше, аніж встановлений для АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на послуги з розподілу електричної енергії для 2 класу напруги на відповідний рік та на всі наступні (лист від 12.02.2021 №12/02/2021).

Втім, згідно постанови НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 однією з причин відмови у видачі ліцензії ТОВ "ЗЕМ" з розподілу електричної енергії була неможливість перевірки розрахунку статті витрат "витрати, пов`язані з купівлею електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл" через зазначення економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії на розподіл на нульовому рівні, а також через розмір вказаного ТОВ "ЗЕМ" тарифу, що на 21,4% більший за відповідний тариф АТ "ДТЕК Одеські електромережі".

Оскаржувана постанова відповідача в порушення вимог Порядку № 548 не містила пропозицій щодо порядку усунення підстав, що стали причинами відмови у видачі ліцензії ТОВ "ЗЕМ".

19. Стосовно касаційної скарги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» позивач вважає, що інтересів третьої особи не порушено, адже оскаржувана постанова відповідача не вирішувала питання щодо прав та обов`язків АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Щодо аргументів третьої особи про не дослідження доказів судами попередніх інстанцій позивач зазначає про відсутність обов`язку суду витребувати докази, які не були надані сторонами.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційних скарг, відзивів та дійшов такого висновку.

21. Постановами НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 та від 03.03.2020 № 548 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (надалі - Ліцензійні умови) і Порядок ліцензування видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Порядок №548) відповідно.

22. Ліцензійні умови згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.

Суб`єкт господарювання, який має намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - здобувач ліцензії), має відповідати цим Ліцензійним умовам, а суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіат), зобов`язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов (підпункт 1.2 пункту 1 Ліцензійних умов).

23. Порядок №548 визначає процедуру видачі, переоформлення, зупинення та анулювання ліцензій на провадження видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (пункт 1.1 глави 1).

24. Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Ліцензійних умов здобувач ліцензії, який має намір провадити господарську діяльність з розподілу електричної енергії, подає до НКРЕКП заяву про отримання ліцензії за встановленою формою.

25. Згідно з підпунктами 1.5, 1.6 пункту 1 Ліцензійних умов до заяви про отримання ліцензії здобувачем ліцензії додаються документи згідно з переліком, який є вичерпним:

1) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) із відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами-підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби);

2) копії схем та актів розмежування балансової належності, узгоджені з іншими власниками електричних мереж (ліцензіатами з виробництва, передачі та розподілу електричної енергії та суб`єктами господарювання, через електричні мережі яких здійснюється надходження та/або віддача електричної енергії від інших ліцензіатів);

3) відомість про місця та засоби провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (додаток 2), до якої додаються електронні географічні карти відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць (область, район, місто, село тощо) на електронному носії із нанесеними на них системами розподілу електричної енергії здобувача ліцензії (напругою 6 кВ та вище) (із зазначенням точок розмежування балансової належності між ліцензіатом та іншими власниками електричних мереж (ліцензіатами з виробництва, передачі та розподілу електричної енергії та суб`єктами господарювання, через електричні мережі яких здійснюється надходження та/або віддача електричної енергії від інших ліцензіатів)) та електронні копії документів на електронному носії, що підтверджують перебування на законних підставах у власності, господарському віданні (щодо державного або комунального майна) або в управлінні на підставі договору управління активами, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, здобувача ліцензії засобів провадження господарської діяльності (напругою 6 кВ та вище) (крім тих, що занесені до державних паперових чи електронних інформаційних ресурсів, по яких необхідно вказати реквізити пошуку на відповідному ресурсі);

4) інформація, яка надається за підписом керівника здобувача ліцензії, про точки комерційного обліку, прилади та автоматизовані системи, що забезпечують комерційний облік електричної енергії на межі розмежування балансової належності між ліцензіатом та іншими власниками електричних мереж (ліцензіатами з виробництва, передачі та розподілу електричної енергії та суб`єктами господарювання, через електричні мережі яких здійснюється надходження та/або віддача електричної енергії від інших ліцензіатів): місце встановлення приладів та автоматизованих систем обліку, їх тип та клас точності, інформація про власників приладів та автоматизованих систем обліку електричної енергії;

5) розрахунок тарифу на розподіл електричної енергії, здійснений відповідно до вимог нормативно-правових актів НКРЕКП;

6) інформація про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України" (додаток 3).

26. Вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з розподілу електричної енергії наведено у главі 2 Ліцензійних умов.

27. Процедуру відмови у видачі ліцензії та видачі ліцензії регламентовано главою 4 Порядку № 548. Зокрема, згідно його пункту 4.1 після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду відповідальні структурні підрозділи НКРЕКП розглядають її з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

28. За пунктом 4.2 глави 4 Порядку № 548 підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви і підтвердних документів про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, у тому числі заява або хоча б один із документів, що додається до заяви про отримання ліцензії, складені не за встановленою формою або не містять даних, які обов`язково вносяться до них згідно з цим Порядком або ліцензійними умовами;

2) наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб`єкта господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

3) ненадання гарантійного листа, передбаченого пунктом 6.3 глави 6 цього Порядку;

4) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії;

5) наявність у НКРЕКП інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити вид господарської діяльності, на право провадження якого ним подано заяву, та набрало законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам здобувач ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення, може подати до НКРЕКП нову заяву про отримання ліцензії.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановами НКРЕКП від 28.12.2018 №2056, від 08.02.2019 №174, від 02.12.2020 №2277, від 20.01.2021 №51 НКРЕКП прийняті рішення про відмову ТОВ "ЗЕМ" у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії у зв`язку з невідповідністю здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії (невідповідність пункту 1.5 Ліцензійних умов).

30. Пунктом 1.2 глави 1 Ліцензійних умов встановлено умову, згідно якої здобувач ліцензії задля отримання останньої повинен відповідати вимогам Ліцензійних умов, а ліцензіат - їх виконувати.

31. За результатами розгляду заяви ТОВ "ЗЕМ" від 25.01.2021 про отримання ліцензії з розподілу електричної енергії та документів до неї НКРЕКП постановою від 24.02.2021 №314 прийнято рішення щодо відмови ТОВ "ЗЕМ" у зв`язку з невідповідністю провадження ліцензованої діяльності ТОВ "ЗЕМ" вимогам:

- підпункту 3 пункту 2.2 Ліцензійних умов. Невідповідність полягає у тому, що згідно з поданими документами ТОВ "ЗЕМ" не приєднане до електроустановок оператора системи передачі та має єдине приєднання до електроустановки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , якому було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії згідно з постановою НКРЕКП від 10.06.2020 №1099. ФОП ОСОБА_1 мав намір здійснювати продаж електричної енергії, виробленої на даховій сонячній (фотовольтаїчній) електричній станції потужністю 10 кВт, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , за "зеленим" тарифом, однак ФОП ОСОБА_1 не звертався до НКРЕКП із заявою та документами щодо встановлення "зеленого" тарифу.

Крім цього, відповідно до інформації, наданої АТ "ДТЕК Одеські електромережі", зазначена дахова сонячна (фотовольтаїчна) електрична станція встановлена на даху бази відпочинку "Черемшина" ( АДРЕСА_1 , яка належить ФОП ОСОБА_1 . Водночас, в АТ "ДТЕК Одеські електромережі" відсутня інформація щодо встановлення на цій базі відпочинку комерційного обліку з метою визначення обсягу виробленої електричної енергії генеруючими установками, а ФОП ОСОБА_1 , як виробник електричної енергії не звертався до АТ "ДТЕК Одеські електромережі" з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Також, всупереч приписам пункту 1.3.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 та пунктів 11.1.1, 11.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, ФОП ОСОБА_2 не отримував ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та не укладав договір про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі, що підтверджується відсутністю інформації про такого виробника в Реєстрі учасників ринку, розміщеному на офіційному веб-сайті оператора системи передачі.

Отже, оскільки ФОП ОСОБА_2 не провадить діяльність з виробництва електричної енергії з метою її продажу, заявлені електроустановки ТОВ "ЗЕМ" не можуть вважатися системою розподілу електричної енергії);

- підпункту 15 пункту 2.2 Ліцензійних умов. Невідповідність полягає у тому, що тариф ТОВ "ЗЕМ" на послуги з розподілу електричної енергії для 2 класу напруги на 21,4% більше за тариф, встановлений для АТ "ДТЕК Одеські електромережі". НКРЕКП звернула увагу на відсутність економічної доцільності у діяльності ТОВ "ЗЕМ" як ліцензіата з розподілу електричної енергії, адже згодом, при переході на стимулююче регулювання, в нього будуть суттєво більші тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, ніж у ліцензіата, який є власником найбільшої (за кількістю умовних одиниць енергетичного обладнання) системи розподілу електричної енергії на території Одеської області - АТ "ДТЕК Одеські електромережі", через незначні обсяги розподілу електричної енергії, що створить нерівні умови для непобутових споживачів та збільшення навантаження на постачальників універсальних послуг для побутових споживачів, що є неприпустимим.

32. У відповідних підпунктах Ліцензійних умов (на підставі яких позивачу було відмовлено у видачі ліцензії) вказано, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися, зокрема таких організаційних вимог:

- провадити ліцензовану діяльність виключно за місцем провадження господарської діяльності ліцензіата та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП) (підпункт 3 пункту 2.2);

- здійснювати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності для забезпечення досягнення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії (підпункт 15 пункту 2.2).

(а) щодо порушення підпункту 3 пункту 2.2 Ліцензійних умов

33. Однією з підстав відмови ТОВ «ЗЕМ» у видачі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії стала його невідповідність вимогам пп. 3 п. 2.2. Ліцензійних умов, де зазначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема провадити ліцензовану діяльність виключно за місцем провадження господарської діяльності ліцензіата та із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, зазначених у документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до документів, поданих ліцензіатом до НКРЕКП).

34. У п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» дається визначення терміну «розподіл електричної енергії» (далі - розподіл), під яким розуміється транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

35. В оскаржуваній постанові від 20.01.2021 №51 Регулятором встановлено, що згідно з поданими ТОВ «ЗЕМ» документами останнє не приєднано до електроустановок оператора системи передачі. Позивач має підключення виключно до електроустановки виробника: сонячні панелі потужністю 10 кВт, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЗЕМ» наголошує на тому, що приєднання до електроустановки виробника електричної енергії є достатньою умовою для отримання ліцензії.

36. Суд з такими доводами позивача погодитися не може та не вважає електроустановки, належні ФОП ОСОБА_1 , «електроустановками виробників електричної енергії» в розумінні, визначеному у наведеному вище п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії». Адже Регулятором було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , незважаючи на наявність у нього ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 10.06.2020 № 1099, фактично не може вести таку діяльність через сукупність таких обставин:

а) у АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» відсутня інформація про встановлення на базі відпочинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на даху якої знаходяться сонячні панелі ФОП ОСОБА_1 , засобів комерційного обліку, які могли б використовуватися для визначення обсягу виробленої електричної енергії;

б) ФОП ОСОБА_1 мав намір здійснювати продаж виробленої електричної енергії за «зеленим тарифом», однак за встановленням цього тарифу до Регулятора не звертався;

в) виробники електричної енергії зобов`язані укласти договори про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі. Однак такий договір ФОП ОСОБА_1 не укладався, що суперечить п. 1.3.2 Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП «Про затвердження правил ринку» від 14.03.2018 № 307;

г) у п. 11.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, зазначено, що виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації встановленою потужністю до 20 МВт, приєднаних до системи розподілу електричної енергії, мають право здійснювати продаж цієї електричної енергії на роздрібному ринку споживачам у порядку, встановленому цими Правилами. Водночас у п. 11.1.2 цих же Правил встановлено, що виробники, що мають намір продавати споживачам на роздрібному ринку електричну енергію, вироблену на об`єктах розподіленої генерації, зобов`язані отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. З оскаржуваної постанови НКРЕКП від 20.01.2021 №51 вбачається, що ФОП ОСОБА_1 таку ліцензію не отримував.

37. З наведеного вбачається, що в порушення положень пп. 3 п. 2.2. Ліцензійних умов ТОВ «ЗЕМ» не може провадити ліцензовану діяльність із застосуванням заявлених засобів провадження господарської діяльності, а заявлені ТОВ «ЗЕМ» електроустановки виробника електричної енергії не є відповідними електроустановками в розумінні п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», через відсутність в цьому випадку засобів комерційного обліку, «зеленого тарифу», договору про врегулювання небалансів, ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, які разом складають передумови для реального використання електроустановки ФОП ОСОБА_1 для виробництва електричної енергії.

38. Суд також бере до уваги доводи Регулятора щодо недостатньої потужності заявленої ТОВ «ЗЕМ» електроустановки виробника електричної енергії для стабільного забезпечення електроенергією споживачів, під`єднаних до мереж ТОВ «ЗЕМ». Через відсутність у ТОВ «ЗЕМ» будь-яких інших підключень, окрім електроустановки ФОП ОСОБА_1 , у випадку недостатності електричної енергії ТОВ «ЗЕМ» буде вимушене транспортувати електричну енергію через мережі сусіднього ліцензіату, АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а така діяльність (отримання електричної енергії оператором системи розподілу від іншого оператора системи розподілу) чинним законодавством не передбачена.

39. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що змістовне наповнення мотивувальних частин вище перелічених постанов НКРЕКП за хронологією їх прийняття вказує на обґрунтованість заперечень позивача, що виявлені відповідачем недоліки заяви та документів ТОВ "ЗЕМ" на отримання ліцензії з розподілу електричної енергії послідовно усувалися позивачем разом з подачею нових заяв та документів на отримання відповідної ліцензії.

40. Суд не погоджується з таким висновком. Доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог пп. 5 п. 4.2 Порядку №548 при винесенні оскаржуваної постанови не є обґрунтованими, оскільки попередня постанова відповідача від 20.01.2021 № 51 вже не містила зауважень щодо раніше виявленої невідповідності ТОВ "ЗЕМ" Ліцензійним умовам, а саме не вказувала на неусунення чи усунення не в повному обсязі позивачем як здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови, зокрема в частині невідповідності ТОВ "ЗЕМ" вимогам пп. 3 п. 2.2 Ліцензійних умов.

41. Також відповідно п. 4.1 глави 4 Порядку №548 після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду відповідальні структурні підрозділи НКРЕКП розглядають її з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

42. Порядком №548 не передбачено, що для належного аналізу підтвердних документів НКРЕКП не може користуватися відомостями, наданими третіми особами, а тому викладені саме у листі АТ "ДТЕК Одеські електромережі" відомості могли слугувати для відповідача в якості самостійного джерела інформації щодо беззаперечних фактів невідповідності ТОВ "ЗЕМ" вимогам Ліцензійних умов.

43. Враховуючи той факт, що Суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у видачі ліцензії у зв`язку з порушенням пп. 15 п. 2.2 Ліцензійних умов, Суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови НКРЕКП від 24.02.2021 № 314.

(б) щодо порушення підпункту 15 пункту 2.2. Ліцензійних умов

44. Другою підставою для відмови Регулятора ТОВ «ЗЕМ» у видачі ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії стало невідповідність позивача пп.15 п. 2.2 Ліцензійних умов, в якому визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, здійснювати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності для забезпечення досягнення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії.

45. У ч. 1 ст. 5 Закону України «Про природні монополії» зазначено, що відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб`єктів природних монополій у таких сферах, зокрема, розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами. У ст. 1 цього ж Закону дається визначення терміну «природна монополія» - це стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв`язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб`єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв`язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги). Відтак діяльність операторів систем розподілу віднесена до природньої монополії, а значить головним чинником у цього виду правовідносин є не заохочення до конкуренції на такому ринку, а збереження найменшої для споживачів ціни за одиницю відповідного товару або послуги.

46. В оскаржуваній постанові від 20.01.2021 №51 Регулятором встановлено, що із наданих ТОВ «ЗЕМ» розрахунків вбачається, що його тариф буде більшим на 21.4% за тариф, який встановлений для АТ «ДТЕК Одеські електромережі». Враховуючи ліцензійні вимоги щодо здійснення ліцензованої діяльність за принципом економічної доцільності для забезпечення досягнення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії, Суд вважає, що Регулятором прийнято законне рішення щодо відмови ТОВ «ЗЕМ» у видачі ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії.

47. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЗЕМ» зазначає, що перед прийняттям НКРЕКП відмови у видачі ліцензії, воно звернулося до Регулятора з листом від 12.02.2021 №12/02/2021 з проханням встановити для ТОВ «ЗЕМ» тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів 2 класу на 20% менше, ніж тариф, що встановлений для АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на рік, в якому подавалася заява, та на всі наступні.

48. Суд вважає дії Регулятора щодо неврахування цього листа ТОВ «ЗЕМ» правомірними, адже Регулятор встановлює тариф виключно на підставі розрахунку тарифу, здійсненого на підставі Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175. Ведення економічно недоцільної (збиткової) діяльності на такому критичному для споживачів ринку як розподіл електричної енергії, ставить під загрозу імплементацію такого принципу функціонування ринку електричної енергії як забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів (п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії»), адже, наприклад, через брак грошових коштів оператор системи розподілу не зможе оперативно провести ремонтні роботи для відновлення елктропостачання.

49. Відповідно до абз. 4 пп. 5 п. 4.2 Порядку № 548 встановлено обмеження, згідно з яким при повторному розгляді відповідних документів заявника не допускається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцензії (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови; наявності в новій інформації, поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії), за умови, що на момент повторного розгляду раніше подані документи зберегли свою актуальність.

50. Також у пп. 5 п. 4.3 Порядку №548 визначено, що у рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються пропозиції щодо порядку усунення підстави (підстав), що стала причиною відмови у видачі ліцензії.

51. Позивач покликається на те, що у попередній відмові у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії всупереч зазначеним вище положенням Порядку йому не було надано пропозицій щодо надмірного розміру тарифу.

52. Суд погоджується з доводом відповідача, що такі пропозиції не могли бути надані у постанові НКРЕКП від 20.01.2021 №51, адже причиною відмови у видачі ТОВ "ЗЕМ" відповідної ліцензії слугувало те, що у наданій Товариством структурі тарифів був відсутній результат розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії для 2 класу напруги (грн/МВт·год); пропонувалося усунути вказані причини відмови у видачі ліцензії шляхом надання до НКРЕКП уточненого розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії, здійсненого відповідно до вимог нормативно-правових актів НКРЕКП. З цього також слідує, що відповідач не здійснював і не міг здійснити аналіз розміру тарифу, адже його кінцевий розмір був не відомий через невідповідність наданих Позивачем розрахунків нормативно-правовим актам НКРЕКП.

53. В оскаржуваній постанові від 24.02.2021 №314 відповідач встановив, що тариф ТОВ «ЗЕМ» на послуги з розподілу електричної енергії для 2 класу напруги на 21,4% більше за тариф, встановлений для АТ "ДТЕК Одеські електромережі", вказав на відсутність економічної доцільності у діяльності ТОВ «ЗЕМ» як ліцензіата з розподілу електричної енергії. У пп. 15 п. 2.2 Ліцензійних умов встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, здійснювати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності для забезпечення досягнення найнижчої вартості послуг з розподілу електричної енергії. Відтак НКРЕКП в межах своєї компетенції дійшов вірного висновку щодо відмови у видачі ліцензії через невідповідність тарифу ТОВ «ЗЕМ» принципу економічної доцільності.

54. Крім того, Суд звертає увагу на той факт, що відповідач правомірно не врахував заяву позивача про зменшення тарифу на 20% порівняно з АТ "ДТЕК Одеські електромережі", оскільки вона не відповідає обґрунтованим витратам ТОВ "ЗЕМ" для встановлення відповідного тарифу, а, отже, суперечить нормативно-правовим актам НКРЕКП.

55. Відповідно до постанови НКРЕКП від 20.01.2021 №51 про відмову у видачі ліценції з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ", винесеної перед прийняттям оспорюваної постанови НКРЕКП від 24.02.2021 №314, причиною відмови у видачі ТОВ "ЗЕМ" відповідної ліцензії слугувало те, що у наданій Товариством структурі тарифів був відсутній результат розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії для 2 класу напруги (грн/МВт·год), у зв`язку з чим пропонувалося усунути вказані причини відмови у видачі ліцензії шляхом надання до НКРЕКП уточненого розрахунку тарифу на розподіл електричної енергії, здійсненого відповідно до вимог нормативно-правових актів НКРЕКП.

56. Відповідач неодноразово зазначав, що ТОВ "ЗЕМ" надавало відповідні розрахунки щодо встановлення тарифу, в тому числі до заяв від 14.12.2018, 11.01.2019, 05.11.2020 та 21.12.2020, але вони не відповідали вимогам Порядку №1175 в частині надання усіх додатків та зазначеннях усіх даних.

57. Невідповідність поданих ТОВ «ЗЕМ» документів положенням пп. 15 п. 2.2 Ліцензійних умов могла бути визначена виключно після надання Товариством повного пакету документів, передбаченого Порядком №1175.

58. Отже, тільки після надання повної та всебічної інформації стосовно розрахунку тарифу відповідач може здійснити аналіз його економічної доцільності та чи буде він відповідати принципу найвигіднішої пропозиції.

59. Суд звертає увагу, що відповідач правомірно не врахував заяву позивача про зменшення тарифу на 20% порівняно з АТ "ДТЕК Одеські електромережі", оскільки вона не відповідає обґрунтованим витратам ТОВ "ЗЕМ" для встановлення відповідного тарифу та надання такої заяви не передбачено законодавством.

60. Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Порядку №548 здобувач ліцензії має право повторно звернутися за отриманням ліцензії після усунення причин, які стали підставами відмови у видачі ліцензії, зокрема у разі відмови у видачі ліцензії на підставі встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам.

61. Враховуючи зазначене, позивач міг подати наступну заяву, зазначивши про зменшення тарифу, однак при цьому він повинен був обґрунтувати таке зменшення із поданням відповідних додатків, адже такий обов`язок покладено саме на здобувача ліцензії.

62. Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій неправильно розтлумачили пп.15 п. 2.2. Ліцензійних умов, зазначаючи про невитребування відповідачем у позивача додаткових пояснень чи інформації на користь обґрунтованості розрахованого ним тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, адже відповідач не ставив питання необґрунтованості такого тарифу як порушення ліцензійних умов.

63. Згідно з п. 2.4 глави 2 Порядку №1175 НКРЕКП може запросити у ліцензіата письмові обґрунтування наданих матеріалів та/або будь-яку іншу додаткову інформацію і документи, необхідні для розгляду заяви та доданих до неї документів.

64. Пункти 3.6 та 3.8 глави 3 Порядку №1175 передбачають право НКРЕКП повідомляти заявника про можливі виявлені помилки у його заяві та/або поданих документах, а також приймати рішення щодо перегляду або уточнення тарифів. Однак це є правом, а не обов`язком відповідача.

65. Враховуючи зазначене, Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та доходить висновку щодо правомірності постанови НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 "Про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ" в частині порушення пп. 15 п.2.2 Ліцензійних умов.

(в) щодо права АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" на касаційне оскарження

66. В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

67. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

68. У постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 Верховний Суд висловив правову позицію щодо судового захисту законного інтересу:

« 69. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Аналогічну норму було передбачено у ч. 1 ст. 6 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017.

70. Зі змісту наведених правових норм випливає, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»);

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

…

73. Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду:

а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або

б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або

в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або

г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

74. З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

…

85. З наведеного випливають такі ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу:

(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів».

69. З 01.01.2019 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» є оператором систему розподілу електричної енергії та здійснює господарську діяльність на території Одеської області.

70. При цьому позивач зазначав, що мав намір також провадити господарську діяльність з розподілу на території Одеської області, а тому оскаржувана постанова відповідача стосується законних інтересів АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

71. Однак предметом оскарження у цій справі є постанова НКРЕКП від 24.02.2021 № 314 "Про відмову у видачі ліцензії з розподілу електричної енергії ТОВ "ЗЕМ".

72. Вказана постанова жодним чином не порушує прав та інтересів АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а суди попередніх інстанцій не вирішували питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

73. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

74. З огляду на викладене, Суд вважає необхідним закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі".

Керуючись ст. 339, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" закрити.

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 640/5376/21 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМ» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб